Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 825/1198/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано судом: 04.08.2015. Зареєстровано: 05.08.2015. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2015.
Дата набрання законної сили: 29.09.2015
Результат оскарження 29.09.2015 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		30 липня 2015 року                                          Чернігів                              Справа № 825/1198/15-а
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді                                                  Непочатих В.О.,
		при секретарі                                                           Ул'яничеві М.В.,
		за участю старшого прокурора відділу прокуратури Чернігівської області Рибалко Н.В., представника відповідача Миколаєнка Р.С., представника 3-тьої особи: Руденка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом заступника прокурора Чернігівської області до виконавчого комітету Чернігівської міської ради, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пассервіс-Люкс» про визнання незаконним та скасування рішення, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Заступник прокурора Чернігівської області звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Чернігівської міської ради, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пассервіс-Люкс», в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30.03.2015 № 76 «Про вартість проїзду у міському пасажирському транспорті».
		В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що затверджені оскаржуваним рішенням тарифи на пасажирські перевезення, є економічно необґрунтованими та такими, що суперечать статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення». Крім того, зазначає, що відповідачем порушено процесуальний порядок прийняття оскаржуваного рішення в частині  оприлюднення проекту регуляторного акту у відповідних друкованих засобах масової інформації, відсутності інформації про проведення громадських слухань відносно проекту рішення.   
		В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив, що  оскаржуване рішення прийнято відповідачем з урахуванням Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту з метою наближення тарифів на перевезення пасажирів до економічно обґрунтованого рівня. Крім того, зазначив, що повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту було опубліковано в газеті «Чернігівські відомості» в номері від 25.02.2015, а проект рішення та аналіз регуляторного впливу опубліковані на офіційному веб-сайті Чернігівської міської ради. 
		Представник 3-тьої особи в судовому засіданні вважав, що позов не підлягає задоволенню, оскільки підвищення розміру тарифів є економічно обґрунтованим з урахуванням зміни розміру заробітної плати, зростання витрат на капітальний і поточний ремонт транспорту  та паливно-мастильні матеріали.
		Вислухавши пояснення прокурора, представників відповідача та 3-тьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 30.03.2015 виконавчим комітетом Чернігівської міської ради було прийнято рішення № 76 «Про вартість проїзду у міському пасажирському транспорті», яким встановлено для суб'єктів господарювання (незалежно від форми власності, відомчої підпорядкованості та організаційно-правової форми господарювання), які здійснюють перевезення пасажирів на міських маршрутах загального користування: вартість разового квитка на проїзд у тролейбусі комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради - 2,00 грн., граничну вартість разового квитка на проїзд у автобусі, що працює у звичайному режимі руху - 3,50 грн., граничну вартість разового квитка на проїзд у автобусі, що працює у режимі маршрутного таксі - 3,50 грн.
		Відповідно до підпункту 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на транспортні послуги. 
		Згідно статті 10 Закону України «Про автомобільний транспорт» тарифна політика на автомобільному транспорті має задовольняти підприємницький інтерес, забезпечувати розвиток автомобільного транспорту, стимулювати впровадження новітніх технологій перевезень, застосування сучасних типів транспортних засобів. Реалізація єдиної тарифної політики передбачає затверджену центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, методику розрахунку тарифів за видами перевезень. 
		Так, пунктом 1.2 Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 17.11.2009 № 1175 (далі - Методика) передбачено, що методика є обов'язковою для застосування під час встановлення регульованого тарифу органами виконавчої влади та місцевого самоврядування на послуги пасажирського автомобільного транспорту і носить рекомендаційний характер під час формування вільних тарифів на ці послуги.
		Згідно пункту 2.1 Методики розрахунок тарифів здійснюється відповідно до запланованих на рік (на підставі фактичних) обсягів транспортної роботи, характерних для даного виду перевезень перевізника в регіоні, та кількості перевезених пасажирів з використанням економічно обґрунтованих планових витрат, визначених з урахуванням вимог законодавства, на підставі галузевих норм, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), прогнозного індексу цін виробників промислової продукції у плановому періоді. До розрахунку тарифу включається плановий прибуток, необхідний для розвитку перевізника і сплати ним податкових зобов'язань.
		Наведене свідчить, що тарифи на перевезення пасажирів і вартість квитків у міському пасажирському транспорті, повинні бути економічно обґрунтованими і розраховуватись відповідно до встановлених порядку і методики.
