Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 132/1431/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 31.08.2015. Зареєстровано: 01.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2015.
Дата набрання законної сили: 20.08.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 132/1431/13-к
		ВИРОК
		ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
		"05" серпня 2013 р. Калинівський районний суд Вінницької області в складі:
		головуючого Янків Т.  П. 
		при секретарі                                          Гордієнко А.М.
		за участю прокурора                              Ходацької М.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с.Іванів Калинівського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 освіта вища, одруженого, працює директором Калинівської філії Житомирського автоцентру «КАМАЗ», раніше судимого 23.06.2011 року Калинівським районним судом за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190,70 КК України до 2 років виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 15% від заробітку, 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 190 та ч.1ст. 364 КК України,- 
		 
		             В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1, будучи призначеним згідно наказу № 7-К від 14 лютого 2012 року на посаду інженера Комунального підприємства «Благоустрій міста Калинівка», що знаходиться в м. Калинівка вул. Промислова, 51, являючись службовою особою що здійснює організаційно - розпорядчі обов'язки, повторно, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби 09.03.2012 року, приблизно о18 год. здійснив привласнення грошових коштів в сумі 600 гривень, які отримав у якості оплати від ОСОБА_2 за використання автовишки і в подальшому не вніс їх до каси підприємства, чим завдав Комунальному підприємству «Благоустрій міста Калинівка» матеріальну шкоду на вищевказану суму.
		Крім того, ОСОБА_1, 16.06.2012 року після 10 год., повторно, маючи умисел на крадіжку чужого майна, шляхом вільного доступу на власному автомобілі ІЖ 2715 д.н. НОМЕР_1 заїхав на територію підприємства TOB «Граніт», що знаходиться в м. Калинівка, вул. Промислова, 51 а, звідки таємно викрав металеву трубу довжиною 8 м, діаметром 127 мм, вартістю 95 грн. за 1 м, чим завдав даному товариству матеріальну шкоду на суму 760 гривень. 
		Також, ОСОБА_1, будучи призначений згідно наказу № 7-К від 14 лютого 2012 року на посаду інженера Комунального підприємства «Благоустрій міста Калинівка», що знаходиться в м. Калинівка вул. Промислова ,51, являючись службовою особою що здійснює організаційно - розпорядчі обов'язки, діючи умисно, повторно, 16.06.2012 року, приблизно об 11 год., заїхавши на територію даного підприємства на власному автомобілі ІЖ 2715 д.н. НОМЕР_1 та під'їхавши до гаражного приміщення, шляхом зловживання своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби розтратив майно, що перебувало в його віддані, а саме: електродвигун АИР 100 L 2 потужністю 5,5 кВт з котла К 22, вартістю 1718 грн., та вищеперераховане майно здав на пункт прийому металобрухту в м. Калинівка за що отримав кошти в сумі 200 гривень, які витратив на власні потреби, чим завдав Комунальному підприємству «Благоустрій міста Калинівка» матеріальну шкоду н загальну суму 2318 гривень.
		Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєному визнав повністю. Суду показав, що дійсно працював головним інженером комунального підприємства «Благоустрій» м.Калинівка. Працюючи на вказаній посаді мав досить велике коло обов»язків і відповідальності, серед іншого і вирішення питань виробничої діяльності та доступ до матеріальних цінностей. Таким чином, дійсно надав службовий автомобіль автовишку для порізки дерев. Про це домовився з ОСОБА_3 і про оплату також. Коштів до бухгалтерії за роботу вказаного автомобіля внесено не було, хоча й отримав такі кошти. Електродвигун, ковш та металеву трубу дійсно здав на пункт прийому металобрухту, на даний час все повернув, а також вніс в касу підприємства 600 грн. В скоєному розкаюється та просить суворо не карати.
		Крім повного визнання своєї вини у скоєному підсудним ОСОБА_1 його винність у скоєному повністю підтверджується: рапортами (а.с.3,23,34); явкою із зізнанням (а.с.4,24,35); довідкою (а.с.25), а також показами свідків.
