Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1512/9661/2012 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано судом: 30.07.2015. Зареєстровано: 31.07.2015. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2015.
Дата набрання законної сили: 23.07.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/785/4564/15
		Головуючий у першій інстанції Пучкова І. М.
		Доповідач Вадовська Л. М.
		  
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		    23.07.2015 року                                              м. Одеса
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
		                               головуючого - Вадовської Л.М.,       
		                               суддів             - Колеснікова Г.Я.,
		                                                           Плавич Н.Д.,
		                               при секретарі - Павлючук Ю.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю третьої особи ОСОБА_5 про встановлення земельного сервітуту за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2015 року, - 
		в с т а н о в и л а :
		Позивач ОСОБА_3, звернувшись 17 липня 2012 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що йому з квітня 2007 року на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 0,0582 га для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_1, відповідачу ОСОБА_4 з липня 2007 року належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0675 га для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_1, що суміжна. Позивач зазначив, що до належної йому земельної ділянки, яку він у 2010 році розділив на дві частини, не має проїзду, багато років до ділянки безперешкодно проходив та проїздив з вул. Ялинкової через земельну ділянку площею 22 кв.м загального користування, що у 2007 році ввійшла в склад переданої у власність ОСОБА_4 земельної ділянки загальною площею 0,0675 га під умовою встановлення земельного сервітуту на 22 кв.м. Посилаючись на вказані обставини, встановлення в травні 2012 року ОСОБА_4 огорожі, що унеможливила прохід та проїзд на ділянку, позивач ОСОБА_3 після уточнення вимог просив усунути перешкоди в користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_4 знести огорожу з металевої сітки розміром 5,5м х 2,0м, що заважає проїзду з вул. Ялинкової до земельної ділянки його ОСОБА_3; зобов'язання ОСОБА_4 поновити межі його ОСОБА_3 як суміжного землевласника земельної ділянки в частині меж, визначених літерами Є-Е у виданому на ім'я ОСОБА_3 державному акті на право власності на земельну ділянку; встановити відносно земельної ділянки ОСОБА_4 постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду на транспортному засобі з вул. Ялинкової до належної йому ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.2-6, 37-42, т.2 а.с.154-155).
		Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала (т.1 а.с.48-54, т.2 а.с.64-71, 72-74, 83-88, 160-167, 230-232). 
		Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2015 року залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні належною ОСОБА_3 на праві власності земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_4 знести огорожу з металевої сітки розміром 5,5м х 2,0м, що заважає проїзду з вул. Ялинкової до земельної ділянки ОСОБА_3, розташованої по АДРЕСА_1; зобов'язання ОСОБА_4 поновити межі земельної ділянки суміжного землевласника ОСОБА_3 в частині меж, визначених літерами Є-Е в державному акті на право власності на землю, виданому на ім'я ОСОБА_3 (т.2 а.с.245).
		Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про встановлення земельного сервітуту відмовлено (т.2 а.с.247-250).  
		В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог про встановлення земельного сервітуту.
		Неправильність рішення суду апелянт мотивував неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
		Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вважав встановленим, що при безоплатній передачі ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 0,0675 га по АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва земельний сервітут на право проходу через земельну ділянку не встановлювався. Відмовляючи у встановленні земельного сервітуту за вимогами ОСОБА_3, суд виходив з недоведеності вимог, обґрунтовуючи свій висновок тим, що позивач не довів неможливість нормального господарського використання своєї земельної ділянки без обтяження сервітутом земельної ділянки власника ОСОБА_4, не спростував відсутність наявного шляху на земельній ділянці для встановлення сервітуту на право проїзду, не спростував наявність проходу до земельної ділянки з іншої сторони, не довів можливість під'їзду до свого будинку в разі встановлення земельного сервітуту на право проїзду, не обґрунтував чому просить встановити сервітут на ділянку площею 22 кв.м, в якому місці ця ділянка знаходиться, чи наявний на цій ділянці шлях, чи є сервітут найменш обтяжливим для власника земельної ділянки та чи не існує альтернативних варіантів використання землі без встановлення сервітуту.
