Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 733/1176/15-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 18.08.2015. Зареєстровано: 19.08.2015. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2015.
Дата набрання законної сили: 14.08.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 733/1176/15-п Головуючий у 1 інстанції Овчарик В. М. Провадження № 33/795/193/2015  Категорія - ч. 1 ст. 172-4 КУпАП    
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И
		14 серпня 2015 року місто Чернігів
		 
		Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
		 
		Головуючого - судді Демченка О.В.
		з участю: 
		прокурора - Афоніна М.О.
		особи, що притягнута до адміністративної відповідальності - 
		ОСОБА_1,
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в залі суду справу за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2015 року,-
		 
		                                       в с т а н о в и в  :
		 
		Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2015 року   ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1
		уродженець та мешканець АДРЕСА_1, одружений, маючий на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючий підсобним робітником в державному дендрологічному парку «Тростянець»,
		визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в 5100 грн. з конфіскацією винагороди за сумісництвом в розмірі 919 грн. 74 коп. З нього ж стягнуто 36 грн. 54 коп. судового збору.
		 
		Судом ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що перебуваючи на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії Будянсько-Сезьківського природоохоронного науково-дослідного відділення Ічнянського національного природного парку та будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією за наступних обставин.
		 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупціі» особам, зазначеним у підпункті «е» пункту 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону встановлюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, а саме: зайняттям іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачене Конституцією або законами України. Однак ОСОБА_1, працюючи підсобним робітником в державному дендрологічному парку «Тростянець», 1 квітня 2013 року був прийнятий на роботу в Ічнянський національний природний парк, де працює на посаді інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії за сумісництвом по час постановлення судового рішення, за що отримує заробітну плату.
		 
		В апеляційній скарзі на постанову місцевого суду ОСОБА_1 просить її скасувати у зв'язку з невідповідністю судового рішення фактичним обставинам справи та порушенням його права на захист і повернути справу на новий судовий розгляд в місцевий суд.
		 
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку її автора, він працює на основній роботі підсобним робітником в Державному дендрологічному парку «Тростянец» і ця його посада не входить до числа посад, передбачених законом «Про запобігання корупції». Щодо роботи за сумісництвом, то суд не встановив його функціональних обов'язків і не вияснив, чи підпадає посада за сумісництвом під дію Закону «Про запобігання корупції». При накладенні адміністративного стягнення суд не врахував сімейного і матеріального стану ОСОБА_1, який виховує четверо дітей та отримує мінімальну заробітну плату. Крім того, при розгляді справи судом було порушено його право на безоплатну правову допомогу і йому не призначений адвокат.
		 
		В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити з наведених в ній підстав. Прокурор просив відмовити в задоволенні скарги, вважав, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.
		 
		Вислухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню. Таке рішення суд ґрунтує наступним.
		 
		Апеляційним судом відхиляється твердження скаржника про порушення його права на захист при розгляді справи в суді. У відповідності до норм Закону України «Про безоплатну правову допомогу» особам, які притягуються до адміністративної відповідальності і до яких не застосоване адміністративне затримання чи адміністративний арешт, вторинна правова допомога (призначення адвоката за рахунок держави) не надається. Тому порушень права на захист в даному випадку апеляційний суд не вбачає.
		 
		В апеляційній скарзі міститься довод про відсутність у справі даних про те, чи підпадає посада, на якій скаржник працює за сумісництвом, під даю закону «Про запобігання корупції».
		 
		У відповідності до ст.. 3 ч.1 п.1 пп. «е» Закону України «Про запобігання корупції» до осіб, на яких розповсюджується даний закон, відносяться посадові та службові особи державної охорони природно-заповідного фонду. 
		 
		У відповідності до ст. 61 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» служба державної охорони природно-заповідного фонду України має статус правоохоронного органу. А посадові особи цієї служби мають права, аналогічні правам працівників міліції, тобто вони можуть в межах своїх повноважень при наявності законних підстав обмежувати права громадян. Ці особи мають право носити форму встановленого зразка, зброю, спеціальні засоби самооборони.
		Аналогічні права служби державної охорони природно-заповідного фонду України прописані в Положенні про службу державної охорони природно-заповідного фонду України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2000 р. № 1127.
		З ініціативи апеляційного суду були витребувані функціональні обов'язки ОСОБА_1, які майже ідентичні тим, що прописані в названому вище Положенні.
		 
		Таким чином, особа, яка обіймає посаду посада інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії Будянсько-Сезьківського природоохоронного науково-дослідного відділення Ічнянського національного природного парку може підпасти під дію ст. 3 ч.1 п.1 пп. «е» Закону «Про запобігання корупції».
		 
		Незважаючи на це, на думку апеляційного суду, до громадянина ОСОБА_1 вказаний закон не може бути застосований з огляду на таке.
		 
		Закон України «Про запобігання корупції» містить норму - ст. 25, яка має назву «Обмеження сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності». Її положення імплементовані в Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст. 172-4).
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, працюючи на посаді підсобного робітника в Державному дендрологічному парку «Тростянець» яка є його основною роботою, додатково виконує роботу на ? ставки посади інспектора з охорони природно-заповідного фонду ІІ категорії Будянсько-Сезьківського природоохоронного науково-дослідного відділення Ічнянського національного природного парку. Діючий Кодекс законів про працю передбачає, але не роз'яснює поняття сумісництва. Це поняття роз'яснене в низці підзаконних нормативних актів України, зокрема в Постанові Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», в Положенні про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженому спільним наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства фінансів України № 43 від 28.06.1993 р. Відповідно до цих підзаконних актів, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї 
		основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового 
		договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому 
		підприємстві, в установі, організації  або   у   громадянина 
		(підприємця, приватної особи) за наймом.
		 
		Діючий Закон «Про запобігання корупції» передбачає, що суб'єкт, на якого поширюється дія цього Закону, повинен обіймати свою посаду в якості основної роботи і до цих осіб існують обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. Оскільки Закон «Про запобігання корупції» та пов'язані з ним норми КУпАП передбачають обмеження прав і свобод громадян, вони не підлягають довільному тлумаченню і застосуванню.
		 
		  Аналізуючи наведені вище обставини, слід зробити висновок, що ОСОБА_1, працюючи на основній роботі підсобним робітником і обіймаючи за сумісництвом посаду на ? ставки інспектора з охорони національного природного парку, не являється суб'єктом правопорушення, пов'язаного з корупцією. 
		 
		Згідно ст. 294 КУпАП апеляційний суд не має повноважень на скасування постанови місцевого суду і повернення справи на новий судовий розгляд. В той же час, апеляційний суд, переглядаючи справу в межах апеляційної скарги, не обмежений її доводами, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Тому справа постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а справа відносно ОСОБА_1 - закриттю.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 липня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати , а провадження в справі закрити.
		 
		Постанова апеляційного суду є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає. 
		 
		Суддя  О. В. Демченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...