Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/21/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2015. Зареєстровано: 02.08.2015. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2015.
Дата набрання законної сили: 21.07.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		21 липня 2015 року                                                   м. Київ                              К/800/7757/15 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		Головуючого судді-доповідача                     Голубєвої Г.К.
		Суддів                                                   Загороднього А.Ф.
		Сіроша М.В.
		 
		при секретарі судового засідання:          Чайці О.С.,
		 
		розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області 
		на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року 
		та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року 
		по справі № 815/21/14
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Намікс» 
		до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області 
		про скасування податкових повідомлень-рішень, -
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		          Товариство з обмеженою відповідальністю «Намікс» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0001161550 від 18 жовтня 2013 року про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 5559677,00 грн. та №0001391550 від 20 грудня 2013 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн.
		          Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог. 
		          Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи. 
		          Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Намікс» з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за липень 2013 року.
		Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог статей 1, 2, 3, 8, 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV), підпунктів 20.1.5, 20.1.8 пункту 20.1 статті 20, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.12 статті 201 ПК України з урахуванням пункту 44.3, 44.6 статті 44 ПК України, в результаті чого неможливо підтвердити суму податкових зобов'язань за липень 2013 у розмірі 2289709,00 грн., суму податкового кредиту за липень 2013 року у розмірі 7849386,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у липні 2013 року на 5559677,00 грн., та пункту 121.1 статті 121 ПК України - щодо порушення платником встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків і зборів.
		Як зазначено податковим органом, причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ) є залишки імпортованого товару, однак, наявність ТМЦ на складах не можливо встановити через неможливість встановити наявність самих складських приміщень.
		Крім того, при перевірці TOB «Намікс» не встановлено взаємовідносин з контрагентами стосовно відповідального збереження товару або оренди складських приміщень для збереження ТМЦ; відсутні товаротранспортні накладні.
		Платнику було надано запит від 26.09.2013 № 9805/10/53-15-50 щодо надання документів, а саме: Декларацію з ПДВ з додатками, імпортні ВМД, договори та контракти, укладені з нерезидентами, отримані та видані податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, картки платника по pax. 281, 361, 311, 632, 685, обігово-сальдової відомості за всіма рахунками та субрахунками, виписки банку, інше.
		Станом на 02.09.2013 року фінансово-господарських документів, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за липень 2013 року, ТОВ «Намікс» не надано.
		Вищезазначене, на думку податкового органу, свідчить про неправомірність формування ТОВ «Намікс» податкового кредиту у липні 2013 року.
		У подальшому прийнято податкове повідомлення-рішення №0001161550 від 18 жовтня 2013 року про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 5559677,00 грн.
		За результатом адміністративного оскарження прийнято податкове повідомлення-рішення №0001391550 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 1020,00 грн. на підставі пункту121.1 статті 121 ПК України.
		Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
		Як вбачається із матеріалів справи, згідно інвойсів та ВМД, копії яких знаходяться у матеріалах справи, ТОВ «Намікс» ввезено на митну територію України вантажі, які, відповідно до відміток Південної митниці, були отримані позивачем, проведена оплата митних податків та зборів, в тому числі й ПДВ та товари випущені у вільний обіг. Згідно реєстру сплачених платежів за розмитнення вантажів, ТОВ «Намікс» фактично проведена оплата митних податків та зборів, в тому числі ПДВ за вказаний податковий період в розмірі 7849385,66 грн., що відповідає даним позивача, які зазначені у рядку 17 декларації з ПДВ за липень 2013 року. Фактична поставка товарів, їх отримання та проведення оплати їх вартості, у тому числі ПДВ, надавало позивачу право сформувати податковий кредит відповідних податкових періодів на підставі положень підпунктів 198.3, 198.6 статті198 ПК України. Крім того, позивачем надано договір оренди складських приміщень від 03.01.2013 року №11, яким підтверджується спроможність позивача прийняти та зберігати отриманий ним товар за зазначеними вище ВМД. 
		Таким чином, під час офіційного з'ясування обставин справи судами встановлено, що надані ТОВ «Намікс» первинні документи податкового та бухгалтерського обліку підприємства за липень 2013 року підтверджують правомірність формування ним суми податкового кредиту з ПДВ за липень 2013 року та, відповідно, показники від'ємного значення з ПДВ за серпень 2013 року.
