щ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14"
травня 2009 р.
|
справа № 2а-6811/08
|
Колегія
суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді:
Бишевська Н.А.
суддів: Юхименка О.В. Мірошниченка М.В.
при
секретарі судового засідання:
Галоян О.Г.
за участю представників сторін:
позивача
: ОСОБА_1 дов.№01 від 28.01.2009р.,
ОСОБА_2 дов. від 02.03.2009р.
відповідача: ОСОБА_3 дов.ІНФОРМАЦІЯ_1 від
09.01.2009р.
розглянувши у відкритому судовому
засіданні
апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
на постанову Дніпропетровського окружного
адміністративного суду від 03.11.2008 р.
у справі №2а-6811/08
за позовом Закритого акціонерного товариства Трест
Кривбасшахтопроходка
до Дніпропетровського обласного відділення Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
про визнання недійсним рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою
Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 р. у справі
№2а-6811/08 (суддя -Головко О.В.) задоволено позов Закритого акціонерного
товариства Трест Кривбасшахтопроходка, визнано протиправним та скасовано
рішення Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності №568/11 від 10.06.08р Зазначена постанова в
повному обсязі підписана 08.11.08р.
Постанова
суду мотивована посиланням на те, що відповідачем безпідставно зроблено
висновок що укладені позивачем трудові
угоди мають ознаки трудових договорів. Обґрунтовуючи даний висновок судом
зазначено , що оплата по укладених угодах здійснюється по результату праці, з
оформленням акту приймання виконаних робіт, угоди носять тимчасовий характер та
укладені на період виконання робіт, заяви про прийняття на роботу фізичні особи
не подавали, записи в трудових книжках осіб, з якими укладені угоди про
прийняття на роботу відсутні, згідно письмових пояснень працівників дані особи
не вважають свої права порушеними. Суд дійшов до висновку, що спірні угоди
виникли в результаті цивільно-правових відносин та особи, прийняті на роботу за
угодами відносяться до осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, у
зв'язку з чим мають право самостійно зараховуватись та сплачувати страхові
внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Не
погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Дніпропетровським обласним
відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного
адміністративного суду від 03.11.2008 р. у справі №2а-6811/08 як таку, що винесена з порушенням норм
матеріального права. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не враховано
факту того, що укладені позивачем угоди мають ознаки трудового характеру,
предметом укладених позивачем угод є процес праці, а не її кінцевий результат,
фізичні особи систематично виконували певні трудові функції на підприємстві
відповідно до визначених посад та у встановлений строк, обсяг виконаної роботи
не визначається, а обумовлюється у вигляді професій, праця здійснювалась у
межах загальної діяльності підприємства та не є самостійною, систематичне
виконання трудових функцій підтверджується табелями обліку робочого часу та
отримання оплати за виконану роботу щомісячно за фактично відпрацьований час.
Судом не надано оцінки наявним табелям обліку, ведення яких суперечить принципу
рівності сторін. Трудовими угодами встановлено, що предметом договору є процес
праці, який не передбачає кінцевого результату. Угоди не містять пунктів щодо
матеріальної відповідальності виконавця за неналежну якість роботи.
Сторони по
справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином,
що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представники сторін прибули в судове засідання,
надали суду свої пояснення та
заперечення стосовно апеляційної
скарги.
Перевіривши
законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної
скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія
суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом
першої інстанції з урахуванням матеріалів справи встановлено, що спеціалістами
Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності проведено планову виїзну перевірку
правильності нарахування, сплати страхових внесків та цільового використання коштів
ФСС з ЗАТ "Трест Кривбасшахтопроходказа період з 01.01.2007 року по
31.03.2008 року.
Перевірка
проведена відповідно до п.3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою
втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", в якому
зазначено, що страховик має право здійснювати перевірку правильності
нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів
на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду
діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю
найманих працівників.
Перевіркою
встановлено, що позивачем у перевіряємому періоді не нараховувались страхові
внески до Фонду на заробітну плату працівників, з якими укладені письмові
трудові угоди на загальну суму 103201 грн. Відповідач дійшов висновку, що дані
трудові угоди мають ознаки трудових договорів, у зв'язку з чим за такими
угодами необхідно перераховувати страхові внески.
