Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/3757/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2015. Зареєстровано: 04.08.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2015.
Дата набрання законної сили: 28.07.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу  Справа № 334/3757/13-к 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		УХВАЛА
		 
		 
		у кримінальному провадженні №12012089990003235 від 25.12.2012 р.
		щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 
		28 липня 2015 року                     місто Запоріжжя 
		№пр. 11-кп/778/1114/15
		Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів: 
		ОСОБА_3  доповідача і головуючого, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участі 
		секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
		прокурора ОСОБА_7 ,
		представника потерпілих, потерпілої і цивільного позивача ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого ОСОБА_1 ,
		обвинуваченої ОСОБА_2 ,
		адвоката ОСОБА_9  захисника обвинувачених,
		за апеляційними скаргами - 
		прокурора прокуратури Ленінського району міста Запоріжжя ОСОБА_10 ,
		представника потерпілих, самої потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_8 ,
		обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 
		здійснив судове провадження в суді апеляційної інстанції з перегляду вироку Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 березня 2015 року (головуючий в суді 1 інст.  суддя ОСОБА_11 , справа 334/3757/13-к, №1-кп/336/175/2015).
		Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд установив:
		ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Волинській області, місті Камінь-Каширський і там же зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу статті 89 КК України,
		ОСОБА_2 , яка народилася в місті Запоріжжі, зареєстрованої в АДРЕСА_3 , проживаючої в АДРЕСА_4 , - 
		кожного, визнано винним (винною) у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначено кожному покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
		Початок строку відбування покарання визначено з моменту приведення вироку до виконання.
		До набрання вироком законної сили, міри запобіжного заходу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишені у виді застави по 68820 грн. 
		На відшкодування матеріальної шкоди, солідарно, з засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , стягнуто на користь потерпілих, цивільних позивачів:
		ОСОБА_12  - 480 гривень, ОСОБА_13 - 800 гривень, ОСОБА_14 - 480 гривень, ОСОБА_15 - 160 гривень, ОСОБА_16 - 160 гривень, ОСОБА_17 - 160 гривень, ОСОБА_18 - 8 000 гривень, ОСОБА_19 - 960 гривень, ОСОБА_20 - 160 гривень, ОСОБА_21 - 4000 гривень, ОСОБА_22 - 480 гривень, ОСОБА_23 - 22 000 гривень, ОСОБА_24 - 320 гривень, ОСОБА_25 - 320 гривень, ОСОБА_26 - 3200 гривень, ОСОБА_27 - 160 гривень, ОСОБА_28 - 960 гривень, ОСОБА_29 - 480 гривень, ОСОБА_30 - 800 гривень; ОСОБА_31 - 320 гривень, ОСОБА_32 - 320 гривень, ОСОБА_33 - 160 гривень, ОСОБА_34 - 2720 гривень, ОСОБА_35 - 800 гривень, ОСОБА_36 - 800 гривень, ОСОБА_37 - 2240 гривень, ОСОБА_38 - 480 гривень, ОСОБА_39 - 640 гривень, ОСОБА_40 - 160 гривень, ОСОБА_41 -480 гривень, ОСОБА_42 - 160 гривень, ОСОБА_43 - 640 гривень, ОСОБА_44 - 5600 гривень; ОСОБА_45 - 1920 гривень, ОСОБА_46 - 800 гривень, ОСОБА_47 - 160 гривень, ОСОБА_48 - 320 гривень, ОСОБА_49 - 480 гривень, ОСОБА_50 - 800 гривень, ОСОБА_51 - 320 гривень, ОСОБА_52 - 800 гривень, ОСОБА_53 - 800 гривень, ОСОБА_54 - 640 гривень, ОСОБА_55 - 1600 гривень, ОСОБА_56 - 800 гривень, ОСОБА_57 - 160 гривень, ОСОБА_58 - 320 грн., ОСОБА_59 - 800 гривень; ОСОБА_60 - 320 гривень, ОСОБА_61 - 320 гривень; ОСОБА_62 - 800 гривень; ОСОБА_63 - 800 гривень, ОСОБА_64 - 160 гривень, ОСОБА_65 - 160 гривень, ОСОБА_66 - 320 гривень, ОСОБА_67 - 800 гривень ОСОБА_68 на 3200 гривень; ОСОБА_69 - 3200 гривень, ОСОБА_70 - 3360 гривень., ОСОБА_71 - 4950 гривень, ОСОБА_72 - 800 гривень; ОСОБА_73 - 7720 грн., ОСОБА_74 - 480 гривень, ОСОБА_75 - 1600 грн., ОСОБА_76 - 1600 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн., ОСОБА_8  - 640 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн., ОСОБА_77 - 3200 гривень, ОСОБА_78 - 320 гривень;
		прийнято рішення про залишення без розгляду позовів потерпілих ОСОБА_79 на суму 320 гривень, ОСОБА_80 на суму 1960 гривень, ОСОБА_81 на суму 800 гривень; ОСОБА_82 на суму 800 гривень; ОСОБА_83 на суму 800 гривен, ОСОБА_84 на суму 160 грн.
