Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/2419/15 : не визначено.
Надіслано судом: 18.08.2015. Зареєстровано: 19.08.2015. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13.08.2015Справа №911/2419/15
		Господарський суд міста Києва в складі: 
		головуючого судді                                                                                           Привалова А.І.
		при секретарі                                                                                                       Островській Г.С.
		 
		розглянувши справу № 911/2419/15 
		за позовом  закритого акціонерного товариства «МакарОВО»;
		до                 товариства з обмеженою відповідальністю «Рейкон»; 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -  Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»;
		про                   визнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування державної 
		                    реєстрації права власності.
		                                         
		Представники сторін: 
		від позивача:         Ігнатенко С.Б.,голова ліквідаційної комісії, протокол від 20.08.2012р.;
		                                Кобець Т.М., довіреність б/н від 30.09.2014р.;
		від відповідача:    Герасимів А.Й., довіреність б/н від 01.07.2015р.;
		від третьої особи: Волинський А.В., довіреність б/н від 25.06.2015р.
		 
		обставини справи:
		 
		Закрите акціонерне товариство «МакарОВО» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Київськоїобласті з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Рейкон» (надалі - відповідач) про визнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації права власності.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в силу положень ст.ст. 215, 216, 236 Цивільного кодексу України, свідоцтва про право власності, які були видані відповідачу на майно, придбане при проведенні прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, результати яких рішенням Господарського суду Київської області від 17.10.2014р. по справі № 911/4822/13 визнано недійсними, підлягають визнанню недійсними, а також в силу ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підлягає скасуванню державна реєстрація прав власності ТОВ «Рейкон» на нерухоме майно: цілісно-майновий комплекс загальною площею 8276,00 кв.м., що знаходиться за адресою Київська обл., Макарівський р-н, с. Калинівка, вул. Київська,43, та в цілому складається із 12 будівель та земельної ділянки, кадастровий номер 3222755102:00:003:0008, загальною площею 4,9293 га, розташованої за тією ж адресою, із цільовим призначенням для промислового використання (виробництва харчових продуктів), що є власністю позивача. 
		Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/2419/15 від 15.06.2015р., на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України, позовну заяву закритого акціонерного товариства «МакарОВО» до товариства з обмеженою відповідальністю «Рейкон» про визнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації права власності передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2015р. порушено провадження у справі № 911/2419/15 та призначено її розгляд на 09.07.2015р. 
		03.07.2015р. від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням адвоката, який представляє ТОВ «Рейкон», у відрядженні.
		Позивач на виконання вимог суду 08.07.2015р. та 09.07.2015р. надав через канцелярію господарського суду витребувані докази.
		Присутні у судовому засіданні 09.07.2015р. представники позивача просили задовольнити клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПАТ «Комерційний банк «Надра» та приватного нотаріуса Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицького А.П.
		Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов до висновку про задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та часткове задоволення клопотання позивача в частині залучення в якості третьої особи,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра».
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2015р. розгляд справи було відкладено на 23.07.2015р., у зв'язку з залученням третьої особи, неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням останнім витребуваних доказів.
		До початку розгляду справи від відповідача через канцелярію суду надійшли клопотання про припинення провадження у справі, на підставі ст. 80 ГПК України, та відзив на позовну заяву, який за своїм змістом є схожим з клопотанням про припинення провадження у справі. Так, відповідач у своєму відзиві та клопотанні про припинення провадження у справі посилається на те, що видача свідоцтва про право власності є лише посвідченням факту про належність переможцю права власності майна, яке придбане з прилюдних торгів (аукціону), а відтак свідоцтво про право власності не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України та може бути визнано недійсним у судовому порядку. Крім того, скасування запису про державну реєстрацію права власності є спором із публічно-правових відносин, які підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
		В засіданні суду 23.07.2015р. представник відповідача наполягав на задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.
		Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю підготувати письмові пояснення на заявлене відповідачем клопотання.
		Крім того, в засідання суду 23.07.2015р. не з'явився представник третьої особи, про причини неявки господарський суд не повідомив.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2015р. розгляд справи було відкладено на 06.08.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника третьої особи.
