Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 469/1753/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 01.09.2015. Зареєстровано: 02.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2015.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		31.08.2015 
		                       
		 Справа № 469/1753/13-к 1-кп/469/4/15
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31 серпня 2015 року         смт. Березанка 
		 Березанський районний суд Миколаївської області в складі: 
		 
		головуючого судді                 - ОСОБА_1 
		за участю: 
		секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		прокурорів - ОСОБА_4 ,
		 - ОСОБА_5 
		обвинувачених - ОСОБА_6 ,
		 - ОСОБА_7 
		захисника - ОСОБА_8 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42013000000000278 від 07.08.2013 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Зведенівка Шаргородського району Вінницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , судді Біляївського районного суду Одеської області, освіта вища юридична, неодруженої, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, 
		ОСОБА_10 ,   ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ладижин Тростянецького району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , рід занять - надання юридичних послуг, освіта вища юридична, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,  
		 в с т а н о в и в :
		   Згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42013000000000278 від 07.08.2013 року органом досудового розслідування ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення в інтересах третіх осіб, дії з використанням службового становища, за наступних обставин.
		Постановою Верховної Ради України №643-IV від 20 березня 2003 року ОСОБА_6 обрано на посаду судді Біляївського районного суду Одеської області - безстроково.
		Таким чином, згідно із пп. г п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» ОСОБА_6 є суб`єктом корупційного правопорушення, а також відповідно до примітки до ст. 368 КК України займає відповідальне становище.
		Незважаючи на це, суддя ОСОБА_6 , маючи багаторічний досвід роботи та усвідомлюючи наслідки таких дій, вчинила корисливий злочин у сфері службової діяльності, а саме корупційне правопорушення, тобто умисне діяння з використанням наданих повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання незаконної винагороди матеріального характеру за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_11 , будучи, на підставі нотаріально посвідчених довіреностей, представником ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та маючи право представляти їхні інтереси у суді, в липні 2013 року звернувся до ОСОБА_7 за правовою допомогою у підготовці та поданні до Біляївського районного суду позовів в інтересах вказаних осіб, а саме: визнання укладених між ними та ТОВ «Експрес» договорів оренди та договорів про надання фінансової допомоги - удаваними; визнання за ними права власності на транспортні засоби, які є предметом вказаних договорів; зняття арешту з транспортних засобів, накладених УМВС України в Одеській області.
		Наприкінці липня 2013 року, у точно не встановлений час та місці, у судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник спільний злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 , у розмірі 22500 доларів США, за винесення ОСОБА_6 судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до ТОВ «Експрес» та задоволення вказаних позовних вимог. 
		Реалізуючи спільний з ОСОБА_6 злочинний умисел, ОСОБА_7 30 липня 2013 року повідомив ОСОБА_11 , що підготував позовну заяву з урахуванням позовних вимог вказаних осіб, а також про необхідність передачі йому для судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_6 22500 доларів США, з якою він попередньо досяг домовленості про задоволення позову за матеріальну винагороду, на що ОСОБА_11 погодився. 
		Вказану позовну заяву в інтересах ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до ТОВ «Експрес» про визнання укладених між ними договорів оренди та договорів про надання фінансової допомоги - удаваними, визнання за вказаними особами права власності на транспортні засоби, які є предметом договорів, а також зняття арешту з транспортних засобів, накладених УМВС України в Одеській області, ОСОБА_7 1 серпня 2013 року подав до канцелярії Біляївського районного суду Одеської області.
		За допомогою автоматизованої системи документообігу Біляївського районного суду Одеської області цьому позову присвоєно реєстраційний номер цивільної справи №496/3801/13-ц та передано для розгляду судді ОСОБА_6 .
		У подальшому в цей же день, тобто 1 серпня 2013 року, після подачі ОСОБА_7 цивільного позову, знаходячись разом з ОСОБА_11 в офісному приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , реалізуючи спільний з ОСОБА_6 злочинний умисел, одержав від ОСОБА_11 частину обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становить 7993 гривні.
		Крім того, 8 серпня 2013 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 досягнуто домовленість про подання другого позову від імені ОСОБА_12 до ТОВ «Експрес» з аналогічними позовними вимогами.
		У період з 8 по 9 серпня 2013 року у місті Біляївка Одеської області, у точно не встановлений слідством час, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати раніше виниклий спільний злочинний умисел, домовились про прийняття до розгляду та задоволення вказаного цивільного позову за грошову винагороду, загальну суму якої збільшили до 35000 доларів США.
		9 серпня 2013 року ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_11 про зміну загальної суми неправомірної вигоди, яку необхідно передати судді ОСОБА_6 , до 35000 доларів США, на що останній був вимушений погодитись.
		Також, 9 серпня 2013 року ОСОБА_7 подав до Біляївського районного суду Одеської області позов від імені ОСОБА_12 до ТОВ «Експрес» про визнання укладених між ними договорів оренди та договорів про надання фінансової допомоги  удаваними, визнання за ОСОБА_12 права власності на транспортні засоби, які є предметом вказаних договорів, а також зняття арештів з транспортних засобів, накладених УМВС України в Одеській області.
		Цьому позову присвоєно реєстраційний номер цивільної справи №496/4006/13-ц та за допомогою автоматизованої системи документообігу суду передано до провадження судді ОСОБА_6 
		12 серпня 2013 року під час наступної зустрічі, яка відбулась в офісному приміщенні, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , реалізуючи спільний з ОСОБА_6 злочинний умисел, одержав від ОСОБА_11 частину обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 4000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становить 31972 грн., за задоволення суддею ОСОБА_6 позовних вимог у цивільних справах №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц.
		Крім того, 16 серпня 2013 року під час наступної зустрічі між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , яка також відбувалась в офісному приміщенні останнього, ОСОБА_11 передав чергову частину обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становить 7993 гривні.
		У ході зустрічі, у зв`язку з призначенням суддею ОСОБА_6 до розгляду цивільних справ №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, між ними досягнуто домовленість про наступну зустріч, яка має відбутись 19 серпня 2013 року, до початку судового засідання, під час якої ОСОБА_11 повинен передати ОСОБА_7 наступу частину обумовленої суми неправомірної вигоди.
		Діючи за попередньою домовленістю, ОСОБА_11 прибув приблизно о 9-30 год. 19 серпня 2013 року до офісного приміщення ОСОБА_7 , де до початку запланованого судового засідання у цивільних справах №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц передав останньому 8800 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становить 70338,4 грн., як частину неправомірної вигоди за задоволення суддею ОСОБА_6 позовних вимог у вказаних цивільних справах.
		У подальшому, 19 серпня 2013 року, приблизно о 10-00 год. в приміщенні службового кабінету судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_6 відбулось судове засідання одразу у двох цивільних справах №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, під час якого були прийняті судові рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до ТОВ «Експрес» та визнання за ними права власності на транспортні засоби.
		Після одержання 19 серпня 2013 року грошових коштів від ОСОБА_11 у сумі 8800 доларів США ОСОБА_7 зустрівся із суддею ОСОБА_6 в місті Біляївка Одеської області, поблизу будинку №54 по вул. Костіна, у точно не встановлений слідством час, та передав їй частину обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 4 тис. доларів США.
		Приблизно об 11 годині 30 хвилин 28 серпня 2013 року ОСОБА_11 , діючи за раніше досягнутою домовленістю з ОСОБА_7 , зустрівся з останнім поблизу приміщення Біляївського районного суду Одеської області.
		З метою приховування своїх злочинних дій, ОСОБА_7 запросив ОСОБА_11 до власного автомобіля марки «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_1 , де окрім нього вже знаходився ОСОБА_16 , почав рух по території Біляївського району Одеської області.
		У ході цієї зустрічі ОСОБА_7 , реалізуючи спільний з ОСОБА_6 злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди в сумі 35000 доларів США, у присутності ОСОБА_16 одержав від ОСОБА_11 останню частину обумовленої суми в розмірі 167200 гривень.
		З описаних вище обставин, а також ураховуючи, що ОСОБА_6 19 серпня 2013 року позовні вимоги у цивільних справах № 496/4006/13-ц та № 496/3801/13-ц задовольнила, в її діях вбачається одержання неправомірної вигоди на загальну суму 285496,4 грн., що більш ніж у 200 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великим розміром.
		Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення в інтересах третіх осіб дії, з використанням службового становища,  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України.
		   
		   Допитана в судовому засіданні обвинувачена  ОСОБА_6 своєї вини у інкримінованому їй злочині не визнала.
		   Пояснила суду, що вона працює суддею Біляївського районного суду Одеської області. Обвинувачений  ОСОБА_7 працював у неї помічником судді довгий час  більше дев`яти років. Стосунки між ними були добрі. Її старший брат є віруючою людиною, і ходить з батьками  ОСОБА_7  в одну церкву у м. Теплодар. 
		   Коли  ОСОБА_7 працював ще у суді, він попросив у неї позичити гроші на придбання автомобіля марки «Ауді -6». Це було взимку 2011 року. Він приїхав до неї додому, і вона позичила йому кошти у сумі 5000 дол. США. На той час у неї така сума коштів була, навіть більша, оскільки вона живе одна з сином, а інші двоє дітей живуть самостійно і мають свої сім`ї. Крім суддівської винагороди у розмірі 4000 гривень, на той час вона отримувала також і пенсію, і тому змогла накопити таку суму коштів. 
		Розписки у нього вона не брала, так як довіряла. Конкретний строк повернення позики вона  ОСОБА_7  не встановлювала. Сказала лише, що вказану суму коштів він може їй віддавати частинами. 
		Вважала, що ОСОБА_7 вказану суму коштів зможе повернути, так як знала, що у  ОСОБА_7  з дружиною є автобус, у ОСОБА_7 і його дружини є батьки, працюють всі, автобус приносить прибутки, тобто було з чого віддавати борг. У 2012 році, коли точно не пам`ятає, ОСОБА_7 сам привіз їй частину позиченої у неї суми коштів у розмірі 1000 доларів США. Щодо негайного повернення ним решти суми боргу вона не наполягала, оскільки нагальної потреби у даних коштах у неї тоді не було. До того ж, вона знала, що у ОСОБА_7 на той час справи складалися не дуже добре, зокрема, що у нього обікрали квартиру, що у нього є малий син, який хворіє, і на його лікування потрібні кошти. 
		   Решту боргу у сумі 4000 доларів США ОСОБА_7 їй повернув можливо 20-21 серпня 2013 року, точної дати не пам`ятає. Перед цим, як віддати їй кошти, того дня ОСОБА_7 зателефонував їй на мобільний телефон, але вона була зайнята у судовому засіданні, і сказала, що передзвонить. Звільнившись, вона передзвонила ОСОБА_7 , і той попросив її під`їхати до нього в офіс. Після цього, коли вона їхала на обідню перерву, вона заїхала по дорозі до офісу ОСОБА_7 , який знаходиться неподалік будівлі суду, і там біля офісу ОСОБА_7 передав їй 4000 доларів США, сказавши їй, що він непогано заробив.
		Пояснила також, що зазначені дві цивільні справи надійшли у її провадження по авторозподілу, як у будь-якому суді України, з канцелярії суду, після їх розподілу через автоматизовану систему авторозподілу. На той період у Біляївському районному суді декілька суддів були у відпустці. Сама вона теж збиралася йти у відпустку, здається з 02 вересня 2013 року. Оскільки у справі були одні і ті ж відповідачі, вона згідно установленої практики, призначила розгляд даних справ на один і той же день, щоб відповідачі декілька раз не приїжджали до суду. На скільки вона пам`ятає, при розгляді даних цивільних справ був присутній представник позивачів з довіреностями від кожного з позивачів, та представник відповідачів. На той день у неї було призначено до розгляду 19 судових справ, так як вона збиралася у відпустку, і хотіла, щоб у неї було менше залишків нерозглянутих справ. 
		Оскільки у Біляївському суді працює 11 судів, а залів судових засідань у суді лише 2, у суді діє практика розгляду судових справ у кабінетах суддів. В зв`язку з браком часу, враховуючи, що її кабінет не обладнаний апаратурою технічної фіксації судового засідання, учасникам судового засідання у даних цивільних справах, як це робилося і в інших аналогічних випадках, було запропоновано слухати справу без технічної фіксації, на що вони погодилися, і у підтвердження чого написали відповідні письмові заяви. Представник відповідача не заперечував проти задоволення позову, і особливих складностей у розгляді цих справ вона не вбачала. Вважала їх безпроблемними, і тому призначили їх до судового розгляду до свого виходу у відпустку. 
		Стосовно того, чи підходив до неї ОСОБА_7 у кінці липня 2013 року з матеріалами, на підставі яких були виготовлені позовні заяви, які потім потрапили у її провадження, відповіла, що такого факту не було. З приводу даних цивільних справ ОСОБА_7 у подальшому до неї теж не підходив, і не радився. 
		ОСОБА_11  вона вперше побачила у своєму службовому кабінеті при розгляді зазначених цивільних справ, оскільки він представляв інтереси позивачів. До цього часу вона його раніше не бачила. 
		В судовому засіданні були присутніми представник позивачів  ОСОБА_11  та представник відповідача. Від іншого відповідача у справі була розписка про розгляд справи за його відсутності. Так як справи були безпроблемні, і відповідачі визнавали позовні вимоги, вона задовольнила обидва позови. 
		При розгляді даних справ в судове засідання також заходив і  ОСОБА_7 . Однак, вона не вважала це порушенням процесу судового розгляду, так як судове засідання було відкритим. Присутністю ОСОБА_7 при розгляді даних справ вона теж не була здивована, оскільки ознайомившись з матеріалами позовів припускала, що дані позовні заяви готував  ОСОБА_7 . Такого припущення вона дійшла виходячи зі стилістики написання позовних заяв  ОСОБА_7 , яка їй була знайома, оскільки  ОСОБА_7  на протязі дев`яти років готував їй проекти судових рішень під час роботи на посаді її помічника, а коли став займатися приватною юридичною практикою, неодноразово подавав до суду позовні заяви, які перебували також у її провадженні. Взагалі при вивченні матеріалів судових справ вона часто здогадується, хто з відомих їй адвокатів, готував матеріали відповідної справи, виходячи зі стилю написання, шрифту, принтеру, на якому роздруковувалися відповідні матеріали, тощо. В зв`язку з цим, нічого незвичайного у присутності  ОСОБА_7  при розгляді зазначених цивільних справ, вона не вбачала. До того ж, наскільки вона пам`ятає, у той день нею також слухалася цивільна справа за позовом ОСОБА_17 з приводу спадкового майна, матеріали якої готував  ОСОБА_7 . Взагалі  ОСОБА_7  майже кожного дня приходив до Біляївського суду, ходив по кабінетах, заходив у судові засідання, і був у суді «своєю людиною». Також часто він заходив і до неї, і консультувався у неї з різних юридичних питань. 
		При розгляді зазначених цивільних справ, вона декілька разів зверталася до ОСОБА_7 з питаннями стосовно явки сторін, оскільки вважала, що він має відношення до підготовки матеріалів зазначених цивільних справ, і йому ці обставини можуть бути відомі. До того ж, вона поспішала, а її новий секретар судового засідання, яка на даній посаді працювала близько двох тижнів, ще не добре орієнтувалася у всіх процесуальних питаннях. 
		Справи розглядалися нею по черзі з її виходом у нарадчу кімнату. Оскільки у неї, нарадча кімната фактично відсутня, та її вихід у нарадчу кімнату здійснювався шляхом пропозиції іншим учасникам судового засідання залишити її кабінет на певний час. 
		Спочатку вона розглянула одну справу, потім іншу. З приводу того, що у протоколах судових засідань по зазначеним цивільним справам зазначено один і той же час, пояснила, що це помилка, яку допустила її секретар судового засідання за браком досвіду. 
		Чому у обвинуваченого ОСОБА_7 під час досудового розслідування було виявлено судові рішення з її підписом, пояснити не змогла, зазначивши, що судові рішення видає не вона, і не її секретар чи помічник, а канцелярія суду, де дані рішення реєструються і посвідчуються печаткою суду, яка там зберігається. Тому, на дане питання можуть дати відповідь ОСОБА_7 і відповідний працівник канцелярії суду. Проекти судових рішень по даних цивільних справах готувала її помічник ОСОБА_18 . Вона їх переглянула, внесла деякі корективи, та передала помічнику для внесення виправлень у проекти рішень та подальшого роздруку. Оскільки зазначені рішення ніхто не оскаржував, і вони набрали чинності, вважає їх законними. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_7 своєї вини у інкримінованому йому злочині не визнав.
