Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2935/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 18.08.2015. Зареєстровано: 19.08.2015. Забезпечено надання загального доступу: 25.08.2015.
Дата набрання законної сили: 20.10.2015 (частково)
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  33/94/15
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12.08.2015                                                              Справа №  908/2935/15
		За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЬКІ КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ» (69057, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 86)
		до Міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» (69095, м. Запоріжжя,                           вул. Українська, буд. 29-А)
		про стягнення заборгованості
		 
		Колегія суддів у складі:  
		ОСОБА_1 (головуючий суддя);
		ОСОБА_2 (суддя);
		ОСОБА_3 (суддя).
		при секретарі   Хилько Ю.І.
		 
		За участю представників сторін:
		позивача:  ОСОБА_4, довіреність б/н від 05.05.2015р.;
		відповідача: ОСОБА_5, довіреність № 306 від 02.01.2015р.
		 
		  ВСТАНОВИВ:
		До господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МІСЬКІ КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ» із позовною заявою до Міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» про стягнення суми 1768628,39 грн. основного боргу за Договором на передачу прав дистрибютора № 2308-ППД  від 23.08.2013р., суми 51782,96 грн. трьох відсотків річних, суми 638136,07 грн. інфляційних втрат, суми           102588,41 грн. штрафу.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору  № 2308-ППД  від 23.08.2013р. позивачем були надані протягом березня  травня 2014р. послуги відповідачу на загальну суму 1768628,39грн., факт надання яких підтверджується оформленими обома сторонами актами прийому-здачі наданих послуг. Відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства України не виконав свої зобовязання перед позивачем по оплаті наданих послуг за період з березня 2014 року по травень 2014 року, внаслідок чого у МКП «ОСНОВАНІЄ» виник основний борг перед ТОВ «МІСЬКІ КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ».  Внаслідок неналежного виконання грошових зобовязань з боку відповідача, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат, а також на підставі п. 8.1 договору № 2308-ППД нараховано до стягнення суму штрафу. 
		Посилаючись на приписи норм ст.ст. 173, 175, 179 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 530, 598, 610, 625, 626, 901, 903 Цивільного кодексу України, позивач просить позов задовольнити. 
		Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.04.2015р. порушено провадження у справі № 908/2935/15, розгляд справи призначено в  судовому засіданні  на 02.06.2015р. 
		Представник позивача в судовому засіданні 02.06.2015р. підтримав позовні вимоги.
		Відповідач  вимоги суду, викладені в ухвалі від 29.04.2015 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, представник відповідача у судове засідання 02.06.2015р. не зявився. Натомість 02.06.2015р. від відповідача надійшло письмове клопотання (вих. №б/н від 02.06.2015 р.) про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю явки повноважних представників відповідача та  необхідністю подання доказів у справі.
		Ухвалою господарського суду від 02.06.2015р. у справі № 908/2935/15 клопотання відповідача було задоволено і на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 23.06.2015р.; від сторін витребувані докази, необхідні для вирішення спору.
		22.06.2015р. від позивача до суду надійшли додаткові пояснення до позовної заяви (вих. №19/06/15 від 19.06.2015р.) з додатковими документами.
		Представник позивача в судовому засіданні 23.06.2015р. підтримав позовні вимоги.
		Відповідач  вимоги суду, викладені в ухвалі від 02.06.2015 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав,  представник відповідача у судове засідання 23.06.2015р. не зявився. Натомість 19.06.2015р. від відповідача надійшло письмове клопотання (вих. № 7935/01-10 від 19.06.2015 р.) про продовження строку розгляду справи на 15 днів та відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю явки повноважних представників відповідача. Представник позивача заперечив проти клопотання, мотивуючи тим, що відповідач мав змогу направити іншого представника до суду.
		Ухвалою господарського суду від 23.06.2015р. у справі № 908/2935/15 клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи на 15 днів було задоволено частково  на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду справи № 908/2935/15 продовжено судом на 10 днів  до 09.07.2015р.; цією ж ухвалою  на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 02.07.2015р., від сторін витребувані докази, необхідні для вирішення спору по суті.
		26.06.2015р. від позивача до суду надійшли додаткові пояснення до позовної заяви (вих. №26/06/15 від 26.06.2015р.) з додатковими документами.