		Висновки суду не відповідають обставинам справи, що згідно п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.
		Колегія суддів вважає встановленими такі факти та відповідні ним правовідносини.
		На підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори 22 червня 1999 року за реєстровим №1-2387, ОСОБА_3 набув у власність 28/1000 часток ДБК «Восход», що знаходився в АДРЕСА_1 та являли собою дачу, яка складалася з одного кам'яного будинку літ. «А» загальною площею 28,8 кв. м, господарських будівель і споруд: літньої кухні літ. «Б», душу літ. «В», вбиральні літ. «М», навісу літ. «Ж», 1-2 огорожі, І - мостіння, розташованих на земельній ділянці площею 583 кв.м. Право власності на нерухоме майно на підставі договору зареєстровано бюро технічної інвентаризації 19 липня 1999 року (т.1 а.с.9, 10-12). Технічний паспорт на дачу, виготовлений бюро технічної інвентаризації 27 грудня 1999 року, містив план земельної ділянки площею 583 кв.м із зазначенням частини ділянки загального користування зі сторони вул. Ялинкової (т.1 а.с.10 зв.).   
		У 2000 році ОСОБА_3 звернувся до Одеської міської ради з заявою про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки, що знаходилась у його користуванні з 1999 року на підставі договору купівлі-продажу дачі, розташованої по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.94). У 2003 році ОСОБА_3 виготовлено проект відведення земельної
		ділянки загальною площею 0,0582 га для індивідуального дачного будівництва, розташованої по АДРЕСА_1, яким, зокрема, запроектовано під'їзд зі сторони вул. Ялинкової (т.1 а.с.89-94, 95-139). 
		    Рішенням Одеської міської ради від 29 вересня 2005 року №4684-ІУ ОСОБА_3 надано у власність земельну ділянку площею 0,0582 га для індивідуального дачного будівництва, розташовану в АДРЕСА_1. Право власності на земельну ділянку площею 0,0582 га кадастровий номер НОМЕР_2 посвідчувалось державним актом на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3, виданим 20 квітня 2007 року Одеською міською радою (т.1 а.с.195).          
		11 червня 2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Плигіною Ж.О. посвідчено за №1277 заяву ОСОБА_3, адресовану відповідному територіальному органу держкомзему, про поділ земельної ділянки площею 0,0582 га кадастровий номер НОМЕР_2 на дві самостійні ділянки площею 0,0433 га та 0,0149 га відповідно (т.1 а.с.196). 
		На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 реєстраційний номер 010750500538 від 20 квітня 2007 року та заяви, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Плигіною Ж.О. від 11 червня 2010 року №1277 ОСОБА_3 видано 6 вересня 2010 року державний акт серія НОМЕР_4 на право власності на земельну ділянку площею 0,0433 га кадастровий номер НОМЕР_5 для індивідуального дачного будівництва, розташовану в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.136,187-232).
		На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 реєстраційний номер 010750500538 від 20 квітня 2007 року та заяви, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Плигіною Ж.О. від 11 червня 2010 року №1277 ОСОБА_3 видано 6 вересня 2010 року державний акт серія НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку площею 0,0149 га кадастровий номер НОМЕР_7 для індивідуального дачного будівництва, розташовану в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.137, 187-232).
		На підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори 21 квітня 1998 року за реєстровим №3-1450, ОСОБА_4 набула у власність 34/1000 часток ДБК «Восход», що знаходився в АДРЕСА_1 та являли собою дачу (садовий будинок), яка складалася з одного кам'яного будинку літ. «А» загальною площею 49,5 кв.м, господарських будівель і споруд: вбиральні-душу літ. «Н», сараю літ. «Л», навісу літ. «Ж», 1-2 огорожі, І,Ш- мостіння, розташованих на земельній ділянці площею 677 кв.м. Право власності на нерухоме майно на підставі договору зареєстровано бюро технічної інвентаризації 24 квітня 1998 року (т.1 а.с.168, 169-172). Технічний паспорт на дачу, виготовлений бюро технічної інвентаризації у травні 1998 року, містив план земельної ділянки площею 677 кв.м із зазначенням частини ділянки загального користування зі сторони вул. Ялинкової (т.1 а.с.170 ).   
