ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________
|
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"07" квітня 2009 р.
|
Справа № 11/03-08-5
|
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого - Величко Т.А., суддів: Бойко
Л.І., Жукової А.М.
при секретарі судового засідання
Арбієві А.А.
за участю представників сторін:
від позивача -Федоров А.А.;
від відповідача - ОСОБА_2.,
розглянувши апеляційну скаргу
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на
рішення господарського суду Одеської області від 21.04.2008р.
зі справи №
11/03-08-5
за позовом
ВКФ “АРТЕКС” ТОВ
до фізичної
особи-підприємця ОСОБА_1
про
захист авторських прав
(в судовому засіданні оголошувалася
перерва до 07.04.2009р.)
встановив:
ВКФ “АРТЕКС” ТОВ звернулася до
господарського суду Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_1., ФОП ОСОБА_3.,
ФОП ОСОБА_4. про:
- заборону ОСОБА_1. використання на
території України шляхом продажу, пропонування до продажу, постачання,
репродукування, публічної демонстрації, дистрибуції, імпорту меблевих тканин з
використанням дизайну: Azurro, Angie, Anakonda, Nestoria, Annalore Sambuca,
Andros Andora, Avanti Esprit, Avanti Flyn, Atomic Charlie, Agi Milos, Athos,
Aspect, Axel, Blackpool, Bionne, Bernstein, Cachet, Carlisle, Cortez, Ceylon,
Edenton, Gemini, Kalamazo, Kaleidoscope, Ludovine, Leipzig, Lydia, Luvr, Laser,
Libra, Lamberta, Mambasa, Midas, Metropolitan, Maestro, Oasis, Priz, Rita,
Segovia, Tiffany, Valdese, Vienna, Valentina, Virgo;
- заборону ФОП ОСОБА_3 використання
на території України шляхом продажу, пропонування до продажу, постачання,
репродукування, публічної демонстрації, дистрибуції, імпорту меблевих тканин з
використанням дизайну: Azurro, Angie, Anakonda, Nestoria, Annalore Sambuca,
Andros Andora, Avanti Esprit, Avanti Flyn, Atomic Charlie, Agi Milos, Athos,
Aspect, Axel, Blackpool, Bionne, Bernstein, Cachet, Carlisle, Cortez, Ceylon,
Edenton, Gemini, Kalamazo, Kaleidoscope, Ludovine, Leipzig, Lydia, Luvr, Laser,
Libra, Lamberta, Mambasa, Midas, Metropolitan, Maestro, Oasis, Priz, Rita,
Segovia, Tiffany, Valdese, Vienna, Valentina, Virgo;
- заборону ФОП ОСОБА_4.
використання на території України шляхом продажу, пропонування до продажу,
постачання, репродукування, публічної демонстрації, дистрибуції, імпорту
меблевих тканин з використанням дизайну: Azurro, Angie, Anakonda, Nestoria,
Annalore Sambuca, Andros Andora, Avanti Esprit, Avanti Flyn, Atomic Charlie,
Agi Milos, Athos, Aspect, Axel, Blackpool, Bionne, Bernstein, Cachet, Carlisle,
Cortez, Ceylon, Edenton, Gemini, Kalamazo, Kaleidoscope, Ludovine, Leipzig,
Lydia, Luvr, Laser, Libra, Lamberta, Mambasa, Midas, Metropolitan, Maestro,
Oasis, Priz, Rita, Segovia, Tiffany, Valdese, Vienna, Valentina, Virgo.
В процесі розгляду справи ухвалою
господарського суду від 30.01.2008р. була затверджена мирова угода, укладена
27.01.2008р. між ВКФ “АРТЕКС” ТОВ з ФОП ОСОБА_3., провадження у справі в
частині позовних вимог, заявлених до ФОП ОСОБА_3. припинено.
Ухвалою господарського суду від
30.01.2008р. здійснено заміну неналежного відповідача ФОП ОСОБА_4. на належного
- ФОП ОСОБА_5.
27.03.2008р. ВКФ “АРТЕКС” ТОВ
заявила суду клопотання про припинення провадження у справі в частині вимог до
ФОП ОСОБА_5., посилаючись на те, що 14.02.2008р. ними було отримано витяг з
Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців,
згідно якому ОСОБА_5не є суб'єктом підприємницької діяльності.
26.03.2008р. ВКФ “АРТЕКС” ТОВ
надала заяву про зміну (доповнення) предмету позову, за якою позовні вимоги
заявлено лише до ФОП ОСОБА_1. про:
- заборону ФОП ОСОБА_1.
