Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/11791/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 11.08.2015. Зареєстровано: 12.08.2015. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/11791/15-ц
		Провадження №2/761/5329/2015
		Р І Ш Е Н Н Я 
		іменем України
		06 серпня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Малинникова О.Ф.
		при секретарі - Данилевській Є.П.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «112-ТВ» та ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,
		                           в с т а н о в и в :
		 
		У квітні 2015 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «112-ТВ» та ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
		Позивач зазначив, що 03 квітня 2015 року об 11 годині 57 хвилин, в прямому ефірі телевізійного каналу «112 Україна» народним депутатом України ОСОБА_2, в рамках надання інтерв'ю журналістові телеканалу ОСОБА_3 з приводу підписання народними депутатами на чолі з ОСОБА_2 звернення до ГПУ і голови СБУ, було поширено інформацію, а саме: « ... що якийсь час тому у кабінеті заступника міністра внутрішніх справ ОСОБА_1 було проведено обшук. В рамках цього обшуку були знайдені коштовності, золоті злитки і найстрашніше інформацію про те, і підтвердження цієї інформації, документальне підтвердження, що в системі Міністерства внутрішніх справ діють потужні корупційні схеми, якими пронизана вся вертикаль Міністерства ...». На даний час вказане інтерв'ю разом із зазначеною інформацією було розміщено о 12.18 год. на веб-сайті телеканалу «112 Україна». 
		Крім того, 03.04.2015 року приблизно о 12 годині дня в соціальній мережі «Fасеbооk» на особистій сторінці ОСОБА_2 було розміщено інформаційне повідомлення під назвою «Вимагаємо від ГПУ та СБУ відповіді чому заступник ОСОБА_1 не у в'язниці?». У вказаному повідомленні було поширено інформацію наступного змісту: «Під час обшуку у кабінеті зама ОСОБА_1 знайшли документи, які підтверджують корупційні схеми в МВС, усіх обласних управліннях, центральному апараті. Також в його кабінеті знайшли золоті злитки та коштовності !!!....». На час звернення до суду вказана інформація продовжує перебувати в соціальній мережі «Fасеbооk» за адресою:ІНФОРМАЦІЯ_1
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 березня 2014 року № 118-р позивача було призначено заступником Міністра внутрішніх справ України - керівником апарату, виконує ці ж обов'язки на даний час. 
		На вказаній посаді, позивач продовжує виконувати обов'язки і на даний час. Отже, поширена ОСОБА_2 та телевізійним каналом «112 Україна» інформація, як не відповідає дійсності, стосується його безпосередньо, тому позивач вважає, що недостовірною інформацією, яка ганьбить його честь, гідність і ділову репутацію, порушені його особисті немайнові права.
		З огляду на викладене та посилаючись на ст.ст. 200, 275, 277 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про інформацію», позивач просив задовольнити його вимоги:
		1. Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, інформацію поширену 03.04.2015 об 11-57 в прямому ефірі телевізійного каналу «112 Україна» народним депутатом України ОСОБА_2, а саме: « ... що якийсь час тому у кабінеті заступника міністра внутрішніх справ ОСОБА_1 було проведено обшук. В рамках цього обшуку були знайдені коштовності, золоті злитки і найстрашніше інформацію про те, і підтвердження цієї інформації, документальне підтвердження, що в системі Міністерства внутрішніх справ діють потужні корупційні схеми, якими пронизана вся вертикаль Міністерства.»;
		2. Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію поширену 03.04.2015 в соціальній мережі «Fасеbооk» на особистій сторінці народного депутата України ОСОБА_2, а саме: «Під час обшуку у кабінеті зама ОСОБА_1 знайшли документи, які підтверджують корупційні схеми в МВС, усіх обласних управліннях, центральному апараті. Також в його кабінеті знайшли золоті злитки та коштовності !!! ....»;
		3. Зобов'язати народного депутата України ОСОБА_2 вилучити недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1, розміщену 03.04.2015, в соціальній мережі «Fасеbоок» на особистій сторінці народного депутата України ОСОБА_2, а саме «Під час обшуку у кабінеті зама ОСОБА_1 знайшли документи, які підтверджують корупційні схеми в МВС, усіх обласних управліннях, центральному апараті. Також в його кабінеті знайшли золоті злитки та коштовності!!! ....»;
