У х в а л а
І М
Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
|
Редьки А.І.
|
суддів
|
Заголдного В.В., Кузьменко О.Т.
|
за
участю прокурора
|
Кривов'яза Я.І.
|
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 10 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами
захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Житомирської області від 19 травня 2009 року.
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, працювавшого робітником в TOB „Червона
Волока", с. Червона Волока, судимості не має,
за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення
волі
та
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2
народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, судимості не має,
за ст. 296 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 1 п. „е” Закону України „Про
амністію” від 12 грудня 2008 року ОСОБА_3 звільнено від призначеного покарання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого
ОСОБА_4 5106 грн. 80 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 250000 грн. на відшкодування моральної
шкоди.
Як встановив суд, 17 червня 2007 року близько 01-ої години ночі, знаходячись
у стані алкогольного сп'яніння на околиці села Жеревці Лугинського району
Житомирської області, ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 домовились про вчинення хуліганських дій групою осіб щодо молоді
зазначеного села. З цією метою вони підійшли до незнайомих їм ОСОБА_5 та
ОСОБА_6, які йшли по дорозі і, діючи
групою осіб, в присутності інших громадян, ігноруючи існуючі в суспільстві
правила поведінки, безпричинно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи
громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою
зухвалістю ОСОБА_3
умисно ударив ногою по тілу ОСОБА_6, завдавши йому фізичного болю, а ОСОБА_2 у
цей час умисно зі значною силою ударив кулаком в обличчя ОСОБА_5, внаслідок
чого він упав на асфальтоване покриття
дороги, а далі, намагаючись уникнути подальшого побиття, став втікати в
напрямку присадибних ділянок громадян, що розташовані поряд з дорогою.
ОСОБА_2, у якого виник умисел на умисне вбивство з хуліганських мотивів
ОСОБА_5, наздогнав останнього та умисно зі значною силою завдав йому численні удари кулаками та взутими
ногами в різні частини тіла, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді саден та
синців в області голови, обличчя та шиї, в правій здухвинній області, в ділянці
грудної клітки, на верхніх і нижніх кінцівках, поперековій ділянці.
Від гострої недостатності кровообігу, обумовленої шоковим станом внаслідок
травми шокогенної зони, ОСОБА_5 помер.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї захисник ОСОБА_1, стверджуючи про неповноту та
однобічність досудового та судового слідства, неправильне застосування закону
при кваліфікації дій ОСОБА_2 та істотні порушення вимог
кримінально-процесуального закону, у зв'язку з чим зібрані по справі докази є
неналежними та недопустимими, просить вирок суду скасувати, а справу направити
на новий судовий розгляд. При цьому зазначає, що по справі не встановлено
причинно-наслідкового зв'язку між отриманими ОСОБА_5 в результаті застосованого
ОСОБА_2 насильства тілесними ушкодженнями та його смертю, висновки комісійних
судово-медичних експертиз про причини смерті
потерпілого мають характер припущення, належно не мотивовані та
грунтуються на суперечливих доказах по справі.
Крім того, вказує, що суд порушив вимоги ст. 65 КК України, оскільки
пом'якшуючі обставини при призначенні ОСОБА_2 покарання фактично не
врахував.
Засуджений ОСОБА_2 у касаційній скарзі ставить питання про скасування вироку та направлення
справи на новий судовий розгляд з огляду на неналежну оцінку судом доказів, що
призвело до неправильної кваліфікації його дій, внаслідок яких потерпілому ним
завдано лише легкі тілесні ушкодження. Також зазначає про суворість
призначеного йому покарання та про завищений розмір моральної шкоди, яку він з
урахуванням його матеріального стану не в змозі сплатити.
Вирок суду щодо ОСОБА_3 не оскаржено.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
прокурора, який вважав, що вирок є
законним та обґрунтованим, а касаційні скарги безпідставними, перевіривши
матеріали справи та доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони
підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 групою осіб із ОСОБА_3 хуліганських
дій та застосуванні ним насильства до
ОСОБА_5 за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам
справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, які
ретельно досліджені, належно оцінені та детально викладені у вироку.
Зокрема, ОСОБА_2 визнав і цього не заперечується в касаційних
скаргах, що у вказаний час на пропозицію ОСОБА_3 побити незнайомих хлопців, які
йшли по дорозі на околиці села Жеревці Лугинського району Житомирської області,
він підійшов до одного з них - ОСОБА_5 та безпричинно ударив його кулаком в обличчя, від чого той упав на дорогу, а потім став втікати.
Наздогнавши його на присадибних ділянках, що розташовані поряд з дорогою, він
завдав ОСОБА_5 удари кулаками та взутими
ногами в різні частини тіла, після чого залишив його на полі.
