Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15794/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2015. Зареєстровано: 05.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2015.
Дата набрання законної сили: 29.11.2016
Результат оскарження 29.11.2016 Київський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01.09.2015Справа №910/15794/15
		За позовом          Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія                                                   "Укренергополіс", м. Київ 
		до          Київської міської ради, м. Київ      
		третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 
		                        Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві,         м. Київ
		третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на  стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІБЕРТІ ПЛАЗА", м. Київ
		третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ
		за участю          прокуратури міста Києва
		про                     стягнення  163056425,27 грн.
		                                                                                                    Суддя Турчин С.О.
		Представники сторін:
		від позивача:                     Теплюк В.С. (довіреність № 06 від 06.03.2014)
		від відповідача:           Тхорик С.М. (довіреність № 225-КР-1990 від 05.06.2015)
		від третьої особи 1:           не з'явився
		від третьої особи 2:           не з'явився
		від третьої особи 3:          Якимець О.І. (довіреність № 05703-10601 від 15.06.2015)
		від прокуратури:          Одуденко А.В. (посвідчення № 006616 від 27.09.2012)
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Укренергополіс" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Київської міської ради  про стягнення  97 278 117,10 грн., з яких: 91359900,00 грн. - збитки та 5918216,20 грн. - проценти, нараховані за безпідставне збереження грошових коштів.
		Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що у зв'язку із прийняттям  Київською міською радою рішень №55/716 від 25.01.2007 "Про передачу Закритому акціонерному товариству "Страхова компанія "Укренергополіс" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, торговельного призначення, підземним паркінгом та для благоустрою ландшафтної зони на перетині бул. Дружби Народів та  вул. Старонаводницької у Печерському районі м. Києва" та №482/1143 від 26.04.2007 "Про продаж земельної ділянки Закритому акціонерному товариству "Страхова компанія "Укренергополіс" для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, торговельного призначення, підземним паркінгом та для благоустрою ландшафтної зони на перетині бул. Дружби Народів та  вул. Старонаводницької у Печерському районі м. Києва", що були визнані недійсними та скасовані в судовому порядку, позивачу завдано збитки у розмірі 91359900,00 грн. та 24269855,00 грн. втраченої вигоди (у редакції заяви про збільшення позовних вимог). Також, позивачем здійснено нарахування 5918216,20 грн. процентів за безпідставне збереження грошових коштів 41508453,17 грн. збитків від інфляції (у редакції заяви про збільшення позовних вимог).
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 порушено провадження у справі № 910/15794/15, залучено до участі у справі в якості  третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві та призначено її розгляд на 07.07.2015.
		07.07.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 залучено до участі у справі № 910/15794/15 в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на  стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІБЕРТІ ПЛАЗА" та відкладено розгляд справи на 11.08.2015.
		14.07.2015 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		21.07.2015 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшов відзив на позовну заяву.
		10.08.2015 через відділ діловодства суду від прокуратури міста Києва надійшло повідомлення № 05/2/3-2035-12 від 10.08.2015 про вступ у справу.
		Згідно ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. 
		Враховуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги повідомлення прокуратури міста Києва про вступ у справу, подальший розгляд справи № 910/15794/15 здійснюється за участю прокуратури міста Києва.
		11.08.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі, що оформлені клопотанням та додаткові пояснення по справі.
		11.08.2015 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
		У відзиві по позов відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на відсутність складу правопорушення, оскільки, позивачем не доведено наявності вини відповідача, причинного зв'язку між правопорушення та завданими збитками.
		В судове засідання 11.08.2015 з'явились прокурор, представник позивача, та відповідача.
		Представник відповідача в судовому засіданні 11.08.2015 заявив усне клопотання про залучення до участі у справі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		Також, представниками позивача та відповідача в судовому засіданні 11.08.2015 надано спільне клопотання про продовження строку вирішення спору у даній справі.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/15794/15 на 15 днів до 03.09.2015, залучено до участі у справі як третю особу 3 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розгляд справи відкладено на 01.09.2015. 
		27.08.2015 через відділ діловодства суду від третьої особи 3 надійшли пояснення по справі, в яких позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІБЕРТІ ПЛАЗА" розрахунків за договором купівлі-продажу від 16.03.2011 не проводило, в підтвердження чого надав довідку ПАТ "АСВІО БАНК" вих. 855 від 27.08.2015.