		4. Зобов'язати ТОВ Телерадіокомпанія «112-ТВ» та народного депутата України ОСОБА_2 протягом десяти днів з дня набрання рішенням законної сили на телевізійному каналі «112 Україна» у той же самий час та в тій же самій передачі спростувати поширену щодо ОСОБА_1 оспорювану інформацію шляхом оголошення резолютивної частини рішення суду;
		5. Зобов'язати ТОВ Телерадіокомпанія «112-ТВ» вилучити недостовірну відео інформацію щодо ОСОБА_1, розміщену 03.04.2015 в мережі Інтернет на веб-сайті телеканалу «112 Україна», а саме « ... що якийсь час тому у кабінеті заступника міністра внутрішніх справ ОСОБА_1 було проведено обшук. В рамках цього обшуку були знайдені коштовності, золоті злитки і найстрашніше інформацію про те, і підтвердження цієї інформації, документальне підтвердження, що в системі Міністерства внутрішніх справ діють потужні корупційні схеми, якими пронизана вся вертикаль Міністерства.»;
		6. Зобов'язати ТОВ Телерадіокомпанія «112-ТВ» розмістити в мережі Інтернет на веб-сайті телеканалу «112 Україна» за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлення про ухвалене по даній справі судове рішення із публікацією тексту його резолютивної частини у десятиденний строк з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
		Стягнути солідарно з ТОВ Телерадіокомпанія «112-ТВ» та ОСОБА_2 судові витрати у справі. 
		У  червні  2015 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача-1 ТОВ «ТРК «112 канал» (далі "112 канал") (а.с. 44).
		У запереченнях представник відповідача-1 зазначив про безпідставність позовних вимог до «112 каналу», та пояснив, що ліцензія на мовлення серії НР № 00076-м від 22 липня 2013 року, яку видала Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на здійснення діяльності ТОВ «ТРК «112 канал» під логотипом «112 канал» створення та комплектування чи пакетування телерадіопрограми та розповсюдження їх за допомогою технічних засобів радіомовлення. Відповідач-1 посилаючись на ч. 1 ст. 67 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» про звільнення від відповідальності за поширення інформації, вважає, що поширена відповідачем-2 інформація мала місце у прямому ефірі 112 каналу, тобто безпосередньо народним депутатом України без попереднього запису та не працівниками телеканалу. (а.с. 44)
		У запереченнях відповідача-2 йдеться про те, що група народних депутатів на чолі з ним звернулись до державних органів (ГПУ, СБУ) з депутатським зверненням стосовно питань, про які йдеться у оспореній інформації. Саме про це він дав інтерв'ю журналістові телеканалу «112 Україна». Тобто джерелом інформації виступу відповідача-2 було саме згадане депутатське звернення. При цьому відповідач-2 посилається на те, що позивач не надав жодного доказу, що інформація є недостовірною. Вважає, що народний депутат не зобов'язаний повідомляти про джерело інформації, як він використовує. Підтверджує, що факти, вказані у інформації мали місце. А також відповідачем-2 повідомлено, що на підставі депутатського звернення, направленого до компетентних органів (ГПУ та СБУ) з метою перевірки та доведеності зазначених фактів, позивачу було вручено повістку. Відповідач-2 вважає, що у його діях не було наміру порушення особистих немайнових прав позивача та дискредитації його з формуванням негативної оцінки його професійних та ділових якостей серед оточуючих його людей. (а.с. 64)
		У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов з огляду на мотиви та докази, викладені позивачем у письмових заявах та поясненнях, а також у судовому засіданні. Зокрема, представник позивача зазначив, що у даному випадку особа, що має статус народного депутата України, використовуючи можливості телевізійного каналу, що здійснює загальнонаціональне віщання, безпідставно та без наведення конкретних фактів і доказів діючи свідомо та переслідуючи власні, можливо корисливі інтереси, поширила про позивача інформацію, яка не відповідає дійсності, викладена неправдиво, тобто містить відомості про події, яких не існувало взагалі та покликана сформувати у громадськості думку про причетність позивача до кримінальної діяльності. Вважає, що характер викладення інформації 1 та 2 свідчить про відсутність в ній ознак оціночного судження, що наведені в ст. 47-1 Закону України «Про інформацію». Зазначив, що поширена відповідачами інформація не є оцінкою певних фактів, а надана у формі подачі істинних фактів, які дійсно мали місце. Із мовного наповнення оспорюваної інформації вбачається, що відповідачі не використовують гіперболи, алегорії або сатиру. Натомість, за змістом речення йдеться про вчинення позивачем протиправних дій, що дискредитує, формуючи у негативну оцінку його ділових та професійних якостей.
