ПОСТАНОВА
Справа №2-а-150/08 13 травня 2008 року Одеський
окружний адміністративний суд у складі: головуючого- судді Іванова Е.А.
при
секретарі- Курбанової Г.Р.
розглянувши
у відкритому судовому засіданні у залі суду в М. Одесі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій
протиправними, стягнення матеріальної та
моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до
суду з позовом у якому просить визнати дій співробітників ДАІ протиправними та
зобов'язати повернути транспортний засіб,
посвідчення водія та талону до нього,
посвідчення на автотранспортний засіб.
В
судовому засіданні позивач відмовилась від певних вимог в частині: повернення
посвідчення водія, талона до нього та
свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль Хонда НОМЕР_1, мотивуючи це тим, що зазначені документи вже повернути їй
відповідачем,
02
листопаду 2007 року суд прийняв відмову ОСОБА_1 від вимог до УДАІ ГУМВС України
в Одеській області щодо повернення посвідчення водія, талона до нього на її ім'я та свідоцтва про
реєстрацію транспортного засобу на автомобіль Хонда НОМЕР_1 та ухвалою суду закрив провадження по справі за
позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Одеській області про повернення
посвідчення водія, талона до нього та
свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль Хонда НОМЕР_1.
В
судовому засіданні позивач змінила позовні вимоги в зв'язку з поверненням їй
автомобіля Хонда та просила
визнати протиправними дії співробітників УДАІ,
які здійснювали вилучення транспортного засобу та документів, та стягнути з УДАІ ГУМВС України в Одеській
області матеріальну шкоду в сумі 15 879грн та моральну шкоду в сумі 50 000грн.
обґрунтовуючи це тим, що 12.08.2007р. о
18годині 30 хвилин вона під час руху за кермом автомобіля Хонда Акорд д/н
НОМЕР_1, яким вона керувала, як особа вписана в свідоцтво на транспортний
засіб, по вул. .Довгої м. Одеси на
вимогу працівника ДПІ ОСОБА_2 зупинилась та надала права водія та документи на
автомобіль, звертаючи увагу на те, що у неї в автомобілі знаходяться двоє
голодних дітей, один з яких грудного
віку, тому просила найшвидше повернути
права, але їй було роз'яснено, що проводиться операція по виявленню п'яних
водіїв та запропоновано вийти з машини та прослідувати разом з ним. Коли вона підійшла разом з своїм чоловіком до
автомобіля працівників ДАІ, то вони
удвох почали благати повернути посвідчення водія, але він почав лаятися, ображаючи її,
та пропонував вирішити „питання полюбовно" заплативши відкуп, або доставити їх обох в районний відділ
міліції для нібито встановлення особи її чоловіка, оскільки у нього при собі не виявилось
документів. До їх бесіди потіц приєднався другий працівник ДАІ ОСОБА_3 Вони
почали складати на неї протокол не пояснюючи підстав. Вона відмовилась
підписувати протокол та наполягала на поверненні документів, але працівники ДАІ відмовились до
встановлення особи її чоловіка. Так як в автомобілі були неповнолітні діти, то вона вирішила поїхати їх годувати. Коли
вона зібралася рухатися, то інспектор
ОСОБА_3 ліг на капот автомобіля, для
того щоб вона не змогла поїхати, а потім
зліз та почав сповіщати по рації інших працівників, що його побили. В наступному після приїзду
інших працівників ДАІ було складений протокол з підстав передачі права
керування автомобілем особі, яка не мала
права управляти транспортним засобом. З
19 години до 02 години ночі їх протримали на дорозі, та десь у 23 годині 30 хвилин автомобіль
Хонда був відвезений евакуатором на штраф майданчик ДАІ, де він знаходився до 21.11.2007 року та
тільки після звернення зі скаргою до МВС України керівництво УДАІ дозволило їй
отримати автомобіль. Протиправними діями
2
співробітників
ДАІ їй заподіяна матеріальна шкода на суму 15879, 68грн. та моральна шкода на
суму 50 000грн.
Представник
УДАІ УМВС України в Одеської 'області позов не визнала та пояснила, що причиною зупинки автомобіля Хонда стало
неадекватне керування водія, коли його
зупинили, то з'ясували, що за кермом знаходився чоловік позивачки, у якого були відсутні документи на право
управління автотранспортним засобом та щоб встановити його особу, документи на транспортний засіб були надані
позивачкою, яка знаходилась на
пасажирському сидінні попереду. Після цього працівник ДАІ почав складати
протокол про адміністративне правопорушення за
ст. 126 КоАП України - передача керування транспортним засобом
особі, яка не має права керування. Під
час його складання позивачка та її чоловік заважали цьому, потім позивачка сіла в автомобіль Хонда та намагалась
уїхати. Так як на особу, яка керувала
автомобілем прокол складений ще не був,
то працівник ДАІ став попереду автомобіля, але позивачка намагалася поїхати та здійснила
наїзд на інспектора ДАІ. Потім працівник ДАІ повідомив керівництво, що має місто непокора вимогам працівників ДАІ
та до них приїхали працівники ДАІ,
прокуратури. Документи вилучені у позивачки працівники ДАІ передали
працівнику прокуратури Київського району м. Одеси на його вимогу.
