Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 872/6854/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 27.07.2015. Зареєстровано: 28.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2015.
Дата набрання законної сили: 02.08.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		"15" липня 2015 р.       справа № 405/5819/14-а(2-а/405/345/14) 
		Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Чумака С. Ю., 
		                    суддів:                     Гімона М.М.  Юрко І.В. ,
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Громадської організації «Центр співпраці та підтримки міжнародних проектів» в інтересах членів громадської організації та з метою захисту суспільних інтересів територіальної громади міста Кіровограда на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 липня 2015 року у справі № 405/5819/14-а (2-а/405/345/14) за позовом   Громадської організації «Центр співпраці та підтримки міжнародних проектів» в інтересах членів громадської організації та з метою захисту суспільних інтересів територіальної громади міста Кіровограда до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про   визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 303 від 19 червня 2014 року «Про погодження вартості разового проїзду одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування», зобов'язання вчинити певні дії, третя особа: Командитне товариство «Автолегіон - ОСОБА_1.»,-
		 
		    В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення відповідача  № 303 від 19 червня 2014 року «Про погодження вартості разового проїзду одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування»; зобов'язати відповідача та інші виконавчі органи Кіровоградської міської ради керуватися при організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування рішеннями виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 7 квітня 2011 року №329 «Про погодження вартості разового проїзду одного пасажира  на міських автобусних маршрутах загального користування», від 14 травня 2013 року №272 «Про встановлення вартості разового проїзду одного пасажира на міських маршрутах загального користування у звичайному режимі руху», до моменту встановлення нових регульованих тарифів з дотриманням вимог та процедур, передбачених чинним законодавством про регуляторну політику в сфері ціноутворення та господарської діяльності; зобов'язати відповідача утримуватись від ухвалення рішень щодо регулювання тарифів на проїзд у громадському транспорті , без дотримання вимог Законів України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності», «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про ціни і ціноутворення», «Про автомобільний транспорт», «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда  від 18 липня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. 
		Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково, визнати незаконним та скасувати рішення відповідача  №303 від 19 червня 2014 року «Про погодження вартості разового проїзду одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування», в іншій частині позовних вимог -відмовити.
		Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія  суддів  розглянула справу відповідно до вимог         ст. 197 КАС України в  порядку  письмового провадження за наявними у справі  матеріалами.         
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної  скарги, встановила  наступне.
		Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 329 від 7 квітня 2011 року «Про погодження вартості разового проїзду одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування» погоджено вартість разового проїзду одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування у режимі маршрутного таксі для ВАТ «Автобусний парк» 13527, ВАТ «Таксомоторний парк», ТОВ «Лайт», ТОВ «Автоінвест - Єлісаветград» та інші згідно з додатком 1-2 грн. з 25 квітня 2011 року, а для ВАТ «Автобусний парк» 13527 згідно з додатком 2-2,5 грн. з 25 квітня 2011 року.
		У відповідності до рішення       виконавчого комітету Кіровоградської міської ради   № 272 від 14 травня 2013 року «Про встановлення вартості разового проїзду одного       пасажира на міських маршрутах загального користування у звичайному режимі руху» погоджено вартість разового проїзду одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування у       звичайному режимі руху для ПАТ «Автобусний парк» 13527 у розмірі       2 грн. з 1 червня 2013 року, пунктом 5 вказаного рішення зазначено, що визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 7 квітня 2011 року № 328 «Про встановлення вартості разового проїзду одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування».
		   Рішенням Кіровоградської міської ради № 3154 від 3 червня 2014 року «Про розгляд подання прокурора м. Кіровограда       скасовано рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 29.04.2014 року № 232       «Про погодження вартості разового проїзду одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування м. Кіровограда» , яким було погоджено       вартість разового проїзду одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування м. Кіровограда, що працюють у режимі маршрутного таксі у розмірі 3 грн., та для ПАТ «Автобусний парк» 13527 у режимі експрес - 3,5 грн. ( а.с. 62).
		   19       червня 2014 р. виконавчий комітет Кіровоградської міської ради       прийняв на своєму засіданні рішення № 303 «Про погодження вартості разового проїзду одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування».       
		   20           червня 2014 р. рішення виконкому № 303 було оприлюднено в друкованому виданні виконкому та Кіровоградської міської ради «Вечірня газета».
		   Цим рішенням було погоджено так званий тимчасовий тариф на проїзд у громадському транспорті у зв'язку з задоволенням міською радою 3 червня 2014 року подання прокурора м. Кіровограда, яким скасовано рішення виконкому КМР № 232 від 29.04.2014 р. як незаконне й необгрунтоване економічно. Дане рішення є регуляторним актом, однак прийняте на їх думку з грубим ігноруванням й порушенням норм чинного законодавства, а тому має бути визнане незаконним, скасоване як необгрунтоване та таке, що прийняте з грубим порушенням процедури прийняття рішень з наступних підстав.
		При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.
		В силу норми пп. 2 п. "а" ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги.
		Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України " Про автомобільний транспорт" реалізація єдиної тарифної політики передбачає затверджену центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту -  методику розрахунку тарифів за видами перевезень.