		28.08.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі в яких зазначив, що грошові кошти за договором купівлі-продажу від 16.03.2011 укладеним між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Укренергополіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІБЕРТІ ПЛАЗА" не були перераховані на рахунок ПрАТ "Страхова компанія "Укренергополіс", у зв'язку із визнанням вказаного договору недійсним за рішенням суду, в підтвердження чого позивачем надано  довідку №13 від 11.08.2015 за підписом голови правління ПрАТ "Страхова компанія "Укренергополіс" про відсутність розрахунків за договором купівлі-продажу від 16.03.2011, укладеного з ТОВ "Ліберті Плаза" та оборотно-сальдову відомість по рахунку 6851 з контрагентом ТОВ "Ліберті Плаза". Також, позивачем зазначено, що внаслідок визнання недійсним вказаного договору, ПрАТ "Страхова компанія "Укренергополіс" зазнало збитків (упущена вигода) у вигляді неодержаних доходів від продажу вказаної земельної ділянки ТОВ "Ліберті Плаза", що складає 24 269 855 грн., та розраховані як різниця між ціною продажу (80150000,00 грн.) та ціною купівлі земельної ділянки (55880145,00 грн.).
		28.08.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути з Київської міської ради за рахунок місцевого бюджету міста Києва шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" 91359900,00 грн. прямих збитків, 5918216,20 грн. процентів за безпідставне збереження грошових коштів, 41508453,17 грн. збитків від інфляції та 24269855,00 грн. втраченої вигоди (неодержаного прибутку), всього: 163056425,27 грн.
		01.09.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи виписок за особовим рахунком позивача про факт сплати коштів  за користування кредитними коштами та сплати орендної плати.
		В судовому засіданні 01.09.2015 представник позивача надав суду пояснення щодо заяви про збільшення позовних вимог, просив суд прийняти дану заяву до розгляду. 
		Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. 
		Враховуючи те, що заява про збільшення розміру позовних вимог відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом до розгляду, у зв'язку з чим, позовні вимоги розглядаються в її редакції.
		Представник третьої особи 3 надав суду письмовий відзив на позов, в якому заперечуючи позовні вимоги, посилається на відсутність вини Київської міської ради та підстав для повернення коштів сплачених на виконання умов договору купівлі-продажу  від 31.05.2007. Також, третя особа 3, обґрунтовуючи заперечення на позов, вказує, що витрати на оренду плату та плату за землю не можуть вважатися збитками.
		Прокурор надав суду письмовий відзив на позовну заяву. Відзив мотивований тим, що позивачем не доведено наявності підстав для застосування до Київської міської ради відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних позивачу збитків.
		Представник позивача надав суду пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог.
		Представник відповідача надав суду пояснення по суті заперечень на позов, позовні вимоги заперечив.
		Представник третьої особи 3 позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві.
		Прокурор заперечив проти позовних вимог.
		Представники третьої особи 1 та третьої особи 2 в судове засідання не з'явились. 
		Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 01.09.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
		Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача, відповідача та третьої особи 3, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		25.01.2007 Київською міською радою прийнято рішення №55/716 "Про передачу Закритому акціонерному товариству "Страхова компанія "Укренергополіс" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, торговельного призначення, підземним паркінгом та для благоустрою ландшафтної зони на перетині вул. Старонаводницької та бул. Дружби Народів у Печерському районі міста Києва", відповідно до якого вирішено, зокрема, затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Закритому акціонерному товариству "Страхова компанія "Укренергополіс" для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, торговельного призначення, підземним паркінгом та для благоустрою ландшафтної зони на перетині вул. Старонаводницької та бул. Дружби Народів у Печерському районі міста Києва; передати Закритому акціонерному товариству "Страхова компанія "Укренергополіс", за умови виконання пункту 4 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 5,36 га для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, торговельного призначення, підземним паркінгом та для благоустрою ландшафтної зони на перетині вул. Старонаводницької та бул.Дружби Народів у Печерському районі міста Києва, у тому числі:  площею 0,77 га - за рахунок земель відведених відповідно до рішення №1355/7 від 15.10.1979р. виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів "Про відведення земельної ділянки Київській міській раді добровільного товариства "Автомотолюбитель УРСР" під будівництво відкритої автостоянки"; площею 0,14 га -за рахунок земель, відведених відповідно до рішення №35 від 12.01.1960р. виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих "Про відвод земельних ділянок під будівництво павільйонів "Морозиво" і "Молоко" в Печерському районі"; площею 1,36 га -за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення №972 від 19.06.1972р. виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих "Про відведення земельної ділянки управлінню культури міськвиконкому під спорудження пам'ятника Ковпаку С.А. на схилах між бульв. Дружби Народів і Старо-Наводницькою вулицею в Печерському районі"; площею 3,09 га -за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
		На підставі вищевказаного рішення, між Київською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Укренергополіс"  (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду  (строкове платне користування) земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:068:0062) розміром 5,3606 га, що знаходиться на перетині бул. Дружби Народів та  вул. Старонаводницької у Печерському районі м. Києва.