На
вимогу слідчого прокуратури Київського району м. Одеси транспортний засіб як
причетний до дорожно -транспортної пригоди було доставлено працівниками ДАІ на
арешт майданчик управління ДАІ. Правомірність дій працівників ДАІ
підтверджується постановою Начальника 1 МРО ДАІ від 12.09.2007 року про
притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.1 Кодексу України про
адміністративні правопорушення. Працівники ДАІ стосовно наїзду позивачки на
інспектора ДАІ документи не складали, та
до адміністративної відповідальності з цього приводу вона не притягалась.
Автомобіль Хонда був
повернутий за рішенням керівництва УДАІ позивачці у листопаді 2007 року, після її звернення.
Відповідач
ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що
12 серпня 2007 року він разом з інспектором ДАІ ОСОБА_3 несли чергування по
вул. .Люстдорфська дорога, коли отримали
вказівку чергового по ДАІ виїхати на ДТП, що сталася по вул. .Довга після обідні. У 18 годин 20
хвилин, коли вони очікували
евакуатор, для транспортування
автомобіля після ДТП та продовжували
виконувати обов'язки вказані у ст. ст. 10,
11 Закону України „Про міліцію" він побачив автомобіль Хонда, який то набирав швидкість, то зменшував та керуючись Наказом Міністра
внутрішніх справ №1111 від 2006 він зупинив його. У мужчини який був за кермом, були відсутні жодні документи, але позивач,
що сиділа з ним поруч надала свідоцтво про реєстрацію транспортного
засобу, та своє посвідчення водія. Під
час складання на позивачку протоколу про правопорушення передбачене ч.1 ст. 126 КоАП України, позивачка та її чоловік заважали цьому, потім позивачка сіла в автомобіль Хонда та намагалась
уїхати, ОСОБА_2 запропонував чоловіку
війти з автомобіля для складання на нього протоколу, то останній вимоги не виконав, а позивач намагалася поїхати, але ОСОБА_3 став перед автомобілем та
позивачка все одно почала їхати,
внаслідок чого ОСОБА_3 впав їй' на капот, а потім на землю, після чого була викликана швидка
допомога, та повідомлено керівництво ДАІ
та прокуратура. Після приїзду працівників прокуратури, так як він вважав, що правопорушення перейшло в площину
кримінального діяння, він склав рапорт
на ім'я начальника УДАІ у якому зазначив усі дані документів отриманих від
позивачки та передав їх разом з рапортом працівнику прокуратури, а автомобіль був затриманий на штраф
майданчик. Крім іншого він повідомив, що
його робочий день починається у 6 годині 30 хвилин, а закінчувався у 19 годині тому 12.08.2007
року на момент зупинки автомобіля позивачки він ще знаходився на службі.
Представник
ОСОБА_2 ОСОБА_5 пояснив, що його довіритель діяв в межах повноважень
наданих діючим законодавством та на виконання вимог інструкцій, та знаходження його довірителя не на місті
зазначеному в постової відомості чи після закінчення робочого часу не надає
йому права усуватися від виконання обов'язків покладених на працівників
міліції, якщо останні вбачають порушення
правопорядку. Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив, що він 12.08.2007 року разом з ОСОБА_2
знаходився на вул. .Довга в очікуванні приїзда евакуатора за пошкодженим
автомобілем та здійснював перевірку виконання водіями вимог правил дорожнього
руху, та не бачив коли, та як зупиняв ОСОБА_2 автомобіль Хонда, а звернув увагу коли вони втрьох підійшли до
автомобіля працівників ДАІ. Та підтвердив обставини, що відбувались пізніше та зазначені ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, та
пояснив, що 12.08.2007 року після
закінчення розводу у 18 годині приїхав на вул. .Довга для заміни ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 на чергування, де йому була дана
вказівка працівником прокуратури
Київського району м. Одеси
який там знаходився,
поставити
3
автомобіль Хонда д/н НОМЕР_2 на штраф майданчик, що було ним
виконано, та про що був складений
протокол огляду та затримки транспорту.
Заслухавши позивача, його
представника, відповідачів, та їх представників, суд встановив наступні обставини та
відповідні правовідносини.
