№ 22 - 1835
Головуючий у інстанції Мельник А.В.
Доповідач Кухарська Т.
Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року лютого 05 дня Судова колегія суддів судової палати в
цивільних
справах
Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого
Кухарської Т. Г.
Суддів:
Лапчевської Т.Г., Жайворонок Т.Є.
При
секретарі Фролової І.В.
розглянувши у
відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за
апеляційною
скаргою ОСОБА_1 на
рішення Печерського
районного суду м. Києва від 30 жовтня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до
Відкритого акціонерного товариства «Правекс -
Страхування»
3-тя особа: Постійно діючий Незалежний Третейський суд при
ВГО «Ліга
юридичного захисту інтересів
споживачів» про визнання
недійсним підпункту
9. 1 п. 9 договору
страхування укладеного між
ОСОБА_1 та
Відкритим акціонерним товариством
«Правекс -
Страхування» від 21.02.2006 року № 492735
Заслухавши
доповідь судді Кухарської Т.Г., пояснення представників сторін, обговоривши
доводи апеляційної скарги, апеляційний суд, -
ВСТАНОВИВ:
В червні 2007
року ОСОБА_1
звернувся з позовом до ВАТ «Правекс - Страхування» про визнання недійсним
підпункту 9.1 п. 9 договору страхування транспортного засобу, наданого у
заставу від 21.02.2006 року № 492735, яким передбачено, що всі спори які
виникають з даного договору підлягають вирішенню в постійно діючому Незалежному
третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного
захисту інтересів споживачів» відповідно до його регламенту.
Згідно кредитного
договору від 22.02.2006 року № 16009-005/06 Р він отримав у Сумській філії АКБ «Правекс - Банк»
кредит у розмірі 44650 грн. на строк з
22.02.2006 року до 22.02.2011 року на купівлю автомобіля.
07 березня 2006
року невідомими особами придбаний ним автомобіль було викрадено.
Придбаний ним
автомобіль був застрахований у страховій компанії ВАТ «Страхова компанія
«Правекс - Страхування».
Страхова компанія
відмовила йому у
виплаті страхового
відшкодування у
зв'язку з настанням страхового випадку
- викраденням
автомобіля,
оскільки згідно договору страхування (
додаткові умови ) страховий захист на випадок викрадення вступає в силу після
обладнання ТЗ електронною сигналізацією з блокуванням двигуна та механічною
системою блокування КПП,
з моменту оформлення відповідної додаткової угоди.
Зазначені
пристрої були ним відповідно встановлені 19.02.2006 року та 04.03.2006 року але
фізично він не встиг укласти додаткову угоду 04.03.2006 року було офіційним
вихідним днем, і наступними вихідними днями, а 07.03.2006 року автомобіль було
викрадено.
Додаткова угода
істотно порушує його права порівняно із нормами встановленими законодавством.
За захистом
своїх прав він звернувся до Сумського районного суду Сумської області з позовом
про визнання додаткових умов договору страхування недійсними, виплату
страхового відшкодування та визнання недійсним третейського застереження, щоб
справа могла розглядатись судом загальної юрисдикції а не третейським судом.
Ухвалою суду від
20 жовтня 2006 року його позовна заява залишена без розгляду.
Ухвалою
апеляційного суду Сумської області від 07.12.2006 року ухвала районного суду
від 20.10.2006 року змінена, що визнання недійсним третейського застереження
позивач може звернутися до місцевого суду загальної юрисдикції за місцем розгляду справи третейським судом.
Позивач просить
визнати недійсним п. 9. 1 договору страхування від 21.02.2006 року, як такий,
що порушує його права як громадянина, як споживача на судовий захист,
гарантовані йому Конституцією України та законами України, та ставить його в нерівні умови зі страховою
компанією.
Рішенням
Печерського районного суду віл 30 жовтня 2007 року в позові ОСОБА_1 відмовлено,
В апеляційній
скарзі позивач просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення про
задоволення позову, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини
справи, і в порушення норм матеріального закону безпідставно відмовив в позові.
