Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1176/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2015. Зареєстровано: 04.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2015.
Дата набрання законної сили: 15.09.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  
		61022, м.Харків, пр.Леніна, 5 
		Р І Ш Е Н Н Я   
		іменем України
		 
		02.09.2015        р.                                                                                  Справа № 905/1176/15 
		Господарський суд  Донецької області у складі  судді  Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Рильцовій Є.Ю., розглянувши матеріали
		за позовною заявою:  Малого приватного виробничо-впроваджувального підприємства Гермес, м.Донецьк
		до відповідача: Публічного акціонерного товариства ДЕЛЬТА БАНК, м. Київ
		про внесення змін до кредитного договору №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р.
		 
		За участю уповноважених представників:
		від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю №17 від 28.08.2015р.);
		від відповідача:  ОСОБА_2 (за довіреністю №б/н від 06.08.2015р.).
		 
		Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.
		У судовому засідання 02.09.2015р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
		 
		 
		СУТЬ СПРАВИ:
		 
		Мале приватне виробничо-впроваджувальне підприємство Гермес, м.Донецьк звернулося з позовом  до Публічного акціонерного товариства ДЕЛЬТА БАНК, м. Київ про внесення змін до кредитного договору №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р.
		Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.
		Господарський суд Донецької області ухвалою від 03.08.2015 року згідно приписів ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України   порушив провадження у справі № 905/1176/15.
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладанні кредитного договору, внаслідок чого останній  просить суд внести зміни до кредитного договору №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р., шляхом викладення п.п. 3.4.3 та п.3.4.5. в наступній редакції:
		« 3.4.3. Сплачувати Банку проценти за кожним кредитом, наданим згідно з Додатковими угодами: 100% від нарахованих, але несплачених процентів за увесь строк дії цього Договору сплатити протягом одного календарного року з дня завершення антитерористичної операції або військових дій на території України.
		Проценти сплачуються на рахунки Банку, що вказані у Додаткових угодах.
		Датою сплати процентів вважається дата зарахування грошових коштів на рахунки Банку, що вказані у Додаткових угодах.
		У разі несвоєчасної сплати процентів, з наступного дня за датою, яка визначена пунктом, розраховується пеня, що передбачена пунктом 3.4.9. цього Договору, на суму простроченого платежу»;
		« 3.4.5. Повністю погасити заборгованість за кредитами протягом одного календарного року з дня завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України зі своїх поточних рахунків на рахунки Банку, що вказані у Додаткових угодах.
		Датою погашення заборгованості вважається дата зарахування грошових коштів на рахунки Банку, що вказані у Додаткових угодах.
		У разі несвоєчасного повернення кредитів, з наступного дня за датою, яка визначена цим пунктом, розраховується пеня, що передбачена пунктом 3.4.9. цього Договору, на суму простроченого платежу.»
		Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. 6.2.2. Принципів міжнародних комерційних договорів УНІДРУА, ч. 1, 2, 4 ст. 652 Цивільного кодексу України,  ч.4 ст. 188 Господарського кодексу України.
		На підтвердження вказаних обставин позивач надав: кредитний договір №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р., повідомлення про відступлення вих. №2/01-17/6427 від 26.06.2013р.; інформаційний лист вих. №2/39-17/6635 від 26.06.2013р.; висновок про істотну зміну обставин Донецької торгово-промислової палати №646/12-12/03 від 28.04.2015р.; лист №25-06/6 від 25.06.2015р., лист вих. №4934 від 10.07.2015р.
		02.09.2015р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив №б/н від 01.09.2015р., в якому він заперечив проти позовних вимог, посилаючись на недоведеність впливу антитерористичної операції на господарську діяльність позивача, відсутність належного підтвердження  настання обставин непереборної сили, що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності, та на відсутність істотних змін, які, в розумінні закону, є підставою для внесення змін до договору. Крім зазначеного відповідач зазначив, що відносно нього запроваджена процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку, у звязку з чим він позбавлений правової можливості збільшувати строки користування кредитними коштами, оскільки це призведе до порушення інтересів кредиторів банку.  