		   Пояснив суду, що він з 01.11.2003 року по жовтень 2012 року працював у Біляївському районному суді Одеської області на посаді помічника судді ОСОБА_6 . За час роботи з суддею у них склалися добрі відносини. Вона була у нього на весіллі. Він часто бував у неї вдома, і вона бувала у нього вдома теж. 
		   В жовтні 2012 року він звільнився з роботи, так як вирішив займатися адвокатською діяльністю, і відкрив свій кабінет в м. Біляївці по вул. Костіна. В основному він займався підготовкою матеріалів для подачі до суду та представництвом інтересів громадян у суді за довіреностями. 
		   Весною 2013 року йому зателефонував на мобільний телефон депутат Одеської міської ради  ОСОБА_19 , якого він знав як володільця одного з автотранспортних підприємств у місті Одесі, на якому працював його тесть  ОСОБА_20 .  ОСОБА_19 він знав заочно  декілька разів зустрічалися. Коли  ОСОБА_19 йому зателефонував, то у телефонній розмові запропонував йому надати юридичну допомогу у складанні різних документів. Після цього на протязі весни  середини літа 2013 року  ОСОБА_19 періодично до нього звертався з різних юридичних питань. Вони з ним часто зустрічалися у м. Біляївці.  ОСОБА_19 розраховувався з ним за послуги, які він йому надавав. Між ними виникли більш тісні стосунки.  ОСОБА_19 цікавився його справами, а також сім`єю, і він йому розповідав про свої проблеми, в тому числі й фінансові. Зокрема, розповідав, що у нього обікрали квартиру, і що він не може розрахуватися з боргами. Поступово їх стосунки стали приятельськими.
		Якось у другій половині липня 2013 року до нього зателефонував  ОСОБА_19 , і запропонував зустрітися на автозаправці «Окко», що знаходиться на Одеській окружній дорозі. Під час зустрічі  ОСОБА_19  повідомив йому, що у нього для нього є цікава справа  дуже прибуткова, і він зможе вирішити всі свої фінансові проблеми. При цьому пояснив йому, що він довгий час судиться зі своїми співвласниками по автотранспортному підприємству. На підприємстві є автобуси, на які накладено арешти. Власники хочуть продати ці автобуси, і є люди, які хочуть їх придбати. Вся проблема у тому, що заважають це зробити арешти. Люди вже сплатили кошти за ці автобуси, але зняти з них арешти не можуть, і готові заплатити значні кошти для вирішення цього питання  Так розповідав йому  ОСОБА_19 . На даний час є покупці на чотири автобуси і один автомобіль марки «Део-Ланос», і вже сплатили за них кошти, але оформити їх на себе не можуть у зв`язку з судовими тяжбами. Також  ОСОБА_19  повідомив його, що за цю роботу люди, які заінтересовані у цій справі, готові витратити 5000 доларів США на автобуси, і 2500 доларів США на автомобіль марки «Део-Ланос». Його робота буде полягати у правильній юридичній оцінці цієї справи, і якщо він вирішить, що справа виграшна, і правильно оформить усі документи, люди будуть готові добре розрахуватися за його роботу. В його роботу буде входити: юридичний аналіз справи, підготовка позовної заяви, та подальший повний контроль за ходом розгляду цієї справи у суді. 
		При цьому  ОСОБА_19  йому повідомив, що загальна сума коштів, які йому можуть заплатити за цю справу, складає 22500 доларів США. Однак, в той же час зазначив, що у нього є теж фінансовий інтерес у цій справі, і за таких «хороших» клієнтів він має поділитися з ним своїм гонораром. На таку пропозицію ОСОБА_19 він відповів, що спочатку йому необхідно подивитися відповідні документи, щоб оцінити перспективи справи. В той же час дана пропозиція його зацікавила, оскільки сума винагороди  не маленька. До того ж, ситуація з арештованими автобусами у якісь мірі йому була відома, оскільки його дружині належить автобус марки «Богдан», який використовується в роботі зазначеного підприємства, і який вони встигли вчасно переоформити. 
		Через декілька днів ОСОБА_19 приніс йому необхідні документи. Після вивчення матеріалів він з`ясував, що у судовій справі, яка буде розглядатися у суді на підставі складеної ним позовної заяви, мають приймати участь два відповідачі  автотранспортне підприємство та фізична особа, яка здійснювала консалтингові послуги з приводу оформлення документів на транспортні засоби, і яка була зареєстрованою у Біляївському районі, в зв`язку з чим дану справу можливо було розглядати у межах територіальної юрисдикції Біляївського суду. Власне через цю обставину ОСОБА_19 і звернувся до нього з такою пропозицією. Коли він запитав ОСОБА_19 , чи буде ця справа спірна, той йому відповів, що представник автотранспортного підприємства не буде заперечувати проти позову, а інший відповідач  тим більше. Як він йому пояснив, головне, чого вони непокоїлися, було питання виконання рішення суду. А тому, важливо було все правильно юридично оцінити, щоб рішення суду було виконаним. Він погодився.
		В останніх числах липня 2013 року вони знову зустрілися з ОСОБА_19  у м. Біляївці у кафе «Звездное». Разом з ним на зустріч приїхав чоловік, який представився  ОСОБА_11 , та чоловік на ім`я ОСОБА_21 , прізвище якого, як він пізніше дізнався при розгляді даного кримінального провадження у Березанському районному суді, ОСОБА_22 . Зазначені особи представилися йому покупцями арештованих транспортних засобів, які заінтересовані у позитивному розгляді судової справи, і будуть оплачувати його послуги.
		По суті, вони повторили всі умови, які йому перед цим назвав ОСОБА_19 , зокрема підтвердили названу ним суму винагороди, і наголосили на тому, що він має взяти на себе зобов`язання грамотно підготувати позов, щоб рішення суду було виконано.
		Жодних вимог та умов з приводу розгляду цивільної справи за даним позовом він  ОСОБА_11 не пред`являв, оскільки справа ще не була у суді, і ні про які хабарі мова йти не могла. Вони самі запропонували йому винагороду за його послуги. Крім того, він запропонував ОСОБА_19 , ОСОБА_11 та відповідно Фадєєву, укласти з ним договір про надання юридичних послуг відповідно до закону і зробити довіреність на його ім`я. Однак ОСОБА_19 на це йому відповів, що у них немає на це зайвих грошей і часу, і що він буде гарантом їхніх відносин. При цьому запевнив, що ніхто нікого не обмане, що з ним розрахуються, а він, відповідно, виконає свою роботу. Таким чином вони дійшли згоди.
		Так як пакет необхідних документів у нього вже був, після цієї зустрічі він на протязі декількох днів підготував позовну заяву, і подзвонив ОСОБА_19 та сказав, що все готово, але позивачам треба приїхати, почитати позовну заяву і її підписати. Після цього її можна буде подавати до суду. Зазначив, що по суті, всі розмови з приводу даної справи він вів з ОСОБА_19 .. ОСОБА_11 тільки приїжджав і віддавав йому гроші. Після розмови з ОСОБА_19 до нього приїхав ОСОБА_11 , і навіть не читаючи позовну заяву, підписав її від імені всіх позивачів. 
		Підписану ОСОБА_11 позовну заяву в інтересах ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до ТОВ «Експрес» про визнання укладених між ними договорів оренди та договорів про надання фінансової допомоги - удаваними, визнання за вказаними особами права власності на транспортні засоби, які є предметом договорів, а також зняття арешту з транспортних засобів, накладених УМВС України в Одеській області, він здав до канцелярії Біляївського районного суду. 
		Через декілька днів він дізнався, що через систему автоматизованого розподілу справ, дану справу розподілено на суддю ОСОБА_6 , і повідомив про це ОСОБА_19 по телефону. У телефонній розмові ОСОБА_19 повідомив його, що покупці хочуть купити ще машини, і запитав у нього, чи згоден він підготувати і подати до суду ще один позов. На це він йому відповів, що якщо з документами по цій справі все нормально, то він погоджується підготувати ще один позов. При цьому вони домовилися, що у випадку підготовки та подачі до суду ОСОБА_7 другого цивільного позову, загальна сума його винагороди по двом цивільним справам буде складати 35000 доларів США. З цієї суми коштів 15000 доларів США він віддасть ОСОБА_19 у якості подяки за те, що він знайшов для нього таких клієнтів, а решту коштів у розмірі 22000 доларів США залишить собі як винагороду за його юридичні послуги.
		Після цього до нього приїхав вже ОСОБА_11 , і привіз йому пакет необхідних документів з довіреностями від позивачів. Це було у перших числах серпня 2013 року, точної дати не пам`ятає. Перед приїздом ОСОБА_11 . ОСОБА_19  йому казав, що всієї обумовленої суми гонорару у замовників на даний час не має, але запевняв його, що його не обмануть, і з ним розрахуються за виконану роботу у повному обсязі. Він йому повірив, і ніяких питань до ОСОБА_11 з даного приводу у нього не виникало.
		Коли ОСОБА_11 поїхав, він на підставі привезених ним документів склав ще одну позовну заяву від імені ОСОБА_12 до ТОВ «Експрес» про визнання укладених між ними договорів оренди та договорів про надання фінансової допомоги  удаваними, визнання за ОСОБА_12 права власності на транспортні засоби, які є предметом вказаних договорів, а також зняття арештів з транспортних засобів, накладених УМВС України в Одеській області, і подав її до канцелярії Біляївського районного суду. Через деякий час він дізнався, що розгляд цивільної справи за першим поданим позовом призначено на 12 серпня 2013 року, і якщо не помиляється, взяв у суді ухвалу про відкриття провадження у даній справі. Після цього він подзвонив ОСОБА_11 і повідомив його про дату судового засідання. Приблизно 7-8 серпня до нього приїхав ОСОБА_11 і передав йому 4000 доларів США.
		Перед першим засіданням по першому позову йому подзвонив ОСОБА_19 , і повідомив його, що представника відповідача  автотранспортного підприємства не буде.
		Тоді він подзвонив ОСОБА_11 , і сказав йому, щоб він даремно не їхав до суду на розгляд справи, оскільки представника відповідача не буде, що він і зробив. Таким чином, у перше судове засідання у даній цивільній справі ніхто не з`явився.
		Потім він дізнався, що і другий поданий ним цивільний позов теж розподілено на суддю ОСОБА_6 , і підійшовши до її секретаря дізнався, що розгляд обох цивільних справ за поданими ним позовами призначено на 19 серпня 2013 року. 
		В той час він часто зустрічався з ОСОБА_19 у м. Біляївці, який туди часто приїздив у справах, які, за його словами, він мав з Головою Біляївської державної адміністрації.
		Під час їхніх зустрічей ОСОБА_19 йому розповідав, що ОСОБА_11 дуже переживає з приводу зазначених цивільних справ, бо гроші не маленькі. Казав йому, щоб він його заспокоював, і на його запитання, які він буде йому задавати, відповідав йому, що все вирішено. Оскільки ОСОБА_19 вмів переконувати, то він піддався на його вплив, і погодився виконувати його вказівки щодо того, як треба вести розмови з ОСОБА_11 
		 
		19.08.2013 року він зустрівся з ОСОБА_19 у м. Біляївці, і останній повідомив його, що сьогодні до нього приїде ОСОБА_11 і привезе йому ще частину суми гонорару у розмірі 8800 доларів США, бо всієї суми у нього зараз не має. Решту суми він привезе йому тоді, коли приїде за судовими рішеннями у даній справі. При цьому ОСОБА_19 попередив його, що ОСОБА_11 буде просити у нього знижку, і щоб він йому у цьому відмовив. Тепер він розуміє з якою ціллю ОСОБА_19 казав йому таке говорити, оскільки виявилося, що їхні зустрічі ОСОБА_11 фіксував на відео.
		Напередодні 19.08.2013 року він спілкувався з відповідачем у даних цивільних справах, і той повідомив його, що він не зможе прийняти участь у судових засіданнях 19.08.2013 року. Тоді він запропонував відповідачу написати до суду письмові заяви про розгляд справ за його відсутності, що останній і зробив. Вказані заяви він відніс до канцелярії Біляївського районного суду.
		19.08.2013 року до нього у кабінет зранку приїхав ОСОБА_11 і передав йому частину обумовленої суми його винагороди у розмірі 8800 доларів США. Після цього вони обоє пішли до суду, і справи за його позовами, які він подав до суду, суддею ОСОБА_6 були розглянуті. Цього ж дня, він знов зустрівся з ОСОБА_19 і той запропонував з отриманої ним вранці у ОСОБА_11 суми грошових коштів 4000 доларів США віддати йому в рахунок його долі, як між ними було домовлено, а 4800 доларів США залишити собі. Остаточні розрахунки вони вирішили провести між собою тоді, коли ОСОБА_11 віддасть йому суму винагороди, що залишилася.
		 
		Крім того, повідомив суду, що у грудні 2011 року він, перебуваючи у довірчих та дружніх стосунках з суддею ОСОБА_6 , у якої він довгий час працював помічником, він позичив у останньої грошові кошти у розмірі 5000 доларів США, які йому були необхідні для придбання автомобіля марки «Ауді-6». Частину з необхідної суми коштів на купівлю автомобіля вони позичили у батьків, а 5000 доларів США не вистачало. Через це він, знаючи, що у ОСОБА_6 є кошти, попросив її позичити йому 5000 доларів США, на що вона погодилася. Розписки вона з нього не вимагала, і він її не писав. На протязі року з моменту позики він повернув їй частину боргу у розмірі 1000 грн. Однак, потім у нього почалися фінансові труднощі, оскільки автобус, який належав його дружині і використовувався в процесі підприємницької діяльності не приносив прибутків, на які вони розраховували, потім у них обікрали квартиру, далі настала фінансова криза, хворіли діти, тощо. В зв`язку з цим, решту суми боргу ОСОБА_6 він ніяк не міг повернути, однак вона його не квапила. 
		21.08.2013 року він вирішив, повернути ОСОБА_6 решту суми позичених у неї коштів, так як у нього були кошти, які йому сплатив ОСОБА_11 у якості частини його гонорару, і мав сплатити ще решту суми. В зв`язку з цим, 21.08.2013 року він зателефонував до судді ОСОБА_6  на мобільний телефон, але вона з ним не стала говорити, так як була зайнята у судовому засіданні. Пізніше через деякий час вона йому передзвонила, і він попросив її під`їхати до нього до офісу. Після цієї розмови, коли у ОСОБА_6 була обідня перерва, вона під`їхала до його офісу, який розташований неподалік суду, і зателефонувала йому, повідомивши, що вона знаходиться біля його офісу. Тоді він вийшов зі свого кабінету, і там на вулиці, передав їй решту суми свого боргу у розмірі 4000 доларів США. Після цього ОСОБА_6 поїхала далі у своїх справах. 
		Через декілька днів йому передзвонив ОСОБА_19 і попросив з ним зустрітися у м. Біляївці у кафе «Звездное». Під час їхньої зустрічі у зазначеному кафе ОСОБА_19 попросив його передати ОСОБА_11 судові рішення у цивільних справах розглянутих 19.08.2013 року, з відміткою, що вони вступили в законну силу, не 29.08.2015 року, як це передбачено законом, а 28.08.2015 року. На це він відповів, що навряд чи зможе це зробити, але спробує. Після цього він, дійсно дзвонив помічниці судді ОСОБА_6  ОСОБА_18 , як це зафіксовано на заслуханому у судовому засіданні аудіозаписі, і попросив її сприяти йому в отриманні даних судових рішень 28.08.2015 року, посилаючись на те, що ці рішення ніхто не буде оскаржувати. Стосовно своєї пропозиції ОСОБА_18 щодо передачі їй 200 доларів США у якості винагороди за її сприяння у даній справі, пояснив суду, що це був жарт. Ніяких коштів він ОСОБА_18 передавати не збирався, і вона це розуміла, оскільки між ними існували дружні відносини.