		Згідно з вироком, -
		ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , за попередньою змовою групою осіб, з червня по вересень 2012 року, вчинюючи шахрайство, шляхом обману або зловживання довірою, заволоділи чужим майном потерпілих, вказаних у мотивувальній частині вироку і вступній частині цієї ухвали у сумах, зазначених в цих судових рішеннях, всього на суму 134100 грн.
		Як встановлено вироком, за попередньою змовою групою осіб з обвинуваченою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 пришукав нежитлове приміщення у АДРЕСА_5 , де: «не маючи права, як фінансова установа, здійснювати фінансові послуги, організували фінансову піраміду «Мурзілка». За допомогою встановленого у вказаному приміщенні персонального комп`ютеру, проводили регістрації громадян на сайтах Інтернету, присвоювали логіни останнім начебто для легкого доступу до інформації та перевірки надходження коштів громадян, приймали грошові внески від громадян м.Запоріжжя, запевнивши останніх про 100-відсоткове повернення вкладених коштів на протязі місяця, а також отримання грошової винагороди на таку ж суму вкладу. Втім, отримані готівкою кошти від громадян, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ніде не оприбутковували.
		З метою досягнення злочинного плану, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , для залучення нових учасників піраміди, отримання максимальної кількості грошових вкладів громадян та заволодіння ними, проводили презентації, на протязі першого місяця першим учасникам виплачували обіцяні грошові винагороди, які останні знову вкладали в піраміду, тим самим рекламували стійкість піраміди, законність даної діяльності, наявності великої кількості учасників та наявності виплат грошових коштів.
		Після залучення великої кількості учасників піраміди та отримання від них грошових коштів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , покинули вищезазначене приміщення, а громадянам їхні грошові вклади не повернули, грошові винагороди не виплатили».
		В апеляційних скаргах:
		первинній і доповненнях до неї, - прокурор ОСОБА_10 стверджує про законність і обґрунтованість вироку в частині кваліфікації дій обвинувачених і призначених їм покарань. Разом з тим, посилаючись на те, що «... ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не виконували умови ухвал Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 12.04.2013 та без поважних підстав не з`являлися у судові засідання (11.10.2013 ОСОБА_1 , 18.11.2013 ... ОСОБА_2 ), у деяких випадках без поважних причин не з`являлась у судове засідання  13.01.2014 ОСОБА_2 ...», просить вирок змінити і суми застав, внесених заставодавцями в інтересах ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 68820 гривен звернути на користь потерпілих при виконанні вироку (т.11 а.пр.77-78, 94-95);
		представник потерпілих, потерпіла і цивільний позивач ОСОБА_8 , стверджуючи, що «...В цілому вірним судовим рішенням не врегульовано найболюче питання  відшкодування завданої всім потерпілим шкоди...», просить: «Накласти арешт на гроші, внесені засудженими у заставу ... Звернути стягнення завданої засудженими шкоди на гроші, внесених у заставу» (т.11 а.пр.75);
		обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять обвинувальний вирок щодо них скасувати і за змістом скарги (т.1 а.пр.71-74),  закрити кримінальне провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, стверджуючи про таке:
		виплату учасникам піраміди протягом першого місяця обіцяної грошової винагороди і вкладання ними зі своєї ініціативи знову грошей у піраміду;
		не підтримання частиною вкладників позовних заяв є свідченням переконання відсутності в діях обвинувачених складу кримінального правопорушення;
		самі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є «звичайними учасниками інтернет-проекту та зареєстровані в ньому під №74 та 79», реєстратором якого є інша особа, яку не притягнуто до кримінальної відповідальності. В цій піраміді, вони, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є самі потерпілими від шахрайства іншої особи;
		При здійсненні апеляційного розгляду:
		в судовому засіданні 26 травня 2015 року при обговоренні можливості врегулювання цивільно-правових відносин між цивільними позивачами у кримінальному провадженні і обвинуваченими, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заявили клопотання про надання їм часу для відшкодування майнової шкоди, завданої потерпілим;
		в судовому засіданні 14-15 липня 2015 року обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив наміри врегулювання цивільно-правових відносин з потерпілими. На це судове засідання обвинувачена ОСОБА_2 не з`явилася у зв`язку з хворобою.
