Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/809/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 28.07.2015. Зареєстровано: 29.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2015.
Дата набрання законної сили: 21.07.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    
		ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		_____________________________________________
		10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637  e-mail:  inbox@apladm.zt.court.gov.ua
		 
		                                                                                    Головуючий у 1-й інстанції: Нор У.М.
		Суддя-доповідач:ОСОБА_1
		 
		 УХВАЛА    
		іменем України 
		 
		"21" липня 2015 р.                                                              Справа №  817/809/15
		 
		Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: 
		головуючого судді                                                          Майора Г.І.         
		суддів:                                                                              Бучик А.Ю.
		                                                                                          ОСОБА_2, 
		 
		при секретарі                                                               Витрикузі В.П. ,  
		 
		за участю представників сторін: 
		від позивача: ОСОБА_3,
		від відповідача: ОСОБА_4,    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області  на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" травня 2015 р. у справі за позовом  ОСОБА_5     до  Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області      про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, 
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		У березні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Сарненської державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі  Сарненська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення №9-0 від 26.02.2015 року та поновлення на роботі на посаді головного державного інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Рокитнівського відділення Сарненської ОДПІ.
		Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.05.2015 р. позов задоволено повністю.
		Визнано протиправним та скасовано наказ Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління  ДФС у Рівненській області №9-0 від 26.02.2015 року про звільнення ОСОБА_5.
		Поновлено ОСОБА_5 на посаді головного державного інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Рокитнівського відділення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління  ДФС у Рівненській області.
		Рішення в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді головного державного інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Рокитнівського відділення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління  ДФС у Рівненській області допущено до негайного виконання.   
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Сарненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області  звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. 
		В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
		Представник позивача в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Судом встановлено, що з 29.12.2014 ОСОБА_5 переведена на посаду головного державного інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Рокитнівського відділення Сарненської ОДПІ, про що свідчить копія трудової книжки позивача (а.с.8-11)
		Цього ж дня ОСОБА_5 подала заяву на проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" (а.с.45), до якої долучила копію декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік.
		Зі змісту даної декларації вбачається, що у позивача (як декларанта) та членів її сімї відсутнє майно і транспортні засоби, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування (а.с.33-37). 
		05.02.2015 ОСОБА_5 надала письмові пояснення, згідно з якими повідомила, що не задекларувала у вказаній декларації транспортні засоби, а саме: мотоцикл JANSHE, JS150-6H 2013 року випуску, зареєстрований 18.06.2013, та мопед марки VIPER ACTIVE ZS50 2008 року випуску, зареєстрований 24.04.2013, у звязку з тим, що чоловік без її відома поставив на облік на її прізвище, імя, по-батькові ці два транспортні засоби, а тому при заповненні декларації вона не володіла такою інформацією (а.с.44). 
		25.02.2015 року за результатами перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" в.о. начальника Сарненської ОДПІ складено висновок №1302/17-14-17 (а.с.30-32).
		Даним висновком зафіксовано, що "за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_5 та підтвердних документів встановлено, що ОСОБА_5 у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого ОСОБА_5 за час перебування на посадах, визначених у п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації станом на 25.02.2015 про майно (майнові права) ОСОБА_5, а саме: в розділі IV декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за минулий рік не зазначені транспортні засоби: мопед -А1 марка VIPER, модель ACTIVE ZS50 2008 року випуску, мотоцикл А, марка JANSHE, модель JS150-6H 2013 року випуску, які зареєстровані декларантом (ОСОБА_5В.) у відділенні РЕР ДАІ з обслуговування Дубровицького, Рокитнівського, Сарненського районів у автоматизованій базі даних РІІС та НАІС" (ст.3 висновку).
		26.02.2015 в.о. начальника Сарненської ОДПІ складено довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", згідно з якою "до ОСОБА_5 застосовуються заборони, визначені ч.3 ст.1 Закону України "Про очищення влади" - ч.8 ст.3" (а.с.57-58). 
		Цього ж дня, відповідачем прийнято наказ №9-0 про звільнення ОСОБА_5, головного державного інспектора сектору доходів і зборів з фізичних осіб Рокитнівського відділення Сарненської ОДПІ з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади", п.7-2 ст.36 КЗпП України (а.с.29).
		Згідно з довідкою Сарненської ОДПІ №3394/17-14-17 від 06.05.2015 ОСОБА_5 ознайомлена з результатами перевірки, проведеної відповідно до Закону України "Про очищення влади" в усній формі (а.с.64).
		Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначаються Законом України "Про очищення влади" №1682-VII від 16.09.2014 року (далі  Закон №1682).