		02.07.2015р. від відповідача до суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких вказується наступне. МКП «Основаніє» не погоджується з основною сумою заборгованості та вважає, що розрахунок по актам прийому-здачі наданих послуг виконано невірно, без урахування норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та всупереч п.4.1 договору. Так, в розрахунок щомісячних оплат за договором були включені фактично сплачені населенням (споживачами) за надані МКП «Основаніє» послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, всупереч того, що до розрахунку у звітному періоді включаються грошові кошти, фактично сплачені населенням (споживачами) за надані МКП «Основаніє» комунальні послуги. Окрім того, до розрахунку з 01.04.2014р. включено фактично сплачені населенням (споживачами) за надані КП «Водоканал» та Концерном «МТМ» комунальні послуги, що не  передбачено умовами цього договору, оскільки зазначені комунальні послуги підприємства з 01.04.2014р. не є абонентами або кінцевими абонентами та сторонами даного договору. Відповідачем сума боргу не визначається в повному обсязі з огляду на розгляд господарським судом Запорізької області справи № 908/2553/14 за позовом МКП «Основаніє» до ТОВ «МКС» про розірвання з 29.01.2014р. договору на передачу прав дистрибютора № 2308-ППД, укладеного між сторонами. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
		Ухвалою господарського суду від 02.07.2015р. в судовому засіданні було залишено без задоволення письмове клопотання відповідача про зупинення провадження у справі                № 908/2935/15 до розгляду справи № 908/2553/14 за позовом МКП «Основаніє» до ТОВ «Міські комунікаційні системи» про розірвання  договору № 2308-ППД від 23.08.2013р.  
		02.07.2015р.  у відповідності до ст. 46 ГПК України утворено для вирішення справи судову колегію у складі: ОСОБА_1 (головуючий суддя), ОСОБА_3 (суддя), ОСОБА_2 (суддя).
		Ухвалою від 02.07.2015р. справу № 908/2935/15  прийнято до провадження колегією суддів; розгляд справи розпочато заново та призначено на  12.08.2015р. 
		До господарського суду 01.07.2015р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить: прийняти зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України та просить стягнути з відповідача: суму 1768628,39 грн. основного боргу за договором № 2308-ППД  від 23.08.13р., суму 51668,14 грн. трьох відсотків річних, суму 636221,84 грн. інфляційних втрат, суму 102588,41 грн. штрафу. Заява позивача мотивована тим, що при здійсненні первісного розрахунку ціни позову за вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат була допущена помилка внаслідок того, що позивачем був врахований день, в якому повинно відбутись часткове погашення  боргу, однак виходячи з п.5.1 договору, прострочення виконання зобовязання відповідачем настає з 16 числа місяця, наступного за звітним, а не з 15 числа, як первісно зазначалось позивачем. 
		Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, враховуючи, що 11.08.2015р. позивачем надано до суду докази направлення копії заяви про зменшення розміру позовних вимог на адресу відповідача, колегією суддів в судовому засіданні 12.08.2015р. прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог.
		Таким чином предметом позову у справі № 908/2935/15 є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 1768628,39 грн. основного боргу за Договором № 2308-ППД  від 23.08.13р., суми 51668,14 грн. трьох відсотків річних, суми 636221,84 грн. інфляційних втрат, суми 102588,41 грн. штрафу.
		05.08.2015р. до господарського суду надійшло письмове клопотання відповідача про призначення судової експертизи, яке підтримано представником в судовому засіданні 12.08.2015р. Клопотання мотивоване тим, що відповідач не погоджується з основною сумою заборгованості та вважає, що розрахунок по актам прийому-здачі наданих послуг виконано невірно, а саме, всупереч п.4.1 договору та без врахування приписів Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідач просить доручити проведення експертизи Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, а на вирішення експерта поставити наступні питання:
		1) Із яких послуг в розумінні ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме: утримання будинків, споруд та прибудинкових територій (житлових), комунальних (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внурішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо), чи житлово-комунальних оплачених споживачами (населенням) розраховано Товариством з обмеженою відповідальністю «Міські комунікаційні системи» розмір заборгованості за надані послуги Міському комунальному підприємству «Основаніє» за договором №2308-ППД на передачу прав дистрибютора від 23.08.2013р. за період березень-травень 2014р.?