		Представник відповідача-1 у судовому засіданні підтримала письмові заперечення та доповнення до них, посилаючись на норми закону просила відмовити у позові, оскільки у даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «112-ТВ» не несе відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності та за зміст такої інформації, спростування поширеної недостовірної інформації має здійснюватись особою, яка її поширила. Крім того, відповідач-1 заперечує проти вимог позивача з посиланням законодавство щодо реалізації права спростування інформації через телеканал, у передачі якого була озвучена ця інформація. Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про інформацію», додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів встановлюються законами України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства" та іншими.
		Пунктом «в» ч.1 ст. 67 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначає, що телерадіоорганізація та її працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, у разі, якщо ця інформація розповсюджувалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками телерадіоорганізації.
		Представники відповідача-2 підтримали свої заперечення проти позову, викладені у письмових та усних поясненнях з посиланням на те, що висловлювання відповідача-2, народного депутата ОСОБА_2 є його власною оцінкою, емоційною реакцією активного політичного діяча на отримані ним відомості при ознайомленні із матеріалами, які стали джерелом інформації виступу відповідача-1 та депутатського звернення. Також зазначила, що позивач ОСОБА_1 у своєму позові не зазначив в чому полягає негативна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а також порушено набуту суспільну оцінку її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
		Статтею 19 Закону України «Про статус народного депутата» передбачено права народного депутата України на забезпечення інформацією та на її використання: народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності.
		Доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається після взяття народним депутатом письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці. Народний депутат не зобов'язаний повідомляти про джерело інформації, яку він використовує. Вказана інформація не є державною таємницею, конфіденційною та факти, вказані у виступах мали місце.
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
		Як вбачається із матеріалів справи, 03 квітня 2015 року об 11 годині 57 хвилин, в прямому ефірі телевізійного каналу «112 Україна» народним депутатом України ОСОБА_2 під час надання інтерв'ю журналістові телеканалу ОСОБА_3 з приводу підписання народними депутатами на чолі з ОСОБА_2 звернення до ГПУ і голови СБУ, було поширено інформацію, а саме: «... що якийсь час тому у кабінеті заступника міністра внутрішніх справ ОСОБА_1 було проведено обшук. В рамках цього обшуку були знайдені коштовності, золоті злитки і найстрашніше інформацію про те, і підтвердження цієї інформації, документальне підтвердження, що в системі Міністерства внутрішніх справ діють потужні корупційні схеми, якими пронизана вся вертикаль Міністерства...» 
		Вказане інтерв'ю із зазначеною інформацією було розміщено о 12.18 на веб-сайті телеканалу «112 Україна» за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_2
		У той же день приблизно о 12 годині дня в соціальній мережі "Facebook" на особистій сторінці ОСОБА_2 було розміщено інформаційне повідомлення, у якому було поширено інформацію наступного змісту: «Під час обшуку у кабінеті зама ОСОБА_1 знайшли документи, які підтверджують корупційні схеми в МВС, усіх обласних управліннях, центральному апараті. Також в його кабінеті знайшли ЗОЛОТІ ЗЛИТКИ ТА КОШТОВНОСТІ!!!...» 
		Звертаючись до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування поширеної інформації, позивач посилався на те, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 березня 2014 року № 118-р його ОСОБА_1 призначено заступником Міністра внутрішніх справ України - керівником апарату. На вказаній посаді, він продовжує виконувати обов'язки і на даний час. Отже, у правових обґрунтуваннях позовних вимог вказує на те, що поширена ОСОБА_2 та телевізійним каналом «112 Україна» інформація, яка не відповідає дійсності, стосується його безпосередньо, тому позивач вважає, що недостовірною інформацією, яка ганьбить його честь, гідність і ділову репутацію, порушені його особисті немайнові права.
		Як зазначено у ч.1 ст. 271 ЦК України відповідно до Конституції України серед інших видів немайнових прав фізична особа має право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі.
