Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1780/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 07.08.2015. Зареєстровано: 09.08.2015. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2015.
Дата набрання законної сили: 27.07.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"27" липня 2015 р.                                                                 Справа № 922/1780/15  
		 
		Колегія суддів у складі: 
		головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя  Гребенюк Н. В. 
		при секретарі Томіній І.В.
		за участю :
		прокурора - Зливка К.О., посв. № 013773 від 06.12.2012 р.
		представників :
		відповідачів -  1) Маринушкіна Л.В., дов. №08-11/4670/2-14 від 24.12.2014 р., 2) Кононенко А.В., дов. б/н від 01.08.2014 р.,  Кісельов Ю.Л., дов. б/н від 08.04.2014 р.
		третіх осіб - 1) не з"явився, 2) не з"явився, 3) не з"явився 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. №3667 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 08.06.15 року у справі № 922/1780/15 
		за  позовом    Заступника прокурора Харківської області, м. Харків,
		до  1) Харківської міської ради, м. Харків,  2) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вправний господар", м. Харків ,
		треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні  відповідача : 1) ОСОБА_4, м. Харків, 2)  ОСОБА_5, м. Харків, 3) ОСОБА_6, м. Харків, 
		про скасування рішення, визнання недійсними актів та зобов"язання вчинити певні дії 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У березні 2015 року заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області  з позовом до Харківської міської ради  та  Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Вправний господар", першого та другого відповідачів, про:                  
		1) визнання незаконним        та скасування          п. 4.2. та п. 21.2. додатку 1 до рішення 25 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва обєктів" від 10.09.2008 року №226/08, 
		2) визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4, які зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №120967100008 та №120967100007 від 22.05.2009 року; 
		3) зобов'язання ОК "ЖБК" "Вправний господар" передати, а Харківську міську раду прийняти земельні ділянки площами 8,7791 га та 3,8864 га (кадастрові номерни НОМЕР_1 та НОМЕР_2) про що скласти акти прийому-передачі.
		17.04.2015 року відповідачем 2 було подано до господарського суду Харківської області  заяву про застосування строку позовної давності з посиланням на те,  що прокурор був обізнаний про прийняті на сесії Харківської міської ради рішення, зокрема оспорюване  рішення від 10.09.2008 року №226/08 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів", а тому, враховуючи положення ст. 257 ЦК України, строк позовної давності за вимогами щодо оскарження цього рішення сплив 10.09.2011 року, що є підставою для відмови у позові. 
		Крім того, відповідач 2  17.04.2015 року  подав до господарського суду Харківської області заяву про повернення позовної заяви без розгляду, мотивуючи це тим, що прокурором не вказано обставин, пов'язаних із порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів; прокурором не вказано органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах .
		Вказане клопотання  було залишене господарським судом Харківської області без задоволення з посиланням на те, що прокурор звернувся до суду в рамках чинного законодавства.
		09.05.2015 року  відповідач 2 подав до господарського суду Харківської області заяву про припинення провадження у справі, посилаючись на те, що  спір у даній справі не підвідомчий господарським судам України.
		Зазначене клопотання господарський суд Харківської області  також залишив без задоволення, посилаючись на те, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору ст. 1 ГПК України, підвідомчі господарським судам.
		Рішенням господарського суду Харківської області від 08.06.2015 року у справі   № 922/1780/15  (суддя  Ємельянова О.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
		Заступник прокурора Харківської області  не погодився з  рішенням місцевого господарського суду,  подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій,  просить  скасувати це рішення та прийняти нове рішення, яким  позов задовольнити, посилаючись на те, що  рішення прийняте без повного, об"єктивного та неупередженого вивчення та дослідження усіх обставин справи, що є порушенням норм процесуального права, а також судом неправильно застосовані норми матеріального права.
		Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що   Обслуговуючий кооператив  « ЖБК "Вправний господар» було створено всупереч  вимогам статей 133, 135, 137 Житлового кодексу України,  статут ОК «ЖБК "Вправний господар» не відповідає вимогам Примірного статуту житлового-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186. Разом з цим,  Харківська міська рада при прийнятті оспорюваного рішення була зобов'язана з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення ОК «ЖБК «Вправний господар» відповідно до Житлового кодексу України  та Примірного статуту, чого здійснено не було.