		У 2002 році ОСОБА_4 звернулась до Одеської міської ради з заявою про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки, що знаходилась у її користуванні з 1998 року на підставі договору дарування дачі, розташованої по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.145). У 2004 році ОСОБА_4 виготовлено проект відведення земельної ділянки загальною площею 0,0675 га для індивідуального дачного будівництва, розташованої по АДРЕСА_1, яким, зокрема, запроектовано під'їзд зі сторони вул. Ялинкової (т.1 а.с.140-144, 145-186). У висновку управління архітектури та містобудування від 30 липня 2004 року щодо можливості передачі ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки в розділі «сервітути та обмеження по праву власності земельної ділянки» передбачено сервітут на право проходу через земельну ділянку суміжного землекористувача, зокрема, вказано «Гр.ОСОБА_4 необхідно забезпечити прохід суміжних землекористувачів через частину земельної ділянки». В ситуаційній схемі та на плані меж
		зон обмежень і сервітутів земельної ділянки містяться умовні позначення межі та площі земельної ділянки (675 кв.м), що відводиться у приватну власність, межі та площі земельної ділянки (22 кв.м), на якій діє сервітут (т.1 а.с.154, 157, 158, 159-162). У відомості вирахування площ угідь земельної ділянки, яка відводилась у власність ОСОБА_4, зокрема, в по контурній відомості землекористування площа контурів 22 кв.м значиться «під проїздами, проходами та площадками» (т.1 а.с.162). 
		    Рішенням Одеської міської ради від 6 березня 2006 року №5493-ІУ ОСОБА_4 надано у власність земельну ділянку площею 0,0675 га для індивідуального дачного будівництва, розташовану в АДРЕСА_1. Право власності на земельну ділянку площею 0,0675 га кадастровий номер НОМЕР_8 посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_9, виданим 2 липня 2007 року Одеською міською радою (т.1 а.с.186).          
		З огляду на вищевказані факти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками суміжних земельних ділянок, що розташовуються по АДРЕСА_1, при виготовленні кожному з них проектів відведення земельних ділянок було запроектовано під'їзд зі сторони вулиці Ялинкової, оскільки безпосередньо під'їзду з АДРЕСА_1 жодна з ділянок, що підлягала відведенню, не мала. 
		ОСОБА_3 заявлено вимогу про встановлення земельного сервітуту на право проходу та проїзду до належної йому земельної ділянки загальною площею 0,0582 га, що після поділу стала складатися з двох ділянок площею 0,0433 га та 0,0149 га, через земельну ділянку загальною площею 0,0675 га власника ОСОБА_4 в межах контурів ділянки «під проїзд, прохід» площею 22 кв.м, що до передачі земельних ділянок у власність була ділянкою «загального користування» з огляду на плани земельних ділянок в технічних паспортах на дачі (садові будинки) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 
		Право земельного сервітуту - це право власника земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений (ст.98 ЗК України).
		Кожна земельна ділянка має свої переваги і свої недоліки. Останні пов'язані, як правило, з віддаленістю ділянки від доріг, інших комунікацій, джерел водопостачання тощо. Недоліки місцезнаходження земельної ділянки можна компенсувати шляхом надання їх власникам певних прав щодо сусідніх земельних ділянок. Отже, визначений статтею 98 ЗК України зміст права земельного сервітуту полягає в тому, що власник однієї земельної ділянки має право на обмежене користування суміжною (сусідньою) земельною ділянкою з метою усунення недоліків власної ділянки. Ознаками, що характеризують право земельного сервітуту, є те, що: 1) відносини земельного сервітуту передбачають наявність двох, як правило, суміжних ділянок, з яких одна (обслуговуюча) обслуговує іншу (панівну); у межах земельного сервітуту обслуговуюча земельна ділянка своїми зручностями, перевагами тощо усуває недоліки панівної земельної ділянки; 2) обслуговування однієї ділянки іншою відбувається не безсистемно, а в межах прав, які надані власникові панівної земельної ділянки щодо користування обслуговуючою ділянкою; такі права є обмеженими і передбачають користування лише невеликою частиною обслуговуючої земельної ділянки для чітко зафіксованих потреб. 