		Положеннями ст.ст. 15, 270, 275 ЦК України передбачено право особи на захист цивільних прав та інтересів, зокрема, захисту особистого немайнового права, як одного із видів особистих немайнових прав, забезпечених Конституцією України, а саме право на свободу та особисту недоторканність, право на повагу до гідності та честі. Положеннями ч.1 ст.277 того ж Кодексу встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Судом встановлено, що дійсно 3 квітня 2015 року в прямому ефірі телевізійного каналу «112 Україна», в рамках надання інтерв'ю журналістові телеканалу з приводу підписання звернення до ГПУ і голови СБУ народними депутатами на чолі з народним депутатом України ОСОБА_2, було поширено інформацію, а саме: « ... що якийсь час тому у кабінеті заступника міністра внутрішніх справ ОСОБА_1 було проведено обшук. В рамках цього обшуку були знайдені коштовності, золоті злитки і найстрашніше інформацію про те, і підтвердження цієї інформації, документальне підтвердження, що в системі Міністерства внутрішніх справ діють потужні корупційні схеми, якими пронизана вся вертикаль Міністерства ...»
		Крім того, у той же день приблизно о 12 годині дня в соціальній мережі "Facebook" на особистій сторінці ОСОБА_2 було розміщено оспорену інформацію у інформаційному повідомленні наступного змісту: «Під час обшуку у кабінеті зама ОСОБА_1 знайшли документи, які підтверджують корупційні схеми в МВС, усіх обласних управліннях, центральному апараті. Також в його кабінеті знайшли ЗОЛОТІ ЗЛИТКИ ТА КОШТОВНОСТІ!!!...». Зазначені обставини стосовно факту розміщення оспоренної інформації у вищевказаних джерелах знайшли підтвердження у матеріалах справи та не оспорюються сторонами у їх поясненнях.
		Що стосується змісту, викладеного у обох оспорених позивачем інформаційних повідомленнях, то відповідач та його представники заперечують достовірність фактів, викладених як у інформаційному повідомленні в прямому ефірі телевізійного каналу «112 Україна» в рамках надання інтерв'ю народним депутатом ОСОБА_2 журналістові телеканалу, так і розміщення оспореної інформації в соціальній мережі "Facebook" на особистій сторінці ОСОБА_2, посилаючись на те, що метою поширення недостовірної інформації є здійснення тиску на позивача та втручання у такий спосіб у його професійну діяльність. Поширення оспореної інформації є приниженням його честі, гідності та ділової репутації, оскільки органами ГПУ та СБУ не проводились розслідування кримінальних проваджень на час надання інформації. 
		Як роз'яснено у абзаці 6 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - Постанови) згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності,
		честі чи ділової репутації. 
		Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила. 
		Досліджуючи обставини справ, у межах заявлених вимог, на підставі зібраних доказів, яким суд надає оцінку у їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність викладених у інформаційному повідомленні в прямому ефірі телевізійного каналу «112 Україна» в рамках надання інтерв'ю народним депутатом ОСОБА_2 журналістові телеканалу, так і розміщення оспореної інформації в соціальній мережі "Facebook" на особистій сторінці ОСОБА_2 фактів, а саме:
		« ... що якийсь час тому у кабінеті заступника міністра внутрішніх справ ОСОБА_1 було проведено обшук. В рамках цього обшуку були знайдені коштовності, золоті злитки і найстрашніше інформацію про те, і підтвердження цієї інформації, документальне підтвердження, що в системі Міністерства внутрішніх справ діють потужні корупційні схеми, якими пронизана вся вертикаль Міністерства .» та «Під час обшуку у кабінеті зама ОСОБА_1 знайшли документи, які підтверджують корупційні схеми в МВС, усіх обласних управліннях, центральному апараті. Також в його кабінеті знайшли золоті злитки та коштовності !!! .».
		Відповідач-2 та його представник у письмових запереченнях та поясненнях посилались на те, що позивачем «не надано жодного доказу про те, що вказана інформація є недостовірною». 
		Між тим, зазначені доводи суперечать ч.4 ст.273 ЦК України, у відповідності із положеннями якої визначено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. При цьому у вищенаведеній Постанові Пленуму Верховного Суду України чітко роз'яснено, що «негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності)».