		Представник позивача в судове засіданні 02.09.2015р. з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В судовому засіданні надав супровідним листом від 02.09.2015р. додаткові документи для долучення дометаріалів справи, а саме: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21009642 на відповідача; засвідчену копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21009554 на позивача; довідку від 31.08.2015р. №04-27/3459 Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області.
		Представник відповідача у судове засідання 02.09.2015р.  з`явився,  проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. 
		Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		27.06.2008р. між Відкритим акціонерним  товариством Кредитпромбанк та Малим приватним виробничо-впроваджувальним підприємством Гермес (далі  позичальник)  був укладений кредитний договір №3.3ДС/190/2008-КЛТ (далі  кредитний договір), відповідно до п 1.1 якого процедура та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в національній валюті України або в іноземних валютах (доларах США, євро) з повною/частковою конвертацією у національну валюту в межах загальної суми, еквівалентної 17   760   000,00 (сімнадцять мільйонів сімсот шістдесят тисяч) євро за офіційним курсом НБУ на дату укладання кожної Додаткової угоди до цього Договору про надання кредиту, що є його невідємною частиною.
		Згідно п. 5.1 договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного погашення позичальником кредитів, процентів за користування ними, комісій, а при наявності простроченої заборгованості  і пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів.
		За змістом п 3.4.5 сторони визначили наступний графік погашення заборгованості: в доларах США:
		-Щомісячно по 179380 доларів США, починаючи з липня 2010 року по травень 2014
		року включно;
		- 179334,94 доларів США в червні 2014 року;
		в євро: 
		-Щомісячно по 179334,94 євро, починаючи з січня 2009 року по червень 2010 року включно;
		-       Щомісячно по 232994,94 євро, починаючи з липня 2010 року по грудень 2010 року включно;
		-       Щомісячно по 176744,94 євро, починаючи з січня 2011 року по травень 2014 року включно;
		- 503205,98 євро в червні 2014 року.
		Повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними Додатковими угодами, але у будь-якому випадку не пізніше 26 червня 2014 року. 
		Пунктом 3.4.3 договору передбачено наступне: сплачувати банку нараховані проценти за кожним кредитом, наданим згідно з додатковими угодами, з 1 по 19 число кожного місяця  до останнього робочого числа кожного місяця, нараховані з 20 по останній календарний день місяця  до останнього робочого числа наступного місяця, а також у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаний у відповідній Додатковій угоді. Якщо 20-е число припадає на вихідний або святковий день проценти сплачуються наступного робочого дня за вихідним (святковим) днем. Проценти сплачуються на рахунки банку, що вказані у додаткових угодах. Датою сплати процентів вважається дата зарахування грошових коштів на рахунки банку, що вказані у Додаткових угодах. У разі несвоєчасної сплати процентів, з наступного дня за датою, яка визначена ним пунктом, розраховується пеня, що передбачена пунктом 3.4.9 цього договору, на суму простроченого платежу.
		Листом від 26.06.2013р. №2/39-17/6635 позивач був повідомлений про те, що майнові права за кредитним договором  згідно  договору про відступлення права вимоги від 19.06.2013 року, укладеного між ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта Банк.
		25.06.2015р. позивач звернувся до  відповідача з проханням внести зміни до кредитного договору, а саме викласти п. 3.4.5 та 3.4.3 договору в новій редакції, визначивши  строк виконання зобовязань по поверненню  кредиту та сплаті відсотків  - протягом одного року з  дня завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.   В обґрунтування  зазначеної вимоги , позивач посилався на висновок Донецької торгово-промислової палати  (далі ДТПП) про істотну зміну обставин від 28.04.2015 року № 646/12-12/03,згідно нього, зростання курсу  валюти  долару США по відношенню до гривні,  наявність на території  здійснення господарської діяльності позивача  терористичних актів, воєнних дій в ході  проведення  на території Донецької області  антитерористичної операції , пошкодження та знищення шляхів  сполучення , товарно-матеріальних цінностей , рухомого та нерухомого майна  є істотною зміною обставин за укладеним кредитним договором № 3.3ДС/190/2008-КЛТ.  