За
наслідками перевірки складено акт від 26.05.2008 року. За результатами розгляду
акту перевірки винесено рішення №568/11 від 10.06.2008 року, на виконання якого
позивач повинен сплатити суму донарахованих страхових внесків в розмірі 2469,
42 грн. та фінансові штрафні санкції в розмірі 99001, 00 грн.
Позивач
не погоджується з такими висновками Фонду, зазначаючи, що він не має право
відповідно до трудового законодавства примушувати осіб укладати саме трудові
договори. Крім того, дані трудові угоди мають суттєві та принципові відмінності
від трудових договорів.
Розглянувши
позовні вимоги Дніпропетровським окружним адміністративним судом здійснено
висновок, що спірні угоди виникли в результаті цивільно-правових відносин.
Особи, які були прийняті на роботу за цими угодами, відносяться до осіб, які
забезпечують себе роботою самостійно, у зв'язку з чим мають право самостійно
застрахуватися та сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування
Колегія
суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду не може
погодитись з висновками суду першої з огляду на наступне.
Суд
першої інстанції при задоволенні позову керуючись положеннями Цивільного
кодексу України та Кодексу законів про працю України, дійшов висновку, що
укладені позивачем трудові угоди не є трудовими договорами за рядом ознак.
Судом зазначено про те, що оплата по укладених угодах здійснюється по
результату праці після закінчення робіт з оформленням акту приймання виконаних
робіт, угоди носять тимчасовий характер та укладені на період виконання робіт,
трудовий договір відповідно положень КЗпП
України не укладали, заяви про прийняття на роботу фізичні особи не
подавали, записи в трудових книжках осіб, з якими укладені угоди про прийняття
на роботу відсутні, згідно письмових пояснень працівників дані особи не вважають
свої права порушеними. Суд дійшов до висновку, що спірні угоди виникли в
результаті цивільно-правових відносин, а особи, прийняті на роботу за угодами
відносяться до осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, у зв'язку з чим
мають право самостійно зараховуватись та сплачувати страхові внески до Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Однак,
згідно з ст.1 Закону України Про розмір внесків на деякі види
загальнообов'язкового державного соціального страхуваннявід 11.01.2001р. №2213
установлено розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,
зумовленими похованням:
для
роботодавців - 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників,
що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші
заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які
визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до
Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком
з доходів фізичних осіб;
0,5 відсотка
- для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму,
встановленого для працездатної особи;
1,0 відсотка
- для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму,
встановленого для працездатної особи.
Частиною 1
ст. 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна
плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за
трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за
виконану роботу.
Відповідно
до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником
підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною
особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією
угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник
підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична
особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати
умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про
працю, колективним договором і угодою сторін.
Цивільно-правовий
договір - це угода між сторонами: громадянином і
організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме:
договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання
певного результату праці.
Згідно
ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд
сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів
цивільного законодавства . Сторони мають право укласти договір, в якому
містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у
змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів
цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному
договорі , якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті
змішаного договору.
За договором
підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну
роботу за завданням другої сторони (замовника) , а замовник зобов'язується прийняти
та оплатити виконану роботу . Договір підряду може укладатися на
виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з
переданням її результату замовникові
(ст. 837 Цивільного кодексу України).
За договором
про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням
другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення
певної дії або здійснення певної діяльності , а замовник зобов'язується оплатити
виконавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено договором (ст. 901
Цивільного кодексу України).
Основною
ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим
законодавством регулюється процес організації трудової діяльності . За
цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається
за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату
.
Підрядник,
який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника,
який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується
правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і
виконує її на власний ризик.
Враховуючи
викладене, договори укладені Позивачем з фізичними особами мають ознаки
трудового характеру.