		2) Чи застосовувались Товариством з обмеженою відповідальністю «Міські комунікаційні системи» при розрахунку щомісячної вартості послуг за договором №2308-ППД на передачу прав дистрибютора від 23.08.2013р. за період березень-травень 2014р. приписи ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»?
		3) Чи є акти прийому-здачі наданих послуг за договором №2308-ППД на передачу прав дистрибютора від 23.08.2013р. за період березень-травень 2014р. єдиним документом, які відображають два первинних бухгалтерських документа, а саме: акти наданих послуг (технічна частина актів), що підтверджують факт надання послуг, та рахунок на оплату?
		4) Чи правомірно Товариством з обмеженою відповідальністю «Міські комунікаційні системи» (згідно п.4.1 договору із внесеними змінами у квітні 2014р. та ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») здійснено розрахунок заборгованості за період березень-травень 2014р. за договором №2308-ППД на передачу прав дистрибютора від 23.08.2013р. від грошових коштів, що фактично сплачені населенням (споживачами) за надані КП «Водоканал» та Концерном «МТМ» комунальні послуги?
		5) Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Міські комунікаційні системи» - розмір заборгованості за надані послуги Міському комунальному підприємству «Основаніє» за договором №2308-ППД на передачу прав дистрибютора від 23.08.2013р. за період березень-травень 2014р.?
		Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти заявленого відповідачем клопотання про проведення судової експертизи, мотивуючи його процесуальною безпідставністю.
		Колегією суддів залишено без задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи, оскільки згідно ст.41 ГПК України, з матеріалів справи № 908/2935/15 не вбачається необхідності  у розясненні питань, що потребують спеціальних знань. Крім того, більшість питань, які зазначені відповідачем, носять правовий характер, а згідно п.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
		Також, відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідачем не доведено того, що оформлені двома сторонами акти прийому-здачі наданих послуг, на підставі яких позивачем стягується заборгованість та які підписані обома сторонами, є неналежними або містять недостовірні обставини, з огляду також на преюдиційність фактів, встановлених під час розгляду справи № 908/1391/14 по спору між тими ж самими сторонами  щодо питання правомірності стягнення за інший період часу заборгованості по договору №2308-ППД на передачу прав дистрибютора від 23.08.2013р. за аналогічними правовідносинами сторін за тим самим договором.
		В судовому засіданні 12.08.2015р. представник позивача в повному обсязі підтримав доводи, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях, просить позов задовольнити (із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).
		В судовому засіданні 12.08.2015р. представник відповідача в повному обсязі підтримав  заперечення проти позову, просить у позові відмовити повністю.
		За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
		В судовому засіданні 12.08.2015 р. справу розглянуто по суті спору; прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини судового рішення.
		Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд знаходить підстави для задоволення позову. 
		Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.
		З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційні комунальні системи» (Організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міські комунікаційні системи» (Генеральний Дистрибютор) був укладений Дистрибютерський Контракт № 130801ГД,  у відповідності до п.п. 1.1, 2.1 якого Організація надає Генеральному Дистрибюторові з 31.08.2013р. на період дії Контракту виключні права володіння та користування Продуктом, на розпорядження правами користування Продуктом, зокрема, але не виключно, на передачу частини прав дистрибютора третім особам на функціонали ПК та Території реалізації, на умовах, обумовлених у цьому Контракті. Продуктом у цьому Контракті визначено  Програмний комплекс «Розрахунок комунальних платежів. ОСОБА_6, 2013», забезпечений необхідним технічним устаткуванням, що має торгову марку «Інформаційні комунальні системи», що включає функціонали: нарахування вартості комунальних послуг, облік та систематизація комунальних платежів; формування, опрацювання, впорядкування та зберігання інформації БДА.
		За актом приймання-передачі від 31.08.2013р. ТОВ «Інформаційні комунальні системи» передало, а ТОВ «Міські комунікаційні системи» прийняло Програмний комплекс  «Розрахунок комунальних платежів. ОСОБА_6, 2013» на накопичувачі на жорсткому магнітному диску, вихідний код та супутню технічну документацію ПК, а також технічне обладнання та устаткування.