		В силу вимог ст.1 цього Закону очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
		Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_6, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
		Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" перевірці підлягають:
		1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;
		2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання   фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Згідно з п.14 ст.5 Закону №1682 керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку. 
		Перелік органів перевірки та форма запиту, затверджені Постановою КМ України №563 від 16.10.2014 (далі - Постанова №563) та ними є: Державна фіскальна служба України (ДФС), Державна судова адміністрація України, Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України.
		Так, Постановою №563 деталізовано норми Закону та зазначено, що виключно органом ДФС на запит формується висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна, зазначених у декларації (форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03.11.2014), інші органи перевірки надають на запити відповіді та судові рішення (п.п.29, 30, 35).
		Пунктами 36, 37 даної постанови передбачено, що підсумковим документом про результати перевірки є довідка, яка складається відповідальним структурним підрозділом та формується на підставі відповіді /висновку/ копії судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки і подається керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, формою згідно з додатком 5, затвердженим Постановою. Керівник органу не пізніше ніж на третій день з дня надходження відповіді (відповідей) /висновку/ копії судового рішення розглядає довідку про результати перевірки щодо особи, надсилає у той самий день Мін'юсту в паперовій та електронній формі копію довідки про результати перевірки щодо особи, до якої не застосовуються заборони, визначені частинами третьою та четвертою статті 1 Закону, або у разі встановлення недостовірності відомостей, зазначених у пунктах 1 та/або 2 частини п'ятої статті 5 Закону, приймає рішення про звільнення особи та у той самий день надсилає Мін'юсту копію згаданого рішення в паперовій та електронній формі та копію довідки про результати перевірки в паперовій та електронній формі, інформація з яких протягом трьох днів з дня їх надходження вноситься до Реєстру.
		Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" , зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" визначено Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 №1100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за №1385/26162 (далі  Порядок №1100).
		Так, згідно з пп.1 п.2 Порядку №1100 перевірки проводяться апаратом Державної фіскальної служби України, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання особи, стосовно якої проводиться перевірка.
		Зміст пп.3 ст.3 Порядку №1100 свідчить, що проведення перевірки фактично полягає в:
		- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою зясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;
		- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою зясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
		- порівняльному аналізі наявної інформації з метою зясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Відповідно до п.4 даного Порядку при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів. При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від субєктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.
		В силу вимог пп.3-4 п.6 Порядку №1100 отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.
		За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.
		При цьому, згідно з п.8 Порядку №1100 у розділі ІІІ декларації перевірці підлягають:
		достовірність відомостей щодо наявності нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про нерухоме майно такої особи;
		відповідність вартості нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.
		При перевірці даних про нерухоме майно, вказаних особою, стосовно якої проводиться перевірка, у розділі ІІІ декларації, враховується зазначена такою особою в декларації інформація щодо перебування такого нерухомого майна або його частини у власності, в оренді чи на іншому праві користування (у разі зазначення такої інформації декларантом).
		Для перевірки інформації про нерухоме майно використовуються дані, що надходять від субєктів інформаційних відносин:
		відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримані відповідно до законодавства, - про виникнення, перехід чи припинення речових прав на нерухоме майно;
		Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - про набуті до 01 січня 2013 року речові права на земельні ділянки;
		платників податків - фізичних осіб - про обєкти нерухомого майна, зазначені в податковій декларації про майновий стан і доходи, а також наявна податкова інформація про нерухоме майно, одержана з інших джерел.
		Як встановлено судом, ОСОБА_5 у розділі ІV декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік не зазначено жодного транспортного засобу, що перебуває у її (та членів її сімї) власності, в оренді чи на іншому праві користування.
		Одночасно, долучені до матеріалів справи докази, а саме: лист Центру надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Дубровицького, Рокитнівського та Сарненського районів УДАІ УМВС України в Рівненській області з Додатком №3 (а.с.48-49), свідчать, що у власності ОСОБА_5 перебувають 2 транспортні засоби: мопед -А1 марка VIPER, модель ACTIVE ZS50 2008 року випуску, мотоцикл А, марка JANSHE, модель JS150-6H 2013 року випуску.
		За таких обставин, системний аналіз вказаних норм та наявних в матеріалах справи документів, дають суду підстави вважати, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік позивачем вказані недостовірні відомості.
		При цьому, суд звертає увагу, що декларація про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік подана ОСОБА_5 в період її тимчасової непрацездатності, що підтверджується листком непрацездатності від 11.11.2013 (а.с.50). Більше того, на час здійснення перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" та прийняття спірного наказу, ОСОБА_5 перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується наказом про надання відпустки №15-о від 05.05.2014 року (а.с.46).