		26.04.2007 Київською міською радою прийнято рішення №482/1143 "Про продаж земельної ділянки Закритому акціонерному товариству "Страхова компанія "Укренергополіс" для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельного комплексу  з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, торговельного призначення, підземним паркінгом та для благоустрою ландшафтної зони на перетині вул. Старонаводницької та бул. Дружби Народів у Печерському районі міста Києва" без дотримання процедури, визначеної вищенаведеними нормами земельного законодавства.
		На підставі рішення №482/1143 від 26.04.2007 Київської міської ради, 31.05.2007 між Київською міською радою (продавець) та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Укренергополіс" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:82:068:0062) розташованої на перетині бул. Дружби Народів та  вул. Старонаводницької у Печерському районі м. Києва площею 3,7163 га у межах, що перенесені у натуру (на місцевість) і зазначені у технічній документації земельної ділянки. 
		Також, 17.10.2007 між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Укренергополіс" було підписано договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26.02.2007 в частині ідентифікаційних ознак об'єкту земельних відносин, а саме площу 5,3606 га замінено на 1,6443 га, а кадастровий номер з 8000000000:82:068:0062 на 8000000000:82:068:0172. 
		16.03.2011 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Укренергополіс" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліберті Плаза" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ПрАТ "Страхова компанія "Укренергополіс" право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:068:0062) площею 3,7163 га, яка розташована на перетині вулиць Старонаводницької та бул. Дружби Народів у Печерському районі міста Києва, передано ТОВ "Ліберті Плаза".
		В подальшому, рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 у справі №5011-62/2496-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 та постановою Вищого господарського суду України 14.08.2012, вирішено: 
		- визнати недійсним та скасувати рішення № 55/716 від 25.01.2007  Київської міської ради "Про передачу Закритому акціонерному товариству "Страхова компанія "Укренергополіс" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, торговельного призначення, підземним паркінгом та для благоустрою ландшафтної зони на перетині бул. Дружби Народів та вул. Старонаводницької у Печерському районі м. Києва".
		- визнати недійсним та скасувати рішення № 482/1143 від 26.04.2007 Київської міської ради "Про продаж земельної ділянки Закритому акціонерному товариству "Страхова компанія "Укренергополіс" для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, торговельного призначення, підземним паркінгом та для благоустрою ландшафтної зони на перетині бул. Дружби Народів та вул. Старонаводницької у Печерському районі м. Києва".
		- визнати недійсним, укладений між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Укренергополіс" договір оренди земельної ділянки площею 5,36 га, що розташована на перетині вул. Старонаводницької та бул. Дружби Народів у м. Києві, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 82-6-00400 від 13.03.2007;
		- визнати недійсним, укладений 31.05.2007  між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Укренергополіс" договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,7163 га, що розташована на перетині вул. Старонаводницької та бул. Дружби Народів у м. Києві;
		- визнати недійсним договір про внесення змін до договору оренди від 13.03.2007, укладений 17.10.2007 між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Укренергополіс";
		- визнати недійсним, укладений 16.03.2011 між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Укренергополіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліберті Плаза" договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,7163 га, що розташована на перетині вул. Старонаводницької та бул. Дружби Народів у м. Києві;
		- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №137558, виданий Закритому акціонерному товариству "Страхова компанія "Укренергополіс", відповідно до якого власником земельної ділянки є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліберті Плаза";
		- визнати відсутнім у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" права користування земельною ділянкою площею 1,65 га, вартістю 18795619,79 грн., що розташована на перетині бул. Дружби Народів та вул. Старонаводницької у Печерському районі м. Києва;
		- визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Плаза" права власності на земельну ділянку площею 3,7163 га, вартістю 42480181,11 грн., що розташована на перетині бул. Дружби Народів та  вул. Старонаводницької у Печерському районі м. Києва.
		Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.09.2012 по справі №5011-62/2496-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 1.010.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2012, прийнятого за результатами розгляду заяви прокурора про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2012 у справі №5011-62/2496-2012 за нововиявленими обставинами, скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2012 у справі №5011-62/2496-2012 в частині визнання недійсним та скасування пункту 1 рішення Київської міської ради №55/716 від 25.01.2007р. "Про передачу Закритому акціонерному товариству "Страхова компанія "Укренергополіс" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, торговельного призначення, підземним паркінгом та для благоустрою ландшафтної зони на перетині бул. Дружби Народів та  вул. Старонаводницької у Печерському районі м. Києва"; відмовлено прокурору у позові в частині позовної вимоги про визнання недійсним та скасування пункту 1 рішення Київської міської ради №55/716 від 25.01.2007 "Про передачу Закритому акціонерному товариству "Страхова компанія "Укренергополіс" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, торговельного призначення, підземним паркінгом та для благоустрою ландшафтної зони на перетині бул. Дружби Народів та  вул. Старонаводницької у Печерському районі м. Києва"; в іншій частині рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2012 у справі №5011-62/2496-2012 залишено без змін.
		Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 у справі №5011-14/5760-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2012, вирішено: 
		витребувати у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" на користь Київської міської ради земельну ділянку площею 1,6443 га, кадастровий номер 8000000000:82:068:0172, вартістю 18795619,79 грн., що розташована на перетині бульвару Дружби народів та вулиці Старонаводницькій у Печерському районі м. Києва.
		витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Плаза" на користь Київської міської ради земельну ділянку площею 3,7163 га, кадастровий номер 8000000000:82:068:0062, вартістю 42480181,11 грн., що розташована на перетині бульвару Дружби народів та вулиці Старонаводницькій у Печерському районі м. Києва.
		Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
		Відповідно до частини 1 статті Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. 
		Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.
		Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов'язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов'язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.
		За розрахунком позивача розмір збитків завданих позивачу рішеннями Київської міської ради №55/716 від 25.01.2007, №482/1143 від 26.04.2007, які визнані недійсними та скасовані у судовому порядку, становить:
		91359900,00 грн. прямих збитків, з яких: витрати на викуп та оформлення земельної ділянки - 65 818 065,58 грн., орендна плата за землю - 4 685 660,85 грн., земельний податок - 1 920 336,41 грн., сплата відсотків за користування кредитними коштами - 18 935 838,06 грн.; 
		та 24269855,00 грн. - втраченої вигоди (неодержаного прибутку), що розраховані позивачем як різниця між ціною продажу (80150000,00 грн.) за договором купівлі-продажу від 16.03.2011 укладеним між ПрАТ "Страхова компанія "Укренергополіс" та ТОВ "ЛІБЕРТІ ПЛАЗА" та ціною купівлі земельної ділянки (55880145,00 грн.) за договором купівлі-продажу від 31.05.2007, укладеним між Київською міською радою та ЗАТ "Страхова компанія "Укренергополіс". 
		В підтвердження розміру заявлених до стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди  позивачем надано до матеріалів справи копії платіжних доручень, виписок з рахунку позивача, довідку № 13 від 11.08.2015 за підписом голови правління ПрАТ "Страхова компанія "Укренергополіс" про відсутність розрахунків за договором купівлі-продажу від 16.03.2011, укладеного з ТОВ "Ліберті Плаза" та оборотно-сальдову відомість по рахунку 6851 з контрагентом ТОВ "Ліберті Плаза".
		Судом встановлено, що позивач на виконання договору купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована на перетині вул. Старонаводницької та бул. Дружби Народів у м. Києві перерахував на рахунки Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) грошові кошти у розмірі 55880145,00 грн., які в подальшому були перераховані на рахунок Головного управління  Держвної казначейської служби України у м. Києві, що підтверджується платіжними дорученнями №73 від 15.08.2007, №7 від 23.03.2007, виписками з рахунку позивача за період з 26.06.2007 по 26.06.2007, за період з 23.07.2007 по 23.07.2007, виписками з рахунку №37116001002659, платіжними дорученнями №21 від 26.03.2007, №44 від 03.07.2007, №50 від 24.07.2007, №57 від 16.08.2007.
