Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2556/15-г : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 29.07.2015. Зареєстровано: 30.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2015.
Дата набрання законної сили: 20.07.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"20" липня 2015 р.           Справа№ 910/2556/15-г
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Лобаня О.І.
		суддів:            Майданевича А.Г. 
		          Федорчука  Р.В. 
		 
		за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 20.07.2015 року
		 
		розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «БГ Банк» на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року
		 
		у справі          № 910/2556/15-г (суддя - Марченко О.В.)
		 
		за позовом     публічного акціонерного товариства «БГ Банк»
		до                    Антимонопольного комітету України
		про                  визнання недійсним рішення від 23.12.2014 року № 634-р
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року по справі № 910/2556/15-г у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «БГ Банк» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 23.12.2014 року № 634-р - відмовлено. 
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 06.04.2015 року, публічне акціонерне товариство «БГ Банк» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року по справі № 910/2556/15-г   скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2015 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «БГ Банк» прийнято до провадження та призначено до розгляду.
		У відзиві на апеляційну скаргу Антимонопольний комітет України заперечує проти доводів викладених у апеляційній скарзі, вважає, що рішення прийняте господарським судом міста Києва від 06.04.2015 року по справі № 910/2556/15-г при повному дослідженні всіх обставин справи та відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідач просив апеляційний господарський суд залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення. 
		У судових засіданнях 03.06.2015 року та 20.07.2015 року представники публічного акціонерного товариства «БГ Банк» надали суду свої пояснення по справі, в яких підтримали подану апеляційну скаргу на підставі доводів зазначених у ній  та просили суд апеляційної інстанції скаргу задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду яким позов задовольнити у повному обсязі.
		Представник Антимонопольного комітету України у судових засіданнях 03.06.2015 року та 20.07.2015 року також надав суду свої пояснення по справі, в яких заперечив проти вимог апеляційної скарги. Представник вважає скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року законним та таким що відповідає нормам чинного законодавства.
		Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
		У зв'язку із здійсненням державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції суб'єктами господарювання, з боку ТОВ «Здравіє» та ТОВ «Медреабілітація» під час участі у процедурах закупівлі за державні кошти у 2013 році, Антимонопольним комітетом України  проводилось відповідне дослідження.
		В ході проведення дослідження Антимонопольним комітетом України  було встановлено, що названі товариства подавали довідки ПАТ «БГ Банк» про відсутність заборгованості за кредитами та відсотками. ТОВ «Здравіє» надавало довідки від 10.07.2013 року № 27/03-382 та від 19.11.2013 року № 27/03-630, а ТОВ «Медреабілітація» надавало довідки від 10.07.2013 року № 27/03-382 та від 19.11.2013 року № 27/03-630.
		Відповідно до норм статей 3, 17, 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» в.о. Голови Комітету - державним уповноваженим було направлено вимогу ПАТ «БГ Банк» від 23.09.2014 року № 20-29.3/09-8590 про надання інформації (далі - вимога).
		У вказаній вимозі, Антимонопольний комітет України на підставі статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» просив подати відомості стосовно товариства з обмеженню відповідальністю «Здравіє» і товариства з обмеженою відповідальністю «Медреабілітація» в рамках здійснення дослідження щодо наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції вказаними товариствами.
		А саме, в.о. Голови Комітету - державний уповноважений просив ПАТ «БГ Банк» надати: копії заяв та доданих до них документів, які суб'єкти господарювання подавали до банку для отримання довідок; оригінали конвертів, в яких суб'єкти господарювання подавали заяви та додані до них документи до банку для отримання довідок (якщо заяви та додані до них документи були подані до банку представниками суб'єктів господарювання особисто, надати відомості про цих представників (ПІБ, посада тощо) та копії підтверджуючих документів); копії зразків (шаблонів, форм тощо) для підписання заяв на отримання довідок, які банком надавалися суб'єктам господарювання впродовж 2013 року (у разі їх наявності); копії документів, які засвідчують отримання довідок представниками суб'єктів господарювання; відомості про представників суб'єктів господарювання, які контактували з посадовими особами банку під час розгляду банком відповідних заяв суб'єктів господарювання на отримання довідок; у випадку, якщо подання довідок здійснювалося на платній основі, надати копії документів (квитанції, інші фінансові та бухгалтерські документи), які засвідчують оплату з боку суб'єктів господарювання за отримання довідок, та відомості про рахунки, з яких здійснювалася оплата з боку суб'єктів господарювання за отримання довідок (реквізити рахунків, з яких суб'єкти господарювання здійснювали оплату за отримання довідки, дата перерахування коштів).
		У вказаній вимозі ПАТ «БГ БАНК» було запропоновано у десятиденний строк з дня отримання вимоги надати відповідачу витребувану інформацію та копії документів.
		Дану вимогу Антимонопольного комітету України позивач отримав  26.09.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303508155053, отже останній день виконання вимоги настав 06.10.2014 року.
		06.10.2014 року ПАТ «БГ БАНК» надіслало Антимонопольному комітету України лист № 13-2729, в якому повідомило останнього про неможливість розкриття інформації, посилаючись на статтю 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
		Як вбачається з матеріалів справи, рішенням № 634-р від 23.12.2014 року визнано дії ПАТ «БГ БАНК» порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації АМК на вимогу в. о. голови Комітету - державного уповноваженого від 23.09.2014 року № 20-29.3/09-8590 у встановлений ним строк. За вчинене порушення накладено на ПАТ «БГ БАНК» штраф у сумі 20000 грн.
		З матеріалів справи також вбачається, що з 27.11.2014 року в ПАТ «БГ Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію на підставі постанови правління Національного банку України від 27.11.2014 року № 745.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням Антимонопольного комітету України, ПАТ «БГ БАНК» звернулось до господарського суду з позовом про визнання його недійсним.
		Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року по справі № 910/2556/15-г у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «БГ Банк» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 23.12.2014 року № 634-р - відмовлено.
		Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з даними  висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.
		Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
		Відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та восьми державних уповноважених. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ч. 7 ст. 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
		Приписами ст. 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
		Відповідно до ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
		Частиною 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;  перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку; тощо.
		Пунктом 5 частини першої статті 17 вказаного Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
		Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
		Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