		ОСОБА_3 як власник земельних ділянок площею 0,0433 га та 0,0149 га, що у 2007 році передавались у власність як одна ділянка загальною площею 0,0582 га, не має проїзду-виїзду ні з АДРЕСА_1, за яким обліковуються ділянки, ні з вулиці Ялинкової, що проходить в безпосередній близькості (в декількох метрах). Відтак, земельні ділянки ОСОБА_3 мають суттєвий недолік, як то відсутність можливості проїхати до ділянки, що не припустимо з точку зору не лише користування землею, що має цільове призначення
		«для індивідуального дачного будівництва», а з точки зору дотримання правил протипожежної безпеки, зважаючи на знаходження там дачі (садового будинку), господарських будівель і споруд. 
		Земельна ділянка ОСОБА_4 розташовується за ділянками ОСОБА_3, однак при включенні в склад ділянки ОСОБА_4 при передачі у власність ділянки площею 22 кв.м, що на протязі існування дачної забудови в тому районі була землею загального користування (це вказано в технічних паспортах на дачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4), має проїзд-виїзд саме з вулиці Ялинкової, оскільки проїзду-виїзду з АДРЕСА_1, за яким ділянка обліковується, також не має. 
		Таким чином, земельна ділянка ОСОБА_4, що знаходиться далі від вулиці Ялинкової, має, виходячи з можливості проїзду-виїзду, переваги в порівнянні з ділянками ОСОБА_3, що знаходяться хоч і ближче до вулиці Ялинкової, однак з включенням в склад ділянки ОСОБА_4 частини ділянки загального користування, що використовувалась для проїзду-виїзду, не межують безпосередньо з вулицею та, відповідно, не мають такого виходу на вулицю. Недоліки ділянок ОСОБА_3 підлягають компенсації шляхом надання йому як власнику певних прав щодо сусідньої земельної ділянки ОСОБА_4., а саме прав користуватися незначною частиною сусідньої ділянки фактично в тупику, що через існуючі ворота виходить на вулицю Ялинкову та використовується ОСОБА_4 саме для проїзду-виїзду. 
		ОСОБА_3 набув у власність земельну ділянку раніше ніж ОСОБА_4, остання достовірно знала про можливість сервітутного права, оскільки при виготовленні технічної документації на земельну ділянку, що передавалась їй у приватну власність, сервітут був обумовлений. З ділянки ОСОБА_4 на вулицю Ялинкову наявні ворота, через які здійснюється проїзд-виїзд. Доводи ОСОБА_4 в особі представників, що ворота не використовуються за призначенням, не приймаються, оскільки такі існують, до того ж існували ще й до набуття у власність землі, цільове призначення воріт як таких завжди пов'язане з проїздом-виїздом, відтак, стверджувати про те, що ворота слугують лише огорожею безпідставно (ворота та огорожа поняття не тотожні).      
		Доводи ОСОБА_4 в особі представників щодо відсутності наявного шляху, недостатності ділянки площею 22 кв.м для проїзду на ділянку ОСОБА_3 тощо не приймаються, оскільки мова не йде про дорогу як таку через ділянку ОСОБА_4, для якої дійсно нормами та правилами встановлені певні розміри та параметри, мова йде про користування незначною частиною ділянки як то площадкою біля існуючих воріт, через які здійснюється проїзд-виїзд на вулицю Ялинкову, яка документацією із землеустрою обумовлювалась можливістю встановлення сервітуту. 