		Крім того, зазначає, що  ОК «ЖБК «Вправний господар» фактично не є житлово-будівельним кооперативом, а є лише обслуговуючим кооперативом, що відображено в пункті 1.1 його статуту,  а відповідно не мав права на отримання безоплатно земельних ділянок у власність  відповідно до статті 41 Земельного кодексу України, а у міської ради  не було достатніх  правових підстав  для безоплатної передачі спірних земельних ділянок відповідачу-2; суд необгрунтовано застосував до спірних правовідносин  статті 6, 7, 10 Закону України "Про кооперацію", оскільки  норми Житлового кодексу України мають приоритет як спеціальні  норми  над  нормами Закону України "Про кооперацію".
		Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 року апеляційну скаргу прокурора було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 27.07.2015 року на 10:30 год.
		Перший відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 27.07.2015 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Свої заперечення обгрунтовує тим, що  початок перебігу позовної давності щодо оскарження рішення Харківської міської ради від 10.09.2008 року починається саме з цієї дати прийняття рішення, оскільки його прийняття відбувалось безпосередньо за участю прокурора міста Харкова, який перебував на пленарному засіданні і  у відповідності до статті 257 ЦК України строк позовної давності за вимогами щодо оскарження цього рішення сплинув 10.09.2011 року.
		Також зазначає, що Харківська міська рада при прийнятті оспорюваного рішення не здійснила жодних порушень вимог законодавства, оскільки мета ОК «ЖБК «Вправний господар», визначена у статуті, відповідає меті ЖБК відповідно до Примірного статуту.
		Норми статті 133, 135, 137 Житлового кодексу України  та Примірного статуту суперечать нормам чинного законодавства , а тому ці норми  не повинні застосовуватися при  вирішенні даного спору в силу статті 4 ГПК України. .
		Другий  відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 27.07.2015 року проти її доводів також заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Свої заперечення обгрунтовує тим, що  початок перебігу позовної давності щодо оскарження рішення Харківської міської ради від10.09.2008 року починається  з  дати прийняття цього рішення -10.09.2008 року, оскільки його прийняття відбувалось безпосередньо за участю прокурора міста Харкова, який перебував на пленарному засіданні і  у відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності за вимогами щодо оскарження цього рішення сплинув 10.09.2011 р. 
		Передача земельної ділянки другому відповідачу відбувалася законно в порядку, встановленому діючим законодавством, а відтак доводи прокурора щодо порушення вимог ст. 41 Земельного кодексу України, ст.ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлового-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186, не відповідають дійсності.
		Процедура організації діяльності і створення житлово-будівельних кооперативів у порядку,  передбаченому у ст. 137 ЖК та Примірним статутом, на які посилається прокурор у позові,  неможлива у зв'язку із відсутністю відповідних органів державної влади та громадських організацій за часів СРСР, на які покладені питання організації та узгодження процедури створення житлово-будівельних кооперативів. 
		Норми ЖК України та Примірного статуту, на які посилається прокурор в позовній заяві,  в частині створення житлово-будівельних кооперативів суперечать не тільки Закону України «Про кооперацію», але і Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 № 755-ІУ. Вказаний Закон вже був чинним на дату реєстрації ОК ЖБК «Вправний господар» та дату прийняття спірного рішення Харківською міською радою та є спеціальним Законом у сфері правовідносин, пов'язаних з реєстрацією будь-якої юридичної особи, в т.ч. ЖБК, у зв'язку з чим саме він має бути застосований у даній справі . При цьому цей Закон не передбачає обмежень щодо вікового цензу, кількості осіб членів кооперативу, наявності житлових  потреб тощо, встановлених ЖК України та Примірним статутом.
		Крім того, звертає увагу на те, що  твердження прокурора про те, що ОК ЖБК «Вправний господар» є не житлово-будівельним, а  обслуговуючим кооперативом,  не можуть братися до уваги,  оскільки відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про кооперацію» відповідно до завдань та характеру діяльності кооператив може бути обслуговуючим, а за напрямком діяльності - житлово-будівельними. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про кооперацію» ОК ЖБК «Вправний господар» може бути одночасно і житлово-будівельним і обслуговуючим, що не суперечить ані ЖК України, ані Примірному статуту ЖБК.
