Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/3111/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2015. Зареєстровано: 30.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2015.
Дата набрання законної сили: 11.08.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЄУН № 337/3111/15-ц
		2/337/1352/2015
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		29 липня 2015 року                    Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:
		головуючого судді - Сидорової М.В.
		при секретарі - Стафорової О.В.
		за участю представника позивача  ОСОБА_1
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» в особі Другого Запорізького відділення ПАТ «УПБ» про захист прав споживача шляхом стягнення депозиту, пені та моральної шкоди, -
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 03.11.2014р. між ним та Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» в особі Другого Запорізького відділення ПАТ «УПБ» було укладено договір про банківський вклад «Універсальний» №307387, відповідно до умов якого він зобовязався передати, а Банк прийняти грошові кошти у сумі 400 доларів США, строком на 6 місяців з правом поповнення. Днем повернення вкладу є 05 травня 2015 року. Згідно п. 1.7 процентна ставка по вкладу встановлена у розмірі 9% річних, які сплачуються щомісячно.
		03.11.2014р., 04.11.2014р., 05.11.2014р., 06.11.2014р. ним були передані Банку грошові кошти у розмірі 400, 200, 200, 400 доларів США відповідно. Загальна сума вкладу становить 1200 доларів США.
		Після закінчення дії договору та на сьогоднішній день вклад йому не повернуто, незважаючи на те, що 21 травня 2015 року він письмово повідомив Банк про своє бажання отримати банківський вклад. Таким чином, Банк порушив умови укладеного між ними договору та вимоги діючого законодавства, які не містять підстав для неповернення вкладу після закінчення строку дії договору.
		У звязку з тим, що Банк прострочив виконання свого зобовязання, вважає, що на підставі ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», з відповідача підлягає стягненню пеня за кожний день прострочення у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), що становить за його розрахунком 756,93грн. (1200 дол. США х 210,25806 грн. ( курс НБУ на дату подачі позову) = 25231 грн. х 0.03 = 756.93 грн. )
		Також вважає, що неправомірними діями Банку, що виразились у відмові достроково повернути йому банківський вклад, йому заподіяно моральну шкоду, оскільки у звязку з порушенням своїх прав він зазнав душевні страждання і переживання, нервував, хвилювався у звязку з неповерненням грошей, сума яких є для нього значною. Моральну шкоду оцінює в 3000,00грн. 
		Просить суд стягнути з відповідача вклад в розмірі 1200 доларів США, зобовязавши Банк видати вклад шляхом одноразової операції через касу, пеню за прострочення виконання робіт (надання послуг) в сумі 756,93 грн., моральну шкоду в сумі 3000,00 грн.
		В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просив задовольнити позов. 
		Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток, заяв про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшло, в звязку з чим, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача та, згідно ст. 224 ЦПК України, зі згоди позивача, вважає за можливе постановити заочне рішення на підставі доказів, що є у справі.          
		  Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
		Суд встановив, що 03.11.2014р. між сторонами укладено договір банківського вкладу «Універсальний» №307387, відповідно до умов якого позивач зобовязався передати, а Банк прийняти грошові кошти у сумі 400 доларів США, строком на 6 місяців з правом поповнення. Днем повернення вкладу є 05 травня 2015 року (п.1.2 договору). Процентна ставка по вкладу встановлена у розмірі 9% річних (п.1.7 договору).
		Згідно умов вказаного Договору вкладник має право вимагати від банку виконання своїх зобовязань згідно умов цього договору (п.3.2.1), Банк зобовязаний повернути вклад згідно з умовами цього договору (п.3.3.2), видати вклад на першу вимогу Вкладника (п.3.3.5). Згідноп.6.2 Договору, договір не підлягає пролонгації.
		Згідно квитанції №307387 від 03.11.2014р. позивач вніс на вкладний рахунок грошові кошти в сумі 400,00 доларів США, за квитанцією №307387 від 04.11.2014р.  200,00 доларів США, за квитанцією №307387 від 05.11.2014р.  200,00 доларів США, за квитанцією №307387 від 06.11.2014р.  400,00 доларів США.
		Згідно виписки з банківського рахунку від 25.05.2015р. загальна сума вкладу становить 1200,00 доларів США, що еквівалентно 25004,22грн.
		Станом на день розгляду справи вклад не видано.
		Згідно ст.526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно ст.. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
		    Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором чи законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Згідно ст. 1058 ЦК Україниза договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. 
		До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку, якщо інше не встановлено цим кодексом або не випливає із суті договору банківського вкладу.
		Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору.
		Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
		Згідно ст.1060 ЦК України ( в редакції, що діяла на момент укладання договору) договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) (ч.1); за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором, умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною (ч.2); якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин, договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
		Крім того, на відносини між сторонами по договору банківського вкладу та банківського рахунку, за якими послуги надані для задоволення власних побутових потреб, поширюються положенняЗакону України «Про захист прав споживачів». 
		Згідно ч.1ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на захист своїх прав державою, належну якість продукції та обслуговування, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону, звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.
		Оцінивши обставини справи і надані сторонами докази в їх сукупності, достатності, належності та взаємозвязку, проаналізувавши вищевикладені норми діючого законодавства, суд приходить до висновку про доведеність вимог позивача щодо зобовязання відповідача повернути вкладні грошові кошти, оскільки між сторонами було укладено договір банківського вкладу строком на 6 місяців, строк повернення вкладу було визначено сторонами 05.05.2015р., але відповідач до теперішнього часу вклад не повернув, чим порушив узяті на себе зобовязання за вказаним договором і права позивача як споживача вказаних послуг. У звязку цим вказані грошові кошти підлягають поверненню в судовому порядку.
		Вирішуючи питання про стягнення пені за прострочення виконання робіт (надання послуг), суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 547, ч. 3 ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. 
		Відповідно до абз.2 п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 р. № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", неустойка (штраф, пеня) стягується лише тоді, коли це передбачено укладеним сторонами договором чи відповідним нормативним актом.
		Після укладення договору банківського вкладу між сторонами виникли зобов'язальні відносини, які регулюються нормами зобов'язального права та умовами відповідного договору. Умовами договору банківського вкладу від 03.11.2014р., укладеного між сторонами, пеня за невиконання банком своїх зобовязань за цим договором не передбачена.
		Заявляючи вимоги про стягнення пені в сумі 756,93грн., позивач в обґрунтування послався на ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
		Судом встановлено, що відповідач зобовязався надати позивачу послугу, яка зводилась до прийняття ним від позивача грошової суми з обов'язком виплати процентів на них. Надання такої послуги було оформлено укладеними банком з позивачем договорами банківського вкладу. Банк відповідно до умов договору прийняв від позивача суму грошового вкладу, нараховував та виплачував йому проценти, але не виконав свого обовязку щодо повернення вкладу по закінченню відповідного строку. 
		Враховуючи вказане, суд вважає, що в розумінні ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» сума банківського вкладу не є результатом виконання роботи (надання послуги), тому вказана норма не може бути застосована в даному випадку. Суд вважає, що на правовідносини, що виникли між сторонами, поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобовязання, але таких вимог позивач не заявляв.
		Тому, вирішуючи справу на підставі ст. 11 ЦПК України в межах заявлених вимог, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення пені.
		Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що згідно ст.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Отже, застосування ст.1167 ЦК Українипередбачає наявність деліктних, а не договірних відносин. 
		В даному випадку між сторонами було укладено договір банківського вкладу, який не передбачає стягнення моральної шкоди у звязку з порушенням сторонами його умов. Таким чином, підстав для стягнення моральної шкоди суд не знаходить.
		На підставі вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити частково, зобовязавши відповідача видати позивачу готівкою одноразовою операцією через касу банківський вклад в сумі 1200 доларів США. 
		Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на 
		користь держави судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.
		Виходячи з задоволеної суми позову 1200,00 доларів США, що в перерахунку за офіційним курсом НБУ на дату винесення рішення (100 доларів США = 2206,2278 грн.) складає 26474,73 грн., судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача, відповідно складає 264,74 грн.
		    Повний текст рішення виготовлено 30.07.2015р.
		Керуючись ст.526,610,611,1058,1060 ЦК України, ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.1,4,10,22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.3,4,10,11,60,61,88,212-215,224 ЦПК України, суд ,- 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_2  задовольнити частково.
		Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» (з вкладного рахунку №26306000307387 в Другому Запорізькому відділенні ПАТ «УПБ», ЕДРПОУ 19019775) видати ОСОБА_2 (РОНПП НОМЕР_1)готівкою одноразовою операцією через касу депозитний вклад за договором банківського вкладу «Універсальний» від 03.11.2014р. №307387 в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) доларів США.
		В іншій частині позову  відмовити.
		    Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (ЕДРПОУ 19019775) на користь держави судовий збір в сумі 264,74 грн.
		Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Заочне рішення може бути переглянуте на підставі заяви відповідача, поданої до Хортицького районного суду міста Запоріжжя на протязі десяти днів з дня отримання копії рішення. 
		 Суддя: 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		30.07.2015

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...