		За змістом статті 99 ЗК України, що передбачає види права земельного сервітуту, власники земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, як, зокрема, право проходу (п. «а» ч.1 ст.99 ЗК України); право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (п. «б» ч.1 ст.99 ЗК України). 
		При встановленні земельного сервітуту повинні враховуватися інтереси як власника панівної земельної ділянки, так і власника обслуговуючої ділянки. Це означає, що при виборі способу користування обслуговуючою ділянкою власником панівної ділянки має бути обраний варіант, при якому власник обслуговуючої ділянки матиме якомога більше можливостей для задоволення власних інтересів від використання належної йому ділянки.
		ОСОБА_3 просив встановити сервітут на право проходу та проїзду на транспортному засобі через існуючі ворота з вул. Ялинкової з використанням ділянки ОСОБА_4 площею 22 кв.м, що фактично знаходиться в тупиковій частині. Наявні в матеріалах справи дослідження експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз при проведенні судової будівельно-технічної експертизи (висновок №3183/24 від 21 березня 2014 року), додаткової судової будівельно-технічної експертизи (висновок №3833/24 від 15 жовтня 2014 року) не спростовують можливості встановлення заявленого ОСОБА_3 сервітуту (т.2 а.с.20-46, 144-148). На дослідження експертів ставились ряд
		питань, що не стосуються вимоги про встановлення земельного сервітуту, тому відповіді на такі питання оцінці не підлягають. При апеляційному перегляді справи позивач ОСОБА_3 погодився на встановлення земельного сервітуту на ділянці не 22 кв.м, як заявлено вимоги, а на ділянці 16 кв.м, при цьому зазначив координати поворотних точок та відстань між ними, що дає можливість точно визначитись з місцезнаходженням ділянки, сервітутне користуватися якою для проходу, проїзду просить позивач (т.3 а.с.67-72). 
		Обраний ОСОБА_3 вид права земельного сервітуту передбачений статтею 99 ЗК України, його право на встановлення права проходу та права проїзду на транспортному засобі з вулиці Ялинкової через існуючі ворота на свою ділянку підлягає захисту. Частина земельної ділянки ОСОБА_4 площею 16 кв.м, на яку ОСОБА_3 просить встановити земельний сервітут, представляє собою грунтове покриття, що засипане гравієм та облаштоване для проходу та проїду від воріт з вулиці Ялинкової до місця паркування автомобіля. ОСОБА_4 використовує цю ділянку виключно як умовно під'їзний шлях та прохід, з огляду на обмежену площу та конфігурацію цієї частини земельної ділянки така не використовується ОСОБА_4 для потреб інших ніж прохід та проїзд. За таких обставин, сервітутне право проходу та проїзду для ОСОБА_3 через ділянку площею 16 кв.м ОСОБА_4 не встановлюватиме для останньої як власника обслуговуючої ділянки додаткових суттєвих обмежень та обтяжень при користуванні ділянкою в цілому, такий сервітут є найменш обтяжливим. 
		Частиною 2 статті 31 ЦПК України передбачено процесуальне право позивача протягом усього часу розгляду справи, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Користуючись своїм процесуальним правом, ОСОБА_3 в ході апеляційного перегляду справи зменшив розмір позовних вимог та просив встановити сервітут не на ділянку площею 22 кв.м, а на ділянку площею 16 кв.м з метою як найбільшого врахування інтересів суміжного власника ОСОБА_4 Дана заява приймається судом, більш того, позивачем ОСОБА_3 надано докази координат та розміру ділянки площею 16 кв.м, що є доцільним при встановленні сервітуту (т.3 а.с.67-72).           