		Зранку 28.08.2015 року до нього приїхав ОСОБА_19 і повідомив його, що сьогодні до нього приїде ОСОБА_11 і привезе йому решту коштів за його роботу, але вже не у доларах США, а у гривнях у розмірі 171200 грн. В ході їхньої розмови ОСОБА_7 сказав ОСОБА_19 , що він не зміг отримати у канцелярії суду судові рішення для ОСОБА_11 з відміткою, що вони вступили у законну силу, оскільки дівчина з канцелярії суду відмовилася це зробити, а видала йому зазначені рішення з відміткою, що вони не вступили у законну силу. На це йому ОСОБА_19 відповів, що головне, щоб ОСОБА_11 з ним розрахувався, а копії рішень з відміткою, що вони вступили у законну силу, він забере потім.
		 
		Оскільки сума, яку мав йому привезти ОСОБА_11 28.08.2013 року була не маленька, на зустріч з ним він взяв з собою у якості охоронця ОСОБА_23  брата його дружини. Коли вони з ОСОБА_24 під`їхали до його офісу, то помітили біля нього незнайомі машини з незнайомими номерами. В зв`язку з цим, враховуючи, що у нього не було до ОСОБА_19 абсолютної довіри, він вирішив зустрітися з ОСОБА_11 в іншому місці, і отримати від нього кошти у його автомобілі. Після цього він подзвонив ОСОБА_11 , і попросив його під`їхати до будинку суду. Коли ОСОБА_11 приїхав до обумовленого місця, він запропонував йому сісти у його автомобіль, і коли ОСОБА_11 це зробив, вони від`їхали у сторону. Під час руху автомобіля ОСОБА_11 передав йому гроші у розмірі 171200 грн., з яких він 4000 грн. йому повернув, бо так зробити йому сказав ОСОБА_19 перед їхньою зустріччю. Вказані кошти у розмірі 171200 грн. Денис перерахував, після чого поїхав з ними додому, а вони з ОСОБА_11 пішли до канцелярії суду, де він отримав потрібні ОСОБА_11 судові рішення. 
		Того ж дня він звернув увагу, що незнайомі автомобілі, які він вранці помітив біля свого офісу, продовжують його переслідувати. Він занепокоївся, і в зв`язку з цим, подзвонив ОСОБА_19 . В ході їхньої розмови він спитав у нього, чи не його, часом, автомобілі слідкують за ним. На це ОСОБА_19 йому відповів, що зараз приїде до нього і розбереться. Ввечері він зустрівся з ним в м. Біляївці, але вже у іншому кафе. Під час їхньої зустрічі з ОСОБА_19 з ним були його дружина ОСОБА_25 та її брат ОСОБА_16 , який вранці з ним їздив на зустріч з ОСОБА_11 . В ході їхньої розмови ОСОБА_19 запитав у нього, чи привіз він йому його частину коштів з суми, яку йому вранці привіз ОСОБА_11 . На це він йому відповів, що зазначені кошти він залишив у себе в дома, оскільки боїться з ними їздити по причині того, що якісь люди його переслідують. Тоді ОСОБА_19 сказав йому, що у нього багата уява, і ніхто не може за ним їздити. Таким чином ОСОБА_19 його заспокоїв, і коли вони після даної зустрічі їхали до дому, за ним ніхто вже не їхав. Однак, коли він вже був вдома, ввечері біля свого будинку, він знов помітив підозрілі автомобілі та підозрілих людей, які ходили, і зазирали у вікна його будинку. 
		Після цього він вирішив, що ОСОБА_19 слід негайно віддати його частину грошей, і в той же вечір поїхав до нього у місто Одесу. Разом з ним поїхали також його дружина ОСОБА_25 , її брат ОСОБА_16 та батько дружини ОСОБА_20 . З ОСОБА_19 він зустрівся у його офісі у м. Одесі по просп.Маршала Жукова. Під час їх зустрічі він віддав ОСОБА_19 належну йому суму коштів у розмірі 45000 гривень, після чого вони поїхали до своїх знайомих в с. Фонтанка, де переночували.
		Наступного дня 29.08.2013 року йому на мобільний телефон відправив СМС- повідомлення ОСОБА_11 , що у нього проблеми з рішеннями. Потім йому зателефонував ОСОБА_19 і сказав, щоб він терміново привіз «нормальні» рішення, бо цей, тобто ОСОБА_11 обурюється. Після цього він поїхав в м. Біляївку, де у канцелярії суду взяв копії рішень з відміткою, що вони вступили у законну силу. Потім він поїхав на автозаправку «Окко», де вони домовилися з ОСОБА_11 зустрітися, і там передав йому копії зазначених судових рішень. Після цього він був затриманий працівниками міліції.
		Пояснив суду, що частину коштів, які йому передавав ОСОБА_11 у якості його винагороди за роботу, він того ж дня, ввечері віддав ОСОБА_19 . 
		Так, 07-08 серпня 2013 року він отримав від ОСОБА_11 4000 доларів США, які того ж дня повністю віддав ОСОБА_19 . 
		Також всі кошти, які він отримав у ОСОБА_11 10-11 серпня 2013 року у розмірі 1000 доларів США він теж віддав ОСОБА_19 .
		З переданих йому ОСОБА_11 19.08.2013 року коштів у розмірі 8800 доларів США, 4000 доларів США віддав ОСОБА_19 , а 4800 доларів США залишив собі.
		З переданих йому ОСОБА_11 28.08.2013 року коштів у розмірі 171200 грн., з яких він фактично отримав 167000 гривень, оскільки 4000 гривень тоді ж повернув ОСОБА_11 , 45000 гривень він передав ОСОБА_19 , а решту коштів у сумі 122000 грн. залишив собі.
		 
		Для підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, прокурором в ході судового провадження було забезпечено явку свідків обвинувачення, які були допитані в судовому засіданні.
		Так, допитаний судом свідок  ОСОБА_19  повідомив суду, що він є депутатом Одеської міської ради, і раніше до 2009 року він працював директором ТОВ «Експрес». З ОСОБА_20 , який працює підприємцем на автотранспортному підприємстві, що знаходиться у м. Одесі по просп. Маршала Жукова, 32 б, де на даний час знаходиться його депутатська приймальня, і інтереси якого він періодично представляє за довіреністю, він знайомий близько десяти років, з часу його роботи на посаді директора ТОВ «Експрес». Також він знайомий з донькою ОСОБА_20  ОСОБА_16 , та її чоловіком ОСОБА_7 . Обставин його знайомства з ОСОБА_7 не пам`ятає. У серпні 2013 року він декілька разів зустрічався з ОСОБА_7 з приводу заходів забезпечення позову, що стосувалися підприємства, інтереси якого він представляє у цивільній справі, яка в той час розглядалася у Біляївському районному суді Одеської області суддею ОСОБА_6 . Під час їхніх зустрічей ОСОБА_7  коштів йому не передавав. Тісних стосунків у нього з ним не було. Їхні зустрічі носили епізодичний характер. З суддею ОСОБА_6 він особисто незнайомий.  ОСОБА_11 він знає як одного з юристів м. Одеси. Близько з ним вони не знайомі, і стосунків з ним він не мав. 
		Допитана у судовому засіданні свідок  ОСОБА_18  повідомила суду, що на протязі трьох років вона працювала секретарем судового засідання судді ОСОБА_6 , а потім один рік працювала її помічником. Коли вона працювала секретарем судового засідання помічником судді ОСОБА_6 працював ОСОБА_7 , який пізніше звільнився з роботи і став займатися приватною юридичною практикою. Підтвердила, що під час роботи ОСОБА_7 у нього з суддею ОСОБА_6 були тісні дружні стосунки. Також дружні стосунки з ОСОБА_7 були і у неї. Коли ОСОБА_7 звільнився з роботи він часто з`являвся у Біляївському суді. Заходив як у справах, так і просто привітатися, оскільки його офіс знаходився неподалік від суду. 
		Стосовно цивільних справ №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, що надійшли до суду на початку серпня 2013 року, пояснила, що дані справи були передані судді ОСОБА_6 з канцелярії суду після їх авторозподілу через автоматизовану систему документообігу суду. Всіх обставин розгляду даних цивільних справ точно не пам`ятає.
		Показала суду, що у день розгляду зазначених цивільних справ суддею ОСОБА_6 розглядалося близько 20 судових справ,так як суддя збиралася йти у відпустку. 
		Дані цивільні справи, як і переважна більшість справ, розглядалися суддею ОСОБА_6 відповідно до встановленої у суді практики у її службовому кабінеті, оскільки у Біляївському суді працює 11 судів, а залів судових засідань у суді лише 2.
		При розгляді даних справ вона безпосередньо присутньою не була, так як знаходиться у іншому кабінеті. Проекти рішень у даних справах підготувала вона, а потім передала їх судді ОСОБА_6 для перевірки. Переглянувши проекти рішень суддя ОСОБА_6 внесла у них певні виправлення, і повернула їй для внесення виправлень у тексти рішень. Після цього вона внесла корективу у набраний нею на комп`ютері електронний текст рішень, роздрукувала їх, а потім передала судді на підпис. Копії зазначених рішень вона ОСОБА_7 не видавала, оскільки їх видає канцелярія суду. За підготовку проектів даних рішень, чи вчинення інших дій в інтересах ОСОБА_7 останній їй гроші не передавав. Стосовно телефонної розмови з ОСОБА_7 у якій йшла мова про передачу їй 200 доларів США за її сприяння ОСОБА_7 в отриманні копій зазначених рішень суду, пояснила суду, що у дійсності ОСОБА_7 не мав наміру передавати їй дані кошти. Оскільки до цієї розмови вони часто спілкувалися з ОСОБА_7 у жартівливій формі, вона зрозуміла, що сказане ОСОБА_7  це жарт. 
		Підтвердила суду, що зі слів ОСОБА_7 , з яким вона дуже часто раніше близько спілкувалася, їй було відомо про те, що ОСОБА_7 близько року, що передував цим подіям позичив у ОСОБА_6 гроші на придбання автомобіля, але яку, конкретно, суму, вона не знає. Зазначила також, що ОСОБА_7 звертався і до неї з проханням позичити йому гроші, але їх у неї не було, і тому вона йому відмовила. 
		Допитана у судовому засіданні свідок  ОСОБА_26  повідомила суду, що у серпні 2013 року вона працювала секретарем судових засідань у судді ОСОБА_6 . Про цивільні справи №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, які у той час розглядалися суддею ОСОБА_6 , вона знає, але всіх деталей не пам`ятає.
		Повідомила суду, що дані справи розглядалися у службовому кабінеті судді ОСОБА_6 без технічної фіксації, оскільки її кабінет не був обладнаний спеціальною апаратурою, а залів судових засідань, у яких така апаратура була встановлена, у Біляївському суді, де працювало одинадцять суддів,було всього лише два. Перед початком розгляду даних цивільних справ вона доповіла судді ОСОБА_6 про те, що зали судових засідань зайняті. Після цього суддя запитала, чи згодні представники сторін на розгляд справи без технічної фіксації, на що вони погодилися, і на її пропозицію написали відповідні письмові заяви про слухання справ без технічної фіксації. Хто саме з представників сторін приймав участь у судових засідання, на даний час не пам`ятає. Наскільки вона пригадує, у судовому засіданні були якісь люди. Судовий розгляд відбувався таким чином. 
		Спочатку перед судовим засіданням вона доповіла судді явку сторін, після чого передала справу судді ОСОБА_6 . Потім вона вела протокол судового засідання, у якому вона робила відповідні записи, як це вона робила і по всіх інших справах. Яким чином ОСОБА_6 проголошувала рішення суду у цих справах, і скільки часу зайняв судовий розгляд цих справ, на даний час не пам`ятає. Пригадує лише, що ці справи були безконфліктні. Її функції як секретаря судового засідання полягали у тому, що вона виготовляла протокол судового засідання, підшивала усі матеріали справи, і здавала її у канцелярію суду.
		Пояснила також, що після розгляду цих цивільних справ ОСОБА_7 до неї не звертався, а чи звертався він до помічника судді ОСОБА_6 . ОСОБА_18 , вона не знає. Показала, що ОСОБА_7  раніше приймав участь під час розгляду цивільних справ як представник. 
		Допитана у судовому засіданні свідок  ОСОБА_25  повідомила суду, що вона є дружиною обвинуваченого  ОСОБА_7 , і підтвердила викладені ОСОБА_7 обставини позики грошових коштів у судді ОСОБА_6 у розмірі 5000 доларів США у кінці 2011 року на придбання автомобіля марки «Ауді-6», з яких весною 2012 року вони повернули 1000 доларів США. 
		Крім того, свідок підтвердила, що ОСОБА_7 28.09.2013 р. дав їй 40 тис.грн., які вона в подальшому обміняла на 5 тис. дол. США та поклала на банківський рахунок. Вказана банківська картка та квитанції вилучені в ході обшуку у помешканні ОСОБА_7 . 
		Також свідок зазначила, що її батько ОСОБА_20 приніс знайдені у своєму домоволодінні 60 тис.грн., які в подальшому вилучені під час обшуку. Також ОСОБА_25 повідомила про те, що її чоловік при зустрічі з ОСОБА_19 28.08.2013 р. передав останньому пакунок з грошима.
		Допитаний у судовому засіданні свідок  ОСОБА_16  повідомив суду, що він є рідним братом  ОСОБА_25 , дружини обвинуваченого  ОСОБА_7 , і підтвердив суду викладені ОСОБА_7 обставини зустрічі ОСОБА_7 з ОСОБА_11 28.08.2013 року в автомобілі ОСОБА_7 , під час якої ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 гроші у розмірі 167200 грн., які він особисто перерахував, а потім завіз до квартири свого батька ОСОБА_20 .
		Також свідок підтвердив викладені ОСОБА_7 обставини їх зустрічей з ОСОБА_19 28.08.2013 року у м. Одесі, під час якої ОСОБА_7 передав ОСОБА_19 певну суму коштів.
		Крім того, свідок підтвердив викладені ОСОБА_7 обставини позики грошових коштів у судді ОСОБА_6 у розмірі 5000 доларів США у кінці 2011 року, яких йому не вистачало на купівлю автомобіля марки «Ауді-6». 
		Допитаний у судовому засіданні свідок  ОСОБА_20  повідомив суду, що він є батьком  ОСОБА_25 , дружини обвинуваченого  ОСОБА_7 , і підтвердив суду викладені ОСОБА_7 обставини їх зустрічі з ОСОБА_19 28.08.2013 року у м. Одесі в ТОВ «Експрес», під час якої ОСОБА_7 передав ОСОБА_19 гроші у сумі 45000 гривень, які він особисто перед цим порахував в автомобілі. 
		Також підтвердив, що 29.09.2013 року його дружина знайшла у їхній квартирі 60000 гривень, походження яких йому не було відомо, які він потім переніс до квартири ОСОБА_7 , і які у подальшому були вилучені під час обшуку квартири.
		Крім того, свідок підтвердив, що ОСОБА_7 з дочкою наприкінці 2011 року купили автомобіль, на придбання якого вони позичали гроші у батьків ОСОБА_7 , а також, наскільки йому відомо зі слів дочки та зятя, частину коштів у розмірі 5000 доларів США їм позичила суддя ОСОБА_6 , які їй необхідно було повернути.
		Допитана у судовому засіданні свідок  ОСОБА_27  повідомила суду, що вона є дочкою обвинуваченої  ОСОБА_6 , і добре знає обвинуваченого ОСОБА_7 , який працював помічником у її матері. 
		Пояснила також, що 29.08.2014 року близько 18:00 год. вона знаходилася зі своїм меншим братом на подвір`ї біля житлового будинку, у якому мешкає ОСОБА_6 . Раптом на територію домоволодіння зайшла група людей, серед яких були працівники прокуратури, які показали їй відповідні посвідчення. Представившись вони запропонували їй з братом сісти за стіл, який знаходився на дворі, і повідомили, що будуть проводити обшук у будинку ОСОБА_6 . Приблизно через десять хвилин вони оголосили їм текст Ухвали суду про проведення обшуку, і запропонували їй добровільно видати всі речі, які у неї були при собі, і які можуть мати для них значення. Після цього вона стала витягати з належного її рюкзака, який при ній знаходився, гроші, документи та банківські картки. Серед виданих нею грошей, зокрема були гроші у національній валюті гривні та 350 доларів США, а саме 3 купюри номіналом по 100 доларів США, і одна купюра номіналом 50 доларів США. Скільки було у неї гривень  вже не пам`ятає. Всі видані нею речі були вилучені працівниками прокуратури. Після цього їй запропонували видати ключі від будинку, але їх у неї не було. Тоді, через деякий час працівники прокуратури викликали працівників МЧС, які зрізали металеву решітку на вікні будинку, і проникнувши в середину будинку через вікно розпочали там обшук. В ході обшуку оглядалися всі кімнати будинку, та вилучались якісь кошти. Її мати ОСОБА_6 при обшуку будинку присутньою не була, так як знаходилася у Біляївській лікарні через погіршення стану здоров`я.