використання на території України шляхом продажу, пропонування до продажу,
постачання, репродукування, публічної демонстрації, дистрибуції, імпорту
меблевих тканин з використанням дизайну "Axel", "Mambasa",
"Leipzig",
- вилучення у ФОП ОСОБА_1. 408,9
погонних метрів контрафактних меблевих тканин з використанням дизайну
"Axel", які були описані й арештовані відповідно до Акту опису й
арешту майна від 25.12.2007 р. та 1917,2 погонних метрів контрафактних меблевих
тканин з використанням дизайну "Axel", які були описані й арештовані
відповідно до Акту опису й арешту майна від 04.02.2008 р., та передання
вилученої продукції ВКФ «АРТЕКС»ТОВ;
- вилучення у ФОП ОСОБА_1.
158,7п.м. контрафактних меблевих тканин з використанням дизайну
"Mambasa" та 170,9п.м. контрафактних меблевих тканин з використанням
дизайну "Leipzig", які були описані й арештовані відповідно до Акту
опису й арешту майна від 25.12.2007р. та знищити ці контрафактні меблеві
тканини;
- стягнення з ФОП ОСОБА_1. на
користь ВКФ «АРТЕКС»ТОВ компенсації за порушення авторських прав в сумі
41200грн.
Рішенням господарського суду
Одеської області від 21.04.2008р. (суддя Власова С.Г.) позовні вимоги ВКФ
«АРТЕКС»ТОВ до ФОП ОСОБА_1. задоволені повністю.
Судове рішення мотивоване тим, що
позивач з 11.02.2007р. набув частину виключних майнових авторських прав на
твори (дизайни виробів із тканини), внаслідок чого, відповідно до ст.ст. 15, 32
ЗУ "Про авторське право і суміжні права" набув статусу суб'єкта
авторських прав на ці твори, а відповідач, підписавши зобов'язання про
припинення розповсюдження контрафактної продукції, продовжував реалізовувати
контрафактні меблеві тканини, що підтверджується документами виконавчої служби
Малиновського РУЮ в м. Одесі.
В апеляційній скарзі, не
погоджуючись з висновками суду, ФОП ОСОБА_1. просить скасувати рішення
господарського суду Одеської області від 21.04.2008р. і відмовити позивачу в
задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що господарським
судом були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а
саме:
- суд завчасно, до закінчення
розгляду справи затвердив мирову угоду від 27.01.2008р. між ВКФ “АРТЕКС” ТОВ з ФОП ОСОБА_3. та припинив
провадження у справі в частині позовних вимог до ФОП ОСОБА_3., при цьому сам
текст мирової угоди в матеріалах справи відсутній, ухвала суду від 30.01.2008р.
про затвердження мирової угоди постановлена з порушенням вимог п. 4 ст. 78, ст.
80 ГПК України;
- 30.01.2008р. суд незаконно
постановив ухвалу про заміну неналежного відповідача ФОП ОСОБА_4. на ФОП
ОСОБА_5.;
- ухвала господарського суду від
28.03.2008р. про відкладення розгляду справи і одночасно припинення провадження
по справі відносно ФОП ОСОБА_5. постановлена за клопотанням позивача без
надання відповідних доказів, що свідчить про однобічний підхід при розгляді
справи;
- в порушення вимог ст. 41 ГПК
України суд не призначив по справі проведення експертизи для з'ясування питання
про виготовлення вилучених у ФОП ОСОБА_1 тканин з використанням усіх суттєвих
ознак промислового зразка;
- позивач не обгрунтував, а суд не
довів, чим підтверджується розмір компенсації за порушення авторських прав;
- меблеві тканини з використанням
дизайнів "Axel",
"Mambasa", "Leipzig" є промисловими виробами і відповідно
до ст. 433 ЦК України, ст. 8 ЗУ "Про авторське право і суміжні права"
не підпадають під поняття об'єктів авторського права. Захист зразків
промислових виробів регулюється нормами патентного, а не авторського права;
- майнові права на промисловий
зразок відповідно до вимог ст. 464 ЦК України належать володільцю відповідного
патенту, отриманого у встановленому законом порядку. Позивач не надав суду
доказів того, що він має патент на промислові зразки, а саме - меблеві тканини
з використанням дизайнів
"Axel", "Mambasa", "Leipzig" на території
України;
- відповідач здійснює торгівлю
меблевими тканинами, в т.ч. використанням дизайнів "Axel", "Mambasa",
"Leipzig" з осені 2004р., ще до того, як позивач зареєстрував
рішення, яке, відповідно до законодавства України, не забороняє йому торгівлю
вказаними промисловими виробами.