		Представники третіх осіб -  1) ОСОБА_4 2)  ОСОБА_5 3) ОСОБА_6 в судове засідання 27.07.2015 року не з"явились, на адресу Харківського апеляційного господарського суду повернулись надіслані вказаним третім особам копії ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". 
		Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи,  які  беруть  участь   у   справі,   вважаються повідомленими  про  час  і  місце  розгляду  судом  справи  у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. 
		За  змістом  зазначеної статті 64 ГПК України , зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за  належною  адресою  (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання  суду  відповідної  інформації  -  адресою, зазначеною в Єдиному  державному  реєстрі  юридичних  осіб  та  фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням  на відсутність (вибуття)  адресата, відмову  від одержання,  закінчення  строку  зберігання  поштового відправлення тощо, то  вважається,  що  адресат  повідомлений  про час і місце розгляду   справи   судом.
		Таким чином, треті особи - 1) ОСОБА_4 2)  ОСОБА_5 3) ОСОБА_6 вважаються такими, що належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, проте з власної вини не скористалися правом на участь в ньому.
		А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників третіх осіб за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України. 
		Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі,   відзивах на апеляційну скаргу доводи прокурора та першого і другого відповідачів, заслухавши пояснення  прокурора, а також представників першого і другого відповідачів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено господарським судом першої інстанції, рішенням Харківської міської ради від10.09.2008 року № 226/08 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва обєктів" (пункт 4.2) (а.с. 109-111) Обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Вправний господар" надано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 8,7791 га (кадастровий номер НОМЕР_1)  в межах договору оренди землі від 11.04.2006 №140667100072 для зміни функціонального призначення об'єкту під будівництво житлової забудови по вул. Лозовенківській (перспективна, в районі вул. Архітекторів) та подальшої експлуатації об'єкту. Будівництво виконати до 31.12.2012.
		Пунктом 21.2. додатку 1 до  цього рішення обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Вправний господар" надано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 3,8864 га (кадастровий номер НОМЕР_2) в межах договору оренди землі від 08.02.2007 №140767100023 для зміни функціонального призначення об'єкту під будівництво житлової забудови по вул. Архітекторів (в районі вул. Межевої) та подальшої експлуатації об'єкту. Будівництво виконати до 31.12.2012.
		На підставі вказаного рішення обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Вправний господар" видано державні акти на право власності на земельні ділянки площею 8,7791 га по вул. Лозовенківська (перспективна, в районі вул. Архітекторів) від 22.05.2009 №120967100008 (серія НОМЕР_3) та площею 3,8864 га по вул. Архітекторів (в районі вул. Межевої) від 22.05.2009 № 12096710007 (серія НОМЕР_4).
		З змісту позовної заяви вбачається, що як на підставу позову прокурор посилається на те, що статут  Обслуговуючого кооператив у "ЖБК "Вправний господар" суперечить  вимогам статей 133, 135, 137 Житлового кодексу України, якими передбачено наступне.
		Статтею. 133 ЖК УРСР встановлено, що  громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу (далі - ЖБК) і одержати в ньому квартиру.
		Відповідно до ст. 135 ЖК УРСР та абз.1 п. 8 Примірного статуту до членів ЖБК приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і які потребують поліпшення житлових умов.
		Згідно зі ст. 137 ЖК житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності ЖБК установлюється цим Кодексом, Примірним статутом та іншими актами законодавства.
		Так, за висновком прокурора, список членів кооперативу, затверджений протоколом установчих зборів засновників кооперативу, не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради; кооператив не створено при виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів, при підприємстві, установі чи організації;  три  члени кооперативу на момент його створення не потребують поліпшення житлових умов. 
		Як вказує прокурор,  статут ОК «Вправний господар» не відповідає вимогам Примірного статуту: кооператив має у складі лише 3 члени кооперативу замість мінімальної кількості у 5 членів; п .5.1. Статуту кооперативу передбачає можливість юридичних осіб бути членами кооперативу;  в статуті ОК «ЖБК «Вправний господар» не зазначено, що члени кооперативу повинні постійно проживати у місті Харкові і потребувати поліпшення житлових умов.