		На запит позивача до Генеральної прокуратури України з питання наявності кримінального провадження, у якому він є учасником процесу, надані роз'яснення про внесення відомостей про кримінальні порушення до Єдиного Реєстру досудових розслідувань та посилаючись на КПК України зазначено у листі від 15.04.2015 року, що за наявності підстав для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, особа повідомляється про це особисто, інформування інших не передбачено КПК України. (а.с. 30)
		Із листа від 16.04.2015 року заступника начальника Головного управління Служби безпеки України слідує, що станом на 16.04.2015 року повідомлення про підозру ОСОБА_1І не здійснювалося. (а.с. 31)
		Що стосується зібрання доказів у даній цивільній справі, то судом відмовлено у клопотанні відповідачів про витребування завірених копій матеріалів кримінальних проваджень, що стосуються проведення слідчих дій (обшуків), що відбулися у робочих кабінетах за період 2014-2015 року, оскільки такі запити пов'язані із втручанням у діяльність зазначених органів, яка регламентована кримінальним процесуальним законодавством та іншими законодавчими актами.
		Отже, відповідачем-2 та його представниками не надано доказів з приводу підтвердження наявності фактів та обставин, викладених у оспорених повідомленнях.
		Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просив прийняти рішення, у якому шляхом спростування недостовірної інформації, задовольнити його вимоги про захист честі, гідності та ділової репутації, посилався на рішення Європейського суду з прав людини, який у рішенні у справі «Сірик проти України» від 30.06.2011 зазначив, що «...може існувати необхідність захисту державних службовців від образливих, лайливих та наклепницьких закидів, розрахованих на те, щоб вплинути на виконання ними власних обов'язків та підірвати суспільну довіру до них та посад, які вони обіймають (див. справу «Яновський проти Польщі», [ОС], № 25716/94, § 33, ЄСПП, 1999-1)» (п. 41).
		Крім того, з'ясовуючи питання стосовно відповідальності відповідача-2 з приводу поширення вище зазначеної інформації, оспореної позивачем, судом досліджені матеріали справи та надані відповідачем та його представниками пояснень з посиланням на їх правові обґрунтування.
		Так, у поясненнях відповідача-2 йдеться про те, що ст. 19 Закону України «Про статус народного депутата» передбачено права народного депутата України на забезпечення інформацією та на її використання: народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності. 
		Доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається після взяття народним депутатом письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці. Тому народний депутат не зобов'язаний повідомляти про джерело інформації, яку він використовує. 
		Народний депутат пояснив, що з метою з'ясування достовірності отриманої інформації групою народних депутатів та ним, як народним депутатом України на ім'я Генерального прокурора України, Служби безпеки України направлено депутатські звернення про надання інформації щодо номеру, дати початку кримінального провадження та статей Кримінального кодексу України, на підставі яких колишньому заступнику Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_1 було вручено повістку на допит, про наявність кримінальних проваджень.
		Згідно із п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», на яку посилається відповідач-2 роз'яснено, що «Відповідно до статті 40 Конституції України
		усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. 
		Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний, перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою
		конституційного права, передбаченого  статтею  40  Конституції, а не поширення недостовірної інформації.»
		Так, судом встановлено, що відповідачем-2 у прямому ефірі під час інтерв'ю на запитання журналіста з приводу підписання депутатського звернення народними депутатами на чолі з ОСОБА_2 на ім'я Генерального прокурора України, Служби безпеки України направлено депутатські звернення про надання інформації щодо номеру, дати початку кримінального провадження та статей Кримінального кодексу України на підставі яких колишньому заступнику Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_1 було вручено повістку на допит, про наявність кримінальних проваджень.
		Отже, джерелом інформації Відповідача-2 було саме згадане депутатське звернення. З огляду на характер виступу відповідача-2 та у контексті змісту повідомлення, яке пов'язане із направленням депутатського звернення, та на підставі встановлених судом вищенаведених обставин, які з'ясовані у процесі розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що дії народного депутата у наданні оспореної інформації пов'язані із з'ясуванням отриманою ним інформації. Підписанти звернення - парламентарі діяли на підставі статті 79 Конституції України, статей 1, 6, 16 Закону України «Про статус народного депутата України», за яким вони є представниками Українського народу у Верховній Раді України, та зобов'язані усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни та, відповідно, уповноважені скеровувати звернення до органів державної влади.  
		Крім того, згідно з пунктом 16 Постанови Пленуму №1 та відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
		Водночас, згідно із ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. (ч.6)
		Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч.7).
		Як встановлено судом, поширення інформації відбулося також на веб-сайті провідного українського телеканалу «112 Україна», на якому була викладена інформація відповідача-2 у прямому ефірі під час інтерв'ю на запитання журналіста.
		В другому випадку поширення Інформації відбулося на особистій сторінці у мережі "Facebook" політичного діяча, представника, однієї з провідних українських політичних партій, який має певну кількість прихильників, співчуваючих, політичною позицією якого цікавляться інші люди.