		Відповідно до ч.3 ст.21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обовязки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
		На контрактну форму трудового договору не поширюється положення ст.9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.
		Таким чином, виходячи з особливостей зазначеної форми договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, при укладенні контракту закон надав право сторонам встановлювати їх права, обовязки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами Кодексу законів про працю України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання договору.
		Згідно із п.8 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору передбачено  умови, зазначені у контракті.
		Відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Аналогічні правила застосовуються і до випадків звільнення працівника з підстав передбачених ст. 41 КЗпП України (ч. 3 цієї норми).
		Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 "Про практику розгляду судами трудових спорів" визначено, що правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст.40 КЗпП стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку.
		Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.
		Разом з тим, зміст поняття «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» розкрито законодавцем у п. 4 ст.36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених ст. ст. 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну "розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу" будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена у ст.ст. 40, 41 КЗпП України, або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
		Правова позиція аналогічного змісту викладена у постанові Верховного Суду України від 26.12.2012 року по справі №6-156цс12.
		Таким чином, всупереч вказаних норм ОСОБА_5 звільнено з посади 26.02.2015, тобто в період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;  розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Сукупність встановлених в ході судового розгляду справи фактичних обставин дає суду підстави для висновку, що наказ Сарненської ОДПІ про звільнення ОСОБА_5 №9-0 від 26.02.2015 не відповідає усім критеріям правомірності, а тому підлягає скасуванню.
		Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач під час прийняття оспорюваного наказу діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб визначений чинним законодавством, наказ №9-0 від 26.02.2015 року є необґрунтованим, неправомірним і таким, що прийнятий без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому існують правові підстави для його скасування та поновлення позивача на роботі.
		Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що пунктом 14 ст. 5 Закону України  "Про очищення влади" встановлено, що керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.
		Положення  Закону України "Про очищення влади" набули чинності з  дня наступного, що слідує за днем опублікування (опубліковано Голос України, 2014, 10, 15.10.2014 N 198).
		Відповідно до ст. 58 Конституції України  закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
		В такому  вигляді назване правило закріплено і в міжнародно-правових документах, присвячених правам людини, зокрема у статті 15 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.
		Згідно із зазначеним вище правилом дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб'єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативного акта, а також необхідною умовою довіри до держави і права.  
		Конституція України поширила дане правило не тільки на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують покарання за злочин, а й загалом на всі види юридичної відповідальності. Це цілком відповідає сучасній європейській юридичній практиці, зокрема практиці Європейського суду з прав людини
		Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України від 09.02.99 р. № 1-рп/99, справа № 1-7/99, положення частини першої ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб.
		Колегією встановлено, що на дату складання та подання позивачем декларації про майно, доходи, витрати і  зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, діюче на той момент законодавство не передбачало відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади за подання декларантом недостовірних або неповних відомостей. 
		Зазначене правило було запроваджене  16.10.2014 року Законом України "Про очищення влади".
		Відтак, норми обумовленого Закону України "Про очищення влади" в частині запровадженої  відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади не мають зворотної  дії у часті, а тому  не поширють свою дію на правовідносини та проступки,  що мали місце до 16.10.2014року.
		Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненської області відсутні.
		Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 УХВАЛИВ:   
		Апеляційну скаргу  Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області  залишити без задоволення, а  постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" травня 2015 р. без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		 
		 
		Головуючий   суддя                     Г.І. Майор
		 
		судді:                                             А.Ю.Бучик
		 
		                                                       ОСОБА_2
		 
		Повний текст cудового рішення виготовлено "27" липня 2015 р. 
		 
		   
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Роздруковано та надіслано:р.л.п.  
		1- в справу:
		2 - позивачу:   ОСОБА_5  вул.Курилкевича,11, с.Кисоричі, Рокитнівський район, Рівненська область, 34260  
		      
		3- відповідачу:   Сарненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області  вул. Широка,18, м.Сарни, Сарненський район,  Рівненська область, 34500 
		4- представник позивача ОСОБА_3 АДРЕСА_1      - ,

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...