У відзиві на апеляційну скаргу ВКФ “АРТЕКС” ТОВ просить рішення
господарського суду від 21.04.2008р. у справі № 11/03-08-5 залишити без змін, а
апеляційну скаргу - без задоволення. Позиція позивача грунтується на такому:
- затвердження мирової угоди між
позивачем і одним із відповідачів та припинення провадження у справі в частині
заявлених до такого відповідача вимог, не є порушенням господарського процесу;
- заміна неналежного відповідача
ФОП ОСОБА_4. на належного - ОСОБА_5. не є порушенням господарського процесу, а
припущення про те, що ОСОБА_5. є підприємцем грунтувалося на угоді про надання
тимчасового торгового місця ТОВ "Промтоварний ринок" і було в
подальшому спростовано інформацією з Єдиного державного реєстру;
- відповідач в судових засіданнях
господарського суду не заперечував проти встановлених обставин щодо здійснення
ним розповсюдження тканин з використанням дизайнів "Axel", "Mambasa",
"Leipzig", щодо відсутності у нього будь-яких документів (авторської
угоди чи лицензії) на використання вказаних товарів у власній господарській
діяльності, щодо ознайомлення його про належність прав на твори "Axel", "Mambasa",
"Leipzig" позивачу, а тому у суду не було підстав для призначення
експертизи і для сумніву, що відповідач розповсюджував саме контрафактні
примірники творів;
- підставою для звернення до суду
стало порушення прав позивача, як суб'єкта авторських прав на ряд дизайнів, які
є малюнками, тобто, творами образотворчого мистецтва, а розповсюдження
відповідачем тканин як контрафактних примірників творів є порушенням
авторського права;
- при визначенні розміру
компенсації позивач виходив не з обсягу всіх тканин, вилучених у відповідача, а
з обсягу тих тканин з використанням дизайну
"Axel", розповсюдження яких було встановлено Актом державного
виконавця від 04.02.2008р., також позивач виходив з ціни реалізації
оригінальних тканин цього дизайну без урахування ПДВ (взято 15 рулонів тканини
- 1240,5п.м. за ціною 33,5грн. без ПДВ = 41556,75, що кратно цілому числу
мінімальних заробітних плат і дорівнює 41200грн.)
Перевіривши наявні матеріали
(фактичні обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
господарським судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників
сторін, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового
задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Господарським судом встановлено,
що:
- будучи суб'єктами авторських прав
на 94 дизайни виробів із тканин, а саме: пофарбованих волокон вищої якості,
фланованих виробів з тканини з іммерсійним фарбуванням і пофарбованих за
допомогою перенесення малюнку з паперу, Корпорація "Microfibres Inc"
(США) і Корпорація "Microfibres Europe N.V." (Бельгія) здійснили відчуження
на користь позивача виключного авторського права згідно законодавства України
на заборону використання творів іншими особами в Україні на твори різних
дизайнів, що підтверджується авторським договором про передачу частини
виключних майнових прав від 11.12.2007р.;
- позивач з 11.12.2007р. набув
частину виключних майнових авторських прав на твори, внаслідок чого, відповідно
до ст.ст. 15, 32 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" набув
статусу суб'єкта авторського права на твори;
- в процесі виконання ухвали
господарського суду від 19.12.2007р. про вжиття запобіжних заходів державними
виконавцями були встановлені факти зберігання, пропозиції до продажу та продажу
контрафактної продукції на території ТОВ "Промтоварний ринок" з боку
відповідача, а саме - меблевих тканин з використанням дизайну "Axel",
"Mambasa", "Leipzig", що підтверджується актом опису і
арешту майна від 25.12.2007р.;
- 30.01.2008р. відповідач підписав
зобов'язання щодо припинення розповсюдження контрафактної продукції, а в
наданих суду поясненнях від 31.01.2008р. зазначив, що з належністю прав на
зазначені дизайни він ознайомлений, проте, незважаючи на це, відповідач
продовжував реалізовувати контрафактні меблеві тканини, що підтверджується
Актом державного виконавця від 04.02.2008р.;
- в порушення вимог ст. 33, 34 ГПК
України, відповідач не надав доказів в обгрунтування своїх заперечень на
позовні вимоги.
На підставі встановлених обставин,
суд дійшов висновку про обгрунтованість і доведеність позовних вимог.
З висновками суду можна погодитися
частково.
Причиною спору в даній справі стало
питання про наявність порушення майнових авторських прав позивача та стягнення
відповідної компенсації за це порушення.
Корпорація es, Inc.»(США, штат Род
Айленд, м. Павтукет 02860, Ван Мошассак стріт) є суб'єктом авторських прав на
дев'яносто чотири малюнка (дизайна) виробів із тканини, а саме пофарбованих
волокон вищої якості, флокованих виробів із тканин з іммерсійним фарбуванням і
пофарбованих за допомогою перенесення малюнка з паперу, в тому числі на малюнки
Ахеl, Leipzig, Mambasa. Авторські права Корпорації s, Inc.»на указані твори
підтверджуються наявними в матеріалах справи Свідоцтвом про реєстрацію твору
Ахеl, виданим Відомством з охорони авторських прав США 25.02.2003 р..