		По завершенні обшуку будинку, який закінчився 30.08.2014 року після опівночі, працівники прокуратури склали протокол обшуку.
		Пізніше, речі, вилучені у неї особисто на початку обшуку, крім 300 доларів США, їй були повернуті.
		Показала суду, що 350 доларів США, які вона мала при собі, і які у неї були вилучені, це залишок з 1000 доларів США, які їй дала її мати ОСОБА_6 за деякий час до обшуку на придбання одягу дітям та продуктів. Решту коштів вона розтратила. Коли ОСОБА_6 давала їй ці кошти, вона пояснила їй, що це кошти, якій їй повернув ОСОБА_7 в рахунок свого боргу. 
		Свідок зазначила, що про факт надання позики ОСОБА_6 грошових коштів ОСОБА_7 , зі слів матері, вона знала раніше, але точну суму позики не знає.
		Також підтвердила суду, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були дуже добрі стосунки. Вона була у нього на весіллі. Вона часто йому допомагала, наприклад, коли у ОСОБА_7 хворіли діти.
		В судовому засіданні 25.04.2014 року судом було задоволено клопотання прокурора про виклик в наступне судове засідання, призначене на 07.05.2014 року, свідків обвинувачення  ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 .
		   В судове засідання, призначене на 07.05.2014 року вказані свідки не з`явилися, в зв`язку з чим, розгляд кримінального провадження було відкладено.
		   В подальшому свідків обвинувачення  ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 суд викликав в судові засідання, призначені на наступні дати: 13.05.2014 року, 26.05.2014 року, 10.06.2014 року, 20.06.2014 року, 10.07.2014 року, 15.08.2014 року, 26.08.2014 року, 03.09.2014 року, 15.09.2014 року, 25.09.2014 року, 03.10.2014 року, 08.10.2014 року, 27.10.2014 року, 12.11.2014 року, 20.11.2014 року, 03.12.2014 року, 10.12.2014 року, 22.12.2014 року, 13.01.2015 року, 23.01.2015 року, 06.02.2015 року, 11.03.2015 року, 17.03.2015 року, 27.03.2015 року, 16.04.2015 року, 07.05.2015 року, 25.05.2015 року, 15.06.2015 року та 01.07.2015 року.
		Разом з тим, впорушення вимог ч.3 ст.23 КПК України, якою встановлено обов`язок сторони обвинувачення забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом, прокурор так і не забезпечив явку у судове засідання зазначених свідків обвинувачення, незважаючи на те, що по причині їх неявки розгляд даного кримінального провадження судом неодноразово відкладався. 
		В зв`язку з цим, з огляду на положення п.21 ч.1 ст.7, ст.28 КПК України щодо необхідності дотримання розумних строків кримінального провадження, свідки обвинувачення  ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 не були допитані судом по причині незабезпечення прокурором їх присутності у судовому засіданні.
		Таким чином, аналізуючи показання допитаних у судовому засіданні свідків обвинувачення, суд вважає, що свідки  ОСОБА_18  і  ОСОБА_26 підтвердили лише факт перебування у провадженні судді  ОСОБА_6 цивільних справ №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, судовий розгляд яких було здійснено за спрощеною процедурою, згідно пояснень свідка  ОСОБА_26 , що також не заперечує обвинувачена.
		Свідок  ОСОБА_16  підтвердив факт зустрічі  ОСОБА_7  з  ОСОБА_11  28.08.2013 року, під час якої останній передав  ОСОБА_7  грошові кошти у сумі 167200 грн., які свідок завіз до квартири батьків, що узгоджується з показаннями обвинуваченого  ОСОБА_7  у цій частині, а також показаннями свідка  ОСОБА_20 , у яких він підтверджує факт виявлення у його квартирі грошових коштів невідомого походження, які він потім відніс до квартири  ОСОБА_7 .
		Свідок  ОСОБА_25 підтвердила факт передачі їй  ОСОБА_7  грошових коштів у розмірі 40000 грн. 28.08.2013 року, а свідок  ОСОБА_27  повідомила суду про те, що незадовго до обшуку, який було проведено в будинку ОСОБА_6 29.-30.08.2014 року, її мати  ОСОБА_6  передала їй 1000 доларів США на покупку одягу дітям та харчів. Як пояснила їй  ОСОБА_6 , зазначені кошти їй віддав  ОСОБА_7  у рахунок погашення свого боргу, про наявність якого свідку було відомо і раніше. 
		Про обставини позички ОСОБА_6 ОСОБА_7 5000 доларів США наприкінці 2011 року підтвердили також  ОСОБА_18 , ОСОБА_25 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 .
		Свідок обвинувачення  ОСОБА_19 обставини, що мають значення для даного кримінального провадження, не повідомив. 
		Інших даних про наявність обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, зокрема, відомостей про наявність у  ОСОБА_6  спільного умислу з  ОСОБА_7  на отримання неправомірної вигоди за позитивне вирішення цивільних справ №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, зазначені свідки не повідомили. 
		Таким чином, суд вважає, що у показаннях свідків обвинувачення, які вони дали у судовому засіданні, відсутні дані для обґрунтованого висновку про наявність вини у діях  ОСОБА_6  в межах пред`явленого обвинувачення. 
		Також в судовому засіданні судом були оглянуті та дослідженні наступні речові докази і документи, надані прокурором на підтвердження обвинувачення, а саме:
		- Протокол усної заяви про злочин від 06.08.2013 року (Т.2, а.с.51), згідно якого ОСОБА_11 06.08.2013 року звернувся до ГУБОЗ МВС України з усною заявою, у якій зазначив, що суддя Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_6 вимагає через посередника ОСОБА_7 , який представився її колишнім помічником, неправомірну вигоду за винесення позитивного рішення про зняття арешту та визнання права власності на транспортні засоби, а саме 3 автобуси «Богдан», 1 автобус «БЛАС» та автомобіль «Деу ланос» 22500 доларів США. 
		Крім даних, які підтверджують факт звернення ОСОБА_11 до правоохоронного органу із заявою про вимагання від нього неправомірної вигоди за винесення позитивного рішення, інших фактичних даних щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зазначений доказ не містить; 
		- Протокол огляду та вручення від 16.08.2013 року з додатками (Т.2, а.с.60-64), згідно якого 16.08.2013 року ст. о/у в ОВС ГУБОЗ МВС України оглянуто та вручено ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 1000 доларів США. 
		Однак, будь-яких фактичних даних щодо обставин злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також даних про відповідні дії (бездіяльність) обвинуваченої ОСОБА_6 , направлені на скоєння даного злочину, зазначений доказ взагалі не містить; 
		- Протокол огляду та вручення від 19.08.2013 року з додатками (Т.2, а.с.65-90), згідно якого 19.08.13 року Головним оперуповноваженим ГУБОЗ МВС України оглянуто та вручено ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 9000 доларів США.
		Разом з тим, будь-яких фактичних даних щодо обставин злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також даних про відповідні дії (бездіяльність) обвинуваченої ОСОБА_6 , направлені на скоєння даного злочину, зазначений доказ теж не містить; 
		- Протокол огляду та вручення від 28.08.2013 року з додатками (Т.2, а.с.91-182), згідно якого 28.08.2013 року ст. о/у в ОВС ГУБОЗ МВС України оглянуто та вручено ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 172200 гривень.
		Проте, будь-яких фактичних даних щодо обставин злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також даних про відповідні дії (бездіяльність) обвинуваченої ОСОБА_6 , направлені на скоєння даного злочину, зазначений доказ теж не містить; 
		- Протокол обшуку від 29.08.2013 року з додатками (Т.2, а.с.184-186, Т.3, а.с.1-50), згідно якого 29.08.2013 року старшим слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України в присутності понятих проведено обшук службового кабінету судді ОСОБА_6 №5, в приміщенні Біляївського районного суду Одеської області, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Біляївка, вул. Кіпенко, 1, в ході якого вилучено виготовлені та завірені печаткою суду копії цивільних справ, а саме: цивільна справа №496/3801/13-ц на 89 аркушах, цивільна справа №496/4006/13-ц на 37 аркушах, фрагмент паперу білого кольору з написом, виконаним ручкою чорного кольору  «Энерг. 82/ кв.41 4-й этаж 0984064231 Рома», проекти рішень у цивільних справах справа №496/4006/13-ц на 4-х аркушах, а також у цивільній справі №496/3801/13-ц; 
		- mini відеокасета «Verbatim», серійний номер 5051CS4AR 140308 F, на якій зафіксовано хід та обставини обшуку службового кабінету судді ОСОБА_6 . 
		Однак, крім даних, які підтверджують факт перебування у провадженні судді ОСОБА_6  цивільної справи №496/4006/13-ц, і цивільної справи №496/4006/13-ц, що також не заперечують інші учасники кримінального провадження, інших фактичних даних щодо обставин злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також даних про відповідні дії (бездіяльність) обвинуваченої ОСОБА_6 , направлені на скоєння даного злочину, зазначені докази теж не містять; 
		- Протокол обшуку від 28.08.2013 року (Т.3, а.с.68-74), згідно якого 28.08.2013 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України в присутності понятих проведено обшук автомобіля марки «AUDI A6», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності  ОСОБА_7 , в ході якого вилучено: грошові кошти  ОСОБА_7  на загальну суму 4038 гривень, мобільний телефон марки «IPhone 4» чорного кольору серія та номер « НОМЕР_2 ID: BCG-E238A IS: 579S-E2380A», мобільний телефон «hTS» чорного кольору IMEI: НОМЕР_3 серійний номер НОМЕР_4  з додатковим номером 99HNZ086-00, з встановленою SIM-карткою мобільного оператора «Київстар», які поміщені у пакет №1; грошові кошти, видані  ОСОБА_16  у сумі 501 грн. та мобільний телефон марки «Samsung», серія та номер «1IMEI: НОМЕР_5 , 2 IMEI: НОМЕР_6 , S/N: НОМЕР_7 , з встановленою SIM-карткою мобільного оператора «Лайф», та з встановленою SIM-карткою мобільного оператора «Київстар», які поміщені у пакет №2; жорсткий диск до комп`ютера серії WD20EARX номер 5014ЕЕ206314197; два супровідних листи Біляївського районного суду Одеської області за вих. №20723 від 29.08.2013 року; супровідний лист Біляївського районного суду Одеської області за вих. №20724 від 29.08.2013 року; супровідний лист Біляївського районного суду Одеської області без вих. номера та дати до УДАІ МВС України в Одеській області з підписом ОСОБА_6 ; Рішення Біляївського районного суду Одеської області справа №496/3801/13-ц від 19.08.2013 року, скріплене гербовою печаткою та підписане від імені ОСОБА_6 , прошите та пронумероване на 7 аркушах; Рішення Біляївського районного суду Одеської області справа №496/4006/13-ц від 19.08.2013 року, скріплене гербовою печаткою та підписане від імені ОСОБА_6 , прошите та пронумероване на 4 аркушах; Рішення Біляївського районного суду Одеської області справа №496/4006/13-ц від 19.08.2013 року, скріплене гербовою печаткою та підписане від імені ОСОБА_6 , прошите та пронумероване на 4 аркушах; Рішення Біляївського районного суду Одеської області справа №496/3801/13-ц від 19.08.2013 року, скріплене гербовою печаткою та підписане від імені ОСОБА_6 , прошите та пронумероване на 7 аркушах; портфель чорного кольору, у якому знаходився ноутбук марки «Леново» серія та номер VB06584987, зарядний пристрій та інструкція до ноутбука; грошові кошти на загальну суму 7030 гривень; банківську картку ПриватБанк на ім`я ОСОБА_7 № НОМЕР_8 ; банківську картку ПриватБанк на ім`я ОСОБА_7 № НОМЕР_9 ; банківську картку ПриватБанк на ім`я ОСОБА_7 № НОМЕР_10 ; банківську картку ПриватБанк на ім`я ОСОБА_7 № НОМЕР_11 , які поміщені у пакет №4; 
		- mini відеокасета «Verbatim», серійний номер 148192CS4AR 2909538, на якій зафіксовано хід та обставини обшуку автомобіля марки «AUDI A6»; 
		Разом з тим, крім даних, які підтверджують обставини обшуку автомобіля обвинуваченого ОСОБА_7 марки «AUDI A6», проведеного 28.08.2013 року, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти та речі, належні обвинуваченому  ОСОБА_7  та свідку  ОСОБА_16 , в тому числі, посвідчені копії судових рішень у цивільних справах № 496/4006/13-ц та № 496/3801/13-ц, які виявили у  ОСОБА_7 , інших фактичних даних щодо обставин злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також даних про відповідні дії (бездіяльність) обвинуваченої ОСОБА_6 , направлені на скоєння даного злочину, зазначені докази теж не містять; 
		Факт виявлення у ОСОБА_7 копій судових рішень у цивільних справах № 496/4006/13-ц та № 496/3801/13-ц обвинувачений в судовому засіданні пояснив тим, що він за матеріальну винагороду готував матеріали позовів по даних цивільних справах згідно досягнутої домовленості між ним, ОСОБА_11 та ОСОБА_19 . До обсягу його обов`язків відповідно до їх домовленостей входив також його обов`язок отримати копії даних рішень у цих справах у канцелярії суду після розгляду цих справ, який він і виконав. Про те, що в отриманні зазначених рішень йому сприяла особисто ОСОБА_6 , до того ж, у зв`язку з їх злочинною домовленістю щодо отримання неправомірної вигоди за їх винесення, обвинувачений ОСОБА_7 суду не повідомляв, і будь-яких доказів, які б свідчили про інше, стороною обвинувачення не надано.
		Таким чином, у суду відсутні достатні підстави вважати, що вилучені у  ОСОБА_7  судові рішення у цивільних справах, підтверджують наявність у нього з ОСОБА_6 злочинної домовленості про отримання неправомірної вигоди за їх винесення суддею  ОСОБА_6 , оскільки такий висновок буде носити характер припущення. 
		 Крім того, частина виявлених та вилучених під час обшуку коштів та речей, належних обвинуваченому  ОСОБА_7  та свідку  ОСОБА_16 , не має жодного відношення до даного кримінального провадження; 
		- Протокол обшуку від 29-30.08.2013 року (Т.3, а.с.78-83), згідно якого 29-30.08.2013 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України в присутності понятих проведено обшук квартири АДРЕСА_5 , належної  ОСОБА_25 , в ході якого вилучено грошові кошти у розмірі 60000 гривень, банківську картку № НОМЕР_12 , банківську квитанцію №od260875dia3082914331991, та банківську квитанцію №od260875dia3082914375734. Як пояснила ОСОБА_25 , грошові кошти у розмірі 60000 гривень приніс її батько ОСОБА_20 незадовго до початку обшуку і передав їй. Як пояснив ОСОБА_7 на питання слідчого стосовно того, де знаходяться інші грошові кошти, одержані ним від ОСОБА_11 , зі 168000 гривень, отриманих від ОСОБА_11 , 40000 він передав своїй дружині ОСОБА_25 , і вона їх поклала на свій рахунок у ПриватБанку;
		 - mini відеокасета «Verbatim», серійний номер НОМЕР_13 , на якій зафіксовано хід та обставини обшуку квартири АДРЕСА_5 . 
		Крім даних, які підтверджують обставини обшуку квартири, належної дружині   ОСОБА_7 , проведеного 29-30.08.2013 року, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти та банківські картки, інших фактичних даних щодо обставин події злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також даних про відповідні дії (бездіяльність) обвинуваченої ОСОБА_6 , направлені на скоєння даного злочину, зазначені докази теж не містять.
		Факт виявлення у квартирі його дружини, з якою він разом проживає, частини грошових коштів, з тих коштів, які були оглянуті та передані ОСОБА_11 ст. о/у в ОВС ГУБОЗ МВС України, згідно Протоколу огляду та вручення від 28.08.2013 року  ОСОБА_7 пояснив тими ж самими обставинами, а саме, що дані кошти він отримав від  ОСОБА_11  у якості матеріальної винагороди відповідно до існуючої між ним,  ОСОБА_11  та  ОСОБА_19 домовленості щодо підготовки ним та подачі до Біляївського районного суду позовної заяви в інтересах ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до ТОВ «Експрес» про визнання договорів удаваними, визнання права власності на транспортні засоби та зняття арешту з транспортних засобів, а також позовної заяви від імені ОСОБА_12 до ТОВ «Експрес» з аналогічними позовними вимогами.