		Крім того, прокурор у позові зазначає, що  ОК «ЖБК «Вправний господар» фактично не є житлово-будівельним кооперативом, а є лише обслуговуючим кооперативом, що відображено в пункті 1.1 його Статуту, у зв"язку з чим не має право на отримання земельної ділянки  під будівництво житлової забудови.
		За висновком прокурора, Харківська міська рада при прийнятті оспорюваного рішення була зобов'язана з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення ОК «ЖБК «Вправний господар» відповідно до Житлового кодексу України  та Примірного статуту, чого здійснено не було.
		Отже, на думку прокурора, спірне рішення міської ради прийнято усупереч вимогами ст. 41 ЗК України, ст.ст. 133, 135, 137 ЖК УРСР та Примірного статуту житлового-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186, що є підставою для визнання його незаконним, скасування його окремих пунктів та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, які видані на підставі незаконного рішення.
		Місцевий господарський суд, відмовляючи в позові, виходив з того, що   Харківська міська рада не є органом державної реєстрації юридичних осіб, вона не наділена повновадженнями контролю за дотриманням порядку створення юридичних осіб; державна реєстрація другого відповідача на час розгляду справи не скасована та не визнана недійсною у встановленому законом порядку; створення ОК "ЖБК "Вправний господар" відбулося не  лише на підставі норм ЖК УРСР та Примірного статуту, а й відповідно до положень - Закону України "Про кооперацію", нормами якого визначена іншу процедуру організації діяльності і створення житлово-будівельних кооперативів ; поняття обслуговуючий кооператив та житлово-будівельний кооператив характеризують тип і напрям діяльності кооперативу та не є тотожними, у зв"язку з чим другий відповідач може бути одночасно і житлово-будівельним і обслуговуючим кооперативом.
		Також господарський суд першої інстанції зазначив, що, враховуючи   недоведеність позовних вимог прокурора та  відсутність порушеного права, заява про застосування позовної давності не підлягає задоволенню, а в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
		Колегія суддів погоджується із висновком  господарського суду про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.
		На підставі аналізу спірних правовідносин колегія суддів приходить до висновку про існування декількох самостійних підстав відмови в задоволенні позовних вимог. 
		Першою підставою є невідповідність вимог позивача приписам матеріального права.    
		Так, частиною 1    статті 116 Земельного кодексу України    встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Відповідно до ст. 41 ЗК України, житлово-будівельним (житловим) та гаражно- будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
		Як вбачається з позовної заяви, однією з підстав позову є посилання прокурора на те, що обов'язком Харківської міської ради є з'ясування мети та підстав створення ЖБК, порядку організації його діяльності, правового статусу відповідно до вимог Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту при наданні земельної ділянки ЖБК як спеціальному суб'єкту, передбаченому статтею 41 ЗК України. 
		Проте, колегія суддів не може погодитись з такими твердженнями прокурора, оскільки позивач жодним чином не обґрунтував існування юридичного складу, за яким дефекти створення житлово-будівельного кооперативу можуть слугувати підставою для визнання недійсним адміністративно-правового акту, прийнятого органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції. 
		Діюче законодавство не містить правових норм, які б зобов'язувати орган місцевого самоврядування при винесенні рішення про розпорядження землею ревізувати порядок створення житлово-будівельного кооперативу, який отримує земельну ділянку. Аналогічно в законодавстві України відсутня норма, яка дозволяє визнати незаконним і скасувати рішення сесії міськради з підстави невідповідності закону статутних документів юридичної особи, на користь якої виноситься рішення. 
		Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведена наявність дефектів при створенні Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вправний господар".
		Так, оскільки Харківська міська рада не є органом державної реєстрації юридичних осіб, вона не наділена повноваженнями контролю за дотриманням порядку створення юридичних осіб.
		Положеннями ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено підстави та порядок відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, серед яких, зокрема, вказано невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону (установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом).
		Оскільки державна реєстрація другого відповідача на час розгляду справи не скасована та не визнана недійсною у встановленому законом порядку, колегія суддів не приймає посилання прокурора про незаконність створення ОК "ЖБК "Вправний господар", та вважає що установчі документи ОК "ЖБК "Вправний господар" відповідні вимогам чинного законодавства.