Зазначені обставини вчинення ОСОБА_2 хуліганських дій та застосування ним
насильства до ОСОБА_5 підтверджуються наведеними у вироку показаннями
засудженого ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, даними протоколів огляду місця
події та відтворення обстановки і обставин події, під час якого ОСОБА_2 розповів та
продемонстрував механізм заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.
Як встановлено показаннями свідків та ОСОБА_2, окрім останнього, інші
особи, присутні на місці події, до ОСОБА_5 насильство не застосовували.
По справі з достатньою повнотою з'ясована причина смерті ОСОБА_5
Так, за висновками проведених по справі судово-медичних експертиз при
дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлені численні садна та синці в ділянці лоба, на
переніссі, біля зовнішнього кута лівого ока, на верхній повіці лівого ока, по
всій поверхні шкіри лівої щоки, в ділянці підборіддя, кута рота, на губах, під
підборіддям з переходом на передню поверхню шиї, в проекції тіла грудини і по
передньо-боковій поверхні грудної клітки, в проекції правого і лівого ліктьових
та лівого колінного суглобів, в правій здухвинній області і в області попереку
зліва.
Висновками комісійних судово-медичних експертиз №54 від 8 травня 2008 року
та №151 від 9 грудня 2008 року встановлено, що виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження утворились один за
одним в один період часу і по терміну свого виникнення можуть відповідати даті
17 червня 2008 року.
Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_5 стала гостра недостатність
кровообігу, обумовлена шоковим станом внаслідок травми шокогенної зони. Дані
тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки
для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю.
Посилання захисника в касаційній скарзі на те, що такі висновки експертиз
ґрунтуються на припущеннях та належно не мотивовані, безпідставні, оскільки зі
змісту цих експертиз вбачається, що їх висновки щодо причини смерті потерпілого
та розвитку у нього шокового стану мають категоричний характер, обґрунтовані
даними матеріалів справи та відповідними медичними дослідженнями.
Так, згідно морфологічних та судово-гістологічних досліджень трупа та
об'єктів із нього, амбулаторної медичної карти ОСОБА_5 у останнього не виявлено
захворювань, які б могли викликати гостру недостатність кровообігу. Прийшовши
до висновку, що вона обумовлена шоковим станом потерпілого внаслідок травми
шокогенної зони, при якому він не міг виконувати активних дій, комісія
експертів врахувала характер (потерпілому було завдано не менше 20 ударів
твердими тупими предметами) і
локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень в шокогенних зонах - ділянці
каротинних синусів та правій здухвинній
області, дані матеріалів справи, які свідчать про те, що тіло ОСОБА_5 виявлено
на тому ж місці, де він був залишений з тілесними ушкодженнями.
Зокрема, зазначені висновки підтверджуються показаннями ОСОБА_2 про характер застосованого ним
насильства - нанесення потерпілому ударів руками у взутими ногами в обличчя, по
голові та тулубу, даними протоколу огляду місця події від 17 червня 2007 року.
Згідно з цим протоколом тіло ОСОБА_5 виявлено на полі ТОВ “Жеревецьке”
поблизу автотракторного парку між присадибними ділянками громадян на околиці с.
Жеревці Лугинського району Житомирської області у напівсидячому положенні із
зігнутими в колінах перехрещеними ногами та зігнутими в ліктях перехрещеними
руками.
Як засвідчили очевидці події, в тому числі і при відтворенні обстановки і
обставин події, саме на цьому полі ОСОБА_2 наздогнав ОСОБА_5 та застосував до
нього насильство.
Сам ОСОБА_2 також вказував, що місцем події є поле, де знаходяться
присадибні ділянки мешканців с. Жеревці. У судовому засіданні він також
пояснив, що залишив ОСОБА_5 саме у тому положенні, в якому його виявлено при
огляді місця події ( т. 4, а.с. 83 зв.)
Таким чином, по справі відсутні підстави вважати, що дані про місце
застосування насильства до потерпілого та місце настання його смерті містять
суперечності, які вплинули на висновки судово-медичних експертиз щодо
можливості вчинення ОСОБА_5 активних дій та розвитку у нього шокового стану
внаслідок заподіяної йому засудженим травми шокогенної зони.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано визнав
наявність між діями засудженого по застосуванню насильства до ОСОБА_5 та смертю
останнього прямого причинного зв'язку.
Не підтверджуються матеріалами справи і доводи касаційної скарги захисника
про істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону при розслідуванні
кримінальної справи та її розгляді районними судами, за результатами якого
кримінальна справа по обвинуваченню
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296 КК України,
постановою Богунського районного суду м.
Житомира області від 15 серпня 2008 року за клопотанням прокурора, направлена
на додаткове розслідування.
Зокрема, справа порушена та її розслідування проводилось уповноваженими на
те особами, з дотриманням вимог закону, у зв'язку з чим зібрані докази є
належними та допустимими.