		Частиною 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
		Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
		Частиною 1 статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. 
		Відтак, розглядаючи позов про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України, суд зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення органу Антимонопольного комітету України недійсним.
		Як вбачається з матеріалів справи, рішенням № 634-р визнано дії ПАТ «БГ БАНК» порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації АМК на вимогу в. о. голови Комітету - державного уповноваженого від 23.09.2014 року № 20-29.3/09-8590 у встановлений ним строк. За вчинене порушення накладено на ПАТ «БГ БАНК» штраф у сумі 20000 грн.
		Відповідно до пункту 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
		Згідно п. 13  постанови Пленуму Вищого господарського суду України  від 26.12.2011 року № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» зазначено, що у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань. Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.
		Так, як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції у зв'язку із здійсненням державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції суб'єктами господарювання, зокрема, щодо наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ «Здравіє» та ТОВ «Медреабілітація» під час участі у процедурах закупівлі за державні кошти у 2013 році, відповідачем проводилось відповідне дослідження.
		У відповідності до норм статей 7, 16, 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» ПАТ «БГ БАНК» було направлено вимогу в.о. голови Комітету - державного уповноваженого від 23.09.2014 року № 20-29.3/09-8590 про надання інформації.
		У вказаній вимозі ПАТ «БГ БАНК» було запропоновано у десятиденний строк з дня отримання вимоги надати відповідачу витребувану інформацію та копії документів.
		Дану вимогу Антимонопольного комітету України позивач отримав  26.09.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303508155053, отже останній день виконання вимоги настав 06.10.2014 року.
		06.10.2014 року ПАТ «БГ БАНК» надіслало Антимонопольному комітету України лист № 13-2729, в якому повідомило останнього про неможливість розкриття інформації, посилаючись на статтю 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Даний факт не заперечується позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
		Так, згідно з частиною першою і другою статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
		Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації.
		Отже, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що не вся витребувана у позивача Антимонопольним комітетом України інформація містить банківську таємницю.
		Разом з тим, як вірно вказав суд першої інстанції, за приписами пункту 3 частини першої статті 62 цього Закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, органам Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.
		Статтею 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що суб'єкти господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та працівники зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
		Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.
		Інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню. Така інформація може бути надана органам слідства та суду відповідно до закону. За розголошення комерційної таємниці працівники Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень несуть відповідальність, встановлену законом.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, витребувана відповідачем інформація була необхідна для здійснення Антимонопольним комітетом України передбачених законом обов'язків.
		Згідно з пунктом 13 частини першої статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
		Оскільки відсутність інформації, запитуваної у вимозі, перешкоджала виконанню Антимонопольним комітетом України покладених на нього завдань, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що відповідач на підставі п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» дійшов  до правомірного висновку, що дії ПАТ «БГ БАНК», які полягають у неподанні інформації на вимогу в.о. Голови Комітету - державним уповноваженим від 23.09.2014 року № 20-29.3/09-8590 у встановлений строк, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Та Антимонопольним комітетом України правомірно було прийняте рішення про накладення на позивача штрафу у сумі 20000 грн., (сума штрафу не є максимальною).
		Враховуючи вищенаведене, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано вимог Конституції України, Законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист економічної конкуренції», у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.
		Викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи нормам матеріального та процесуального права, є законними та обґрунтованими.
		Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що передбачені статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстави для визнання оспорюваного рішення недійсним - відсутні, а тому позовні вимоги про визнання недійсним рішення Антимонопольного  комітету  України  № 634-р від 23.12.2014 року та притягнення до відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 20000 грн. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, та правомірно відмовлено судом першої інстанції.
		При цьому судова колегія апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими доводи скаржника, що оскільки з 27.11.2014 року в ПАТ «БГ Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію на підставі постанови правління Національного банку України від 27.11.2014 року № 745, то на позивача не може бути накладено штраф визначений в оскаржуваному рішенні Антимонопольного комітету України. Судова колегія апеляційного господарського суду, звертає увагу на те, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень при винесенні рішення № 634-р від 23.12.2014 року та на підставі Конституції України, Законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист економічної конкуренції». Запровадження в ПАТ «БГ Банк» тимчасової адміністрації не звільняє позивача від відповідальності за порушення законодавства - неподання інформації витребуваної на вимогу Антимонопольного комітету України.
		До того ж у даній справі предметом розгляду є оскарження рішення Антимонопольного комітету України № 634-р від 23.12.2014 року, а не стягнення штрафу.
		Доводи скаржника, про те, що позивач правомірно не надав Антимонопольному комітету України витребувану інформацію з посиланням на банківську таємницю не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
		Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції позивачем не було подано належних та переконливих доказів в обґрунтування позовних вимог. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
		Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.
		Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
		Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ПАТ «БГ Банк» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року залишити без змін.
		Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України. Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.          Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «БГ Банк» на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року у справі № 910/2556/15 залишити без задоволення.
		2.          Рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року у справі № 910/2556/15 залишити без змін.
		3.          Матеріали справи № 910/2556/15 повернути до господарського суду міста Києва. 
		 
		Головуючий суддя                                                             О.І. Лобань 
		 
		Судді                                                                                А.Г. Майданевич
		 
		                                                                                Р.В. Федорчук
		 
		Дата підписання 27.07.2015 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...