Свідоцтвом про реєстрацію твору Leipzig, виданим Відомством з охорони
авторських прав США 24.01.1997 р., Свідоцтвом про реєстрацію твору Mambasa,
виданим Відомством з охорони авторських прав США 16.С2.1999 р. та
репрезентаціями творів до цих Свідоцтв.
Відповідно до ст. 15 Закону України
"Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора чи
іншої особи, яка має авторське право, належать виключне право на використання
твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими
особами. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на
дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти
або забороняти: відтворення творів; публічне виконання і публічне сповіщення
творів; публічну демонстрацію і публічний показ; будь-яке повторне оприлюднення
творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше
оприлюднення: переклади творів; переробки, адаптації, аранжування та інші
подібні зміни творів; включення творів як складових частин до збірників, антологій,
енциклопедій тощо; розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження
іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої
передачі до першого продажу примірників твору: подання своїх творів до
загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити
доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу,
відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів,
комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також
творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує
комп'ютер; імпорт примірників творів. Цей перелік не є вичерпним.
Автор (чи інша особа, яка має
авторське право) може передати свої майнові права будь-якій іншій особі
повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має
авторське право) оформляється авторським договором.
Майнові права автора (чи іншої
особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі на
підставі авторського договору, після чого ця особа стає суб'єктом авторського
права. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у
ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як
відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Крім того, згідно зі статтею 1107
Цивільного кодексу України розпорядження майновими правами інтелектуальної
власності, в тому числі і майновими правами автора, може бути здійснено також і
на підставі ліцензійного договору. За ліцензійним договором одна сторона
(ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта
права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною
згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У
ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта
права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором,
способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються
права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта
права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за
доцільне включити у договір. Права на використання об'єкта права інтелектуальної
власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному
договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату (ст. 1109 ЦК України).
Тобто права, передані за договором
про розпорядження майновими авторськими правами, повинні бути чітко в ньому
визначені, інакше спрацьовує загальний принцип, відповідно до якого права, не
зазначені в договорі, вважаються такими, що не передані.
Як вбачається з матеріалів справи,
1 грудня 2004 р. між Компанією , Inc.»і ВКФ "Артекс" ТОВ був
укладений ліцензійний договір про передачу невиключних прав на використання
творів, захищених авторським правом, зокрема, - творів Ахеl, Leipzig, Mambasa,
відповідно до умов якого позивачe на термін дії ліцензійного договору було
надане обмежене невиключне право на використаних указаних творів на території
України і Молдови, у тому числі право на імпорт, отримання та митне оформлення
товарів, що складають та/або містять твори, їх зберігання, оприлюднення,
рекламування, пропонування до продажу, продаж, розповсюдження та використання в
Україні та Молдові. Згідно з п.5.4. ліцензійного договору від 01.12.2004 року
позивач не має права передавати свої права на твори будь-якій третій стороні та
не повинен дозволяти третім особам користуватися будь-якими правами за цим
договором, якщо на це не отримано письмовий дозвіл Ліцензіара.
Оскільки ліцензійним договором
позивачу прямо не передане право перешкоджати неправомірному використанню
об'єктів авторського права - творів Ахеl, Leipzig, Mambasa, в тому числі
забороняти таке використання, ці права залишилися за ліцензіаром - Компанією ,
Inc.»і вважаються такими, що не передані ВКФ "Артекс" ТОВ.
Враховуючи викладене, суд дійшов
висновку, що на підставі ліцензійного договору від 01.12.2004 року у ВКФ
«Артекс»ТОВ виникло право лише на використання творів способами, передбаченими
договором, а право на звернення до суду з позовними вимогами про заборону
використання на території України творів, перелічених в цьому договорі,
залишилось за Компанією icrofibres, Inc ».
У зв'язку з цим апеляційний суд не
погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість і
доведеність вимог позивача в частині заборони ФОН ОСОБА_1. використовувати на
території України творів Leipzig, Mambasa і вважає, що рішення суду від
21.04.2008 року в цій частині підлягає зміненню.
Натомість, 11 грудня 2007 року між
Корпорацією , Inc.»і ВКФ "Артекс" ТОВ був укладений авторський
договір про передачу позивачу частини виключних майнових авторських прав на
твори Azurro, Axel, Baldvin,Variados, Daco, Delano', Callabash, Lassiter,
Lydia, Luvr, Malawi, Matador, Transom, Charlotte, відповідно до якого на
користь позивача були відчужені виключні авторські права згідно законодавства
України на заборону використання творів іншими особами в Україні. Відповідно до
умов указаного авторського договору набуте позивачем виключне право забороняти
використання творів дозволяє йому забороняти їх використання на території
України: в господарській діяльності (продаж, пропонування до продажу,
постачання), забороняти іншим репродукувати твори, забороняти іншим здійснювати
публічну демонстрацію, забороняти іншим здійснювати дистрибуцію товарів, що
містять один чи декілька творів, та забороняти іншим здійснювати імпорт
товарів, що містять один чи декілька творів.