		Листом від 10.07.2015 року №4934, відповідач відмовив в прийняті пропозиції позивача, посилаючись на  введення в банку тимчасової адміністрації, метою якої є захист прав та інтересів  вкладників, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку  та збереження його активів. У листі відповідач також зазначив, що пролонгація строків погашення будь-яких платежів  призведе до погіршення  істотних умов кредитного договору, що  порушить законні інтереси вкладників.
		У звязку з викладеним позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.
		Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
		При цьому, статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
		Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи суд вважає вимоги позивача про внесення змін до кредитного договору №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р. такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
		Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та  ст. 345-346  ГК України. 
		За загальним правилом, встановленим ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору у звязку із істотною зміною обставин допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		За приписами ч.4 ст.652 ЦК України, зміна договору за рішенням суду в умовах істотної зміни обставин допускається у виняткових випадках, при цьому необхідно довести недоцільність його розірвання у зв'язку з наявністю однієї з альтернативних умов: розірвання договору має суперечити суспільним інтересам або може потягнути для сторін (чи однієї з них) шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
		Згідно ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		Враховуючи висновок ДТПП, позивач посилається на обставину, яку вважає істотною-  зростання курсу  валюти - долару США  по відношенню до української гривні. З огляду на правову позицію Верховного Суду України, викладену в Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки) від 01.10.2010р.,  та позицію Вищого господарського суду України, викладену в Постанові Пленуму Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів, зростання курсу долара США - валюти кредиту, не може розцінюватись як істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, оскільки у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні у відношенні до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.  
		Таким чином, зазначена  обставина  не є істотною в розумінні ст. 652 ЦК України, у звязку з тим, що   із суті спірного кредитного договору та звичаїв ділового обороту випливає, що ризик зміни обставин, повязаної з коливанням курсу валюти, в якої виражено зобовязання,  несе заінтересована (зобовязальна) сторона, тобто позичальник. 
		Щодо посилання позивача на неможливість  стабільної роботи через призупинення  фінансових операцій банківськими установами на території міста Донецька, суд зазначає наступне.
		Дійсно, Постановою  Правління   Національного   Банку   України   від 06.08.2014р.
		№ 466 Про призупинення здійснення фінансових операцій банкам України заборонено  здійснювати  усі види фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Проте,згідно п. 4 зазначеної постанови, банки до повного відновлення діяльності вправі надавати клієнтам послуги за допомогою засобів мобільного обслуговування. 
		Згідно приписів статтей 2,  1066  ЦК України, субєктами відносин за договором банківського рахунку є юридичні та фізичні особи. За Законом України Про банки та банківську діяльність, Законом України Про платіжні системи в Україні, Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах,    призупинення діяльності банківських установ (їх структурних підрозділів) на окремих територіях  не є підставою для закриття рахунків клієнтів та відмови в їх обслуговуванні.  
		Тобто, призупинення діяльності структурних  підрозділів  банку на окремій території, не перешкоджає клієнтові використовувати  грошові кошти, які обліковуються на його рахунках в Банку, незалежно  від того, що договір про банківський  рахунок укладався за місцезнаходженням банківської філії (відділення), діяльність якої не здійснюється не території міста Донецьк.   
		Отже, позивач не довів неможливість використання ним  рахунків, які були ним відкриті в  банківських установах, діяльність яких наразі в місті Донецьку не здійснюється  за постановою НБУ № 466, як і не довів неможливість відкриття ним нових рахунків в банківських установах , розташованих на території підконтрольній українській владі.
		 Таким чином, зазначена обставина  не є істотною в розумінні ст. 652 ЦК України, у звязку з тим, що зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона  могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися (мала змогу використовувати грошові кошти на рахунках, відкритих  раніше в установах банків, та мала змогу використовувати рахунок дистанційно (за допомогою засобів звязку).
		 Також слід зазначити, що істотну зміну обставин позивач підтверджує висновком Донецької торгово-промислової палати України від 28.04.2015 року № 648/12-12/03, який суд не приймає до відома з огляду на таке.
		  За змістом ст. ст. 14, 14-1 Закону України Про Торгово-промислові палати в Україні до компетенції Торгово-промислових палат входить      засвідчення    форс-мажорні  обставин  (обставин  непереборної сили), які є підставою для звільнення від відповідальності за  порушення зобовязання (ст. 617 ЦК України). Позовні вимоги позивача не повязані з вирішенням питання  про звільнення від відповідальності. 