		В подальшому, 23.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІСЬКІ КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ» (МКС, позивач у справі) та Міським комунальним підприємством «ОСНОВАНІЄ» (Субдистрибютор, відповідач у справі) укладено договір               № 2308-ППД на передачу прав дистрибютора.
		У відповідності до п. 1.1 договору №2308-ППД, Продукт в цьому договорі  це частина Програмного комплексу «Розрахунок комунальних платежів. м. Запоріжжя, 2013» (далі  ПК), забезпечений необхідним технічним устаткуванням, що має торгову марку «Інформаційні комунальні системи», що забезпечує роботу функціоналів ПК, визначених у п. 2.1 Договору.
		Територія реалізації в цьому договорі  це територія м. Запоріжжя, на якій буде реалізовуватися субдистрибютором право користування Продуктом. Територія реалізації за згодою сторін може бути розширена (п. 1.2 Договору №2308-ППД).
		Територія впровадження на час укладення договору  територія м. Запоріжжя (п. 1.3 Договору №2308-ППД). 
		Розділом ІІ договору сторонами визначено предмет Договору, а саме: МКС, як Генеральний Дистрибютор ПК, на умовах, обумовлених у цьому Договорі, передає субдистрибютору частину прав на самостійне користування та продаж права користування потенційним споживачам Продуктом на території реалізації, в частині функціоналів, що забезпечують нарахування вартості комунальних послуг, облік та систематизацію платежів населення (п. 2.1 Договору №2308-ППД).
		Згідно з п. 3.1 договору №2308-ППД, Продукт відповідає технічним умовам, що звичайно ставляться до подібного виду продукції.
		Пунктом 4.1 договору визначено, що винагорода МКС (позивача)  за надання субдистрибютору прав за цим договором визначається без урахування ПДВ (підприємство не є платником ПДВ), та встановлюється у розмірі 0,8 % (нуль цілих вісім десятих відсотку) від грошових коштів, фактично сплачених населенням (споживачами) за надані субдистрибютором та кінцевими споживачами продукту комунальні послуги протягом звітного місяця, що обліковуються та нараховуються за допомогою ПК «Розрахунок комунальних платежів. м. Запоріжжя, 2013», і оплачує їх на умовах, визначених цим Договором.
		Пунктом 4.2 договору передбачено, що ціна використання продукту протягом терміну дії цього Договору може змінюватись за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою.
		Оплата за цим договором здійснюється субдистрибютором (відповідачем) щомісяця самостійно до 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 5.1 договору).
		Пунктом 6.1 договору визначено, що Продукт в частині забезпечення нарахування, обліку та систематизації комунальних платежів населення та права на нього отримуються субдистрибютором за актом приймання-передачі.
		На Продукт субдистрибютор отримує завірені копії або оригінали наступних документів: накладну або акт приймання-передачі  оригінал; рахунок - оригінал; технічна документація (витяг із ТЗ) (п. 6.5 договору №2308-ППД).
		Відповідно до п. 7.1.6. договору №2308-ППД передбачено, що субдистрибютор зобовязаний своєчасно, не пізніше 5 числа, наступного за звітним, підписувати акти прийому-здачі наданих послуг, що надаються МКС щомісяця. У випадку якщо субдистрибютор відмовляється підписувати акт прийому-здачі наданих послуг, а письмова обґрунтована відмова не представлена МКС протягом 5 календарних днів, то послуги МКС вважаються виконаними належним чином і в повному обсязі за звітний місяць, акт  підписаним.
		12.09.2013р. сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 2308-ППД, якою п. 1.1 Договору викладено в наступній редакції: Продукт в цьому Договорі  це частина програмного комплексу «Розрахунок комунальних платежів. м. Запоріжжя, 2013» (далі  ПК), забезпечений необхідним технічним устаткуванням, що має торгову марку «Інформаційні комунальні системи», що забезпечує роботу функціоналів ПК, визначених в пункті 2.1 договору. Продукт 2  функціонал «Розрахунок субсидії» з включеним в нього програмним модулем «Субсидія» ПК «Розрахунок комунальних платежів. м. Запоріжжя, 2013».
		Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 від 12.09.2013р. сторони доповнили п. 4.1 договору №2308-ППД наступним абзацем: «Винагорода МКС за надання субдистрибютору прав на Продукт-2 визначається без урахування ПДВ (підприємство не є платником ПДВ), та встановлюється у розмірі 0,42 грн. за один запит у МП «Субсидія» ПК та сплачується субдистрибютором щомісячно за звітний період у строки, встановлені договором та додатками до нього, починаючи з 27.09.2013р.  З 12.09.2013р. до 27.09.2013р. робота Продукту-2 визначається як тестова. Винагорода МКС за надання субдистрибютору прав на Продукт-2 за цей період не нараховується».
		10.10.2013р. сторонами було укладено наступну Додаткову угоду (далі - № 2) до договору № 2308-ППД, якою п. 1.1 договору викладено в наступній редакції: «Продукт в цьому Договорі - це частина Програмного комплексу «Розрахунок комунальних платежів. м. Запоріжжя, 2013» (далі - ПК), яка надає можливість працювати в інтерфейсах функціоналів, які  дозволяють формувати, опрацьовувати, впорядковувати та зберігати інформацію БДА, використовувати програмний модуль «Субсидія» та інтерфейсах, з правом розширення кола споживачів Продукту на письмово узгоджених з МКС умовах на території реалізації, за допомогою яких субдистриб'ютор забезпечує введення даних, їх актуалізацію та контроль правильності таких даних, необхідних для здійснення МКС нарахування за допомогою ПК вартості комунальних послуг за звітний період, а також забезпечення МКС збереження і захисту даних щодо обліку, систематизації та стану комунальних платежів».
		Пунктом 2 додаткової угоди № 2 від 10.10.2013р. сторони дійшли згоди викласти п. 2.1 договору №2308-ППД в наступній редакції: «МКС, як Генеральний Дистриб'ютор ПК, за винагороду, на умовах, обумовлених у цьому договорі, здійснює забезпечення збереження і захист даних щодо обліку та систематизації комунальних платежів, здійснює нарахування за допомогою ПК, на підставі введених субдистриб'ютором даних, вартості комунальних послуг за звітний період, для чого передає субдистрибютору частину прав на самостійне користування Продуктом з правом розширення споживачів Продукту на окремих, письмово узгоджених з МКС умовах, на території реалізації. Укладення субдистриб'ютором самостійних правочинів, в тому числі тристоронніх  за участі субдистриб'ютора, третьої особи та МКС, здійснюється лише за наявності попереднього обов'язкового письмового узгодження умов правочину МКС, як Генерального Дистриб'ютора».
		За умовами п. 5 додаткової угоди № 2 від 10.10.2013р. сторони дійшли згоди викласти п. 4.1 договору №2308-ППД в наступній редакції: «Щомісячна винагорода на користь МКС за цим договором визначається без урахування ПДВ (підприємство не є платником ПДВ), та встановлюється у розмірі 0,8% (нуль цілих вісім десятих відсотку) від грошових коштів, фактично сплачених населенням (споживачами) за надані субдистриб'ютором та кінцевими споживачами Продукту та/або його частини комунальні послуги протягом звітного місяця, що обліковуються і нараховуються за допомогою ПК «Розрахунок комунальних платежів. м. Запоріжжя, 2013», і оплачує їх на умовах, визначених цим Договором».
		Також пунктом 6 додаткової угоди сторони дійшли згоди п. 6.1 та п.6.3 договору №2308-ППД викласти в такій редакції: «Продукт та частина прав на нього отримуються субдистриб'ютором за актом приймання-передачі та/або субліцензією».
		Пунктом 14 Додаткової угоди № 2 сторонами доповнено розділ 7 договору пунктом 7.10, відповідно до якого передбачено, що МКС має право передавати субдистриб'ютору за цим Договором компютерну техніку та технічне обладнання та вилучати їх у будь-який час, визначений МКС, з попередженням субдистриб'ютора не менше, ніж за 30 днів».