Сторонами визнається, що: ОСОБА_1 вписана в технічний паспорт на автомобіль Хонда д/н НОМЕР_1, як особа, яка має право ним керувати; посвідчення водія
та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було вилучено у ОСОБА_1
працівниками УДАІ ГУУМВС України в Одеській області без письмового оформлення
та що видача цього автомобіля з арешт майданчика позивачці відбулась 20.11.2007
року, тому суд відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України вважає ці обставини
доведеними.
12 серпня 2007 року працівники УДАІ ГУУМВС України в Одеській області
прапорщики ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час виконання службових обов'язків отримали
вказівку чергового по ДАІ виїхати на ДТП, що сталася по вул. Довга. Приблизно коло 18 години під час очікування
евакуатора, для транспортування
автомобіля після ДТП ОСОБА_2 побачив автомобіль Хонда д/н.НОМЕР_1, який то набирав швидкість, то зменшував,
та на виконання завдань міліції -запобігання правопорушенню визначених
у ст. 2 Закону України „Про
міліцію" №565 від 20.12.1990р. зупинив його.
Згідно ч.2 ст. 11 вказаного Закону міліції для виконання
покладених на неї обов'язків надається право: ... перевіряти у громадян при
підозрі у вчиненні правопорушень документи,
що посвідчують їх особу, а також
інші документи, необхідні для з'ясування
питання щодо додержання правил, нагляд і
контроль за виконанням яких покладено на міліцію.
Автомобілем Хонда, що належить на правах
власності ОСОБА_6 (а.с. бО), керував
чоловік ОСОБА_1, без документів на право
керування транспортним засобом,
позивачка, яка сиділа з ним
поруч, надала свідоцтво про реєстрацію
транспортного засобу до якого вона була вписана як особа, що має право керування (а.с. 60) та
посвідчення водія, про що свідчить копія
постанови за справою про адміністративне правопорушення №150944 від 12.09.2007
року (а.с. 76). Після складання протоколу про адміністративне правопорушення за
ч.1 ст. 126 КоАП України (передача
керування транспортним засобом особі,
яка не має право на керування) на позивачку (а.с. 72), остання відмовилась його підписувати та без
документів, які їй не віддали працівники
УДАІ, намагалася від'їхати разом з
чоловіком та неповнолітніми дітьми, які
знаходились в автомобілі. В цьому їй перешкодили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Під час цих
подій у ОСОБА_3а І.Є. погіршився стан здоров'я та йому була викликана швидка
допомога, про що було повідомлено
керівництво ДАІ та прокуратура.
Після приїзду працівників органів дізнання УДАІ ГУ УМВС України в Одеській
області та прокуратури для з'ясування наявності складу кримінального злочину з
боку позивачки, ОСОБА_2 передав її
посвідчення водія та свідоцтво на автомобіль Хонда працівникам прокуратури. В
наступному по вказівки працівника прокуратури працівником УДАІ ОСОБА_4
автомобіль Хонда
був доставлений на арешт майданчик УДАІ ГУ УМВС України в Одеській області, про що
свідчить копія протоколу огляду та затримання транспорта № 8334 від 13.07.2007 року (а.с. 12). При цьому документи отриманні від
позивачки під час складення протоколу про адміністративне правопорушення їй
неправомірно не були повернуті та їх вилучення працівниками УДАІ письмово не
оформлювалось.
21.08.2007 року постановою слідчого прокуратури Київського району м. Одеси
була порушена кримінальна справа стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочину
передбаченого ст. 342 ч.2 КК
України, яка була скасована 02 жовтня
2007 року Апеляційним судом Одеської області,
про що свідчить копія ухвали (а.с. 38).
Автомобіль був повернутий позивачці після її звернення до УДАІ ГУ УМВС України в Одеській області тільки 21.11.2007 року та отримання письмового
дозволу керівника УДАІ, за умови сплати
нею витрат за зберігання автомобіля на арешт майданчику за весь час знаходження
(а.с. 176). В зв'язку з тим, що
автомобіль, яким позивачка користувалась
на підставі довіренності (а.с. 11) та запису у свідоцтві на транспортний засіб
був вилучений, то вона 14.08.2007 року
уклала з ТОВ «РИФ ЛТД» договір про надання послуг по перевезенню неї та членів
її сім'ї (а.с. 173).
Для отримання автомобіля вона сплатила УДАІ УВМС України в Одеській області
1018грн. за його зберігання на арешт майданчику УДАІ (а.с. 175). Після
повернення відповідачем 20.11.2007 року автомобіля вона розрахувалась з ТОВ за
отримані послуги на суму 14700грн., про
що свідчить копія квитанції прибуткового касового ордеру серія 01АААК
785251(а.с. 174).