Так,
предметом укладених ЗАТ Трест Кривбасшахтопроходкадоговорів є процес праці, а
не її кінцевий результат. Фізичні особи систематично виконували певні трудові
функції на підприємстві (виконання обов'язків начальника ПТО, бухгалтера по
обліку ТМЦ, водія, охоронців території) відповідно до визначених посад у
встановлений строк. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг
виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді професій, спеціальностей,
кваліфікацій чи посад, визначених відповідним класифікатором професій. Праця за
цими договорами не є юридично самостійною, а здійснюється у межах діяльності
всього підприємства з систематичним виконанням трудових функцій , що
підтверджується табелями обліку робочого часу та отримання оплати за виконану
роботу щомісячно за фактичний період часу.
Судом першої
інстанції не надано належної оцінки табелям обліку, якими здійснювався облік
робочого часу працівників. Судом зазначено, що замовнику не забороняється вести
облік робочого часу на працівників, які працюють за трудовими угодами. Однак,
факт ведення такого обліку суперечить суті застосування договорів підряду в
частині того, що правовідносини сторін договору ґрунтуються не на
підпорядкованості, а їх рівності. Замовник може перевіряти хід та якість
роботи, не втручаючись при цьому у діяльність підрядника (ч.1 ст.849 ЦК
України).
Так, згідно
трудових угод передбачається, що підрядник виконує роботу на свій ризик,
самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил
внутрішнього трудового розпорядку , не має права на одержання допомоги із
соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими народженням та похованням.
Також
трудовими угодами зазначено, що предметом договору є процес праці, який не
передбачає будь-якого кінцевого результату (виконання роботи певного виду;
підприємство забезпечує виконавця всім необхідним для виконання роботи,
передбаченої договорами; визначений строк дії договорів; відсутність ознак
підприємницького ризику; праця за договором є юридично несамостійною, а
здійснюється в межах діяльності Позивача; систематичність виконання трудової
функції на підприємстві, отримання винагороди за виконану роботи, яка
нараховується відповідно фактично відпрацьованого часу; зобов'язання
працівника, відповідно до умов договору, носить особистий характер, їх
виконання неможливо передоручати іншій особі). Крім того, в порушення ч.1
ст.628 ЦК України, зазначені трудові угоди, як цивільно-правові угоди, не
містять пунктів щодо матеріальної відповідальності виконавця за неналежну
якість роботи (ст. 858 ЦК України), прав замовника у разі порушення підрядником
умов договору (ст. 852 ЦК України), кошторис, порядок розірвання договору,
порядок вирішення суперечок, тощо.
Окрім того,
значна чисельність угод з фізичними особами є угоди про надання охоронних
послуг, стосовно даного питання колегія суддів зазначає, що виконання певних
робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами може здійснюватися тільки
суб'єктами господарської діяльності на підставі відповідної ліцензії (охорона
державної чи іншої власності - ст. 9 Закону України Про ліцензування певних
видів господарської діяльності), на відміну від виконання обов'язків охоронця
на підставі трудового договору. Оскільки з матеріалів справи не вбачається
наявність у фізичних осіб відповідних ліцензій на здійснення охоронної діяльності,
даний факт є підставою для здійснення висновку про наявність між організацією
та фізичними особами трудових відносин.
Вирішуючи по
суті заявлені позивачем позовні вимоги, та враховуючи, обставини, які
встановлені судом під час розгляду даної справи, колегія суддів приходить до
висновку про те, що заявлені позивачем у даній адміністративній справі позовні
вимоги не підтверджуються матеріалами справи, а тому позивачу -Закритому
акціонерному товариству Трест Кривбасшахтопроходка-необхідно відмовити у задоволені
адміністративного позову, а постанову Дніпропетровського окружного
адміністративного суду від 03.11.2008 р. у справі №2а-6811/08 скасувати, як
таку , що винесена з невідповідністю висновків суду обставинам
справи.
Керуючись
ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207
Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну
скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності на постанову Дніпропетровського окружного
адміністративного суду від 03.11.2008 р. у справі №2а-6811/08 - задовольнити
Скасувати
постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 р.
у справі №2а-6811/08 .
В
задоволенні адміністративного позову
Закритого акціонерного товариства Трест Кривбасшахтопроходка-відмовити.
Постанова
набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена
відповідно до ст. 212 КАС України.
Постанова в повному обсязі складена та
підписана 27.05.2009 р.
Головуючий: Н.А Бишевська
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: М.В.
Мірошниченко