		В подальшому, 14.04.2014р.  сторонами було укладено наступну додаткову угоду № 2 до Договору № 2308-ППД, пунктом 2 якої сторони виклали п.4.1 договору №2308-ППД в наступній редакції: «Щомісячна винагорода МКС за цим Договором визначається без урахування ПДВ (МКС  не є платником ПДВ), та встановлюється у розмірі 0,7% (нуль цілих сім десятих відсотку) від грошових коштів, фактично сплачених населенням (споживачами) за надані комунальні послуги протягом звітного місяця, що обліковуються і нараховуються за допомогою Програмного комплексу «Розрахунок комунальних платежів. ОСОБА_6, 2013» і оплачує їх на умовах даного договору».
		За актом приймання-передачі від 31.08.2013р. ТОВ  «Міські комунікаційні системи» передало, а МКП «Основаніє» прийняло Програмний комплекс  «Розрахунок комунальних платежів. ОСОБА_6, 2013» в частині функціоналів, що забезпечують нарахування вартості комунальних послуг, облік та систематизацію платежів населення (Продукт), рахунок, технічну документацію, а також технічне обладнання та устаткування.
		З матеріалів справи вбачається, що МКП «Основаніє» зверталось із позовом до ТОВ «Міські комунікаційні системи» про визнання недійсним договору № 2308-ППД від 23.08.2013р., однак рішенням господарського суду Запорізької області від 14.04.2015р. у справі № 908/1434/15-г у задоволенні позову судом було відмовлено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.06.2015р. у справі № 908/1434/15-г  апеляційну скаргу МКП «Основаніє» було залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2015р. залишено без змін.
		У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Із урахуванням викладених обставин, за наявності рішення господарського суду від 14.04.2015р. у справі № 908/1434/15-г (яке набрало законної сили) та внаслідок дії презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України, договір № 2308-ППД від 23.08.2013р. є чинним, а тому породжує правові наслідки, на який він спрямований.
		Позивач посилається на те, що ним в період часу з березня по травень 2014р. (включно) належним чином та в строки виконано зобовязання за договором, що підтверджується двосторонньо підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання наданих послуг на загальну суму 1819002,81 грн.: № 6/1 від 31.03.14р. на суму 126647,60 грн., № 6/2 від 31.03.14р. на суму 666471,11 грн., № 8/1 від 30.04.14р. на суму 108764,38 грн., № 8/2 від 30.04.14р. на суму 494869,08 грн., № 10/1 від 31.05.14р. на суму 113522,54 грн., № 10/2 від 31.05.14р. на суму 308728,10 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
		При цьому вартість винагороди за надані послуги визначена наступним чином: за березень 2014р.  0,8% (п. 4.1 договору № 2308-ППД - в редакції додаткової угоди від 10.10.2013р.), за квітень 2014р.  0,7% (п. 4.1 договору № 2308-ППД - в редакції додаткової угоди № 2 від 14.04.2014р.), за травень 2014р.  0,7% (п. 4.1 договору № 2308-ППД - в редакції додаткової угоди № 2 від 14.04.2014р.).  
		Відповідно до п. 5.1 Договору зазначено, що оплата за цим Договором здійснюється субдистрибютором щомісяця самостійно до 15 числа місяця, наступного за звітним.
		З матеріалів справи вбачається, що Міським комунальним підприємством «ОСНОВАНІЄ» 21.05.2014р. було здійснено часткову оплату вартості наданих послуг за період березень - травень 2014 року на суму 50374,42 грн., що підтверджується Випискою АТ «УкрСиббанк» відділення № 394 від 28.05.2015р. про рух коштів по рахунку                           № 26005458318100, листом МКП «Основаніє» від 05.06.2014р. вих. № 8041/05.
		Отже, відповідач умови договору № 2308-ППД від 23.08.2013р.  щодо своєчасної оплати за отримані від позивача послуги належним чином не виконав, грошові кошти в розмірі 1768628,39 грн. за надані послуги за період з березня по травень 2014 року позивачу в повному обсязі не перерахував.
		Таким чином, станом на момент розгляду справи № 908/2935/15 в господарському суді, розмір основного боргу відповідача склав суму 1768628,39грн. Вказаний розмір основного боргу відповідача також підтверджується довідкою позивача від 28.05.2015р.  за підписом директора ОСОБА_7
		Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що розрахунок по актам прийому-здачі наданих послуг виконано невірно, а саме, всупереч п.4.1 договору та без врахування приписів Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки в розрахунок щомісячних оплат за договором включені фактично сплачені населенням за надані МКП «Основаніє» послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а також за інші комунальні послуги з водопостачання та опалення будинків.