Також позивач сплатила на рахунок відповідача суму 150грн. за
транспортування автомобіля Хонда до арешт майданчика 12.08.2007 року та послуги
банку за здійснення цих платежів у сумі 11, 68грн., про що свідчить копії квитанцій № 27/1555 та
27/1556 від 20.11.2007 року (а.с. 175).
4
Відповідно ч.1 ст. 16 ЦК України кожна
особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або
майнового права та інтересу.
Тому суд
вважає, що безпідставне не повернення
УДАІ ГУ УМВС України
в Одеській області автомобіля Хонда, вилученням посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію
транспортного засобу було порушено право позивачки на управління транспортним
засобом та право користування автомобілем Хонда, та призвело до матеріальної шкоди.
4.2 ст. 25 Закону України №656 зобов'язує міліцію
при порушенні працівником міліції прав і законних інтересів громадянина вжити
заходів до поновлення цих прав,
відшкодування завданих матеріальних збитків.
Згідно ч.1 ст. 22 ЦК України особа
якої завдано збитків у результаті порушення її цивільного права,
має право на їх відшкодування.
Судом
встановлено, що рішення в порядку КПК
України про визнання автомобіля Хонда
речовим доказом по кримінальній справі та приєднання його, як речовий доказ до справи правоохоронними
органами не приймалось, тому суд
вважає, що підстави для неповернення
автомобіля власнику були відсутні.
Суд
вважає, що повернення автомобіля Хонда її власнику за
умови сплати послуг по його зберіганню та доставку не відповідає чинному
законодавству, так як судом
встановлено, що згоди на доставку
автомобіля, розташування та його
зберігання на майданчику УДАІ працівники УДАІ у позивачки не отримували.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 p. N 795
«Про затвердження переліку платних послуг,
які можуть надаватися підрозділами Міністерства внутрішніх справ"
та спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 5 жовтня
2007 p. N 369/1105/33 „Порядок справляння плати за надання послуг
органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ" визначений перелік
платних послуг які можуть надаватися,
при цьому ч.2 ст. 2 Порядку
справляння плати за надання послуг визначає,
що без письмових заяв та за згодою замовника надаються послуги, указані зокрема в пунктах 8 та 43 (зберігання
транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках Державтоінспекції)
переліку платних послуг, які можуть
надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ. За змістом
ч.1 ст. 2 даного Порядку замовником вище
визначених послуг, які можуть надаватися
підрозділами МВС є юридичні особи, а
відповідно до ч.2 ст. 3 Порядку оплата
здійснюється шляхом перерахування замовником коштів через банки та або
відділення поштового зв'язку. У даному випадку замовником таких послуг
виступала Прокуратура Київського району м. Одеси, оскільки доставка та зберігання транспортного
засобу на спеціальному майданчику відбувалась на підставі вказівки працівника
прокуратури, тому суд вважає, що кошти сплачені позивачкою УДАІ підлягають
поверненню.
Крім
того, зі змісту Постанови КМУ №795
вбачається, що вона встановлює перелік
послуг, які можуть надаватися державним
органом, але послуга це є різновидом
цивільних та господарських договорів,
порядок укладання яких регулюється відповідними нормами законодавства та
передбачає наявність волевиявлення фізичної особи, яка є стороною угоди на укладення договору
послуги, що у цьому випадку відсутнє.
Позивачем
не надано суду достатніх доказів заподіяння їй моральної шкоди протиправними
діями працівників УДАІ в Одеській області в зв'язку з чим суд вважає, ці вимоги безпідставними та на підставі
ч.1 ст. 162 КАС України повинен
відмовити в їх задоволенні повністю.
Згідно
ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо
оскарження рішень, дій чи бездіяльності
суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України; з використанням повноваження з метою,
з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення
(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з
дотриманням принципу рівності перед законом,
запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між
будь-якими несприятливими наслідками для прав,
свобод та інтересів особи і цілями,
на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права
особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно СТ. 162КАС України суд може прийняти іншу
постанову, яка б гарантувала дотримання
і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових
відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
5
Враховуючи викладене
суд приходить до висновку, що позовні
вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. 7-9,
158, 160, 162, 163 КАС України,
суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов
ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати
протиправними дії співробітників УДАІ ГУМВС України в Одеській області щодо
вилучення документів у ОСОБА_1 та не повернення транспортного засобу.
Стягнути
з Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області
на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 15879, 68грн.
В решті позовних
вимог відмовити.
Заяву
про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня
її проголошення, а в разі складення
постанови у повному обсязі відповідно до
ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна
скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви
про апеляційне оскарженя. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга
подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський
окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається
особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного
суду.
Апеляційна
скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне
оскарження, якщо скарга подається у
строк, встановлений для подання заяви
про апеляційне оскарження.