		Відповідно до п. 1.2. Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 17.11.2009 року № 1175   - методика є обов'язковою для застосування під час встановлення регульованого тарифу органами виконавчої влади та місцевого самоврядування на послуги пасажирського автомобільного транспорту і носить рекомендаційний характер під час формування вільних тарифів на ці послуги.
		Відповідно до п. 2.3. вказаної вище методики - під час розрахунку тариф загальний обсяг транспортної роботи та загальна кількість перевезених пасажирів, у тому числі з урахуванням пільгових категорій пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, обґрунтовуються перевізником        на        підставі фактичних   показників   роботи або встановлюються за результатами обстеження пасажиропотоків.
		Відповідно до п. 2.21. визначено, що тарифи на проїзд у режимі маршрутного таксі розраховуються перевізником по кожному маршруту, що ним обслуговуються та на підставі запланованого річного обсягу перевезень пасажирів, який обґрунтовується перевізником фактичними показниками роботи або встановлюється за результатами обстеження пасажиропотоків.
		Однак, в прийнятому відповідачем рішенні, відсутні результати обстеження пасажиропотоків, відсутні фактичні показники роботи необхідні для здійснення розрахунків тарифу. Таким чином, оскільки рішення відповідачем приймалось не на підставі положень вказаної Методики, то прийнятий тариф є необгрунтованим, а прийняте рішення незаконним.
		Встановлення тимчасового тарифу, як зазначено в рішенні відповідача, також не виключає застосування правил цієї Методики.
		Щодо відповідності оскаржуваного рішення вимогам Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", то суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт це:
		- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
		- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
		Аналізуючи зазначене вище норми статті, колегія суддів приходить до висновку, що  оскаржуване рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, є офіційним письмовим документом, прийнятим ним у визначеній законодавством формі і за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, які поширюють свою дію на невизначене коло осіб, і призначений для неодноразового застосування, тобто за своїми ознаками є нормативно-правовим актом.
		Суд першої інстанції при розгляді справи дійшов помилкового висновку, що оскаржуване рішення не є нормативно-правовим актом, у зв'язку з чим вирішив справу без додержання вимог статті 171 КАС України, якою встановлені особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.
		Відповідно до ч. 3 цієї статті у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. 
		Вказані дії вчиняються для того, щоб кожна заінтересована особа могла, при бажанні, вступити у справу. Такою заінтересованою особою може бути будь-хто, на кого поширює дію оскаржений нормативно-правовий акт, оскільки судове рішення може вплинути на його права, свободи чи інтереси.
		Неопублікування оголошення щодо оскарження нормативно-правового акту є грубим порушенням норм процесуального права, оскільки за наслідками розгляду справи суд ухвалює рішення, яке може вплинути на права, свободи чи інтереси осіб, на яких поширює дію оскаржений нормативно-правовий акт.
		Судом першої інстанції вказані вимоги КАС України додержано не було.
		Відповідно до частини 8 статті 171 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або окремій його частині.
		Ухваливши рішення про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його з цих підстав нечинним, суд у порядку, визначеному частиною 11 статті 171 КАС України, повинен зобов'язати орган, який видав оскаржуваний акт, невідкладно опублікувати резолютивну частину постанови суду у виданні, в якому такий акт було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
		Отже, у цій справі належним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача є визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 303 від 19 червня 2014 року «Про погодження вартості разового проїзду одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування», в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
		                 Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що  резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє (абз. 2 п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі»). Відповідна вимога Позивача стосується саме зобов'язання вчинення дій на майбутнє. У відповідності до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає виключно порушене право, а не ймовірне порушення права у майбутньому, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
		За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, його висновки суперечать обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової про відмову у задоволенні позову. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Громадської організації «Центр співпраці та підтримки міжнародних проектів» в інтересах членів громадської організації та з метою захисту суспільних інтересів територіальної громади міста Кіровограда задовольнити частково.
		Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 липня 2015 року у справі № 405/5819/14-а (2-а/405/345/14)  скасувати.
		Адміністративний позов Громадської організації «Центр співпраці та підтримки міжнародних проектів» в інтересах членів громадської організації та з метою захисту суспільних інтересів територіальної громади міста Кіровограда до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про   визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 303 від 19 червня 2014 року, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково. 
		Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 303 від 19 червня 2014 року «Про погодження вартості разового проїзду одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування».
		В задоволенні іншої частини позову відмовити.
		Зобов'язати виконавчий комітет Кіровоградської міської ради невідкладно опублікувати резолютивну частину постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року у виданні, в якому було офіційно оприлюднено рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради  № 303 від 19 червня 2014 року «Про погодження вартості разового проїзду одного пасажира на міських автобусних маршрутах загального користування», після набрання постановою законної сили.
		                 Постанова суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.
		 
		Головуючий:                                                                                                      С.Ю. Чумак 
		 
		          Суддя:                                                                                                      М.М.Гімон 
		 
		          Суддя:                                                                                                      І.В. Юрко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...