		05.08.2015р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення на клопотання відповідача про припинення провадження у справі.
		В засіданні суду 06.08.2015р. представник відповідача наполягав на задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.
		Представник позивача виклав свої заперечення на клопотання відповідача, в яких послався на те, що ні за суб'єктним складом, ні за характером спірних відносин спір по справі № 911/2419/15 не має, встановлених нормами КАС України, ознак справи адміністративної юрисдикції.
		Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази по справі, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі, оскільки спір, який виник між сторонами, стосується правомірності набуття та реалізації права власності на нерухоме майно, що за своєю юридичною ознакою є спором про право. При цьому, права відповідача на нерухоме майно ґрунтується на свідоцтві про право власності, яке, в даному випадку, виступає правовстановлюючим документом на майно, тобто таке свідоцтво не лише підтверджує факт державної реєстрації права власності, а й породжує права і обов'язки власника майна, а відповідно правовстановлюючий документ на майно може бути визнано недійсним.   
		Представник відповідача заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю надати додаткові докази по справі.
		Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 13.08.2015р.
		13.08.2015р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшли клопотання про залучення додаткових доказів по справі та відзив на позовну заяву.
		Присутній у судовому засіданні 13.08.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, наведені у позовній заяві.
		Представник відповідача проти позову заперечив, зазначаючи про те, що є добросовісним набувачем майна, проданого в порядку, встановленому для виконання судових рішення.
		Представник третьої особи своїм правом не скористався та пояснень по суті спору не надав.  
		У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
		        Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.  
		         Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням Господарського суду Київської області від 18.04.2012р. у справі №26/058-11 позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» до ЗАТ «Макарово» про стягнення  21 170 947, 01 грн. задоволено.
		03.05.2012р. господарським судом Київської області було видано наказ про примусове виконання вищезазначеного рішення.
		Рішенням Господарського суду Київської області від 10.05.2012р. у справі № 26/064-11 також задоволено позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» до ЗАТ «Макарово» про стягнення 1 400   513,23 грн. заборгованості за кредитом в Євро, 405   564,63 грн. заборгованості за процентами в Євро, 8 684 238,15 грн. заборгованості за кредитом у гривні, 3 969   860,20 грн. заборгованості за процентами у гривні, 1 240 451,53 грн. інфляційної складової боргу, 25 500,00 грн. державного мита,  236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
		28.05.2012р. Господарським судом Київської області було видано наказ про примусове виконання вищезазначеного рішення.
		На виконанні у відділі примусового виконання рішень ДВС України перебувало зведене виконавче провадження № 33719968 з примусового виконання наказів № 26/058-11, № 26/064-11, виданих господарським судом Київської області про стягнення з ЗАТ «Макарово» на користь ПАТ «КБ «Надра» грошових коштів.
		В ході здійснення вказаного виконавчого провадження, державним виконавцем проведено опис та арешт майна боржника (ЗАТ «Макарово»), яке знаходиться за адресою: Київська обл., с. Калинівка, вул. Київська, 43, про що складено відповідний акт і передано на реалізацію ТОВ «ТД Еліт сервіс».
		04.02.2013р., у відповідності до протоколів № 00-0026/12-1, № 00-0026/12-2, № 00-0026/12 від 04.02.2013р.,  ТОВ «ТД Еліт сервіс» було проведено прилюдні торги/аукціон з реалізації майна ЗАТ «Макарово», переможцем яких було визнано ТОВ «Рейкон»; кошти від реалізації вказаного майна були перераховані на спеціальний рахунок ДВС України.
		08.02.2013 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби були складені акти про реалізацію предмета іпотеки № 32766964-1/9, № 32766964-2/9 та акт про проведений аукціон №32766964-3/9.
		На підставі вказаних актів державного виконавця, затверджених 08.02.2013р. начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, 22.02.2013р. приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П. відповідачу було видано правовстановлюючі документи на майно, придбане при проведенні прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме:
		- свідоцтво про придбання ТОВ «Рейкон» цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою село калинівка Макарівського району Київської області, вулиця Київська, будинок 43, що складається із 12 будівель;
		- свідоцтво про придбання ТОВ «Рейкон», земельної ділянки площею 4,9293 га;
		- свідоцтво про належність ТОВ «Рейкон» рухомого майна - комплекту обладнання для переробки курячих яєць.
		Інформацію про речові права ТОВ «Рейкон» на майновий комплекс та земельну ділянку внесено до державного реєстру речових прав.
		В подальшому, рішенням Господарського суду Київської області від 17.10.2014р. по справі № 911/4822/13 позовні вимоги ЗАТ «МакарОВО» до ТОВ «ТД Еліт сервіс», ТОВ «Рейкон», третя особа ПАТ «КБ НАДРА» та Державна виконавча служба України задоволено, визнано недійсними результати проведених 04.02.2014 прилюдних торгів/ аукціону з реалізації належного ЗАТ «МакарОВО» майна цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою Київська область, Макарівський район, село Калинівка, вулиця Київська, 43, земельної ділянки кадастровий номер 3222755102:00:003:0008 загальною площею 4,9293 га, на якій розташований майновий комплекс та комплекту обладнання для переробки, оформлених протоколами: № 00-0026/12 від 04.02.2013р., № 00-0026/12-1 від 04.02.2013р. № 00-0026/12-2 від 04.02.2013р., та затверджених актами державного виконавця: № 32766964-1/9 від 08.02.2013р., №32766964-2/9 від 08.02.2013р. та №32766964-3/9 від 08.02.2013р.
		Постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2015р. рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2014р. у справі № 911/4822/13 залишено без змін.
		Таким чином, на думку позивача, слід вважати підтвердженим належними доказами недійсність виданих приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А. П. свідоцтва про придбання ТОВ «Рейкон» цілісного майнового комплексу за адресою село калинівка Макарівського району Київської області, вулиця Київська, 43, що складається із 12 будівель, свідоцтва про придбання ТОВ «Рейкон» земельної ділянки площею 4,9293 га та свідоцтва про належність ТОВ «Рейкон» рухомого майна - комплекту обладнання для переробки курячих яєць, оскільки вони були оформлені на підставі визнаних недійсними результатів прилюдних торгів/аукціону, які відбулися 04.02.2013р., оформлених протоколами: № 00-0026/12 від 04.02.2013р., № 00-0026/12-1 від 04.02.2013р., № 00-0026/12-2 від 04.02.2013р., та затверджених актами державного виконавця: № 32766964-1/9 від 08.02.2013р., № 32766964-2/9 від 08.02.2013р. та № 32766964-3/9 від 08.02.2013р.
		Відтак, виходячи з положень ст.ст. 215, 216, 236 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що свідоцтва про право власності, які були видані відповідачу на майно, придбане при проведенні прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, підлягають визнанню недійсними, а також в силу ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підлягає скасуванню державна реєстрація прав власності ТОВ «Рейкон» на вказане вище нерухоме майно.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України. 
		Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. 
		Статтею 216 ЦК України передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно зі ст. 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача. 
		Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 216 ЦК України, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. 
		Разом із тим ч. 3 ст. 216 ЦК України передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. 
		Отже, виходячи з аналізу норм ст. 216 ЦК України, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. 
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ «МакарОВО» та ТОВ «Рейкон» відсутні договірні відносини.
		Крім того, кошти за придбане з прилюдних торгів майно були переховані відповідачем на спеціальний рахунок Державної виконавчої служби України, що встановлено рішеннями Господарського суду Київської області від 17.10.2014р. у справі № 911/4822/13 та від 02.09.2013р. у справі № 911/2405/13, що в силу приписів ст. 35 ГПК України доведенню не підлягає. Дана обставина також свідчить про те, що сторони не були пов'язані взаємними договірними зобов'язаннями.
		Також, судом враховано правові позиції, наведені у постановах Верховного Суду України № 3-65гс12 від 11.12.2012р. та від 26.06.2013р. № 6-58цс13.
		Так, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно. Цивільним кодексом України передбачено засади захисту права власності. 
		Водночас, визнання недійсними свідоцтв про право власності на придбане відповідачем при проведенні прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та скасування державної реєстрації прав власності на це майно буде порушенням права власності ТОВ «Рейкон», яке в силу ст. 321 ЦК України, є непорушним. 
		Суд звертає увагу на те, що підставою для визнання недійсними результатів проведених 04.02.2014р. прилюдних торгів/ аукціону з реалізації належного ЗАТ «МакарОВО» майна стало порушення процедури з реалізації арештованого майна спеціалізованою організацією з  реалізації нерухомого арештованого майна - ТОВ «ТД Еліт сервіс», яка перевищила свої повноваження, а не відсутність підстав для реалізації  майна, якими є рішення господарського суду про стягнення з ЗАТ «МакарОВО» заборгованості на користь ПАТ «КБ «Надра».
		Згідно зі ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває на нього право власності, якщо відповідно до статті 390 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.  
		Відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно продане у порядку, встановленому для виконання судових рішення.
		Таким чином, виходячи з вищевикладених обставин, у суду відсутні правові підстави для визнання недійсними свідоцтв про право власності, які були видані відповідачу на майно, придбане при проведенні прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, та скасування державної реєстрації прав власності ТОВ «Рейкон» на придбане нерухоме майно.
		Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.   
		Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а відтак задоволенню не підлягають.
		У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає віднесенню на позивача.
		 
		         Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		В И Р І Ш И В : 
		 
		В задоволенні позовних вимог відмовити повністю. 
		 
		        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повне рішення складено: 18.08.2015р.  Суддя                                                                                                                           А.І. Привалов  А.І. Привалов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...