		Посилання прокурора на те, що відповідач 2 фактично не є житлово-будівельним кооперативом, а є обслуговуючим кооперативом, не ґрунтується на жодних правових нормах.
		Згідно з п. 2.6. Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу,  кооператив може набувати прав на землю згідно діючого законодавства. Земля може бути передана кооперативу на умовах оренди, або безоплатно у власність. Кооператив також може набути право власності на землю за цивільно-правовими угодами.
		Відповідно до умов п. 3.1. Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу,  кооператив організується з метою забезпечення житлом будівництва або придбання багатоквартирного жилого будинку (будинків) та інших об'єктів нерухомого майна, в тому числі нежитлових будівель, або одноквартирних чи багатоквартирних жилих будинків садибного типу, присадибного типу, або багатоквартирного жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями (господарськими будівлями та спорудами) за власні кошти кооперативу,або із залученням банківських кредитів, чи позик, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками) та іншими об'єктами нерухомого майна.
		Статтею 2 Закону України "Про кооперацію" визначено термін обслуговуючий кооператив, як кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.
		Згідно із ст. 6 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торгівельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
		Відповідно до п.3.3.1 "Державного класифікатору України класифікація організаційно-правових форм господарювання" затвердженого Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 28.05.2004, №97 визначено, термін Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
		Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
		Таким чином, твердження прокурора про те, що ОК "ЖБК "Вправний господар" не є житлово-будівельним кооперативом, а є обслуговуючим кооперативом є помилковим, оскільки поняття обслуговуючий кооператив та житлово-будівельний кооператив характеризують тип і напрям діяльності кооперативу та не є тотожніми.
		Отже найменування обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Вправний господар" визначає його тип та напрям діяльності відповідно до різновидностей юридичних осіб організаційно-правових форм кооперативу, що узгоджується із п. 1.2. "Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу" затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, від 09.06.2004, № 65, відповідно до якого, назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію щодо мети діяльності, виду, способу утворення, залежності юридичної особи та інших відомостей згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм суб'єктів господарювання, установлених Цивільним та Господарським кодексами України та законами України. Юридична особа, крім повного найменування, може мати скорочене найменування.
		Правові підстави скасування правового акту індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування визначені положеннями ст. 21 ЦК України, згідно якої суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.  
		Відповідно до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
		Таким чином, правові підстави для скасування рішення органу місцевого самоврядування можуть мати місце виключно за наявності двох умов:
		1)          невідповідність актам цивільного законодавства;
		2)          порушення цивільних прав або інтересів.
		Як зазначає прокурор у позовній заяві, підставою для звернення із позовом була постанова Верховного Суду України від 17.06.2014 року у справі №21-195а14 ( далі Постанова ВСУ), якою, на підставі аналізу п.12 "Перехідних положень", ст.41 ЗК України, ст.ст.133; 135; 137 ЖК УРСР, Примірного статуту, дійшли висновку, що сільські, селищні та міські  ради мають право розпоряджатися землями комунальної власності територіальних громад виключно в межах населеного пункту. При цьому, даючи дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність ЖБК, відповідна рада має враховувати мету створення кооперативу, порядок його організації та діяльності відповідно до вимог ЖК УРСР та Примірного статуту.
		Разом із тим рішення Верховного Суду України не може бути підставою для порушення позовних вимог, оскільки не є нормативним актом і не має зворотної дії.
		Конституційний Суд України в п.5 мотивувальної частини рішення від 16.04.2009 р. №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст приймають  нормативні та ненормативні акти. До ненормативних актів належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку.
		Рішення Харківської міської ради від 10.09.2008 року №226/08, що оспорюється, є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акту не породжує наслідків для власника земельної ділянки у разі набуття права власності на земельну ділянку, оскільки у таких осіб виникло право власності і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.
		Враховуючи зазначене вище, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органку місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання.