		Станом на дату подання позову, зокрема згідно з даними особистої сторінки ОСОБА_2 у мережі "Facebook" та веб-сайті телеканалу «112 Україна» зазначену інформацію було переглянуто та прокоментовано необмеженою кількістю користувачів мережі.
		Таким чином, вирішуючи позовні вимоги позивача стосовно зобов'язання ТОВ Телерадіокомпанія «112-ТВ» вилучити недостовірну відео інформацію щодо ОСОБА_1, розміщену 03.04.2015 в мережі Інтернет на веб-сайті телеканалу «112 Україна», а саме « ... що якийсь час тому у кабінеті заступника міністра внутрішніх справ ОСОБА_1 було проведено обшук. В рамках цього обшуку були знайдені коштовності, золоті злитки і найстрашніше інформацію про те, і підтвердження цієї інформації, документальне підтвердження, що в системі Міністерства внутрішніх справ діють потужні корупційні схеми, якими пронизана вся вертикаль Міністерства.», суд дійшов до наступного висновку. 
		Поширення інформації в телекомунікаційній мережі Інтернет та на телебаченні означає її доведення та забезпечення подальшого доступу необмеженій кількості користувачів Інтернету та телебачення.
		Згідно із ч.1 ст.64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» г ромадянин або юридична особа мають право вимагати від
		телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи. 
		За роз'ясненнями у вищевказаній Постанові Пленуму Верховного суду України суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення зокрема шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню. (п.24)
		При спростуванні відомостей по радіо чи телебаченню суд може
		вказати органу масової інформації, щоб резолютивна частина
		судового рішення була зачитана диктором у тій самій передачі або
		циклі передач і в той самий час - не пізніше місяця з дня набрання
		судовим рішенням законної сили. Редагування органом масової
		інформації тексту судового рішення або коментар до нього не
		допускаються. (п.25).
		Враховуючи положення ч.7 ст. 277 ЦК України, ст.64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та роз'яснення у вищезазначеній Постанові суд, вважає можливим зобов'язати ТОВ Телерадіокомпанія «112-ТВ» на телевізійному каналі «112 Україна» спростувати поширену щодо ОСОБА_1 та оспорену ним інформацію, шляхом прочитання диктором резолютивної частини судового рішення у тій самій передачі або циклі передач і в той самий час - не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили. Редагування органом масової інформації тексту судового рішення або коментар до нього не допускаються. 
		Окрім того, слід зобов'язати ТОВ Телерадіокомпанія «112-ТВ» вилучити недостовірну відео інформацію щодо ОСОБА_1, розміщену 03.04.2015 в мережі Інтернет на веб-сайті телеканалу «112 Україна» за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 а саме « ... що якийсь час тому у кабінеті заступника міністра внутрішніх справ ОСОБА_1 було проведено обшук. В рамках цього обшуку були знайдені коштовності, золоті злитки і найстрашніше інформацію про те, і підтвердження цієї інформації, документальне підтвердження, що в системі Міністерства внутрішніх справ діють потужні корупційні схеми, якими пронизана вся вертикаль Міністерства.»;
		З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає позов підлягає задоволенню у частині позовних вимог: про визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, інформацію поширену 03.04.2015 об 11-57 в прямому ефірі телевізійного каналу «112 Україна» народним депутатом України ОСОБА_2, а саме: « ... що якийсь час тому у кабінеті заступника міністра внутрішніх справ ОСОБА_1 було проведено обшук. В рамках цього обшуку були знайдені коштовності, золоті злитки і найстрашніше інформацію про те, і підтвердження цієї інформації, документальне підтвердження, що в системі Міністерства внутрішніх справ діють потужні корупційні схеми, якими пронизана вся вертикаль Міністерства.»; про визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, а також вилучити інформацію поширену народним депутатом України ОСОБА_2 03.04.2015 в соціальній мережі «Facebook» на його особистій сторінці за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 а саме «Під час обшуку у кабінеті зама ОСОБА_1 знайшли документи, які підтверджують корупційні схеми в МВС, усіх обласних управліннях, центральному апараті. Також в його кабінеті знайшли золоті злитки та коштовності !!! .», про що повідомляється при прочитанні резолютивної частині рішення суду .