		В справі наявні схеми розташування земельних ділянок, фотофіксація існуючих проходів та проїздів до ділянок, з яких наглядно видно, що без встановлення земельного сервітуту на право проїзду з вулиці Ялинкової через існуючі ворота та незначну частину ділянки ОСОБА_4 ОСОБА_3 не має іншої можливості проїхати до своєї дачної будівлі та землі, що є неправильним. Посилання ОСОБА_4 в особі представників та те, що ОСОБА_3 може під'їхати зі сторони АДРЕСА_1, де залишити автомобіль та пройти певну відстань по доріжці шириною до 1 м до своєї дачної будівлі та ділянки, не приймається, оскільки існуючий прохід не є проїздом, крім того, ширина та довжина такого проходу не забезпечує нормальне користування дачною будівлею та землею, на якій така знаходиться (т.1 а.с.17, 105, 107, 207, 208, т.2 а.с.24-26, 109, 112, 113, 124, 165, 172-190).       
		Залежно від мети використання обслуговуючої ділянки власником панівної ділянки земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. В даному випадку, з огляду на вид права земельного сервітуту, який просить встановити ОСОБА_3 сервітут має бути постійний. 
		Встановлення земельного сервітуту є обтяженням земельної ділянки, щодо якої встановлено сервітут. За загальним правилом власник такої ділянки має право на отримання від особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут, компенсації за незручності, пов'язані з обтяженням його ділянки земельним сервітутом. ОСОБА_4 не ставить питання плати за встановлення сервітуту, відтак, не має підстав відмовляти ОСОБА_3 у встановленні безоплатного земельного сервітуту. Дане не позбавляє ОСОБА_4 права вимагати встановлення плати чи відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту. 
		Порядок встановлення земельних сервітутів визначено статтею 100 ЗК України, відповідно до якого сервітут може бути встановлений, зокрема, рішення суду. Моментом виникнення права земельного сервітуту в даному випадку є державна реєстрація рішення
		суду про встановлення земельного сервітуту органом, на який покладено здійснення державної реєстрації права на землю. 
		Суд першої інстанції відмовив в позові за недоведеністю вимог, а не за наслідками спливу строку позовної давності. ОСОБА_4 рішення суду першої інстанції не оскаржує, відтак, згодна з підставами відмови в позові. За таких обставин, в силу порожень статті 303 ЦПК України, що визначає межі апеляційного перегляду справи, застосування строку позовної давності оцінці не підлягає. 
		 
		Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
		в и р і ш и л а :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
		Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2015 року - скасувати.
		Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю третьої особи ОСОБА_5 про встановлення земельного сервітуту - задовольнити частково.
		Встановити ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) власнику згідно виданого 6 вересня 2010 року державного акту серія НОМЕР_4 земельної ділянки площею 0,0433 га, кадастровий номер НОМЕР_5, розташованої по АДРЕСА_1, власнику згідно виданого 6 вересня 2010 року державного акту серія НОМЕР_6 земельної ділянки площею 0,0149 га, кадастровий номер НОМЕР_7, розташованої по АДРЕСА_1, постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду на транспортному засобі з вулиці Ялинкової в м. Одесі відносно частини ділянки площею 0,0016 га (в зоні, передбаченій для встановлення земельного сервітуту) земельної ділянки загальною площею 0,0675 га, кадастровий номер НОМЕР_8, розташованої по АДРЕСА_1, належної ОСОБА_4 на праві власності згідно виданого 2 липня 2007 року державного акту серія НОМЕР_9, в межах координат:
		номер точки           внутрішній кут        дирекцій ний кут                   відстань        
		        1                      075? 39' 09''                    286? 26' 25''                      1,272 м
		        2                      204? 36' 41''                    261? 49' 44''                      3,940 м
		        3                      088? 40' 18''                    353? 09' 26''                      3,022 м
		        4                      090? 40' 04''                    082? 29' 22''                      4,055 м
		        5                      160? 58' 09''                    101? 31' 13''                      1,602 м
		        6                      099? 25' 39''                    182? 05' 35''                      3,012 м
		                                 720? 00' 00''                                                              16,903 м
		Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
		Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
		 
		Головуючий                                                                                           Л.М.Вадовська
		Судді                                                                                                        Г.Я.Колесніков 
		                                                                                                                 Н.Д.Плавич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...