		Так, свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що працює майстром АДС Калинівської дільниці Козятинського управління газового господарства і в його обов»язки входить обслуговування та завідування автотранспортом. Наприкінці червня 2012 року до нього особисто звернувся ОСОБА_1 з проханням позичити ковша від трактора ЮМЗ-6, оскільки він необхідний для проведення робіт на території м.Калинівки. Оскільки вони добре знають один одного, він погодився і надав ковша, жодної розписки не брав. Проте, коли через кілька днів ОСОБА_1 ковша не повернув, він почав йому телефонувати з проханням повернути ковша. ОСОБА_1 повернув ковша на початку вересня 2012 року. Ніяких претензій до нього не має.
		Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що у вихідний день 09.03.2012 року йому зателефонував ОСОБА_1 і сказав, що необхідно зрізати два дерева. Він прийшов на роботу, взяв автомобіль автовишку. Всю роботу виконав за 5 год. Проте чи були виписані документи сказати не може, оскільки розпорядження отримав саме від ОСОБА_1, який і повідомив, що з документами все гаразд. Під час роботи ОСОБА_1 був присутнім і дивився за роботою. Після того, як роботу закінчили він отримав від ОСОБА_1 150 грн. і поїхав на роботу, де поставив автомобіль, а сам пішов додому.
		Свідок ОСОБА_3 на досудовому слідстві (а.с.56-58) показав, що на початку березня 2012 року відповідно до розпорядження голови Калинівської міської ради необхідно було провести благоустрій території біля його магазину. Для того, щоб підрізати дерева необхідний був спеціальний автомобіль - автовишка. Так як він знав, що в КП «Благоустрій» є такий автомобіль, він зателефонував знайомому ОСОБА_1 і попросив даний автомобіль. ОСОБА_1 повідомив, що вказаний автомобіль зайнятий і він сам передзвонить коли він звільниться. Увечері 08.03.2012 року ОСОБА_1 зателефонував і сказав, що автомобіль буде завтра та повідомив, що вартість однієї години роботи автомобіля коштує приблизно 150 грн., але якщо автомобіль заправити своїм бензином, то буде коштувати ще менше. Вони також домовилися, що автомобіль працюватиме три години. 09.03.2012 року в обідній час до магазину під»їхав автомобіль ЗІЛ 130 з вишкою. Через деякий час приїхав також на власному автомобілі ОСОБА_1 і автомобіль почав працювати. Автомобіль він заправив. Автомобіль працював 5 годин. По закінчені роботи ОСОБА_1 сказав, що необхідно заплатити 600 грн. Коли він віддав гроші ОСОБА_1, то запитав чи все в порядку з документами, на що ОСОБА_1 повідомив, що все пройшло через бухгалтерію, однак жодних документів не надав. Проте повідомив, що гроші в касу внесе сам.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 свої покази змінив та показав, що домовився з ОСОБА_1 про автовишку для зачистки дерев 09.03.2012 року за 600 грн. Автовишка працювала годин 5. Заплатив із розрахунку 150 грн. за годину роботи, як сказав йому ОСОБА_1 Коли роботу виконали він розрахувався і машина поїхала. Під час роботи ОСОБА_1 був також присутнім. ОСОБА_1 сказав, що сам розрахується з бухгалтерією, тому не може сказати чи відбувся розрахунок, проте жодної заяви до підприємства не писав, а домовився лише з ОСОБА_1 За роботу заплатив 150 грн. водієві автовишки, а на інші кошти заправив автомобіль. Ніяких коштів ОСОБА_1 не передавав, а лише випив з ним «могорич».
		Незважаючи на зміну показів у судовому засіданні свідком ОСОБА_3 суд приймає до уваги покази, які він давав на досудовому слідстві, оскільки такі покази узгоджуються з показами самого підсудного та свідка ОСОБА_5, є послідовними, такими, що ґрунтуються на матеріалах справи,  узгоджуються  з дослідженими в судовому засіданні  матеріалами  справи, а тому суд бере їх до уваги  в повному  обсязі.
		Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що працював охоронником на комунальному підприємстві «Благоустрій» м.Калинівка. Одного дня, точного числа не пам»ятає, проте це було влітку, приблизно в червні, на територію підприємства до гаражів заїхав ОСОБА_1 на власному автомобілі «Москвич». З ним були також двоє незнайомих чоловіків. Коли він підійшов до гаража, то побачив, що ОСОБА_1 «болгаркою» ріже металеву трубу, яка лежала неподалік гаража. Потім погрузив частини труби до автомобіля. На його запитання ОСОБА_1 відповів, що з керівництвом все погоджено. Приблизно через годину ОСОБА_1 поїхав з території. Він доповів керівництву. 
		Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що виконує обов»язки директора ТОВ «Торгповтавкацентр», яке займається заготівлею металобрухту. Точного числа не пам»ятає, але це було в чеврні 2012 року на територію підприємства заїхав автомобіль ОСОБА_1, який привіз щось схоже на ковша від трактора та запчастини від якогось електродвигуна. Яка була вага металобрухту зараз не пам»ятає, але даний брухт було завантажено і відправлено на переробку.
		Свідок ОСОБА_8 на досудовому слідстві показав (а.с.49-50), що підприємство «Граніт» директором якого він є розташоване поряд з комунальним підприємством «Благоустрій». Підприємство займається виготовленням пам»ячників. У власності підприємства знаходилась металева труба довжиною 8 м, діаметром 127 см, вартістю 760 грн. Труба зберігалася на вулиці. В один з днів до нього підійшов ОСОБА_1 з проханням взяти у користування трубу. Проте він не дозволив. 16.07.2012 року він виявив, що труба зникла. В подальшому від охоронника КП «Благоустрій» дізнався, що трубу викрав ОСОБА_1 На даний час трубу ОСОБА_1 повернув, тому ніяких претензій до ОСОБА_1 не має.
		Свідок ОСОБА_9 на досудовому слідстві (а.с.51) показав, що працює касиром на комунальному підприємстві «Благоустрій». Для виписки автомобіля необхідно звернутися із письмовою заявою на ім»я директора про виписку з вказанням дати та чису використання. Директор затверджує заяву і надає бухгалтерії, де здійснюють розрахунок вартості за годину роботи ( в березні 2012 році вартість становила 170 грн. за годину). Кладовщик виписує дорожній лист для автомобіля, який буде їхати на роботу і видається водієві автомобіля. Замовник повинен оплатити в касу вартість послуг, а касир видати квитанцію. Від ОСОБА_3 ніяких заяв про виписку автовишки та коштів не надходило.
		Оцінивши зібрані докази по справі в іх сукупності суд вважає дії підсудного ОСОБА_1 кваліфікувати за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та ч.1 ст.364 КК України, як зловживання службовим становищем.
		При обрані виду та міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, негативно характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся, з»явлення із зізнанням, добровільно відшкодував завдану шкоду, усунув завдану шкоду, його ставлення до вчиненого.
		Враховуючи викладене, суд вважає необхідним обрати покарання підсудному ОСОБА_1 у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов"язків на один рік 6 місяців та штрафу в дохід держави і відповідно до ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Калинівського районного суду від 23.06.2011року.
		З урахуванням особистості підсудного ОСОБА_1, характеру та суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов»язків, передбачених п.п.2,3ст.76 КК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд, -
		                                                   З А С У Д И В:
		 
		ОСОБА_1 визнати винним та призначити йому покарання:
		за ч.1 ст.190 КК України -2 (два) роки обмеження волі;
		за ч.1 ст.364 КК України - один рік 10 міс. обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов"язків на один рік 6 місяців та 4250 грн. штрафу в дохід держави.
		Відповідно до ч.1 ст.70 КК України по сукупності призначених покарань шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити засудженому ОСОБА_1 2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов"язків на один рік 6 місяців та 4250 грн. штрафу в дохід держави.
		Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до знов призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Калинівського районного суду від 23.06.2011 року станом на 05.08.2013 року 2 міс.18 днів, що відповідно до п.3 ч.1 ст.72 КК України буде складати 27 днів і призначити ОСОБА_1 остаточне покарання 2 (два) роки 10 днів обмеження волі з з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов"язків на один рік 6 місяців та 4250 грн. штрафу в дохід держави.
		Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік 6 місяців. Додаткові покарання виконуються самостійно.
		Відповідно до п.п.2,3 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов»язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи. 
		Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
		Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб після проголошення.
		 
		                                                        Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...