		Невідповідність у даному позові спірного рішення Харківської міської ради актам цивільного законодавства зводиться до недотримання ОК "ЖБК "Вправний господар" під час здійснення державної реєстрації вимог чинного законодавства, а саме ЖК УРСР  в частині порушення кількості осіб у складі, порушення вікового цензу для учасників ЖБК, відсутність членів ЖБК на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
		Проте, як вбачається з матеріалів справи та викладених норм законодавства створення ОК "ЖБК "Вправний господар" відбулося не  лише на підставі норм ЖК УРСР та Примірного статуту, а й відповідно до положень - Закону України "Про кооперацію", нормами якого визначено іншу процедуру організації діяльності і створення житлово-будівельних кооперативів.
		Також колегією суддів встановлено, що рішення міської ради про виділення земельних ділянок закінчило свою дію з отриманням правовстановлюючих документів відповідачем 2.
		Щодо вимог прокурора про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_4, які зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №120967100008 та №120967100007 від 22.05.2009 року; зобов'язання ОК "ЖБК" "Вправний господар" передати, а  Харківську міську раду прийняти земельні  ділянки, площами 8,7791 га та 3.8864 га (кадастрові номерни НОМЕР_1 та НОМЕР_2), про що скласти акти прийому-передачі, колегія суддів дійшла висновку щодо відмови у їх задоволенні, оскільки вони є похідними  вимогами від вимоги про  визнання незаконним        та скасування                                                                                     п. 4.2. та п. 21.2. додатку 1 до рішення 25 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва обєктів" від 10.09.2008 року №226/08.
		Відповідно до ч.2 ст.6, ч.2 ст. 19 Конституції України суд діє тільки шляхом і в спосіб, встановлений законом.  За відсутності юридичного складу, який є підставою скасування рішення міськаради та визнання недійсним держакту на землю, задоволення позову є неможливим.   
		Іншою підставою відмови в задоволенні позову є відсутність у прокурора процесуального інтересу на подання позовної заяви.
		Так,  позов поданий прокурором без зазначення суб'єкта, в чиїх інтересах поданий позов.  
		Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2  ГПК   господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.
		Відповідно до пункту 2 резолютивної частини    Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99  зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України            під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
		Оскільки даний спір стосується розпорядження земельними ділянками, які находяться у віданні територіальної громади в особі Харківської міської ради, саме цей орган місцевого самоврядування є органом, який здійснює відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Враховуючи, що Харківська міська рада є відповідачем у даному спорі,  заступник прокурора Харківської області у позовній заяві у даній справі зазначив, що такий орган відсутній (абз. 7 а.с. 5, том І).
		Таким чином, позов по суті представляє собою матеріально-правову вимогу прокурора про повернення у відання Харківської міської ради земельної ділянки, розпорядження якою вже відбулося, і, за твердженням Харківської міської ради, відбулося законно. 
		Колегією суддів було запропоновано прокурору надати пояснення щодо наявності процесуального інтересу повернення ділянки у відання Харківської міської ради, яка є відповідачем у справі, заперечує законність позовних вимог, і, в разі задоволення позову, отримає право розпорядження цією ділянкою із зазначенням, права якого суб'єкта порушені і яке саме право порушене. 
		Об'єктивних пояснень щодо наявності процесуального інтересу і визначення порушеного права прокурором надано не було. 
		За таких умов колегія суддів не вбачає процесуального інтересу позивача на подання позову, оскільки відповідно до приписів ст. 15 ГК України позивач звертається до суду за відновленням порушеного права або захистом законного інтересу. З огляду на позицію ХМР у даному спорі очевидним є факт, що задоволення позову не служить поновленню порушеного права (ХМР заявляє про відсутність порушеного права), ніякого іншого інтересу, в тому числі загальнодержавного, прокурор не зазначає.
		Відсутність процесуального інтересу позивача на подання позову є підставою для відхилення позовних вимог. 
		Враховуючи  недоведеність позовних вимог прокурора та  відсутність порушеного права, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що заява про застосування позовної давності не підлягає задоволенню. 
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статей 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу залишити  без задоволення.
		Рішення  господарського суду Харківської області від 08.06.15 року у справі № 922/1780/15  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
		Повний текст постанови складено 03.08.2015 року.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                  Слободін М.М.
		 
		Суддя                                                                                         Гончар Т. В.  
		 
		Суддя                                                                                         Гребенюк Н. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...