		Як вбачається з матеріалів справи та зазначено самим позивачем, витрати на викуп земельної ділянки у розмірі 55880145,00 грн., витрати з оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки у розмірі 9805655,20 грн., витрати по сплаті орендних платежів за землю у розмірі 4685660,85 грн. та витрати по сплаті  земельного податку у розмірі 1920336,41 грн. були вчинені позивачем на виконання договорів, які були укладені між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Укренергополіс", а саме: договору оренди земельної ділянки площею 5,36 га, що розташована на перетині вул. Старонаводницької та бул. Дружби Народів у м. Києві, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 82-6-00400 від 13.03.2007, договору від 17.10.2007 про внесення змін до договору оренди від 13.03.2007 та договору від 31.05.2007 купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,7163 га, що розташована на перетині вул. Старонаводницької та бул. Дружби Народів у м. Києві.
		Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 
		Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України, передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. 
		До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються:
		- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; 
		- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; 
		- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; 
		- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. 
		Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. 
		Виходячи з положень ст. 22 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України, витрати позивача на викуп та оформлення земельної ділянки, сплату орендних платежів за землю, земельного податку та відсотків за користування кредитними коштами не є збитками у розумінні вищенаведених норм права. 
		Суд зазначає, що збитки мають іншу правову природу та не ототожнюється з будь-якими сумами, які особа сплачувала у зв'язку виконанням умов договору, оскільки, під збитками слід розуміти реальну втрату матеріальних цінностей, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, або втрата доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
		Таким чином, витрати позивача на викуп земельної ділянки у розмірі 55880145,00 грн., витрати з оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки у розмірі 9805655,20 грн., витрати по сплаті орендних платежів за землю у розмірі  4685660,85 грн. та витрати по сплаті земельного податку у розмірі 1920336,41 грн., які вчинені на виконання договорів, у розумінні положень ст. 22 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України, не являються втратами матеріальних цінностей позивача, у зв'язку із чим, не можуть бути віднесені до збитків. 
		Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.
		У відповідності до ст. ст. 91, 96 Земельного кодексу України на власників та землекористувачів земельних ділянок покладено обов'язок здійснювати сплату земельного податку та орендної плати. 
		Сплата орендних платежів за землю та сплата земельного податку здійснювались позивачем за час фактичного користування ним земельною ділянкою, що розташована на перетині вул. Старонаводницької та бул. Дружби Народів у м. Києві, що свідчить про неможливість повернення таких витрат позивачу, а також, віднесення вказаних витрат до збитків. 
		У п. 2.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено про те, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою.
		При цьому, статтею 21 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV від 06.10.1998 визначено, що у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається. 
		Щодо збитків у розмірі 18935838,06 грн., що становлять витрати  на сплату відсотків за користування кредитними коштами, то суд зазначає наступне.
		Статтею 44 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;  самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників;  комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
		Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		З огляду на вищезазначені положення чинного законодавства України, суб'єкт підприємницької діяльності самостійно визначає джерела для залучення грошових коштів на придбання певного майна, а тому, витрати спрямовані на сплату боргу за кредитним договором укладеним з метою оплати вартості майна, не можуть відшкодовуватись продавцем такого майна.
		Отже, позивач, укладаючи договір купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована на перетині вул. Старонаводницької та бул. Дружби Народів у м. Києві на свій власний ризик здійснив залучення фінансових ресурсів на придбання такої ділянки, а тому, витрати спрямовані на погашення відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 18 935 838,06 грн. не можуть відноситись до збитків позивача.
		Судом, враховано, що позивач у тексті позовної заяви посилається на положення статей 216, 1212 ЦК України, а також, у позовні заяві зазначає, що Київська міська рада, яка діяла як орган місцевого самоврядування, наділений повноваженнями щодо розпорядження комунальною власністю, та як сторона правочину, визнаного недійсним в судовому порядку, повинна відшкодувати позивачу збитки, проте, обґрунтовуючи позовні вимоги стверджує, про завдання позивачу збитків, посилаючись на положення статті 22 ЦК України, статей 224, 225 ГК України та у прохальній частині позову просить стягнути з відповідача прямих збитків у сумі 91359900,00 грн., яка як встановлено судом вище не являється збитками у розумінні норм чинного законодавства.
		Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.
		Водночас, обов'язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинний зв'язок між діями винної особи та заподіянням збитків; збитків (їх наявності та розміру); вина. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
		Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 20.12.2010р. у справі №06/113-38, від 04.07.2011р. у справі №51/250.
		Таким чином, на позивача у справі, покладено обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. 