		Однак, даних про те, що виявлені під час обшуку кошти, є коштами які безпосередньо призначалися для передачі їх ОСОБА_7 суді ОСОБА_6 у якості неправомірної вигоди відповідно до їх спільної злочинної домовленості, і що дії ОСОБА_7 з отримання даних коштів від ОСОБА_11 охоплювалися умислом ОСОБА_6 , суду стороною обвинувачення не представлено. 
		- Протокол огляду документів (коштів) від 30.08.2013 року з додатками (Т.3, а.с.203-250) згідно якого 30.08.213 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України в присутності понятих оглянуто: пакет №1, у якому знаходяться грошові кошти у розмірі 60000 грн. та речі, вилучені під час обшуку квартири ОСОБА_7 29-30 серпня 2013 року, пакет №3, у якому знаходилися гроші у сумі 7030 грн. та речі, вилучені під час обшуку автомобіля марки «AUDI» ОСОБА_7 від 29.08.2013 року, пакет №2, у якому знаходилися грошові кошти та мобільний телефон, вилучені у ОСОБА_16 , пакет №1, у якому знаходилися грошові кошти та мобільний телефон, вилучені у ОСОБА_7 29.08.2013 року, прозорий файл, опечатаний паперовою біркою, у якому знаходиться відеокасета із записом невідкладного обшуку квартири ОСОБА_20 та обшуку квартири ОСОБА_25 , від 29-30.08.2013 року, прозорий файл, опечатаний паперовою біркою, у якому знаходиться відеокасета із записом обшуку автомобіля «Ауді А6» д. н. з. НОМЕР_1 від 29.08.2013 року, світлий конверт, у якому є чотири малих відеокасети з обшуку помешкання ОСОБА_6 від 29-30.08.2013 року;
		Крім даних, які свідчать про здійснення слідчим Генеральної прокуратури України процесуальної дії з огляду речей та коштів, вилучених під час обшуку квартири  ОСОБА_25 , обшуку автомобіля ОСОБА_7 , обшуку помешкання ОСОБА_6 , а також огляду носіїв інформації, на яких зафіксовано хід зазначених обшуків та невідкладного обшуку квартири ОСОБА_20 , під час якого нічого не вилучалося, інших фактичних даних щодо обставин злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також даних про відповідні дії (бездіяльність) обвинуваченої ОСОБА_6 , направлені на скоєння даного злочину, зазначені докази теж не містять; 
		- Протокол огляду (цифрових носіїв інформації) від 12.12.2013 року (Т.4, а.с.64-77) згідно якого 12.12.2013 року слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України провів огляд цифрових носіїв інформації, а саме: пластикову «Мікро СД» картку, що має позначення барвником «1087т» та наступні написи виробника «SP micro SD HC 8 GB» на боці картки, що має з`єднувальні контакти, виробничим способом виконано наступні написи «Y08GD 14 MAM НОМЕР_14 Made in Taiwan», пластикову «Мікро СД» картку, що має позначення барвником «1088т» та наступні написи виробника «GOOD RAM micro SD HC 8GB» на боці картки, що має з`єднувальні контакти, виробничим способом виконано наступні написи «E408G1325 TF2K113061108» та пластикову «Мікро СД» картку, що має позначення барвником «1026т» та наступні написи виробника «Transend micro SD HC 8 GB 86700638» на боці картки, що має з`єднувальні контакти, виробничим способом виконано наступні написи «9161BA 8G 09S11 Made in Taiwan».
		Проведеним оглядом встановлено, що при завантаженні пластикової картки «Мікро СД», що має позначення барвником «1087т» із адаптером до «карт-рідера» та його під`єднання до персонального комп`ютера, виявлено, що вона містить цифровий відео-файл, який відображає події 16.08.2013 року та обставини зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_7  в офісному приміщенні останнього, під час якої ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 кошти в розмірі 1000 доларів США (Т.4, а.с.65-68).
		При завантаженні пластикової картки «Мікро СД», що має позначення барвником «1088т» із адаптером до «карт-рідера» та його під`єднання до персонального комп`ютера, встановлено, що вона містить цифровий відео-файл, який відображає події 19.08.2013 року та обставини зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_7 в офісному приміщенні останнього до початку судового засідання у цивільних справах №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, під час якої ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 8800 доларів США (Т.4, а.с.68-70).
		Також даний відео-файл відображає обставини та зміст розмови ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , судді ОСОБА_6 та представника ТОВ «Експрес», яка відбулася 19.08.2013 року в кабінеті судді ОСОБА_6 під час розгляду цивільної справи №496/3801/13-ц (Т.4, а.с.70-72).
		При завантаженні пластикової картки «Мікро СД», що має позначення барвником «1126т» із адаптером до «карт-рідера» та його під`єднання до персонального комп`ютера, встановлено, що вона містить цифровий відео-файл, який відображає події 28.08.2013 року, і містить інформацію про обставини зустрічі ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , яка відбулася 28.08.2013 року в автомобілі ОСОБА_7 , під час якої останній одержав від ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 167200 гривень.
		У даному протоколі огляду наведено також Стенограми розмов від 16.08.2013 року, 19.08.2013 року, 28.08.2013 року, які велись між ОСОБА_7 і ОСОБА_11 ;
		- пластикову «Мікро СД» картку, що має позначення барвником «1087т», яка містить цифровий відео-файл, на якому зафіксовано події 16.08.2013 року та обставини зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_7  в офісному приміщенні останнього, під час якої ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 кошти в розмірі 1000 доларів США. Зміст зазначеного відео-файлу узгоджується з даними, викладеними у зазначеному вище Протоколі огляду (цифрових носіїв інформації) від 12.12.2013 року, зокрема, підтверджує правильність стенограми розмови між ОСОБА_7 і ОСОБА_11 від 16.08.2013 року; 
		- пластикову «Мікро СД» картку, що має позначення барвником «1088т», яка містить цифровий відео-файл, на якому зафіксовано події 19.08.2013 року та обставини зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_7 в офісному приміщенні останнього до початку судового засідання у цивільних справах №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, під час якої ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 8800 доларів США.
		Також на даному відео-файлі зафіксовано обставини та зміст розмови ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , судді ОСОБА_6 та представника ТОВ «Експрес», яка відбулася 19.08.2013 року в кабінеті судді ОСОБА_6 під час розгляду цивільної справи №496/3801/13-ц. Зміст зазначеного відео-файлу узгоджується з даними, викладеними у зазначеному вище Протоколі огляду (цифрових носіїв інформації) від 12.12.2013 року, зокрема, підтверджує правильність стенограми розмови між ОСОБА_7 і ОСОБА_11 від 19.08.2013 року;
		- пластикову «Мікро СД» картку, що має позначення барвником «1126т» та наступні написи виробника «Transend micro SD HC 8 GB 86700638» на боці картки, що має з`єднувальні контакти, виробничим способом виконано наступні написи «9161BA 8G 09S11 Made in Taiwan», яка містить цифровий відео-файл, на якому зафіксовано події 28.08.2013 року, і інформацію про обставини зустрічі ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , яка відбулася 28.08.2013 року в автомобілі ОСОБА_7 під час якої останній одержав від ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 167200 гривень. Зміст зазначеного відео-файлу узгоджується з даними, викладеними у зазначеному вище Протоколі огляду (цифрових носіїв інформації) від 12.12.2013 року, зокрема, підтверджує правильність стенограми розмови між ОСОБА_7 і ОСОБА_11 від 28.08.2013 року.
		Разом з тим, крім даних про обставини зустрічей ОСОБА_7 з ОСОБА_11 , які відбувалися 16.08.2013 року, 19.08.2013 року та 28.08.2013 року, під час яких обвинувачений отримував від ОСОБА_11 грошові кошти, даних про зміст розмови ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , судді ОСОБА_6 та представника ТОВ «Експрес», яка відбулася 19.08.2013 року в кабінеті судді ОСОБА_6 під час розгляду цивільної справи №496/3801/13-ц, інших беззаперечних фактичних даних, які б давали суду підстави для обґрунтованого висновку про те, що в обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був спільний умисел на отримання від ОСОБА_11  неправомірної вигоди в сумі 35000 доларів США, на думку суду, зазначені докази не містять. 
		Оцінюючи фрагменти розмови, яка велась 16.08.2013 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , під час якої останній задає ОСОБА_7 питання «Ви можете на тисячу  туди сюди?», «Ты обговаривал, все нормально?», на які ОСОБА_7 , відповідає: «Ну посмотрим, я не буду обещать, просто не от меня зависит…» (Т.4, а.с.65-68), фрагменти розмови, яка велась 19.08.2013 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , під час якої останній каже ОСОБА_7 : «…я ну ни у тебя, ни у Нины Игнатиевны никакой расписки да не требовал, что после ухвалы оно вступит в законную силу…», а ОСОБА_7 на це йому нічого не відповідає (Т.4, а.с.69), фрагменти розмови, яка велась 19.08.2013 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , під час якої останній каже ОСОБА_7 : «Деньги за решения есть, все есть», «Ваши взаимоотношения с пани, меня они знаеш мало волнуют» а, ОСОБА_7 нічого не відповідає на дану фразу ОСОБА_11 , суд зважає, що під час цих розмов  ОСОБА_6  присутньою не була, а тому могла не знати, що ОСОБА_7 веде зазначені переговори з ОСОБА_11 , зі змісту яких останній міг припустити про узгодженість їх дій. 
		Також суд враховує пояснення ОСОБА_7 дані ним з цього приводу, з яких вбачається, що ОСОБА_7 добре розумів, що ОСОБА_11 вважає, що зазначені кошти призначаються для передачі судді ОСОБА_6 у якості неправомірної вигоди, але не переконував його в іншому, бо так йому наказав робити з невідомих йому причин ОСОБА_19 . 
		Оцінюючи розмову, яка велась між ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , суддею ОСОБА_6 та представником ТОВ «Експрес», 19.08.2013 року в кабінеті судді ОСОБА_6 під час розгляду цивільної справи №496/3801/13-ц (Т.4, а.с.70-72), зміст якої за твердженням сторони обвинувачення підтверджує, що судове засідання відбувалось за спрощеною процедурою, а відтак, свідчить на користь сторони обвинувачення, суд враховує узгодженість такого порядку розгляду цивільних справ з загальною судовою практикою, що діяла у Біляївському районному суді, у зв`язку з браком вільних залів судових засідань та засобів технічної фіксації, що, крім обвинувачених, також підтверджують свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_26 . 
		Таким чином, суд вважає за неможливе зробити однозначний висновок про те, що зазначені фрагменти розмов беззаперечно свідчать на користь сторони обвинувачення у підтвердження наявності у ОСОБА_6 спільного з ОСОБА_7 умислу на отримання неправомірної вигоди. 
		До того ж, на думку суду, даних доказів явно недостатньо для підтвердження обвинувачення у пред`явленому обсязі;
		- Протокол по результатам контролю за вчинення злочину від 16.10.2013 року з додаткамистенограмами розмов (Т.4, а.с.83-85, 86-88, 89-91, 92-96), який містить дані, аналогічні даним, що зафіксовані у зазначених вище доказах, а саме: відомості про обставини зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_7 16.08.2013 року в офісному приміщенні останнього, під час якої ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 кошти в розмірі 1000 доларів США (Т.4, а.с..89-91), відомості про обставини зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_7 19.08.2013 року в офісному приміщенні останнього, під час якої ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 8800 доларів США та дані про зміст розмови ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , яка відбулася 28.08.2013 року в автомобілі ОСОБА_7 , під час якої останній одержав від ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 167200 гривень;
		Однак, будь-яких нових фактичних даних щодо обставин події злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, ніж ті, що містяться в зазначених вище доказах, і яким судом надано наведену вище оцінку, Протокол про результати контролю за вчинення злочину від 16.10.2013 року не містить.
		- Протокол по результатам контролю за вчиненням злочину та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 31.10.2013 року з додатком-стенограмою розмов (Т.4, а.с.121-122, 123-133), який містить дані про зміст телефонних розмов обвинуваченого ОСОБА_7 з суддею  ОСОБА_6 , які відбувалися на протязі періоду часу з 20.08.2013 року по 22.08.2013 року, дані про зміст телефонних розмов ОСОБА_7 з помічником судді ОСОБА_6 .  ОСОБА_18 , які відбувалися на протязі періоду з 20.08.  по 28.08.2013 року, дані про зміст телефонних розмов, які відбувалися протягом 23.08.  29.08.2013 року між обвинуваченим ОСОБА_7 і свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_16 .
		Однак, будь-яких фактичних даних щодо обставин злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також даних про відповідні дії (бездіяльність) обвинуваченої ОСОБА_6 , направлені на скоєння даного злочину, зазначений доказ не містить, а тому є таким, що не має доказового значення;
		- Протокол по результатам візуального спостереження за ОСОБА_7 від 25.09.2013 року (Т.4, а.с.99-100), згідно даних якого працівниками Управління оперативної служби УМВС України в Одеській області у період з 27.08.2013 року по 29.08.2013 року проводилися негласні слідчі дії  візуальне спостереження за ОСОБА_7 . 
		Однак, будь-яких фактичних даних щодо обставин злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також даних про відповідні дії (бездіяльність) обвинуваченої ОСОБА_6 , направлені на скоєння даного злочину, зазначений доказ не містить, а тому є таким, що не має доказового значення;
		- Протокол про результати візуального спостереження за ОСОБА_6  від 25.09.2013 року (Т.4, а.с.101-102), згідно даних якого працівниками Управління оперативної служби УМВС України в Одеській області у період з 27.08.2013 року по 29.08.2013 року проводилися негласні слідчі дії  візуальне спостереження за ОСОБА_6 .
		Однак, будь-яких фактичних даних щодо обставин злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також даних про відповідні дії (бездіяльність) обвинуваченої ОСОБА_6 , направлені на скоєння даного злочину, зазначений доказ не містить, а тому є таким, що не має доказового значення;
		- Протокол огляду від 09.12.2013 року (Т.4, а.с.134-143), згідно якого 09.12.2013 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України в присутності понятих проведено огляд CD диск EMTEK DVD+R (інв. №1141) на якому за допомогою комп`ютера виявлено аудіо файли з аудіозаписами телефонних розмов ОСОБА_7 , з ОСОБА_6 , помічником ОСОБА_6 , і свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_16 , які за своїм змістом ідентичні стенограмам телефонних розмов, зафіксованих у Протоколі про результати контролю за вчиненням злочину та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 31.10.2013 року .
		Однак, будь-яких фактичних даних щодо обставин злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також даних про відповідні дії (бездіяльність) обвинуваченої ОСОБА_6 , направлені на скоєння даного злочину, зазначений доказ не містить, а тому є таким, що не має доказового значення;
		- Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 26.09.2013 року з додатком (Т.4, а.с.166-167, 168-172) згідно якого 26.09.2013 року оперуповноваженим в ОВС УБОЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області у приміщенні ПАТ КБ «ПриватБанк» було вилучено Виписку по рахунку № НОМЕР_12 за період з 05.08.2013 року по 30.08.2013 року, копію Анкети-заяви клієнта ОСОБА_25 та копію паспорта ОСОБА_25 .
		Будь-яких фактичних даних щодо обставин злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також даних про відповідні дії (бездіяльність) обвинуваченої ОСОБА_6 , направлені на скоєння даного злочину, зазначений доказ теж не містить, а тому є таким, що не має доказового значення;
		- Протокол огляду від 12.12.2013 року (Т.4, а.с.176-178), згідно якого 12.12.2013 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України в присутності понятих оглянуто світлокопії документів цивільних справ №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, які знаходилися у провадженні судді Біляївського районного суду ОСОБА_28 ;
		Однак, будь-яких фактичних даних щодо обставин злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також даних про відповідні дії (бездіяльність) обвинуваченої ОСОБА_6 , направлені на скоєння даного злочину, зазначений доказ не містить, а тому є таким, що не має доказового значення;
		- Протокол проведення невідкладного обшуку у невідкладних випадках від 28.08.2013 року (Т.4, а.с.207-209), згідно якого 28.08.2013 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України в присутності понятих проведено обшук квартири АДРЕСА_6 , що належить ОСОБА_16 , в ході якого нічого не виявлено та не вилучено. 