Таким чином, починаючи з 1 грудня
2004 року Виробничо-комерційна фірма "Артекс" ТОВ набула невиключне
право лише на використання на території України і Молдови творів Ахеl, Leipzig,
Mambasa без права забороняти їх використання, а з 11 грудня 2007 року - набула
частину виключних майнових авторських прав на указані в авторському договорі
твори, зокрема, на твір Ахеl, внаслідок чого згідно ст.ст. 15, 31, 32 Закону
України "Про авторське право і суміжні права" у неї виникло право
забороняти використання таких творів на території України.
Як вбачається з матеріалів справи,
внаслідок виконання ухвали господарського суду Одеської області від 19 грудня
2007 року про вжиття запобіжних заходів шляхом огляду складських та торгових
площ на предмет встановлення фактів зберігання, пропонування до продажу та
продажу контрафактної продукції, державними виконавцями Першого відділу
державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції були
встановлені факти зберігання, пропозиції до продажу та продажу з боку
відповідача на території ТОВ "Промтоварний ринок" меблевих тканин з
використанням дизайнів Ахеl, Leipzig, Mambasa.
Так, відповідно до Акту опису й
арешту майна від 25.12.2007 року державними виконавцями було описано й
арештовано 5 рулонів меблевої тканини з використанням дизайну Ахеl загальною
довжиною 408,9 погонних метрів., З рулони меблевої тканини з використанням
дизайну Mambasa, загальною довжиною 158,7 погонних метрів, 3 рулони меблевої
тканини з використанням дизайну Leipzig, загальною довжиною 170,9 погонних
метрів, що належать ФОП ОСОБА_1.
Після складання Акту опису й арешту
майна від 25.12.2007 року та вилучення у ФОП ОСОБА_1. меблевих тканин з
використанням дизайнів (творів) Ахеl, Leipzig, Mambasa, ФОП ОСОБА_1. письмово
(у поясненнях до суду першої інстанції) визнав факт розповсюдження ним
контрафактних меблевих тканин, а 30 січня 2008 року підписав письмове
зобов'язання щодо припинення розповсюдження контрафактної продукції, яке є в
матеріалах справи.
Незважаючи на підписане
зобов'язання, ФОП ОСОБА_1. продовжив розповсюджувати меблеві тканини з
використанням дизайнів Ахеl, Leipzig, Mambasa, що підтверджується Актом опису й
арешту майна від 04 лютого 2008 року, згідно з яким у ФОП ОСОБА_1. державними
виконавцями були вилучені меблеві тканини з використанням дизайну (твору) Ахеl
загальною довжиною 1917,2 погонних метрів. Всього у відповідача біли вилучені
меблеві тканини з використанням твору Ахеl, загальною довжиною 2326,1 погонних
метрів, меблеві тканини з використанням творів Leipzig, Mambasa загальною
довжиною 329,6 погонних метрів.
Оскільки встановлення факту
відтворення у тканинах, вилучених у ФОП ОСОБА_1., творів, авторські права на
які належать позивачу, вимагало спеціальних знань і входило до предмета
доказування у цієї справі, апеляційний суд задовольнив клопотання ФОП ОСОБА_1.
і ухвалою від 28 жовтня 2008 року призначив судову експертизу з прав
інтелектуальної власності, на розгляд якої були поставлені питання "Чи
мало місце відтворення повністю або частково у тканинах, які вилучені у ФОП
ОСОБА_1. за актами опису й арешту майна від 25.12.2007 року та від 04.02.2008
року творів Ахеl, Leipzig, Mambasa відображення (репрезентація) яких надані
відомством з охорони авторських прав Сполучених Штатів Америки та залучені до
матеріалів справи; чи є наявність новизни дизайну Ахеl, який відтворений на
наявній тканині, на дату пріоритету". Проведення експертизи було доручено
Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Згідно з висновком №11056
експертизи об'єктів інтелектуальної власності, складеної 30.12.2008 року, та роз'яснень
щодо висновку судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від
30.12.2008 року №11056, складених 10.02.2009 року Київським НДІСЕ МЮ України, у
тканинах, вилучених у ФОП ОСОБА_1. за актами опису й арешту майна від
25.12.2007 року та від 04.02.2008 року, мало місце відтворення частин творів
Ахеl, Leipzig, Mambasa , відображення яких надані відомством з охорони
авторських прав Сполучених Штатів Америки. Ці частини вказаних творів містять
індивідуально-характерні комплекси ознак, необхідні і достатні для
ідентифікації по відображеннях цих частин творів в цілому. Наявність у вказаних
частинах творів зазначених індивідуально-характерних комплексів ознак свідчить
про те, що ці частини творів можуть використовуватись самостійно, а тому згідно
ст. 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права"
розглядаються як твори і охороняються відповідно до цього закону. На друге
питання, поставлене перед експертами, також була отримана позитивна відповідь,
а саме, що на дату пріоритету, а саме на 2003 рік, дизайн Ахеl, відтворений на
наявній тканині, відповідає умовам новизни.