		Судом враховується, що за змістом п.4.1 договору розмір відсоткової винагороди позивачу встановлений в залежності від грошових коштів, фактично сплачених населенням (споживачами) за надані субдистрибютором та кінцевими споживачами продутку комунальні послуги протягом звітного періоду місяця, що обліковуються та нараховуються за допомогою ПК «Розрахунок комунальних платежів. м. Запоріжжя, 2013».
		Отже, як база до розрахунку має включатися сума з усіх комунальних платежів, в т.ч. за водопостачання і опалення, як платежі за послуги надані субдистрибютором та кінцевими споживачами продукту (Концерн «Міські теплові мережі» та КП «Водоканал»).
		У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		В постанові Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2015р. у справі  № 908/1391/14 за позовом ТОВ «Міські комунікаційні системи» про стягнення заборгованості та санкцій з МКП «Основаніє» за надані послуги в попередній стягуваний період часу за Договором № 2308-ППД, судом із посиланням на аналіз п. 4.1 Договору                № 2308-ППД встановлено обставину, згідно з якою - як база до розрахунку має включатись сума з усіх комунальних платежів, в тому числі за водопостачання і опалення, як платежі за послуги «надані субдистрибютором та кінцевими споживачами продукту» (Концерн «Міські комунальні мережі» та КП «Водоканал»).   
		Таким чином вказана обставина є звільненою від доказування у розумінні ст. 35 ГПК України. Відповідно, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, є необгрунтованими.
		Відповідачем наданий суду складений ТОВ «АФ «Аудитцентр-Запоріжжя» аудиторський звіт підприємства відповідача за період з 01.01.2013р. по 30.04.2014р.
		Аналізуючи умови договору №2308-ППД від 23.08.2013р. та додатків до нього, аудитори вказали, що роблять припущення про те, що МКП «Основаніє» в лютому  червні 2014р. надлишково, без достатніх на те підстав, підписало з МКС актів прийому-здачі наданих послуг на суму 2098993,53 грн.
		Проте, вказаний аудиторський звіт носить характер припущення, і не є належним доказом, в розумінні ст.34 ГПК України.
		Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
		Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
		Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
		Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
		Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
		Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Згідно п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
		Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		Пунктом 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» також встановлено, що первинні документи можуть бути складені на паперових носіях.
		Із урахуванням доказів, наявних у матеріалах справи, а саме  оформлених сторонами актів здачі-приймання наданих послуг на загальну суму 1819002,81 грн.: № 6/1 від 31.03.14р. на суму 126647,60 грн., № 6/2 від 31.03.14р. на суму 666471,11 грн., № 8/1 від 30.04.14р. на суму 108764,38 грн., № 8/2 від 30.04.14р. на суму 494869,08 грн., № 10/1 від 31.05.14р. на суму 113522,54 грн., № 10/2 від 31.05.14р. на суму 308728,10 грн. та факту часткової сплати відповідачем суми 50374,42 грн., що підтверджується випискою АТ «УкрСиббанк» відділення № 394 від 28.05.2015р. про рух коштів по рахунку № 26005458318100, листом МКП «Основаніє» від 05.06.2014р. вих. № 8041/05 та довідкою позивача, суд зазначає, що відповідачем вартість наданих послуг за період з березня по травень 2014 року, належним чином та в повному обсязі оплачена не була, внаслідок чого розмір основного боргу відповідача склав суму 1768628,39грн.
		Згідно з п. 13.1 договору встановлено, що цей договір набуває чинності з 31.08.2013р. і діє до 31.12.2020р. включно, а щодо фінансових зобовязань  до повного виконання їх сторонами.
		Договір № 2308-ППД  на даний час і на час виконання зобовязань є діючим.
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Пунктом 5.1 договору № 2308-ППД встановлено, що оплата за цим договором здійснюється субдистрибютором щомісяця самостійно до 15 числа місяця, наступного за звітним.
		Відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства України, своє зобовязання щодо оплати отриманих послуг за період з березня по травень 2014 року не виконав, доказів оплати заборгованості або інших доказів у спростування факту наявності основного боргу у сумі 1768628,39 грн. всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України до суду не надав, внаслідок чого позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
		Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 
		На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
		Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір  процентів  не встановлений  договором  або законом.
		Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобовязання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобовязання.
		Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних  платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
		Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат заявлені правомірно.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 16.04.2014 р. по 30.04.2015 р. суд дійшов висновку, що він є вірним, тому позовна вимога про стягнення 3% річних  у сумі 51668,14грн. за вказаний період підлягає задоволенню.
		Розрахунок інфляційних втрат пораховано вірно, а відтак задоволенню підлягає позовна вимога про стягнення  інфляційних втрат у сумі  636221,84 грн. за період з квітня 2014 р. по березень 2015 р.
		Відповідно до положень ст. 611 ЦК України  у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання  за кожен день прострочення виконання.
		Якщо  предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
		Аналогічні положення містяться в ст.ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України.
		Так, ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. 
		Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
		Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо  розмір  штрафних санкцій  законом  не визначено, санкції  застосовуються  в розмірі, передбаченому  договором. При цьому розмір  санкцій  може  бути встановлено  договором у відсотковому відношенні  до  суми невиконаної  частини  зобовязання  або  у  певній, визначеній  грошовій  сумі, або  у відсотковому  відношенні  до суми зобовязання незалежно  від ступеня його  виконання, або у кратному  розмірі  до  вартості  товарів (робіт, послуг).  
		Пунктом 8.1 договору № 2308-ППД від 23.08.2013р. передбачено, що в разі прострочення оплати за договором субдистрибютор, окрім пені, сплачує штраф у розмірі 10% від суми прострочки за кожний такий випадок.
		Сума простроченого платежу (основного боргу) за кожен випадок прострочення оплати, виходячи з підстави позову та розрахунку розміру штрафу складеного позивачем,  становить по періодах: 603633,46 грн. (за квітень 2014р.) і  422250,64 грн. (за травень 2014р.), і, відповідно, розмір штрафу за кожен такий випадок (період) становить  суму 60363,35 грн. і 42225,06 грн., а разом  суму 102588,41грн.  
		Розрахунок штрафу судом перевірено та визнано вірним, внаслідок чого позовна вимога про стягнення з відповідача суми 102588,41грн. штрафу підлягає задоволенню.
		Отже, позов задовольняється у повному обсязі.
		Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, шляхом стягнення на користь позивача суми 51182,13грн.
		Крім того, судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду, позивачем первісно було сплачено 51222,73 грн. судового збору (2 відсотки первісно визначеної ціни позову).
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду - в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено Законом.
		Таким чином, із урахуванням факту зменшення розміру позовних вимог, сума переплати позивачем судового збору складає 40,60 грн.
		За таких обставин, позивачу підлягає поверненню сума 40,60 грн. надміру сплаченого  судового збору.
		Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського   процесуального кодексу України, суд, -     
		                                                          ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити повністю.
		Стягнути з Міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» (69095,                            м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А, код ЄДРПОУ 20485152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЬКІ КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ» (69057,                       м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 86, код ЄДРПОУ 38839877) суму 1768628 (один мільйон сімсот шістдесят вісім тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 39 коп.  основного боргу, суму 51668 (пятдесят одна тисяча шістсот шістдесят вісім) грн. 14 коп.  3% річних, суму 636221 (шістсот тридцять шість тисяч двісті двадцять одна) грн. 84 коп.  інфляційних втрат, суму 102588 (сто дві тисячі пятсот вісімдесят вісім) грн. 41 коп.   штрафу та суму 51182 (пятдесят одна тисяча сто вісімдесят дві) грн. 13 коп. судового збору.
		Видати наказ.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Видати ухвалу на повернення з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «МІСЬКІ КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ» (69057,                       м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 86, код ЄДРПОУ 38839877) суми 40 (сорок) грн. 60 коп. переплаченого судового збору платіжним дорученням № 43 від 28.04.2015 р.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		Рішення оформлено у повному обсязі та  підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України  17.08.2015 р.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                           М.В. Мірошниченко
		 
		Суддя                                                                                  Н.А. Колодій
		 
		Суддя                                                                                  А.О. Науменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...