		В судовому засіданні 28 липня 2015 року 
		заставодавець ОСОБА_85 не надав згоди на звернення судом застави на виконання вироку в частині майнових стягнень;
		обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заявили про їх відмову від врегулювання цивільно-правових відносин з потерпілими  цивільними позивачами, підтримали доводи своєї апеляційної скарги і просили суд, у разі відмови в її задоволенні, задовольнити їх клопотання про звільнення від відбування призначених покарань за амністією. При цьому, апеляційному суду, до відповідних клопотань, надані - ОСОБА_86 дані про народження ОСОБА_87 ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком якої є він, ОСОБА_1 , обвинуваченою ОСОБА_2 дані про те, що вона має матір ОСОБА_88 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка досягла 70-річного віку. Ці дані долучені до судового провадження в якому, як і в самому кримінальному провадженні, відсутні дані про наявність у ОСОБА_89 інших працездатних дітей, дані про позбавлення ОСОБА_90 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_91 ;
		адвокат ОСОБА_9 підтримав позицію обвинувачених;
		потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_92 та інші стверджуючи про законність ухвалення обвинувального вироку щодо обвинувачених, просять звернути заставу на виконання вироку в частині майнових стягнень;
		прокурор ОСОБА_7 знайшла вирок законним і обґрунтованим. Із врахуванням позиції заставодавця не вбачила можливості звернення застави на виконання вироку в частині майнових стягнень, тому не підтримала апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_10 . 
		За наслідками розгляду здійсненого провадження в суді апеляційної інстанції суд не вбачає підстав до задоволення апеляційних скарг виходячи з такого.
		Винність засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчинені інкримінованих їм злочинних дій підтверджена доказами, які є в матеріалах справи, і їх діям місцевий суд дав належну і відповідну юридичну оцінку. 
		Обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнавали при розгляді проводження судом першої і апеляційної інстанцій реєстрацію громадян на сайтах Інтернету, присвоювання логінів останнім для доступу до інформації та перевірки надходження коштів інших громадян, приймання грошових внесків від громадян міста Запоріжжя потерпілих-цивільних позивачів, які не могли це зробити самостійно. Ці дії, за їх показаннями, ними вчинювалися в приміщенні офісу, оренду приміщення якого було оформлено на ОСОБА_1 . Згідно їх показанням там же проводилися презентації піраміди «Мурзилка». 
		Наведені показання обвинувачених об`єктивно підтверджені показаннями потерпілих  цивільних позивачів, зазначених у мотивувальній частині вироку і вступній частині цієї ухвали, - про спільність дій обвинувачених при проведенні презентацій, реєстрації громадян, прийманні в офісі їх коштів або визначеними ними особами, пропонування їм повторного внесення коштів, що погоджується з даними:
		договору оренди ОСОБА_1 приміщення по АДРЕСА_6 (т.3 а.пр.188,194);
		протоколу огляду вилученого майна від 26 лютого 2013 року  оргтехніки, заяв вкладників (потерпілих-цивільних позивачів), копій їх паспортів, пенсійних посвідчень та ідентифікаційних кодів (т.4 а.пр.25-42);
		витягів про історію нарахувань і переказів проекту «Мурзилка»;
		про визнання вилучених предметів речовими доказами у провадженні на підставі відповідних процесуальних рішень слідчих суддів та слідчих (т.5 а.пр.218-219, 221-222).