З матеріалів справи вбачається, що питання про призначення судово-медичної
експертизи та про ексгумацію трупу ОСОБА_5 судом вирішувалось після з'ясування
думки з цього питання всіх учасників судового розгляду ( т. 2, а.с. 129, 143,
140 зв.), а питання передачі справи з Лугинського районного суду Житомирської
області до Богунського районного суду м. Житомира вирішено постановою голови
апеляційного суду Житомирської області від 21 травня 2008 року відповідно з
вимогами ст. 38 КПК України (т. 2 а.с. 106).
Тому підстави для скасування вироку і направлення справи на новий судовий
розгляд відсутні.
Разом з тим, заслуговують на увагу твердження в касаційних скаргах про
відсутність у ОСОБА_2 умислу на вбивство.
Визнаючи ОСОБА_2 винним в умисному
вбивстві з хуліганських мотивів, суд, як видно з мотивувальної частини вироку,
виходив із факту нанесення ним численних ударів руками й ногами в різні частини
тіла потерпілого, від чого той і помер.
Проте сам по собі факт нанесення потерпілому численних ударів не свідчить, що ОСОБА_2 мав умисел на вбивство.
Як стверджував засуджений під час досудового слідства і в судовому
засіданні, він із ОСОБА_3 хотіли лише побити незнайомих хлопців і, завдаючи удари ОСОБА_5, він не переслідував мети вбивати його.
Ці показання підтвердив ОСОБА_3
За висновками судово-медичних експертиз тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_5,
здебільшого є саднами на обличчі, грудях та кінцівках. Вони мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в
причинному зв'язку із смертю не знаходяться. Смерть потерпілого настала від
гострої недостатності кровообігу, яка обумовлена шоковим станом унаслідок травми шокогенної
зони. Саме ці тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя мають ознаки
тяжких тілесних ушкоджень.
Будь-яких даних, які б свідчили про те,
що ОСОБА_2 наносив потерпілому
прицільні удари в шокогенні зони, судом не встановлено і таких даних у
матеріалах справи немає.
Отже, сукупність доказів у справі свідчить про те, що, завдаючи ударів
потерпілому по всьому тілу, ОСОБА_2 передбачав і свідомо допускав, що від його
дій можуть настати тяжкі тілесні ушкодження. Що ж до смерті ОСОБА_5, то вона не
охоплювалась умислом ОСОБА_2 і стосовно зазначеного наслідку його вина була
необережною.
За таких обставин учинене ОСОБА_2
діяння слід розглядати як хуліганство, що супроводжувалось особливою
зухвалістю, вчинене групою осіб, та умисне заподіяння тяжких тілесних
ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого. Тому вирок підлягає зміні, а його
дії перекваліфікації з п. 7 ч. 2 ст. 115
КК України на ч. 2 ст. 296 та ч. 2 ст. 121 цього Кодексу.
При призначенні ОСОБА_2 покарання колегія суддів враховує тяжкість вчинених злочинів, наведені у вироку
дані про його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У зв'язку із зменшенням обсягу обвинувачення належить зменшити і розмір
стягнення з засудженого моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_4
Крім того, в порядку ст. 395 КПК України підлягає скасуванню вирок суду
щодо ОСОБА_3 з таких підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про амністію” від 12 грудня 2008 року
особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи
стосовно яких не розглянуті судами, підлягають звільненню від кримінальної
відповідальності.
Тому, встановивши під час розгляду справи, що ОСОБА_3
згідно з п. „е” ст. 1 цього Закону є суб'єктом амністії, що підтверджується
матеріалами справи, суду належало звільнити його від відповідальності, закривши
кримінальну справу.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК
України, колегія суддів
у х в а л и
л а :
касаційні скарги захисника ОСОБА_1 та
засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок
апеляційного суду Житомирської області від 19 травня 2009 року щодо ОСОБА_2
змінити, перекваліфікувати його дії з п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 2 ст.
296 та ч. 2 ст. 121 КК України і призначити покарання за ч. 2 ст. 296 КК
України три роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 121 КК України дев'ять років
позбавлення волі, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України шляхом
часткового складання покарань - десять
років позбавлення волі.
Зменшити розмір стягнення з ОСОБА_2 на користь потерпілого
ОСОБА_4 моральної шкоди до 150000 гривень.
В решті вирок щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
Цей же вирок щодо ОСОБА_3 в порядку ст. 395 КПК України скасувати, а справу
закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності відповідно до ст. ст. 6, п. ”е” ст. 1 Закону
України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року.
Судді:
А.І. Редька В.В. Заголдний О.Т. Кузьменко
З оригіналом
згідно
Суддя Верховного Суду України О.Т.Кузьменко