Третейське
застереження в пункті 9.1 договорі страхування, про вирішення всіх спорів, які
виникають з даного договору в постійно діючому Незалежному третейському суді є
порушенням його прав передбачених Конституцією України.
Має місце
порушення його прав як споживача, шодо права на вибір суду до якого звертатися
за захистом своїх прав, звільнення від сплати судового збору. Згідно з
Положенням про третейські збори вимушений сплачувати 10 відсотків від суми
позову.
Апеляційна
скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановлениям нового рішення з
наступних підстав.
Відмовляючи
позивачу в позові суд виходив з того, що відповідачем при укладанні з позивачем
договору страхування додержано
всіх вимог чинного законодавства України тому у суду відсутні правові
підстави, передбачені чинним законодавством, для визнання недійсним
третейського застереження, у вказаному договорі страхування.
З таким
висновком суду погодитись не можна, поскільки він зроблений судом без належної
перевірки дійсних обставин справи, вимог і заперечень сторін і в порушення норм
матеріального закону.
Згідно ст. 55
Конституції України - права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до
ст. 15 ЦК України
- кожна особа, має право на захист свого цивільного права у разі його
порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має
право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового
права та інтересу ( ст. 16 ЦК
України).
Встановлено, що
21 лютого 2006 року між Відкритим Акціонерним Товариством Страхова компанія
«Правекс - Страхування» та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного
страхування транспортного засобу наданого у заставу № 492735.
В пункті 9,
підпункта 9.1 договору добровільного страхування зазначено, що «Усі спори,
розбіжності або вимоги які виникають з даного договору або у зв'язку з ним у
тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або
визнання недійсним підлягають вирішенню в постійно діючому Незалежному
третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного
захисту інтересів споживачів» відповідно до його регламенту ( а. с. 7, 8 ).
Відповідно до
договору страхування, об'єктом страхування є автомобіль марки «ВАЗ», модель
21104, рік випуску 2006, який належить позивачу.
Автомобіль був
придбаний позивачем за кошти отримані за кредитним договором № 16009-005/06 Р
від 22 лютого 2006 року який був укладений між ним та Акціонерним комерційним
банком «Правекс - Банк» на суму 44650 грив, на придбання автомобіля ( а. с. 9 -
14 ).
07 березня 2006
року придбаний ОСОБА_1 автомобіль ВАЗ -21104 викрадено невідомими особами.
Постановою
Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській обл., про порушення кримінальної справи за фактом незаконного
заволодіння транспортним засобом за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 289
КК України ( а. с. 15 ).
Листом № 20501
від 24.05.2006 року відповідач - ВАТ Страхова компанія «Правекс- страхування»
відмовила ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з відмовою у
визнанні події страховим випадком
викраденням автомобіля, поскільки
договір страхування вступає
в силу після обладнання ТЗ електронною сигналізацією з
блокуванням двигуна та механічною системою КПП і оформлення додаткової угоди ( а. с. 23 ),
Позивач
посилається на те, що положення зазначені в підпункті 9. І пункту 9 договору
страхування, яким передбачено, що всі спори які виникають з договору підлягають
вирішенню з Постійно діючому Незалежному Третейському суді порушують його права
як громадянина які гарантовані йому Конституцією України та законами України,
та ставить його в нерівні умови зі страховою компанією.
Доводи позивача
заслуговують на увагу.
Встановлено, що
позивач оспорює правочип в частиш підпункта 9. 1 пункта 9 договору добровільного страхування транспортного
засобу, наданого у заставу укладеного між ним і відповідачем 21.02.2006 року,
що всі спори які виникають з договору підлягають вирішенню в Постійно діючому
Незалежному Третейському суді.
Згідно ч.3
статті 29 Закону України «про страхування» договір страхування визнається
недійсним у судовому порядку.
Відповідно до
ст. 998 ЦК України
- договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках
встановлених цивільним кодексом.