		Проте, будь-яких фактичних даних щодо обставин злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також даних про відповідні дії (бездіяльність) обвинуваченої ОСОБА_6 , направлені на скоєння даного злочину, зазначений доказ не містить, а тому є таким, що не має доказового значення;
		Крім того, на підтвердження пред`явленого обвинувачення ОСОБА_6 прокурором було надано:
		- Протокол обшуку від 29-30.08.2013 року (Т.3, а.с.88-91), згідно якого 29-30.08.2013 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України в присутності понятих проведено обшук помешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого у ОСОБА_27  дочки ОСОБА_6 виявлено та вилучено долари США, з яких три купюри номіналом по 100 доларів США та одна купюра номіналом 50 доларів США;
		 - 4 mini відеокасети «Verbatim» mini DV, на яких зафіксовано хід та обставини обшуку помешкання ОСОБА_6 ; 
		- Протокол огляду від 02.09.2013 року з додатком (Т.3, а.с.105-111), згідно якого 02.09.2013 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України в присутності понятих проведено огляд грошових коштів та банківських карток, вилучених під час обшуку 29-30.08.2013 року у помешканні ОСОБА_6 ; 
		На підтвердження законності обшуку, проведеного 29-30.08.2013 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України у помешканні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , стороною обвинувачення надано копію Ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.08.2013 року у справі №757/18555/13-к (Т.3, а.с.85-87). Як вбачається зі змісту мотивувальної та резолютивної частин даної ухвали, слідчий суддя надав дозвіл на проведення обшуку в житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою виявлення та вилучення носіїв електронних та письмових даних з інформацією, що пов`язана з судовим розглядом Біляївським районним судом Одеської області позову ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 до ТОВ «Експрес», ОСОБА_31 , третя особа УДАІ ГУМВС України в Одеській області. В частині надання дозволу на виявлення та вилучення грошових коштів у будь-якій валюті, одержаних у якості неправомірної вигоди, або іншим незаконним шляхом, про що теж клопотав перед слідчим суддею слідчий Генеральної Прокуратури України у поданому клопотанні, слідчим суддею було відмовлено з мотивів, що такі вимоги є неконкретизованими. Тобто, на виявлення та вилучення грошових коштів у будь-якій валюті, одержаних у якості неправомірної вигоди, або іншим незаконним шляхом, у помешканні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , слідчий суддя у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №42013000000000278 від 07.08.2013 року, дозволу не давав. Таким чином, виявлення та вилучення грошових коштів у ході даної процесуальної дії, на думку суду, було здійснено без відповідного дозволу слідчого судді.
		Крім того, як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_27 , та оглянутого судом відеоматеріалу щодо обставин обшуку, зазначений обшук фактично було розпочато не у житловому будинку ОСОБА_6 , на що було надано дозвіл слідчим суддею відповідно до Ухвали від 29.08.2013 року, а на прилеглій до даного будинку території, де було вилучено у ОСОБА_27 грошові кошти, вказані у протоколі обшуку від 29-30.08.2013 року.
		Згідно ч.1 ст.86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Відповідно до положень ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		За змістом положень п.1 ч.2 ст.87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		 
		Враховуюче викладене, суд вважає за необхідне Протокол обшуку від 29-30.08.2013 року, (Т.3, а.с.88-91), складений за наслідками обшуку, проведеного 29-30.08.2013 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України у помешканні ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , визнати недопустимим доказом.
		З підстав визнання даного протоколу недопустимим, суд також визнає недопустимими доказами, наступні протоколи, складені на його підставі, і у яких містяться посилання на даний протокол обшуку, а саме: 
		- 4 mini відеокасети «Verbatim» mini DV, на яких якій зафіксовано хід та обставини обшуку помешкання ОСОБА_6 та Протокол огляду від 02.09.2013 року з додатком (Т.3, а.с.105-111), згідно якого 02.09.2013 року проведено огляд грошових коштів та банківських карток, вилучених під час обшуку 29-30.08.2013 року у помешканні ОСОБА_6 . 
		Таким чином, дослідивши та проаналізувавши всі докази обвинувачення у їх сукупності, надані прокурором на підтвердження обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, суд дійшов наступних висновків.
		За змістом п.1, 2 ч.1 ст.91 КПК України, якою встановлено перелік обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно ч.1 стаття 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Разом з тим, як вбачається з досліджених судом доказів обвинувачення на підставі їх аналізу і оцінки, прокурором не надано суду жодного переконливого доказу, який би за обставин, викладених в обвинувальному акті, підтвердив би наявність у діях ОСОБА_6 , складу злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, а також би свідчив про причетність обвинуваченої ОСОБА_6 до його вчинення. 
		Факт отримання обвинуваченою ОСОБА_6 21.08.2013 року грошових коштів у розмірі 4000 доларів США від обвинуваченого ОСОБА_7 , який визнає ОСОБА_6 , обвинувачені пояснюють обставинами боргових зобов`язань ОСОБА_7 перед ОСОБА_6 , і їх наявність підтвердили також допитані у судовому засіданні свідки обвинувачення:  ОСОБА_18 , ОСОБА_25 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 та ОСОБА_27 , яких суд у встановленому порядку попереджав про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань. 
		В зв`язку з цим, оскільки покази зазначених свідків обвинувачення у цій частині їхніх показів стороною обвинувачення не спростовані, у суду відсутні обґрунтовані підстави вважати, що дані свідки дали неправдиві покази щодо зазначених обставин. 
		Інших доказів, які б містили об`єктивні дані про обставини вчинення обвинуваченою ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, - стороною обвинувачення суду надано не було. 
		Крім того, вирішуючи питання про наявність в діях  ОСОБА_6  складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, суд враховує, що відповідно до Обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42013000000000278 від 07.08.2013 року ОСОБА_6 , зокрема, обвинувачується у тому, що наприкінці липня 2013 року, у неї та ОСОБА_7 виник спільний злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 , у розмірі 22500 доларів США, за винесення ОСОБА_6 судового рішення у цивільній справі, реалізуючи який ОСОБА_7 30 липня 2013 року підготував позовну заяву в інтересах ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до ТОВ «Експрес» про визнання договорів удаваними, визнання власності на транспортні засоби, та зняття арешту з транспортних засобів, потім 01.08.2013 року подав її до канцелярії Біляївського районного суду Одеської області, де її за допомогою автоматизованої системи документообігу Біляївського районного суду під реєстраційним номером цивільної справи №496/3801/13-ц передано для розгляду судді ОСОБА_6 .
		 
		Крім того, ОСОБА_6 інкримінується те, що у період з 8 по 9 серпня 2013 року у неї з ОСОБА_7 виник спільний злочинний умисел про прийняття до розгляду та задоволення цивільного позову від імені ОСОБА_12 до ТОВ «Експрес» про визнання договорів удаваними, визнання власності на транспортні засоби, та зняття арешту з транспортних засобів, за грошову винагороду, загальну суму якої вони збільшили до 35000 доларів США, реалізуючи який ОСОБА_7 09.08.2013 року подав до канцелярії Біляївського районного суду зазначену позовну заяву, яку під реєстраційним номером цивільної справи №496/4006/13-ц передано для розгляду судді ОСОБА_6 .
		Разом з тим, за змістом положень п.1, ч.1 ст.11-1 ЦПК України у загальних судах України функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує, зокрема, об`єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та рівної кількості справ для кожного судді.
		Відповідно до ч.3 ст.11-1 ЦПК України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності.
		Згідно ч.5 чинної статті ЦПК України несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду має наслідком відповідальність, установлену законом.
		Разом з тим, звинувачуючи ОСОБА_6 у виникненні у неї спільного умислу з ОСОБА_7 в отриманні неправомірної вигоди за позитивне вирішення двох цивільних справ, стороною обвинувачення не надано жодного доказу несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи документообігу Біляївського районного суду Одеської області, обвинуваченими, чи іншими особами.
		Таким чином, відсутність даних доказів з боку сторони обвинувачення викликає у суду обґрунтовані сумніви в наявності у ОСОБА_6 з ОСОБА_7 спільного злочинного умислу на отримання неправомірної вигоди за позитивне вирішення зазначених двох цивільних справ, оскільки відповідно до ч.3 ст.11-1 ЦПК України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, а сама автоматизована система документообігу суду забезпечує об`єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями (п.1, ч.1 ст.11-1 ЦПК України).
		Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, ч.4 ст.17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачать на її користь.
		Таким чином, враховуючи, що більшість зібраних у кримінальному провадженні доказів, на думку суду, не мають доказового значення, оскільки у них відсутні відомості щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до положень ч.1 ст.91 КПК України, частину доказів суд визнав недопустимими, а інших доказів недостатньо для обґрунтованого висновку про наявність у діях  ОСОБА_6  складу злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, суд вважає недоведеним, що у діях ОСОБА_6 міститься склад інкримінованого їй злочину.
		Згідно п.3 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність виправдання  ОСОБА_6  у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, через недоведеність, що у її діях міститься склад злочину.
		Також згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42013000000000278 від 07.08.2013 року органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення в інтересах третіх осіб дії, з використанням службового становища, за наступних обставин.
		ОСОБА_11 , будучи, на підставі нотаріально посвідчених довіреностей, представником ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та маючи право представляти їхні інтереси у суді в липні 2013 року звернувся до ОСОБА_7 за правовою допомогою у підготовці та поданні до Біляївського районного суду позовів в інтересах вказаних осіб, а саме: визнання укладених між ними та ТОВ «Експрес» договорів оренди та договорів про надання фінансової допомоги - удаваними, визнання за ними права власності на транспортні засоби, які є предметом вказаних договорів; зняття арешту з транспортних засобів, накладених УМВС України в Одеській області.
		Наприкінці липня 2013 року, у точно не встановлений слідством час та місці, у судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_6 та ОСОБА_32 виник спільний злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 , у розмірі 22500 доларів США, за винесення ОСОБА_6 судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до ТОВ «Експрес» та задоволення вказаних позовних вимог 
		Реалізуючи спільний з ОСОБА_6 злочинний умисел, ОСОБА_7 30 липня 2013 року повідомив ОСОБА_11 , що підготував позовну заяву з урахуванням позовних вимог вказаних осіб, а також про необхідність передачі йому для судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_6 22500 доларів США, з якою він попередньо досяг домовленості про задоволення позову за матеріальну винагороду, на що ОСОБА_11 погодився.
		Вказану позовну заяву в інтересах ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до ТОВ «Експрес» про визнання укладених між ними договорів оренди та договорів про надання фінансової допомоги - удаваними, визнання за вказаними особами права власності на транспортні засоби, які є предметом договорів, а також зняття арешту з транспортних засобів, накладених УМВС України в Одеській ооласії, ОСОБА_7 1 серпня 2013 року подав до канцелярії Біляївського районного суду Одеської області.
		За допомогою автоматизованої системи документообігу Біляївського районного суду Одеської області цьому позову присвоєно реєстраційний номер цивільної справи №496/3801/13-ц та передано для розгляду судді ОСОБА_6 .
		У подальшому в цей же день, тобто 1 серпня 2013 року, після подачі ОСОБА_7 цивільного позову, знаходячись разом з ОСОБА_11 в офісному приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , реалізуючи спільний з ОСОБА_6 злочинний умисел, одержав від ОСОБА_11 частину обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становить 7993 гривні.
		Крім того, 8 серпня 2013 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 досягнуто домовленість про подання другого позову від імені ОСОБА_12 до ТОВ «Експрес» з аналогічними позовними вимогами.
		У період з 8 по 9 серпня 2013 року у місті Біляївка Одеської області, у точно не встановлений слідством час, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 продовжуючи реалізовувати раніше виниклий спільний злочинний умисел, домовились про прийняття до розгляду та задоволення вказаного цивільного позову за грошову винагороду, загальну суму якої збільшили до 35000 доларів США.
		9 серпня 2013 року ОСОБА_7 у телефонній розмові, повідомив ОСОБА_11 про зміну загальної суми неправомірної вигоди, яку необхідно передати судді ОСОБА_6 , до 35000 доларів США, на що останній був вимушений погодитись. 
		Також 9 серпня 2013 року ОСОБА_7 подав до Біляївського районного суду Одеської області позов від імені ОСОБА_12 до ТОВ «Експрес» про визнання укладених між ними договорів оренди та договорів про надання фінансової допомоги - удаваними, визнання за ОСОБА_12 права власності на транспортні засоби, які є предметом вказаних договорів, а також зняття арештів з транспортних засобів, накладених УМВС України в Одеській області.
		Цьому позову присвоєно реєстраційний номер цивільної справи №496/4006/13-ц та за допомогою автоматизованої системи документообігу суду передано до провадження судді ОСОБА_6 
		12 серпня 2013 року під час наступної зустрічі, яка відбулась в офісному приміщенні, за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , реалізуючи спільний з ОСОБА_6 злочинний умисел одержав від ОСОБА_11 частину обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 4000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становить 31972 грн., за задоволення суддею ОСОБА_6 позовних вимог у цивільних справах №496/3 801/13-ц та №496/4006/13-ц.
		Крім того, 16 серпня 2013 року під час наступної зустрічі між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , яка також відбувалась в офісному приміщенні останнього, ОСОБА_11 передав чергову частину обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становить 7993 гривні.
		У ході зустрічі, у зв`язку з призначенням суддею ОСОБА_6 до розгляду цивільних справ №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, між ними досягнуто домовленість про наступну зустріч, яка має відбутись 19 серпня 2013 року, до початку судового засідання, під час якої ОСОБА_11 повинен передати ОСОБА_7 наступу частину обумовленої суми неправомірної вигоди.
		Діючи за попередньою домовленістю, ОСОБА_11 прибув приблизно о 9-30 год. 19 серпня 2013 року до офісного приміщення ОСОБА_7 , де до початку запланованого судового засідання у цивільних справах №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц передав останньому 8800 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становить 70338,4 грн., як частину неправомірної вигоди за задоволення суддею ОСОБА_6 позовних вимог у вказаних цивільних справах.
		У подальшому, 19 серпня 2013 року приблизно о 10-00 в приміщенні службового кабінету судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_6 відбулось судове засідання одразу у двох цивільних справах №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, під час якого були прийняті судові рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до ТОВ «Експрес» та визнання за ними права власності на транспортні засоби.
		Після одержання 19 серпня 2013 року грошових коштів від ОСОБА_11 у сумі 8800 доларів США ОСОБА_7 зустрівся із суддею ОСОБА_6 в місті Біляївка Одеської області, поблизу будинку №54 по вул. Костіна, у точно не встановлений слідством час, та передав їй частину обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 4 тис. доларів США.
		Приблизно об 11 годині 30 хвилин 28 серпня 2013 року ОСОБА_11 , діючи за раніше досягнутою домовленістю з ОСОБА_7 , зустрівся з останнім поблизу приміщення Біляївського районного суду Одеської області.
		З метою приховування своїх злочинних дій, ОСОБА_7 запросив ОСОБА_11 до власного автомобіля марки «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_1 , де окрім нього вже знаходився ОСОБА_16 , почав рух по території Біляївського району Одеської області.
		У ході цієї зустрічі ОСОБА_7 , реалізуючи спільний з ОСОБА_6 злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди в сумі 35000 доларів США, у присутності ОСОБА_16 одержав від ОСОБА_11 останню частину обумовленої суми в розмірі 167200 гривень.
		За описаних вище обставин, а також ураховуючи, що ОСОБА_6 19 серпня 2013 року позовні вимоги у цивільних справах № 496/4006/13-ц та № 496/3801/13-ц задовольнила, в діях ОСОБА_7 вбачається пособництво у одержанні неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище на загальну суму 285496,4 грн., що більш ніж у 200 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великим розміром, за вчинення дій в інтересах третіх осіб, з використанням службового становища.
		Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення в інтересах третіх осіб дії, з використанням службового становища, ОСОБА_7 , 31.07.1981 вчинив злочин, передбачений ч.5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
		Обвинувачений  ОСОБА_7  свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України не визнав.
		Стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 суд дійшов висновку про необхідність виправдання  ОСОБА_6  у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, через недоведеність, що у її діях міститься склад злочину.