Аналогічні висновки містяться і в
експертному висновку, складеному експертами Київського НДІСЕ МЮ України в
рамках кримінальної справи 01200800133, витребуваному за клопотанням відповідача
з СУ УМВС України в Одеській області.
Доводи відповідача, про те, що
відповіді, викладені в експертному висновку. складеному в рамках кримінальної
справи, суперечать відповідям, викладеним у експертному висновку, виконаному на
підставі ухвали суду, спростовуються текстами експертних висновків, у зв'язку з
чим не приймаються судом до уваги.
Згідно зі статтею 1 Закону України
"Про авторське право і суміжні права" контрафактний примірник твору,
фонограми, відеограми - це примірник твору, фонограми чи відеограми,
відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського
права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні
творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди
автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з
країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або
перестали охоронятися.
Статтею 50 Закону України "Про
авторське право і суміжні права" встановлено, що порушенням авторського
права, що дає підстави для судового захисту, є зокрема вчинення будь-якою
особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені
ст. 15 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25. 42 і 43 цього
Закону обмежень майнових прав.
Підсумовуючи вищенаведене, оцінюючи
докази у справі в їх сукупності та законодавство, що регулює спірні
правовідносини, суд дійшов висновку, що меблеві тканини, які розповсюджував ФОП
ОСОБА_1. на території Одеської області без дозволу правовласників, а саме
Компанії , Inc.»і ВКФ "Артекс" ТОВ, і в яких мало місце відтворення
частин творів Ахеl, Leipzig, Mambasa, яке також відбулося без дозволу указаних
правовласників, - є контрафактними. що дає правовласникам підстави для судового
захисту в межах наявного у кожного з них об'єму авторських прав.
Так, як вже було указано вище,
невиключні права на використання творів Leipzig, Mambasa були передані ВКФ
"Артекс" ТОВ на підставі ліцензійного договору від 1 грудня 2004 р.,
укладеного позивачем з Компанією icrofibres, Inc.», за умовами якого право
перешкоджати неправомірному використанню творів Leipzig, Mambasa, в тому числі
забороняти таке використання, залишилося за ліцензіаром Компанією , Inc.», яка і повинна
була звернутися до суду з відповідним позовом до ФОП ОСОБА_1.
Що стосується твору Ахеl, то, як
вбачається з матеріалів справи. Позивачу належить виключне право забороняти
його використання, яке дозволяє йому забороняти його використання на території
України в господарській діяльності (продаж, пропонування до продажу,
постачання), забороняти іншим репродукувати цей твір та здійснювати його
публічну демонстрацію, а також забороняти дистрибуцію товарів, що містять цей
твір, та забороняти іншим здійснювати імпорт товарів, що містять цей твір.
Тому, за переконанням суду, позовні
вимоги ВКФ "Артекс" ТОВ в частині заборони ФОП ОСОБА_1 використання
твору Ахеl, відтвореного в меблевих тканинах, способами, указаними в позовній
заяві, є обґрунтованими і доведеними матеріалами справи, у зв'язку з чим рішення
господарського суду Одеської області в цій частині підлягає залишенню без змін.
Також залишенню без змін підлягає
рішення в частині вилучення у відповідача контрафактних меблевих тканин, в яких
був відтворений твір Ахеl, та стягнення з нього компенсації за порушення
авторських прав на твір Ахеl в розмірі 41200 гривень, що дорівнює 80
мінімальним заробітним платам станом на дату повторного правопорушення з боку
ФОП ОСОБА_1., а саме на 04.02.2008 року.
Відповідно до ст. 52 Закону України
"Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою
авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону,
суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання
та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське
право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; звертатися до
суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що
порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх
порушення; подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди),
включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок
порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Згідно з підпунктом "г"
частини першої статті 52 Закону "Про авторське право і суміжні права"
при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50
цього Закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про
виплату компенсацій, тоді як підпунктом "г" частини другої цієї
статті встановлено, що суд має право постановити рішення про виплату
компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних
заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Крім того, суд може постановити
рішення про вилучення чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів,
фонограм, відеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були
виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних
прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту.
За рішенням суду вилучені
контрафактні примірники творів на вимогу особи, яка є суб'єктом авторського
права і (або) суміжних прав і права якої порушено, можуть бути передані цій
особі. Якщо ця особа не вимагає такої передачі, то контрафактні примірники
підлягають знищенню.