		На підставі зазначеного, суди дійшли висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у липні 2013 року на суму 7849386,00 грн., а тому у податкового органу не було підстав для зменшення ТОВ «Намікс» суми від'ємного значення ПДВ на 5559677,00 грн. 
		Вимоги про підтвердження даних, визначених у податковій звітності, врегульовані статтею 44 ПК України.
		Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
		Відповідно до пункту 44.5 статі 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
		Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
		У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
		Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом не було вжито заходів до виконання припису закону про перенесення терміну проведення перевірки до дати відновлення та надання документів в межах визначених строків.
		Згідно з пункту 1.15 Наказу ДПА України від 14 квітня 2011 року №213 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 року №355» у разі, якщо під час проведення документальної перевірки до органу ДПС за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або документи були вилучені правоохоронними та іншими органами, у зв'язку з чим подальше проведення перевірки неможливе, особами, які здійснюють перевірку, складається акт довільної форми.
		В акті викладаються причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, зазначені у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості проведення. Цей акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.8 цього розділу.
		На підставі цього акта керівником органу ДПС, яким було призначено перевірку, виноситься наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до пункту 44.5 статті 44 та пункту 85.9 статті 85 розділу II Кодексу, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам). Новий наказ на проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються.
		Судами встановлено, а також підтверджено матеріалами справи, що 30 липня 2013 року позивачем було проінформовано податковий орган про втрату документів фінансово - господарської діяльності товариства за період січень - липень 2013 року та надано лист ГУ МВС України в Одеській області, згідно якого заява ТОВ «Намікс» про втрату зареєстрована в ЖЄО Южненського MB ГУМВС України в Одеській області та відповідні відомості внесені до ЄРДР № 12013170200000593 від 24.07.2013 року. Крім того, листом від 26.07.2013 року №26/1 позивачем було повідомлено про втрату документів і Південну митницю як митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідних митних декларацій.
		Однак, податковим органом було надано запит до ТОВ «Намікс» від 26.09.2013 року №9805/10/53-15-50 щодо надання документів, а саме: декларацію з ПДВ з додатками, імпортні ВМД, договори та контракти, укладені з нерезидентами, отримані та видані податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, картки платника по pax. 281, 361, 311, 632, 685, обігово-сальдової відомості за всіма рахунками та субрахунками, виписки банку, інше.
		Таким чином, в порушення пункту 6 Наказу ДПА України від 22 грудня 2010 року №984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», відповідачем було зроблено висновки на підставі даних електронних копій АІС АРМ «Митниця-імпорт».
		З огляду на викладене, правильними є висновки судів, що прийняте податковим органом рішення, яким здійснено донарахування на підставі встановленого факту відсутності на час подання податкової звітності первинних документів, є передчасним.
		До того ж встановлено, що на підтвердження правомірності та правильності нарахування спірного розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість позивачем було надано копії документів, що містяться в матеріалах справи, та підтверджують право позивача на віднесення суми ПДВ в розмірі 7849386,00 грн. до складу податкового кредиту липня 2013 року. Також, позивачем був наданий договір оренди № 11 від 03.01.2013 року, укладений з Товариством з додатковою відповідальністю Автобазою «Чорноморгідробуд» (орендодавець), згідно якого орендодавцем здано в оренду ТОВ «Намікс» приміщення (450 кв.м.) під склад на території автобази по вул. Промисловій, 33 а.
		Таким чином, ТОВ «Намікс» було підтверджено правомірність формування податкового кредиту у липні 2013 року.
		Щодо податкового повідомлення-рішення №0001391550 від 20 грудня 2013 року, яким до ТОВ «Намікс» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020,00 грн. відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПК України, то колегія суддів також погоджується з висновком судів про те, що притягнення платника податків до відповідальності за вищевказане порушення правомірно лише за умови недотримання останнім вимог пункту 44.5 статті 44 ПК України. 
		Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Отже, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача порушень вимог чинного законодавства, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. 
		Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення суду першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційні скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до вимог ст. 224 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. 
		          
		Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.
		          Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року по справі № 815/21/14 залишити без змін.
		          Справу повернути до суду першої інстанції.
		          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписЗагородній А.Ф.  підписСірош М.В.
		Ухвала складена у повному обсязі 24.07.2015 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...