		В зв`язку з цим, суд вважає недоведеним, що і у діях  ОСОБА_7  міститься склад злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, як пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення в інтересах третіх осіб дії, з використанням службового становища.
		Разом з тим, згідно ч.3 ст.337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Керуючись даною нормою процесуального закону суд, дослідивши зібрані у справі докази сторони обвинувачення, незважаючи на те, що  ОСОБА_7  заперечує свою вину у вчиненні кримінально караних діянь, дійшов висновку, що у діях обвинуваченого ОСОБА_7  наявний склад злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, який він вчинив за наступних обставин. 
		ОСОБА_7 на початку серпня 2013 року перебуваючи в офісному приміщенні, за адресою: АДРЕСА_2 , обманним шляхом, з корисливих мотивів, навмисно заволодів 4000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становить 31972 грн., належними гр.  ОСОБА_11 - представнику на підставі нотаріально посвідчених довіреностей громадян ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з правом представляти їхні інтереси у суді. 
		Вказану суму коштів  ОСОБА_11 передав  ОСОБА_7  добровільно з метою їх подальшої передачі  ОСОБА_7  судді Біляївського районного суду Одеської області  ОСОБА_6  у якості частини суми неправомірної вигоди, визначеної у розмірі 285496,4 грн. за задоволення нею позовних вимог у цивільних справах №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, що на той час перебували у її провадженні, і в яких представництво інтересів позивачів здійснював  ОСОБА_11 . При цьому  ОСОБА_11  помилково вважав, що дії  ОСОБА_7 , який представився колишнім помічником судді  ОСОБА_6 , узгоджені з суддею, і що між ними існує злочинна домовленість щодо отримання суддею  ОСОБА_6  неправомірної вигоди у розмірі 35000 доларів США, за задоволення нею позовних вимог у зазначених цивільних справах. 
		Усвідомлюючи, що  ОСОБА_33  помиляється щодо наявності у нього домовленості з суддею ОСОБА_6 на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 скористався його помилкою у корисних цілях, і присвоїв собі зазначену суму коштів, якими розпорядився на власний розсуд. 
		Крім того, 16 серпня 2013 року під час наступної зустрічі між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , яка також відбувалась в офісному приміщенні останнього за тією ж адресою, ОСОБА_7 обманним шляхом заволодів 1000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становить 7993 гривні, належними гр.  ОСОБА_11 , які останній добровільно передав  ОСОБА_7 у якості чергової частини обумовленої суми неправомірної вигоди, визначеної у розмірі 285496,4 грн., для передачі судді  ОСОБА_6 .
		Також, 19 серпня 2013 року, приблизно о 9:30 год., під час наступної зустрічі між ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , яка відбувалась в офісному приміщенні останнього за тією ж адресою, ОСОБА_7 обманним шляхом заволодів 8800 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становить 70338,4 грн., належними гр.  ОСОБА_11 , які останній добровільно передав  ОСОБА_7 у якості чергової частини обумовленої суми неправомірної вигоди, визначеної у розмірі 285496,4 грн., для передачі судді  ОСОБА_6 
		28 серпня 2013 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_11 , діючи за раніше досягнутою домовленістю з ОСОБА_7 , зустрівся з останнім поблизу приміщення Біляївського районного суду Одеської області.
		З метою приховування своїх злочинних дій, ОСОБА_7 запросив ОСОБА_11 до власного автомобіля марки «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_1 , де окрім нього вже знаходився ОСОБА_16 , почав рух по території Біляївського району Одеської області.
		У ході цієї зустрічі ОСОБА_7 , обманним шляхом заволодів 167200 гривень, належними гр.  ОСОБА_11 , які останній добровільно передав  ОСОБА_7 у якості останньої частини обумовленої суми неправомірної вигоди, визначеної у розмірі 285496,4 грн., для передачі судді  ОСОБА_6 .
		З описаних вище обставин,  ОСОБА_7 обманним шляхом з корисливих мотивів навмисно заволодів належними  ОСОБА_11 грошовими коштами, на загальну суму 277503,40 грн., що більш ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великим розміром.
		Вказані кошти ОСОБА_11 добровільно передав  ОСОБА_7 , помилково вважаючи, що ОСОБА_7 має їх передати судді Біляївського районного суду Одеської області  ОСОБА_6  у якості чергової частини суми неправомірної вигоди, визначеної у розмірі 35000 доларів США за задоволення нею позовних вимог у цивільних справах №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, що на той час перебували у її провадженні, і в яких представництво інтересів позивачів здійснював  ОСОБА_11 .
		Усвідомлюючи, що  ОСОБА_11 помиляється щодо наявності у нього домовленості з суддею ОСОБА_6 на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 скористався його помилкою у корисних цілях, і присвоїв собі зазначену суму коштів, якими потім розпорядився на власний розсуд. 
		Таким чином, дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.3 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене у великих розмірах. 
		Злочин є закінченим, вчиненим з прямим умислом і корисливим мотивом.
		 Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_7 підтвердив, що за викладених обставин він на протязі періоду часу з 12 серпня 2013 року по 28 серпня 2013 року отримав від  ОСОБА_11  грошові кошти на загальну суму, яка в перерахунку на національну валюту України, складає 277503,40 грн., у тому числі 13800 доларів США та 167200 гривень. Факт отримання ним від  ОСОБА_11 01.08.2013 року 1000 доларів США, за обставин викладених в обвинувальному акті ОСОБА_7 заперечив.
		Пояснив суду, що частину коштів, які йому передавав ОСОБА_11 у якості його винагороди за роботу, він того ж дня, ввечері віддавав ОСОБА_19 .. 
		Перша сума, яку йому передав Церковний, приблизно 07-08 серпня 2013 року, складала 4000 доларів США, які того ж дня повністю віддав ОСОБА_19 . Після цього він отримував від Церковного ще 1000 доларів США 10-11 серпня 2013 року, які повністю того ж дня віддав ОСОБА_19 , а потім ще 8800 доларів США 19.08.2013 року, з яких він собі залишив 4800 доларів США, а 4000 доларів США віддав ОСОБА_19 .
		Крім того, 28.08.2013 року йому ОСОБА_11 передав ще 171200 грн., з яких він фактично отримав 167000 гривень, оскільки 4000 гривень тоді ж повернув ОСОБА_11 . З даної суми коштів він 45000 гривень передав ОСОБА_19 , а рештою розпорядився на власний розсуд.
		Однак, своєї вини у вчиненні суспільно-небезпечного діяння,  ОСОБА_7  не визнав посилаючись на те, що зазначену суму коштів він отримав від ОСОБА_11 у якості винагороди за підготовку і подання до Біляївського районного суду Одеської області двох позовних заяв, а саме: позовної заяви в інтересах ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до ТОВ «Експрес» про визнання договорів удаваними, визнання права власності на транспортні засоби, та зняття арешту з транспортних засобів, накладених УМВС України в Одеській області та позовної заяви від імені ОСОБА_12 до ТОВ «Експрес» про визнання договорів удаваними, визнання права власності на транспортні засоби, та також зняття арешту з транспортних засобів, накладених УМВС України в Одеській області.
		Разом з тим, враховуючи, що  ОСОБА_7  факти отримання ним від ОСОБА_11 грошових коштів по епізодах передачі від 12.08.2013 року, 16.08.2013 року, 19.08.2013 року та 28.08.2013 року на загальну суму 277503,40 грн. визнає, суд вважає, що вина ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, також підтверджується наступними доказами. 
		Так, з Протоколу усної заяви про злочин від 06.08.2013 року (Т.2, а.с.51) вбачається, що ОСОБА_11 06.08.2013 року звернувся до ГУБОЗ МВС України з усною заявою, у якій зазначив, що суддя Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_6  вимагає через посередника ОСОБА_7 , який представився її колишнім помічником, неправомірну вигоду за винесення позитивного рішення за зняття арешту та визнання права власності на транспортні засоби, а саме 3 автобуси «Богдан», 1 автобус «БЛАС» та автомобіль «Деу ланос» 22500 доларів США. 
		Факт заволодіння обманним шляхом ОСОБА_7 1000 доларів США, належними гр.  ОСОБА_11 , під час зустрічі ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , яка відбувалась в офісному приміщенні останнього 16 серпня 2013 року, підтверджується:
		- Протоколом огляду (цифрових носіїв інформації) від 12.12.2013 року (Т.4, а.с.64-77), згідно якого 12.12.2013 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури встановлено, що при завантаженні пластикової картки «Мікро СД», що має позначення барвником «1087т» із адаптером до «карт-рідера» та його під`єднання до персонального комп`ютера, виявлено, що вона містить цифровий відео-файл, який відображає події 16.08.2013 року та обставини зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_7  в офісному приміщенні останнього, під час якої ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 кошти в розмірі 1000 доларів США (Т.4, а.с.65-68). 
		З наведеної у протоколі огляду Стенограми розмови від 16.08.2013 року, яка велась між ОСОБА_7 і ОСОБА_11 вбачається, як ОСОБА_11 неодноразово згадує про «рішення», і задає ОСОБА_7 такі питання: «Ви сможете на тисячу  туди сюди?», «Ну ты посоветуйся», на що ОСОБА_7 , відповідає: «Ну посмотрим, я не буду обещать, просто не от меня зависит…», «… сегодня был, все обсудили, обговорили…» (Т.4, а.с.65-68); 
		- Переглянутим судом відеоматеріалом, наявним на пластиковій «Мікро СД» картці, що має позначення барвником «1087т», яка містить цифровий відео-файл, на якому зафіксовано події 16.08.2013 року та обставини зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_7  в офісному приміщенні останнього, під час якої ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 кошти в розмірі 1000 доларів США, який узгоджується з даними, викладеними у зазначеному вище Протоколі огляду (цифрових носіїв інформації) від 12.12.2013 року, зокрема, підтверджує правильність стенограми розмови між ОСОБА_7 і ОСОБА_11 від 16.08.2013 року; 
		   
		- Протоколом про результати контролю за вчинення злочину від 16.10.2013 року з додаткамистенограмами розмов (Т.4, а.с.83-85, 86-88, 89-91, 92-96), який містить дані, аналогічні, даним, що зафіксовані у зазначених вище доказах, а саме: відомості про обставини зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_7  16.08.2013 року в офісному приміщенні останнього, під час якої ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 кошти в розмірі 1000 доларів США (Т.4, а.с.89-91);
		Факт заволодіння обманним шляхом ОСОБА_7 8800 доларів США, належними гр.  ОСОБА_11 , під час зустрічі ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , яка відбувалась в офісному приміщенні останнього 19 серпня 2013 року, підтверджується:
		- Протоколом огляду (цифрових носіїв інформації) від 12.12.2013 року (Т.4, а.с.64-77), згідно якого 12.12.2013 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури встановлено, що при завантаженні пластикової картки «Мікро СД», що має позначення барвником «1088т» із адаптером до «карт-рідера» та його під`єднання до персонального комп`ютера, встановлено, що вона містить цифровий відео-файл, який відображає події 19.08.2013 року та обставини зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_7 в офісному приміщенні останнього до початку судового засідання у цивільних справах №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, під час якої ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 8800 доларів США (Т.4, а.с.68-70).
		З наведеної у протоколі огляду Стенограми розмови від 19.08.2013 року, яка велась між ОСОБА_7 і ОСОБА_11 вбачається, як ОСОБА_11 каже ОСОБА_7 : «…я ну ни у тебя, ни у Нины Игнатиевны никакой расписки да не требовал, что после ухвалы оно вступит в законную силу…», «…я прекрасно понимаю, что без денег оно в законную силу не вступит…», а ОСОБА_7 не з`ясовує, що має Церковний на увазі, і не заперечує з приводу його слів (Т.4, а.с.69); 
		- Переглянутим судом відеоматеріалом, наявним на пластиковій «Мікро СД» картці, що має позначення барвником «1088т», яка містить цифровий відео-файл, на якому зафіксовано події 19.08.2013 року та обставини зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_7 в офісному приміщенні останнього до початку судового засідання у цивільних справах №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, під час якої ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 8800 доларів США, який узгоджується з даними, викладеними у зазначеному вище Протоколі огляду (цифрових носіїв інформації) від 12.12.2013 року, зокрема, підтверджує правильність стенограми розмови між ОСОБА_7 і ОСОБА_11 від 19.08.2013 року; 
		- Протоколом про результати контролю за вчинення злочину від 16.10.2013 року з додаткамистенограмами розмов (Т.4, а.с.83-85, 86-88, 89-91, 92-96), який містить дані, аналогічні, даним, що зафіксовані у зазначених вище доказах, а саме: відомості про обставини зустрічі ОСОБА_11 з ОСОБА_7 19.08.2013 року в офісному приміщенні останнього, під час якої ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 8800 доларів США.
		Факт заволодіння обманним шляхом ОСОБА_7 167200 гривень, належними гр.  ОСОБА_11 , під час зустрічі ОСОБА_11 та ОСОБА_7 28 серпня 2013 року в автомобілі ОСОБА_7 марки «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_1 , підтверджується:
		- Протоколом огляду (цифрових носіїв інформації) від 12.12.2013 року (Т.4, а.с.64-77) згідно якого 12.12.2013 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури встановлено, що при завантаженні пластикової картки «Мікро СД», що має позначення барвником «1126т» із адаптером до «карт-рідера» та його під`єднання до персонального комп`ютера, встановлено, що вона містить цифровий відео-файл, який відображає події 28.08.2013 року, і містить інформацію про обставини зустрічі ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , яка відбулася 28.08.2013 року в автомобілі ОСОБА_7 під час якої останній одержав від ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 167200 гривень.
		З наведеної у протоколі огляду Стенограми розмови від 28.08.2013 року, яка велась між ОСОБА_7 і ОСОБА_11 вбачається, як ОСОБА_11 в ході бесіди вживає такі фрази: «Деньги за решения есть, все есть», «Ваши взаимоотношения с пани, меня они знаеш мало волнуют», а ОСОБА_7 не з`ясовує, що має Церковний на увазі, і не заперечує з приводу його слів. При цьому він каже ОСОБА_11 : «…ты пойми меня тоже, я человека подставляю… » (Т.4, а.с.73-77); 
		- Переглянутим судом відеоматеріалом, наявним на пластиковій «Мікро СД» картці, що має позначення барвником «1126т», яка містить цифровий відео-файл, на якому зафіксовано події 28.08.2013 року, і інформацію про обставини зустрічі ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , яка відбулася 28.08.2013 року в автомобілі ОСОБА_7 під час якої останній одержав від ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 167200 гривень, який узгоджується з даними, викладеними у зазначеному вище Протоколі огляду (цифрових носіїв інформації) від 12.12.2013 року, зокрема, підтверджує правильність стенограми розмови між ОСОБА_7 і ОСОБА_11 від 28.08.2013 року; 
		- Протоколом про результати контролю за вчинення злочину від 16.10.2013 року з додаткамистенограмами розмов (Т.4, а.с.83-85, 86-88, 89-91, 92-96), який містить дані, аналогічні, даним, що зафіксовані у зазначених вище доказах, а саме: відомості про обставини зустрічі та зміст розмови ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , яка відбулася 28.08.2013 року в автомобілі ОСОБА_7 під час якої останній одержав від ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 167200 гривень;
		- Показаннями свідка  ОСОБА_16 , який підтвердив, що 28.09.2013 року, перебуваючи разом із ОСОБА_7 у автомобілі «Ауді А6» був свідком отримання обвинуваченим від ОСОБА_11 167200 грн. В подальшому ці кошти він переніс до квартири свого батька ОСОБА_20 .
		Також, вина ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, підтверджується показами допитаних у судовому засіданні свідків, а саме:
		- показаннями свідка  ОСОБА_25 , яка підтвердила, що ОСОБА_7 28.09.2013 року дав їй 40 тис.грн., які вона в подальшому обміняла на 5 тис. дол. США та поклала на банківський рахунок. Вказана банківська картка та квитанції вилучені в ході обшуку у помешканні ОСОБА_7 . Крім того, свідок підтвердила, що її батько ОСОБА_20 приніс знайдені у своєму домоволодінні 60 тис.грн., які в подальшому вилучені під час обшуку. Також ОСОБА_25 повідомила про те, що її чоловік при зустрічі з ОСОБА_19 28.08.2013 р. передав останньому пакунок з грошима;
		- Показаннями свідка  ОСОБА_20 , який повідомив про те, що 29.09.2013 року його дружина знайшла у їхній квартирі 60 тис.грн., походження яких йому не було відомо, які він потім переніс до квартири ОСОБА_7 . Вказані кошти вилучені під час обшуку у помешканні ОСОБА_7 .