Згідно з листом Вищого
господарського суду України від 27.06.2008 року № 01-8/383/1 для правильного
вирішення питань, пов'язаних зі стягненням компенсації за порушення авторських
прав, судам необхідно ідентифікувати усі спірні твори та їх авторів; встановити
обсяг повноважень позивача з управління майновими авторськими правами щодо
кожного зі спірних творів; з'ясувати правові підстави фактичного використання
відповідачем спірних творів; встановити та дослідити фактичні обставини.
пов'язані з необхідністю визначення адекватного порушенню розміру компенсації
(за умови наявності порушення).
Стягнення компенсації є одним з
видів відповідальності за порушення авторського права, який застосовується як
альтернативний захід у випадку неможливості точного обчислення завданих у
зв'язку з правопорушенням збитків та розміру отриманого порушником, доходу. У
визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з
конкретних обставин справи загальних засад цивільного законодавства,
встановлених статтею З ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та
розумності. Розмір компенсації мас визначатися судом у межах заявлених вимог у
залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин.
Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно - або
багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір
збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість
потерпілих осіб; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану
та необхідні для цього зусилля тощо.
Пункт 33 рекомендацій президії
Вищого господарського суду України від 10.06.2004 N 04-5/1107 "Про деякі
питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної
власності" зазначає, що у вирішенні відповідних спорів господарським судам
слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту
порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не
розміру заподіяних збитків; таким чином, для задоволення вимоги про виплату
компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються
порушенням авторського права і (або) суміжних прав.
Для визначення суми такої компенсації
господарський суд має дослідити об'єктивні критерії, що можуть свідчити про
орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним використанням об'єкта
авторського права, та в даному випадку з'ясувати: суму можливої винагороди за
аналогічне використання спірного твору на умовах ліцензійного договору, яка
встановлювалася суб'єктом авторських прав за попередніми угодами або відповідає
усталеній практиці в даній сфері; обсяг порушення (одноразове чи багаторазове
використання спірних об'єктів) тощо.
Враховуючи викладене, залишаючи без
змін рішення суду від 21.04.2008 року в частині стягнення компенсації,
апеляційний суд виходить з наступного: факт порушення майнових авторських прав
ВКФ "Артекс" ТОВ на твір Ахеl є повністю доведеним матеріалами справи;
дії ФОП ОСОБА_1. з публічної демонстрації меблевих тканин з використанням твору
Ахеl, пропонування до продажу та продажу указаних меблевих тканин відбулися без
дозволу правовласників та на порушення майнових прав позивача; ФОП ОСОБА_1.
було відомо, що розповсюджувані ним 04 лютого 2008 року меблеві тканини є
контрафактними, що підтверджується письмовим зобов'язанням щодо припинення
розповсюдження контрафактної продукції від 30.01.2008 р., у зв'язку з чим таке
розповсюдження, на думку суду, має бути кваліфікованим як навмисне; права ВКФ
"Артекс" ТОВ, порушені внаслідок неправомірних дій відповідача,
потребують судового захисту; розповсюдження контрафактних меблевих тканин
відбувалося в рамках підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1., а значить з метою
отримання ним прибутку, який імовірно був отриманий та міг би бути отриманий у
майбутньому за рахунок порушення майнових авторських прав позивача;
неодноразовості допущених з боку ФОП ОСОБА_1. порушень авторських прав
позивача; достатньо великого обсягу контрафактної продукції, вилученої у
відповідача, а саме 2326,1 погонних метрів меблевих тканин з використанням
твору Ахеl; вартості меблевих тканин з використанням дизайну "Ахеl",
які правомірно розповсюджуються на ринку позивачем, яка складає 33,5 грн. без
ПДВ за 1 погонний метр.
Посилання відповідача на порушення
судом першої інстанції норм матеріального права І невірне застосування
законодавства, яке регулює відносини в сфері авторського права замість
законодавства, що регулює правовідносини в сфері промислових зразків, не
приймаються судом до уваги з оглядом на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України
«Про авторське права і суміжні права»скульптури, картини, малюнки, гравюри,
літографії, твори художнього дизайну тощо є творами образотворчого мистецтва.
Дизайни Ахеl, Leipzig, Mambasa з позовом про захист прав на які звернулася ВКФ
"Артекс" ТОВ, є творами художнього дизайну, які підпадають під надане
Законом визначення твору образотворчого мистецтва, що надає їх правовласникам
захист, встановлений саме Законом України "Про авторське право і суміжні
права".