		   До того ж, ДТПП у зазначеному висновку посилається на загальновідомі факти без привязання їх до діяльності позивача. Так, посилання на діяльність окремих озброєних угрупувань, які фактично блокують роботу підприємств, всі транспортні і банківські системи , виявлення та розслідування  правоохоронними органами в ході проведення АТО численних кримінальних правопорушень, які мають ознаки терористичних актів, диверсій,умисних вбивств…., без визначення конкретних фактів, повязаних з діяльністю позивача, не може прийматися судом як належний доказ істотної зміни обставин, що зумовлює зміну кредитного договору, укладено між позивачем та відповідачем.
		  Термін, на який позивач бажає відстрочити  виконання зобовязань по сплаті кредиту та процентів - протягом одного календарного року з дня завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, не є чітко визначеним, а тому застосування  такого терміну без привязання до діяльності субєктів правовідносин порушить співвідношення майнових інтересів сторін та позбавить відповідача  того, на що він розраховував при укладенні кредитного договору.
		Згідно зі ст. 346 ГК України  для зниження ступеня ризику банки зобовязані надавити кредити позичальникам, попередньо вивчити стан його господарської діяльності та платоспроможність, спрогнозувати ризик непогашення кредиту. Тобто, строки користування кредитними коштами повинні бути обґрунтованими, реальними та повязаними з господарською діяльністю позичальника. Всупереч цьому, позивач жодним чином не підтвердив реальну змогу виконати зобовязання у термін, який ним визначений в пропозиції про зміну кредитного договору. 
		Крім того, постановою Національного банку України № 150 від 02.03.2015р.  ПАТ Дельта Банк віднесено до категорії неплатоспроможних. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 02.03.2015р. з 03.03.2015р. розпочато процедуру виведення ПАТ Дельта Банк з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Рішенням № 147 від 03.08.2015р. подовжено строк здійснення тимчасової адміністрації до 02.10.2015р.
		За змістом ст. 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб  тимчасова адміністрація є  процедурою  виведення банку з ринку. Згідно ст. 36 Закону, з дня початку процедури виведення банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд гарантування вкладів  набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Відповідно до ст. 39 зазначеного Закону виведення неплатоспроможного банку з ринку здійснюється одним з таких способів:ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб;ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобовязань на користь приймаючого банку;відчуження всіх або частини активів і зобовязань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією;створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобовязань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку;продаж неплатоспроможного банку інвестору.
		Згідно ст. 38 Закону, протягом тимчасової адміністрації Фонд гарантування вкладів зобовязаний забезпечити збереження активів  банку та вжити передбачені законодавством заходи щодо стягнення заборгованості з боржників.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що  укладання субєктом, який виводиться з банківського ринку, угод,  направлених на подовження діяльності на ринку ( шляхом подовження строків кредитування),  суперечить приписам Законів України Про банки та банківську діяльність, Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та порушує інтереси кредиторів та можливих інвесторів такого банку. 
		Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Суд вважає, що зміна  пунктів 3.4.3 та 3.4.5 кредитного договору № 3.3/ДС/190/2008-КЛТ на відповідні пункти в  редакції позивача порушить приписи                        ст. 203 ЦК України.
		Беручи до уваги ненадання позивачем належних та допустимих доказів в обґрунтування наявності одночасно умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, які обумовлюють необхідність зміни умов кредитного договору №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р., особливий статус відповідача на час пропозиції про внесення змін до кредитного договору,   суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню. 
		Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на позивача.
		Керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.     203, 205-207, 212, 215, 651, 652, §2     Глави     71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 345-348  Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,Законом України Про банки та банківську діяльність, Законом України  Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, господарський суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позовних вимог Малого приватного виробничо-впроваджувального підприємства Гермес, м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства ДЕЛЬТА БАНК, м. Київ про внесення змін до кредитного договору №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р..  відмовити повністю.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
		У судовому засіданні 02.09.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2015р.
		 
		 
		Суддя                                                                                            Я.О. Левшина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...