		Крім того, наявність вини ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, вбачається з даних, наявних у протоколах слідчих дій та додатках до них, а також у відеоматеріалах про хід назначених слідчих дій, саме: 
		- Протоколі огляду та вручення від 16.08.2013 року з додатками (Т.2, а.с.60-64), згідно якого 16.08.2013 року ст. о/у в ОВС ГУБОЗ МВС України оглянуто та вручено ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 1000 доларів США, протоколом огляду та вручення від 19.08.2013 року з додатками (Т.2, а.с.65-90), згідно якого 19.08.2013 року Головним оперуповноваженим ГУБОЗ МВС України оглянуто та вручено ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 9000 доларів США та протоколом огляду та вручення від 28.08.2013 року з додатками (Т.2, а.с.91-182), згідно якого 28.08.2013 року ст. о/у в ОВС ГУБОЗ МВС України оглянуто та вручено ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 172200 гривень;
		- Протоколі обшуку від 28.08.2013 року (Т.3, а.с.68-74), з якого вбачається, що 28.08.2013 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України в присутності понятих проведено обшук автомобіля марки «AUDI A6», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності  ОСОБА_7 , в ході якого вилучено: речі  ОСОБА_7 , в тому числі грошові кошти на загальну суму 4038 гривень, які поміщені у пакет №1, та грошові кошти на загальну суму 7030 гривень; банківську картку ПриватБанк на ім`я ОСОБА_7 № НОМЕР_8 ; банківську картку ПриватБанк на ім`я ОСОБА_7 № НОМЕР_9 ; банківську картку ПриватБанк на ім`я ОСОБА_7 № НОМЕР_10 ; банківську картку ПриватБанк на ім`я ОСОБА_7 № НОМЕР_11 , які поміщені у пакет №4. Серед вилучених у  ОСОБА_7  під час обшуку грошових коштів, виявлені грошові кошти, вказані у протоколі огляду та вручення від 28.08.2013 року з додатками (Т.2, а.с.91-182), які 28.08.2013 року були передані свідку  ОСОБА_11 ;
		- Відеоматеріалі, наявному на оглянутій судом mini відеокасеті «Verbatim», серійний номер 148192CS4AR 2909538, з якого вбачається хід та обставини обшуку автомобіля  ОСОБА_7  марки «AUDI A6», який узгоджується з даними, викладеними у зазначеному вище Протоколі обшуку від 28.08.2013 року; 
		- Протоколі обшуку від 29-30.08.2013 року (Т.3, а.с.78-83), з якого вбачається, що 29-30.08.2013 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України проведено обшук квартири АДРЕСА_5 , належної  ОСОБА_25 , в ході якого вилучено грошові кошти у розмірі 60000 гривень, банківську картку № НОМЕР_12 , банківську квитанцію №od260875dia3082914331991, та банківську квитанцію №od260875dia3082914375734. Як пояснила ОСОБА_25 , грошові кошти у розмірі 60000 гривень приніс її батько ОСОБА_20 незадовго до початку обшуку і передав їй. Як пояснив ОСОБА_7 на питання слідчого стосовно того, де знаходяться інші грошові кошти, одержані ним від ОСОБА_11 , зі 168000 гривень, отриманих від ОСОБА_11 , 40000 він передав своїй дружині ОСОБА_25 , і вона їх поклала на свій рахунок у ПриватБанку. Серед вилучених у  ОСОБА_7  під час обшуку грошових коштів, виявлені грошові кошти, вказані у протоколі огляду та вручення від 28.08.2013 року з додатками (Т.2, а.с.91-182), які 28.08.2013 року були передані свідку  ОСОБА_11 ;
		 - Відеоматеріалі, наявному на оглянутій судом mini відеокасеті «Verbatim», серійний номер 044109ВS4AR 901340F, з якого вбачаються хід та обставини обшуку квартири АДРЕСА_5 , який узгоджується з даними, викладеними у зазначеному вище Протоколі обшуку від 28.08.2013 року; 
		 
		- Протоколі огляду документів (коштів) від 30.08.2013 року з додатками (Т.3, а.с.105-110) з якого вбачається, що 30.08.2013 року слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури оглянуто долучені у якості доказів у даному кримінальному провадженні, зокрема: пакет №1, у якому знаходяться грошові кошти у розмірі 60000 грн. та речі, вилучені під час обшуку квартири ОСОБА_7 29-30 серпня 2013 року, пакет №3, у якому знаходилися гроші у сумі 7030 грн. та речі, вилучені під час обшуку автомобіля марки «AUDI» ОСОБА_7 від 29.08.2013 року, пакет №1, у якому знаходилися грошові кошти, вилучені у ОСОБА_7 29.08.2013 року, прозорий файл, опечатаний паперовою біркою, у якому знаходиться відеокасета із обшуку квартири ОСОБА_25 , від 29-30.08.2013 року, прозорий файл, опечатаний паперовою біркою, у якому знаходиться відеокасета із записом обшуку автомобіля «Ауді А6» д. н. з. НОМЕР_1 від 29.08.2013 року;
		- Протоколі про результати контролю за вчиненням злочину та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 31.10.2013 року з додатком-стенограмою розмов (Т.4, а.с.121-122, 123-133), з якого вбачається, що ОСОБА_7 , протягом 23.08.  29.08.2013 року вів телефонні розмови зі свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_16 , зміст яких узгоджуються з подіями 28.08.2013 року, коли мала місце остання зустріч між ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_11 , під час якої останній передав ОСОБА_34 грошові кошти в сумі 167200 гривень, при якій був присутнім свідок ОСОБА_20 
		- Протоколі огляду від 09.12.2013 року (Т.4, а.с.134-143), який містить дані, аналогічні, даним, що зафіксовані у зазначеному вище Протоколі про результати контролю за вчиненням злочину та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 31.10.2013 року; 
		- Протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 26.09.2013 року з додатком (Т.4, а.с.166-167, 168-172) згідно якого 26.09.2013 року оперуповноваженим в ОВС УБОЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області у приміщенні ПАТ КБ «ПриватБанк» було вилучено Виписку по рахунку № НОМЕР_12 за період з 05.08.2013 року по 30.08.2013 року, копію Анкети-заяви клієнта ОСОБА_25 та копію паспорта ОСОБА_25 , що підтверджує показання свідка  ОСОБА_25 , про обставини передачі їй ОСОБА_7 28.09.2013 року 40 тис. грн., які вона в подальшому обміняла на 5 тис. дол. США та поклала на банківський рахунок. Вказана банківська картка та квитанції вилучені в ході обшуку у помешканні ОСОБА_7 
		- Протоколі огляду від 12.12.2013 року (Т.4, а.с.176-178) з якого вбачається, що цивільні справи №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, у яких інтереси позивачів представляв ОСОБА_11 , дійсно знаходилися у провадженні судді ОСОБА_6 . 
		Надані суду стороною обвинувачення докази, а саме: Протокол про результати візуального спостереження за ОСОБА_7 від 25.09.2013 року (Т.4, а.с.99-100), Протокол про результати візуального спостереження за ОСОБА_6  від 25.09.2013 року (Т.4, а.с.101-102), суд вважає такими, що не мають доказового значення, оскільки у них відсутні відомості щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до положень ч.1 ст.91 КПК України. 
		   В зв`язку з цим, зазначені докази суд не приймає до уваги при прийнятті рішення по суті у даному кримінальному провадженні.
		Аналізуючи кожний з наведених доказів обвинувачення окремо, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає зазначені докази належними і допустимими та такими, що підтверджують факт злочинного заволодіння  ОСОБА_7 обманним шляхом належними  ОСОБА_11 грошовими коштами, на загальну суму 277503,40 грн., які ОСОБА_11 добровільно передав  ОСОБА_7 помилково вважаючи, що  ОСОБА_7  має їх передати судді Біляївського районного суду Одеської області  ОСОБА_6  у якості неправомірної вигоди за задоволення нею позовних вимог у цивільних справах №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц, і що між ОСОБА_7 і суддею ОСОБА_6 існує злочинна домовленість на отримання неправомірної вигоди. 
		Про наявність у діях  ОСОБА_7  обману стосовно  ОСОБА_11 , на думку суду, свідчить характер його поведінки в ході його зустрічей з ОСОБА_11 , під час яких останній передавав йому гроші, оскільки, виходячи з фактичного змісту їхніх розмов, ОСОБА_11 вважав, що ОСОБА_7 має передати їх судді ОСОБА_6 у якості неправомірної вигоди. 
		В той же час, ОСОБА_7 , отримуючи від ОСОБА_11 під час їхніх зустрічей матеріальні кошти, які потім привласнив, розумів, що ОСОБА_11 помиляється щодо фактичних обставин їхніх взаємовідносин, однак не повідомив про це ОСОБА_11 .
		На думку суду, у таких діях ОСОБА_7 має місце обман, тобто приховування відомостей, які мали значення для поведінки ОСОБА_11 , у вигляді їх замовчування, що стало причиною передачі ОСОБА_11 грошових коштів ОСОБА_35 у сумі 277503,40 грн. 
		Доводи обвинуваченого  ОСОБА_7 стосовно того, що зазначені кошти він отримав від ОСОБА_11 у якості винагороди за підготовку матеріалів судових справ суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, зокрема, Протоколом усної заяви про злочин від 06.08.2013 року (Т.2, а.с.51) та фактичним змістом його розмов з ОСОБА_11 , які зафіксовані на переглянутих судом відеоматеріалах та стенограмах розмов, з яких вбачається, що ОСОБА_11 вважав, що ОСОБА_7 діяв не від себе особисто, а спільно з суддею ОСОБА_6 , про яку він згадував у їхніх розмовах, а тому просив його «порадитись», оскільки був впевнений, що ці кошти передаються не у якості гонорару, а як неправомірна вигода за задоволення суддею ОСОБА_6 позовних вимог у цивільних справах №496/3801/13-ц та №496/4006/13-ц.
		Про те, що ОСОБА_7 цілком усвідомлював, що ОСОБА_11 помиляється в істинних обставинах їх фінансових взаємовідносин, вбачається також із пояснень самого ОСОБА_7 , який у своїх показах посилався на те, що ОСОБА_19 рекомендував йому не звертати уваги на «дивні» запитання ОСОБА_11 , а також на його нібито «неадекватну» поведінку, що він і робив. Однак, суд вважає, що такі пояснення ОСОБА_7 його не виправдовують, а навпаки, свідчать про сприяння ОСОБА_7 у введенні в оману ОСОБА_11 . 
		Факт невизнання  ОСОБА_7  своєї вини у вчиненні злочину, суд розцінює, як намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності. 
		Оскільки згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні   ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він 1 серпня 2013 року одержав від ОСОБА_11 частину обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США, але  ОСОБА_7  даний факт не визнає, і жодного доказу на його підтвердження стороною обвинувачення суду не надано, суд вважає, що зазначений епізод слід виключити з пред`явленого  ОСОБА_7  обвинувачення.
		Таким чином, суд кваліфікує дії  ОСОБА_7  за ч.3 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене у великих розмірах. 
		Злочин є закінченим, вчиненим з прямим умислом і корисливим мотивом.
		Призначаючи обвинуваченому покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, суд у відповідності з положеннями ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме, що обвинуваченим вчинено умисний тяжкий злочин, та особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно (Т.2, а.с.103), раніше не судимий (Т.4, а.с.181), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (Т.4, а.с.182,), має двох малолітніх дітей (Т.3, а.с.104). 
		Відповідно до ч.2. ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання  ОСОБА_7 , суд визнає вчинення ним злочину вперше, а також наявність у нього двох малолітніх дітей.
		   Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено. 
		Приймаючи до уваги викладені обставини, суд вважає, що обвинуваченому  ОСОБА_7  слід призначити покарання у межах санкції ч.3 ст.190 КК України у вигляді позбавлення волі.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України. 
		На підставі п.5 ч.9 ст.100 КПК України речові докази по справі: 
		- грошові кошти у розмірі 71500 гривень, а саме банкноти номіналом по 500 гривень кожна, у кількості 143 банкнот, приєднані до матеріалів кримінального провадження №42013000000000278, упаковані в канцелярський паперовий конверт, опечатаний паперовими бірками з відтиском печатки «Генеральна прокуратура України. Відділ з розслідування злочинів щодо корупційних діянь. Для довідок» з пояснювальним записом: «кримінальне провадження №42013000000000278 від 07.08.2013. Кошти у розмірі 71500 (сімдесят одна тисяча п`ятсот) гривень, які вилучені згідно протоколу обшуку 29-30.08.2013р. з помешкання ОСОБА_7 , згідно протоколу обшуку 29.08.2013р. його автомобіля марки «Ауді А6» д.н.з. НОМЕР_1 , особисто у нього та у його пасажира», які передані на зберігання до ПАТ «Державний експортно-імпортий банк України», (Т.3 а.с.155-158, 159)  після вступу вироку в законну силу, повернути законному власнику  державі в особі ДФЗБО МВС України, згідно п.5 ч.9 ст.100 КПК України.
		Заходи забезпечення кримінального провадження, у виді арешту на майно обвинувачених, вирішити відповідно до ч.4 ст.174 КПК України. 
		Надані суду документи, матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису, та електронні носії інформації, зберігати при справі.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 392 КПК України, суд,  
		 У Х В А Л И В:
		ОСОБА_36 у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, виправдати за ч.1 п.2 ст.373 Кримінального процесуального кодексу України.
		Обраний стосовно  ОСОБА_6  запобіжний захід у виді особистого зобов`язання згідно Ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.12.2013 року, після набрання вироком законної сили,  скасувати.
		Арешт на майно  ОСОБА_6 , накладений згідно Ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.10.2013 року, а саме: на двокімнатну квартиру АДРЕСА_7 ; на будинок АДРЕСА_2 ; на автомобіль TOYOTA CAMRI, державний номер НОМЕР_15 , після набрання вироком законної сили,  скасувати на підставі ч.4 ст.174 КПК України.
		 
		ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, і обрати йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, шість місяців.
		Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання. 
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому  ОСОБА_7  залишити попередній  заставу, згідно Ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31.08.2013 року, розміром 192 мінімальні заробітні плати в сумі 220 224,00 грн.
		Арешт на майно  ОСОБА_7 , накладений згідно Ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.10.2013 року, а саме: кошти, які знаходяться на картковому рахунку  банківська карта «MasterCard» на ім`я « ОСОБА_37 » № НОМЕР_11 АТ Укрсиббанк; кошти, які знаходяться у Публічному акціонерному товаристві комерційному банку «ПриватБанк» у сумі 5353,30 грн. на особистому рахунку НОМЕР_10 ; на автомобіль марки AUDI A6, державний номер НОМЕР_1 , після набрання вироком законної сили,  скасувати на підставі ч.4 ст.174 КПК України. 
		На підставі п.5 ч.9 ст.100 КПК України речові докази по справі: 
		- грошові кошти у розмірі 71500 гривень, а саме банкноти номіналом по 500 гривень кожна, у кількості 143 банкнот, приєднані до матеріалів кримінального провадження №42013000000000278, упаковані в канцелярський паперовий конверт, опечатаний паперовими бірками з відтиском печатки «Генеральна прокуратура України. Відділ з розслідування злочинів щодо корупційних діянь. Для довідок» з пояснювальним записом: «кримінальне провадження №42013000000000278 від 07.08.2013. Кошти у розмірі 71500 (сімдесят одна тисяча п`ятсот) гривень, які вилучені згідно протоколу обшуку 29-30.08.2013р. з помешкання ОСОБА_7 , згідно протоколу обшуку 29.08.2013р. його автомобіля марки «Ауді А6» д.н.з. НОМЕР_1 , особисто у нього та у його пасажира», які передані на зберігання до ПАТ «Державний експортно-імпортий банк України», (Т.3 а.с.155-158, 159)  після вступу вироку в законну силу, повернути законному власнику  державі в особі ДФЗБО МВС України, згідно п.5 ч.9 ст.100 КПК України.
		Надані суду документи, матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису, та електронні носії інформації, зберігати при справі.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення. 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...