		Перегляд рівня тарифів повинен здійснюватись у зв'язку зі зміною умов виробничої діяльності та реалізації послуг, що не залежать від господарської діяльності перевізника, в тому числі в разі зміни вартості палива більш ніж на 10 % (пункт 1.6 Методики).
		Як вбачається з матеріалів справи, у 2015 році індекси споживчих цін на товари та послуги, а саме на паливо та мастила становили: січень - 100,8; лютий - 117,2;                 березень - 127,8. 
		Тому суд вважає, що такі об'єктивні чинники, як зростання в січні-березні 2015 року вартості паливо-мастильних матеріалів, могли слугувати підставою для перегляду у встановленому порядку базового тарифу на пасажирські перевезення.
		В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що суб'єктами господарської діяльності, які надають послуги з перевезення пасажирів на міських тролейбусних і автобусних маршрутах були подані відповідачу розрахунки економічно обґрунтованих тарифів на послуги з перевезення пасажирів, які покривають витрати з надання цих послуг та забезпечують технічний розвиток підприємств, а саме: ПП «Автоера» (розрахунковий тариф на перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 8 - 4,08 грн.), ТОВ «Пассервіс-Люкс» (розрахунковий тариф на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах № 11, 12, 43 у маршрутному режимі руху - 6,26 грн., на маршруті № 12 у звичайному режимі руху - 5,17 грн.), ТОВ «Чернігівська Автомобільна Компанія» (розрахунковий тариф на перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 26 - 5,18 грн., на маршруті № 33 - 5,22 грн.), ПП «Чернігівська автомобільна компанія Плюс» (розрахунковий тариф на перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 42 - 5,21 грн.), ТОВ «Пассавто-ЛТД» (розрахунковий тариф на перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 30 - 5,62 грн.), КП «Чернігівське тролейбусне управління» (розрахунковий тариф на перевезення пасажирів на електротранспорті - 2,00 грн., на автобусному маршруті - 4 грн.), ФОП ОСОБА_5 (розрахунковий тариф на перевезення пасажирів на автобусному маршруті № - 5,24 грн., на маршруті № 15 - 6,35 грн.), ФОП ОСОБА_6 (розрахунковий тариф на перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 17 - 8,38 грн.), ФОП ОСОБА_7 (розрахунковий тариф на перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 21 - 4,58 грн., на маршруті № 23 - 4,72 грн.), ФОП ОСОБА_4 (розрахунковий тариф на перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 24 - 4,89 грн., на маршруті № 24-а - 4,38 грн.), ФОП ОСОБА_8 (розрахунковий тариф на перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 27 - 5,32 грн.), ФОП ОСОБА_9 (розрахунковий тариф на перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 35 - 5,93 грн.).
		Викладене свідчить, що в оскаржуваному рішенні встановлені на послуги міського пасажирського транспорту фіксовані тарифи на перевезення розраховувалися з урахуванням вимог Методики з боку відповідача та затверджувалися у встановленому законом порядку.
		Стосовно посилань позивача щодо не дотримання відповідачем при прийнятті рішення вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в частині оприлюднення проекту регуляторного акту у відповідних друкованих засобах масової інформації, відсутності інформації про проведення громадських слухань відносно проекту рішення, суд зазначає наступне.   
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015 у справі                   № 750/3232/15-а за адміністративним позовом Чернігівської обласної організації політичної партії «Демократичний Альянс» до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 76 від 30.03.2015 «Про вартість проїзду у міському пасажирському транспорті», встановлено факт відсутності порушення відповідачем вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» при прийнятті регуляторного акту. 
		У відповідності до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Таким чином, факт відсутності порушення відповідачем вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не потребує повторного доказування.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що тарифи на перевезення пасажирів і вартість квитків у міському пасажирському транспорті, встановлені оскаржуваним рішенням, є економічно обґрунтованими і розраховані відповідно до Методики, а відтак доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими.
		Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, спростував доводи позивача і довів правомірність прийнятого рішення. 
		З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову заступника прокурора Чернігівської області необхідно відмовити повністю.
		Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		В задоволенні адміністративного позову заступника прокурора Чернігівської області до виконавчого комітету Чернігівської міської ради, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пассервіс-Люкс» про визнання незаконним та скасування рішення - відмовити повністю.
		Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя                                                                                           В.О. Непочатих

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...