Відповідно до
норм вказаного закону, положення яке зазначено в підпункті 9.1, пункта 9 договору
страхування, щодо вирішення спорів які виникають з договору в Постійно діючому
Незалежному Третейському суді, суперечить закону України «Про страхування» та
порушує права позивача на звернення до суду за захистом своїх прав, невизнаних,
або оспорюваних прав передбачених ст.3 ЦПК України.
Згідно ст. 27 ЦК України -
правочин що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом
цивільні права та обов'язки є нікчемним.
Зміст правочину
не може суперечити актам Цивільного законодавства, а також моральним засадам
суспільства ( ст. 203 ч. 1 ЦК
).
Відповідно до ч.
2 ст. 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою
сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та
господарських правовідносин, крім випадків передбачених законом.
Згідно рішення
Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного
депутата України щодо відповідності Конституції України ( конституційності )
положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3. пункту 9 статті 4 та
розділу 8 «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (
справа про завдання третейського суду ) від 10 січня 2008року.
Третейський
розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид
недержавної юрисдикції діяльність, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом
застосування,
зокрема методів
арбітрування здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченою в
абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону, є здійснення ними не правосуддя а
третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах
у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.
Доводи
представника відповідача, що договір страхування укладений відповідно до норм
чинного законодавства, право на укладання третейської угоди між сторонами
передбачено Законом України «Про третейські суди» і не є порушенням закону, не
заслуговують на увагу, як такі, що суперечать нормам матеріального закону і
матеріалам справи.
Враховуючи
наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що права позивача порушені І
підлягають захисту, поскільки вчинення правочину, що обмежує можливість
фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки не допускається.
Правовідносини
які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про страхування».
Позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають
задоволенню.
Визнати
недійсним договір добровільного страхування транспортного засобу наданого у
заставу № 492735 від 21 лютого 2006 року укладений ВАТ Страхова Компанія
«Правекс-страхування» та ОСОБА_1 в частині пункта 9, підпункту 9.1, що «Усі спори, розбіжності або вимоги
які виникають з даного договору або у зв'язку з ним у тому числі такі, що
стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним
підлягають вирішенню в постійно діючому Незалежному третейському суді при
Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів
споживачів» відповідно до його регламенту, з моменту його вчинення.
Відповідно до
вимог ст. ст. 81, 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача
сплачене ним державне мито в розмірі 8 гривен 50 коп., та 7 гривен 50 коп. у відшкодування
витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.
ст. 15,16, 27, 203, 215, 998, 217 ЦК
України, ст. 55 Конституції України, ст. 29, Закону України «Про
страхування », ст. 1 Закону України «Про третейські суди», ст. 307, 309, 316
ЦПК України, апеляційний суд-
ВИРІШИВ:
Апеляційну
скаргу ОСОБА_1, -
задовольнити. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2007
року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1, до Відкритого
акціонерного товариства «Правекс - Страхування», третя особа: Постійно діючий
Незалежний Третейський суд при ВГО «Ліга юридичного захисту інтересів
споживачів» про визнання недійсним підпункту 9. 1 п. 9 договору страхування
укладеного між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Правекс -
Страхування» від 21.02.2006 року № 492735 - задовольнити.
Визнати
недійсним договір добровільного страхування транспортного засобу наданого у
заставу № 492735 від 21 лютого 2006 року укладений Відкритим Акціонерним
товариством Страхова компанія «Правекс-Страхування» та ОСОБА_1 в частині пункта
9. підпункта 9.1, що «Усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного
договору або у зв'язку з ним у тому числі такі, що стосуються його виконання,
порушення, припинення або визнання недійсним підлягають вирішенню в постійно
діючому Незалежному третейському суді при Всеукраїнській громадській
організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» відповідно до його
регламенту з моменту його вчинення.
Стягнути з Відкритого
акціонерного товариства «Правекс -Страхування» на користь ОСОБА_1 сплачене ним
державне мито в розмірі 8 гривен 50 коп. та 7 гривен 50 коп. у відшкодування
витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду
може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом
двох місяців з дня набрання законної сили рішення Апеляційного суду.