Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-6024св15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.08.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А
		іменем    україни
		 
		29 липня 2015 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		головуючого      Мартинюка В. І.,
		 
		суддів:                Касьяна О. П.,         Наумчука М. І.,
		 
		                           Мостової Г. І.,         Остапчука Д. О.,
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора         м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_3, треті особи: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІПК Партнер», про витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від                       17 грудня 2014 року, 
		в с т а н о в и л а:        
		У грудні 2013 року заступник прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся до суду з указаним позовом, у якому зазначав, що на підставі рішення Залізничного райвиконкому від                              10 березня 1987 року № 109 за Львівською міською радою на праві комунальної власності зареєстровано нежитлове приміщення по                            АДРЕСА_1. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 грудня 2011 року у справі № 2-2899/11 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнано мирову угоду, за наслідками якої за останнім визнано право власності на вказане приміщення.                          19 листопада 2012 року на підставі договору купівлі-продажу НОМЕР_1 ОСОБА_4 відчужив вказане майно Товариству з обмеженою відповідальністю «ІПК Партнер» (далі - ТОВ «ІПК Партнер»). На виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 26 лютого 2013 року про стягнення з ТОВ «ІПК Партнер» на користь ОСОБА_6                    55 тис. грн за договором позики 12 липня 2013 року були проведені прилюдні торги з реалізації нежитлового приміщення по                                            АДРЕСА_1, переможцем яких став ОСОБА_3
		       Оскільки вказане майно вибуло з комунальної власності територіальної громади м. Львова поза її волею,  просив витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 нежитлове приміщення по  АДРЕСА_1, загальною площею 54,1 кв. м, інвентаризаційною вартістю              78 053 грн, передати його у власність Львівської міської ради та визнати за нею право власності на нього.
		       Рішенням  Галицького районного суду м. Львова від 07 травня                          2014 року, залишеним  без  змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.  
		      У поданій касаційній скарзі Львівська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалені у справі судові рішення просить скасувати  та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		       Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах. 
		      Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що спірне майно не може бути витребувано в добросовісного набувача - ОСОБА_3 у порядку, передбаченому ст. 388 ЦК України, оскільки таке майно було придбано в порядку, встановленому для виконання судових рішень, а саме - на прилюдних торгах з реалізації арештованого нерухомого майна, які є чинними та ніким не оспорювалися. 
		      Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна з огляду на наступне.
		       Судами встановлено, що ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 грудня 2011 року у справі № 2-2899/11 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнано мирову угоду, за наслідками якої за останнім визнано право власності на нежитлове приміщення по               АДРЕСА_1.
		      18 грудня 2012 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_4 продав, а ТОВ «ІПК Партнер» купило вказане нежитлове приміщення та               25 грудня 2012 року зареєструвало на нього право власності (а. с. 43-45).
		      На виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 26 лютого 2013 року про стягнення з ТОВ «ІПК Партнер» на користь ОСОБА_6 55 тис. грн за договором позики 12 липня 2013 року були проведені прилюдні торги з реалізації нежитлового приміщення по              АДРЕСА_1, переможцем яких став ОСОБА_3
		      Обґрунтовуючи підстави позову, прокурор посилався на те, що спірне нежитлове приміщення вибуло з комунальної власності Львівської міської ради на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 грудня 2011 року у справі № 2-2899/11, яку в подальшому було скасовано. Оскільки в розгляді зазначеної справи Львівська міська рада участі не брала, а спірне майно вибуло із її власності без відома ради, просив  витребувати зазначене  майно від добросовісного набувача - ОСОБА_3 на підставі ст. 388 ЦК України.
		      Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
		     Згідно з ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. 
		     Вирішуючи спір по суті та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, відповідно до приписів ст. ст. 212-214, 303 ЦПК України суди виходили з того, що оскільки ОСОБА_3 набув у власність спірне майно на прилюдних торгах із реалізації арештованого нерухомого майна, проведених 12 липня 2013 року на виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 26 лютого 2013 року про стягнення з ТОВ «ІПК Партнер» грошових коштів, то  спірне майно не може бути витребувано в нього як добросовісного набувача у порядку, передбаченому                            ст. 388 ЦК України.
		      Доводи касаційної скарги про те, що судове рішення, яке стало підставою для визнання за ОСОБА_4 права власності на спірне майно, було скасовано, тому таке майно є таким, що вибуло з володіння власника поза його волею і має бути витребувано у добросовісного набувача  у порядку, передбаченому ст. 388 ЦК України, є помилковими, оскільки спірне майно було придбано ОСОБА_3 у порядку, встановленому для виконання судових рішень, зокрема на прилюдних торгах, результати проведення яких є чинними та ніким не оспорюються.
		      Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.
		      Відповідно до ст. 337  ЦПК України розглянувши касаційну скаргу на рішення суду, суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає рішення суду без змін.
		      З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відхилення касаційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду без змін.
		       Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		у х в а л и л а:        
		Касаційну скаргу Львівської міської ради відхилити. 
		       Рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2014 року залишити без змін. 
		       Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                    В. І. Мартинюк
		 
		Судді:                                                                               О. П. Касьян
		 
		                                                                                         Г. І. Мостова       
		 
		                                                                                         М. І. Наумчук  
		 
		                                                                                         Д. О. Остапчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...