		Однак, позивачем не доведено складу господарського правопорушення, саме: наявності самих збитків, заявлених до стягнення; протиправної поведінки відповідача; причинного зв'язку між понесеними витратами та поведінкою відповідача (діями чи бездіяльністю) відповідача.
		Також, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 24269855,00 грн., позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу; при цьому протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.
		Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
		Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків. 
		Відповідно, для прийняття рішення про повне відшкодування упущеної вигоди протиправні дії винної особи мають бути єдиною і достатньою причиною неотримання позивачем доходу, на одержання якого позивач мав реальні підстави розраховувати.
		Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 623 ЦК України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. 
		Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку не є підставою для його стягнення.
		Однак, позивачем не доведено факту наявності протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між поведінкою відповідача (діями чи бездіяльністю) відповідача та заявлених до стягнення  збитків у вигляді упущеної вигоди. 
		Вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди у розмірі 24269855,00 грн. базуються на розрахунку можливого прибутку у разі продажу земельної ділянки, площею 3,7163 га, що розташована на перетині вул. Старонаводницької та бул. Дружби Народів у м. Києві Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліберті Плаза"  та виконання останнім  умов договору купівлі-продажу від 16.03.2011. Такий розрахунок є теоретичним, побудований на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджений належними і допустимими доказами.
		Таким чином, позивачем не доведено факту завдання прямих збитків у розмірі 91359900,00 грн.  та упущеної вигоди у розмірі 24269855,00 грн. в розумінні ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України. 
		У зв'язку із вищенаведеним, правові підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді прямих збитків у розмірі 91359900,00 грн.  та упущеної вигоди у розмірі 24269855,00 грн. у суду відсутні.
		Водночас, суд зазначає, що наявність рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 у справі №5011-62/2496-2012, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 та постановою Вищого господарського суду України 14.08.2012, яким визнано недійсним та скасовано рішення Київської міської ради № 55/716 від 25.01.2007, № 482/1143 від 26.04.2007, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки за № 82-6-00400 від 13.03.2007, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 31.05.2007, визнати недійсним договір про внесення змін від 17.10.2007 до договору оренди від 13.03.2007, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.03.2011, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №137558, визнано відсутнім у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" права користування земельною ділянкою площею 1,65 га, вартістю 18795619,79 грн., що розташована на перетині бул. Дружби Народів та вул. Старонаводницької у Печерському районі м. Києва та визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Плаза" права власності на земельну ділянку площею 3,7163 га, вартістю 42480181,11 грн., що розташована на перетині бул. Дружби Народів та  вул. Старонаводницької у Печерському районі м. Києва, не підтверджує факту завдання позивачу збитків у вигляді прямих збитків у розмірі 91359900,00 грн.  та упущеної вигоди у розмірі 24269855,00 грн. в силу вищевказаних положень законодавства.
		Окрім того, судом береться до уваги й той факт, що позивач не звертався до відповідача із вимогами про повернення грошових коштів у розмірі 55880145,00 грн., сплачених за викуп земельної ділянки площею 3,7163 га, що розташована на перетині вул. Старонаводницької та бул. Дружби Народів у м. Києві, а вказана земельна ділянка Київській міській раді, як органу, що наділений повноваженнями щодо розпорядження комунальною власністю, по акту приймання - передачі не поверталася позивачем після прийняття судами вищезазначених судових рішень.
		У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування прямих збитків у розмірі 91359900,00 грн. та упущеної вигоди у розмірі 24269855,00 грн., у зв'язку із чим, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
		Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині витрат на викуп земельної ділянки у розмірі 55880145,00 грн. та витрат з оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки у розмірі 9805655,20 грн., то вимоги про стягнення 5918216,20 грн. процентів, нарахованих за безпідставне збереження грошових коштів в сумі та 41508453,17 грн. збитків від інфляції задоволенню не підлягають.
		Суд, також, зазначає, що у разі коли стаття 536 ЦК України застосовується за прямою вказівкою законодавця як спеціальна міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема така вказівка міститься у ч. 2 ст. 1214 цього Кодексу (у разі безпідставного одержання чи збереження грошей), то положення статті 625 ЦК України не застосовуються. 
		З огляду на вищевстановлені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укренергополіс" до Київської міської ради  про стягнення 163056425,27 грн.
		Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на позивача.
		Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд,
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову відмовити повністю.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2015 р.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                              С.О. Турчин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...