		Що стосується решти позовних вимог до відповідача-1 та відповідача-2 стосовно способу спростування недостовірної інформації, то суд вважає слід прийняти інший спосіб, а саме :
		- зобов'язати ТОВ Телерадіокомпанія «112-ТВ» на телевізійному каналі «112 Україна» спростувати поширену щодо ОСОБА_1 та оспорену ним інформацію, шляхом прочитання диктором резолютивної частини судового рішення у тій самій передачі або циклі передач і в той самий час - не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили. Редагування органом масової інформації тексту судового рішення або коментар до нього не допускаються. 
		- зобов'язати ТОВ Телерадіокомпанія «112-ТВ» вилучити недостовірну відео інформацію щодо ОСОБА_1, розміщену 03.04.2015 в мережі Інтернет на веб-сайті телеканалу «112 Україна» за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме « ... що якийсь час тому у кабінеті заступника міністра внутрішніх справ ОСОБА_1 було проведено обшук. В рамках цього обшуку були знайдені коштовності, золоті злитки і найстрашніше інформацію про те, і підтвердження цієї інформації, документальне підтвердження, що в системі Міністерства внутрішніх справ діють потужні корупційні схеми, якими пронизана вся вертикаль Міністерства.»      
		- зобов'язати ТОВ Телерадіокомпанія «112-ТВ» розмістити в мережі Інтернет на вебсайті телеканалу «112 Україна» за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлення про ухвалене по даній справі судове рішення із публікацією тексту його резолютивної частини не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.
		Враховуючі викладені обставини та на підставі ст. ст. 275, 276, 277, 278 ЦК України, Закону України «Про телебачення і радіомовлення», Закону України «Про інформацію», та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 50, 57, 58, 60, 63, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд,                                  
		                                             в и р і ш и в :
		Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «112-ТВ» та ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації задовольнити частково.
		1. Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, інформацію поширену 03.04.2015 об 11-57 в прямому ефірі телевізійного каналу «112 Україна» народним депутатом України ОСОБА_2, а саме: « ... що якийсь час тому у кабінеті заступника міністра внутрішніх справ ОСОБА_1 було проведено обшук. В рамках цього обшуку були знайдені коштовності, золоті злитки і найстрашніше інформацію про те, і підтвердження цієї інформації, документальне підтвердження, що в системі Міністерства внутрішніх справ діють потужні корупційні схеми, якими пронизана вся вертикаль Міністерства.»;
		2. Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, а також вилучити інформацію поширену народним депутатом України ОСОБА_2 03.04.2015 в соціальній  мережі   «Facebook»  на  його особистій сторінці за      адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 а саме «Під час обшуку у кабінеті зама ОСОБА_1 знайшли документи, які підтверджують корупційні схеми в МВС, усіх обласних управліннях, центральному апараті. Також в його кабінеті знайшли золоті злитки та коштовності !!! .», про що повідомляється при прочитанні резолютивної частині рішення суду (п.3 рішення) ;
		3. Зобов'язати ТОВ Телерадіокомпанія «112-ТВ» на телевізійному каналі «112 Україна» спростувати поширену щодо ОСОБА_1 та оспорену ним інформацію, шляхом прочитання диктором резолютивної частини судового рішення у тій самій передачі або циклі передач і в той самий час - не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили. Редагування органом масової інформації тексту судового рішення або коментар до нього не допускаються. 
		4. Зобов'язати ТОВ Телерадіокомпанія «112-ТВ» вилучити недостовірну відео інформацію щодо ОСОБА_1, розміщену 03.04.2015 в мережі Інтернет на веб-сайті телеканалу «112 Україна» за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме « ... що якийсь час тому у кабінеті заступника міністра внутрішніх справ ОСОБА_1 було проведено обшук. В рамках цього обшуку були знайдені коштовності, золоті злитки і найстрашніше інформацію про те, і підтвердження цієї інформації, документальне підтвердження, що в системі Міністерства внутрішніх справ діють потужні корупційні схеми, якими пронизана вся вертикаль Міністерства.»;
		5. Зобов'язати ТОВ Телерадіокомпанія «112-ТВ» розмістити в мережі Інтернет на вебсайті телеканалу «112 Україна» за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлення про ухвалене по даній справі судове рішення із публікацією тексту його резолютивної частини не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.
		6. Стягнути в рівних долях з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "112-ТВ" та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
		У решті позовних вимог відмовити. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване рішення. 
		  Суддя:                                                                Малинников О.Ф.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...