		За вказаних обставин, участь у піраміді самих обвинувачених (під №№74,79), ні яким чином не впливає на встановлені судом першої інстанції обставини вчинення ними шахрайства щодо інших осіб, у своїй більшості - людей похилого віку. За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і наближенні до них вкладники внесені ними суми повернули за умовами піраміди, а потерпілі-цивільні позивачі втратили свої гроші в результаті шахрайства з боку обвинувачених. 
		Кримінальне провадження, яке було відкрито за заявою ОСОБА_90 і ОСОБА_93 про вчинення шахрайства іншою особою слідчим органу досудового розслідування обґрунтовано закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення (т.11 а.пр.97-98). Таким чином, суд першої інстанції, обґрунтовано виконавши вимоги ст.337 КПК України, здійснив судовий розгляд лише стосовно обвинувачених ОСОБА_90 і ОСОБА_93 , яким висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Залишення місцевим судом без розгляду частини цивільних позовів до обвинувачених, зокрема, ОСОБА_79 на суму 320 грн., ОСОБА_80 на суму 1960 грн. та ін., відповідає виписам ст.326 КПК України. За цією нормою, якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд може залишити цивільний позов без розгляду. В цій частині вирок не оскаржено цими потерпілими-цивільними позивачами. За таких обставин, твердження обвинувачених в апеляційній скарзі про усвідомлення такими потерпілими відсутності ознаків інкримінованого їм кримінального правопорушення, є безпідставними. 
		 
		Згідно з вимогами ч.11 ст.182 КПК України, застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. За матеріалами судових проваджень в судах першої і апеляційної інстанції, заставодавцями не надавалася згода на звернення застави судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. За таких обставин суд залишає без задоволення апеляційні вимоги про звернення застави судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, викладені в апеляційних скаргах прокурора ОСОБА_10 і представника потерпілих  потерпілої ОСОБА_8 .
		Засудженим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 суд призначив покарання відповідно до положень Загальної частини КК України - у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений ними злочин, з належним урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таким чином, засудженим призначені покарання необхідні й достатні для їх виправлення та попередження нових злочинів. 
		Разом з тим, з урахуванням встановлених обставин провадження, апеляційний суд:
		на вимогу Закону України «Про амністію у 2014 році» №1185-VII від 8 квітня 2014 року, а саме положень ст.9 та пункту «в» ст.1 щодо ОСОБА_1 і положень ст.9 та пункту «е» ст.1 щодо ОСОБА_2 , - звільняє засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі;
		вважає за необхідне звернути увагу суду першої інстанції на необхідність 
		додаткової перевірки у судовому засіданні - дотримання обвинуваченими умов міри запобіжного заходу у виді застави та врахувати, що застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою (ч.11 ст.182 КПК України). У разі ж встановлення не надання згоди заставодавцем або невиконання обов`язків заставодавцем, не з`явлення підсудного (підсудної) за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору (ч.8 ст.182 КПК України).
		На підставі викладеного та керуючись статтями 372, 376, 404, 405, 407, 409, 418, 426 КПК України апеляційний суд ухвалив:
		апеляційні скарги прокурора прокуратури Ленінського району міста Запоріжжя ОСОБА_10 , представника потерпілих та самої потерпілої і цивільного позивача ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_1 і обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Вирок Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16 березня 2015 року щодо засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 змінити в частині призначених їм покарань:
		на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» №1185-VII від 8 квітня 2014 року, а саме положень ст.9 та пункту «в» ст.1 щодо ОСОБА_1 і положень ст.9 та пункту «е» ст.1 щодо ОСОБА_2 , - звільнити засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі.
		В решті вирок місцевого суду залишити без змін.
		Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його оголошення.
		Касаційна скарга на рішення апеляційної інстанції може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його оголошення. 
		Судді:
		ОСОБА_3              ОСОБА_4          ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...