Відповідно до ст. 5 Закону України
"Про охорону прав на промислові зразки" об'єктом промислового зразка
може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають
зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та
ергономічних потреб. Право власності на промисловий зразок засвідчується
патентом. Право на одержання патенту має автор або його спадкоємець, якщо інше
не передбачене цим Законом (ст. 7 Закону України "Про охорону прав на
промислові зразки"). Тобто єдиним доказом того, що той чи інший малюнок
зареєстрований як промисловий зразок, є патент. Але, посилаючись на порушення
судом норм матеріального права, відповідач не надав до суду апеляційної
інстанції належних доказів того, що дизайни Ахеl, Leipzig, Mambasa були
зареєстровані і якості промислових зразків. Крім того, суд вважає за необхідне
звернути увагу відповідача на те, що одержання на будь-яку форму, малюнок чи
розфарбування або їх поєднання правової охорони як на промисловий зразок є
правом, а не обов'язком автора. Більш того, одержання на малюнок, який підпадає
під визначення твору, правової охорони як на промисловий зразок, не позбавляє
автора цього малюнка па правовий захист, наданий Законом України "Про авторське
право і суміжні права". При цьому вибір способу захисту своїх прав
безумовно залишається за автором.
Посилання скаржника на порушення
судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: ст. 80 ГПК України,
не приймаються до уваги, оскільки правомірність чи неправомірність застосування
вказаної норми до інших відповідачів - ФОП - може бути оспорена саме ними, і
висновок суду щодо цих відповідачів ніяким чином не впливає на правовідносини,
які склалися між позивачем і ФОП ОСОБА_1.
Припинення провадження у справі в
частині окремих вимог стосовно інших відповідачів є принципово можливим. Тому
затвержєення мирової угоди між позиваем і одним із відповідачів та припинення
провадження у справі в частині заявлених до такого відповідача вимог не є
порушенням процесуальних норм. Також не можна вважати порушенням господарського
процесу заміну неналежного відповідача ФОП ОСОБА_4. на належного відповідача
ФОП ОСОБА_5.
Відповідно до ст. 48 ГПК України
витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи визначаються
господарським судом.
Розподіл між сторонами сум, що
підлягають сплаті за проведення експертизи, а також інших судових витрат
проводиться за правилами розподілу державного мита.
За таких обставин, з відповідача
підлягають стягненню витрати по оплаті судової експертизи, здійснені позивачем,
в сумі 3346грн. 40коп. - пропорційно об'єму задоволених позовних вимог.
Також підлягає стягненню з ФОП
ОСОБА_1. в доход держбюджету сума 206грн. - держмита, неоплаченого при подачі
апеляційної скарги із урахуванням вимог матеріального характеру (стягнення
41200грн. компенсації за порушення авторських прав).
Позивач із врахуванням часткового
задоволення позовних вимог відшкодовує скаржнику частково держмито пропорційно
сумі задоволених вимог по апеляційній скарзі - 28,33грн.
Керуючись ст. 99, 101,
103-105 ГПК України
колегія
суддів постановила:
Апеляційну скаргу фізичної
особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення господарського суду
Одеської області від 21.04.2008р. у справі № 11/03-08-5 змінити, виклавши в
такій редакції:
"Позов задовольнити частково.
Заборонити фізичній особі-підприємцю
ОСОБА_1використання на території України шляхом продажу, пропонування до
продажу, постачання, репродукування, публічної демонстрації, дистрибуції, імпорту меблевих тканин з
використанням дизайну "Axel".
Вилучити у фізичної
особи-підприємця ОСОБА_1 408,9 погонних метрів контрафактних меблевих тканин з
використанням дизайну "Axel", які були описані й арештовані
відповідно до Акту опису й арешту майна від 25.12.2007 р. та 1917,2 погонних
метрів контрафактних меблевих тканин з використанням дизайну "Axel",
які були описані й арештовані відповідно до Акту опису й арешту майна від
04.02.2008 р., та передати вилучену контрафактну продукцію ВКФ «АРТЕКС»ТОВ.
Стягнути з фізичної
особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ВКФ «АРТЕКС»ТОВ компенсацію за порушення
авторських прав у сумі 41 200 грн.
В решті позоних вимог відмовити.
Стягнути з фізичної
особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ВКФ "АРТЕКС" ТОВ судові витрати
на проведення експертизи по справі пропорційно об'єму задоволених позовних
вимог у розмірі 3 346 гривень 40 коп.
Стягнути з фізичної
особи-підприємця ОСОБА_1в доход державного бюджету України 206грн. - держмита.
Стягнути з ВКФ "АРТЕКС"
ТОВ на користь ФОП ОСОБА_1 - 28грн. 33 коп. - держмита за апеляційне
провадження.
Доручити Господарському суду
Одеської області видати відповідний наказ.
Постанова в порядку ст.105
Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її
прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному
порядку.
Головуючий
суддя
Т.А. Величко
судді
:
Л.І. Бойко
А.М. Жукова