Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 29/106 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори.
Надіслано для оприлюднення: 04.09.2015. Зареєстровано: 07.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		донецький апеляційний господарський суд
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		20.07.2011 р. справа №29/106
		 
		Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:    
		Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.
		Суддів: Акулової Н.В., Гези Т.Д.
		При секретарі: Братченко Т.А.
		За участю представників сторін:
		Прокурор: Осипенко Ю.С. за посвідченням;
		від позивача: ОСОБА_1 по дов.;
		від відповідача: ОСОБА_2 по дов., ОСОБА_3 по дов.
		від третьої особи: не зявився. 
		 
		          Розглянув у судовому засіданні апеляційні скарги Комунального лікувально-профілактичного закладу «Донецька обласна лікарня відновного лікування»м. Донецьк та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Кіровоград 
		на рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2011р. (повний текст від 14.06.2011р.) у справі №29/106 (головуючий суддя Риженко Т.М., судді Курило Г.Є., Сковородіна О.М.)
		за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Кіровоград
		до Комунального лікувально-профілактичного закладу «Донецька обласна лікарня відновного лікування»м. Донецьк
		про стягнення заборгованості в розмірі 223 018,00грн. та пені в сумі 669 000,54грн.
		а також за зустрічним позовом Комунального лікувально-профілактичного закладу «Донецька обласна лікарня відновного лікування»м. Донецьк
		до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Кіровоград
		про розірвання договору №5/ВТ від 20.11.2009р. та зобовязання  відповідача забрати поставлені товари неналежної якості
		за участю прокурора Петровського району м. Донецька та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні  відповідача ОСОБА_5 Державного казначейства України к Петровському районі міста Донецька  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 м. Кіровоград, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального лікувально-профілактичного закладу «Донецька обласна лікарня відновного лікування»                  м. Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 223 018,00грн. та пені в сумі 669 000,54грн.
		До початку розгляду справи по суті, 12.11.2010р. відповідач звернувся до місцевого господарського суду із зустрічною позовною заявою про  розірвання договору №5/ВТ від 20.11.2009р. та зобовязання  позивача забрати поставлені товари неналежної якості, яка ухвалою від 12.11.2010р. була прийнята господарським судом в порядку ст. 60 ГПК України для спільного розгляду з первісним позовом.
		20.01.2011р. в.о. прокурора Петровського району м. Донецька повідомив господарський суд про вступ представника прокуратури в процес розгляду справи №29/106 в порядку ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»та ст. 29 ГПК України, оскільки розгляд даної справи зачіпає інтереси держави в особі КЛПЗ «Донецька обласна лікарня відновного лікування».
		Крім того, заявою від 20.01.2011р. позивач за зустрічним позовом надав господарському суду уточнений розрахунок суми позову, за яким сума заборгованості за товар складає 223 018,00грн., а пеня 204 061,47грн.    
		Також, ухвалою від 08.04.2011р. господарський суд першої інстанції в порядку ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 Державного казначейства України у Петровському районі м. Донецька.
		Рішенням від 07.06.2011р. господарський суд Донецької області відмовив у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог, обґрунтувавши свій висновок тим, що для відповідача за первісним позовом не настав строк виконання зобовязання з оплати отриманого від позивача товару згідно з умовами договору, оскільки за матеріалами справи, цільових коштів на погашення кредиторської заборгованості на рахунок лікарні не надходило. Стосовно зустрічних позовних вимог місцевий господарський суд зазначив, що умовами договору не передбачене надання позивачем документів, які відповідач за первісним позовом вказує як обовязкові при поставці товару за спірним договором, а також відповідачем за первісним позовом було порушено умови приймання спірного товару по кількості та якості, що унеможливлює задоволення зустрічних позовних вимог про розірвання спірного договору. Крім того, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача за зустрічним позовом про призначення судової товарознавчої експертизи у звязку з порушенням останнім умов Інструкції П-7 при прийманні спірного товару.
		Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач за первісним позовом звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити та розірвати договір №5/ВТ від 20.11.2009р.  
		В обґрунтування заявлених вимог КЛПЗ «Донецька обласна лікарня відновного лікування»посилається на те, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки факту ненадання  відповідачем за зустрічним позовом при поставці товару сертифікатів якості, свідоцтв про державну реєстрацію, інструкцій на поставлене обладнання, а також супровідних документів до нього. Крім того, відповідач за первісним позовом вважає порушенням судом першої інстанції норм процесуального права відмову у задоволенні клопотання про призначення та проведення судової товарознавчої експертизи.
		Позивач за первісним позовом, в свою чергу, з винесеним рішенням також не погодився та звернувся до господарського суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2011р. у справі №29/106 та прийняття нового рішення про стягнення з відповідача за первісним позовом вартості поставленого товару  в сумі 223 018,00грн. та пені за порушення строків розрахунку за товар в сумі 204 061,47грн. 
		В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що гроші за отриманий товар були наявні у відповідача за первісним позовом ще у 2009р., проте з незрозумілих підстав так і не були сплачені позивачу. В подальшому, у разі неможливості отримання грошей з держбюджету, за висновком скаржника, відповідач за первісним позовом повинен розрахуватись з постачальником за рахунок власних коштів та майна підприємства у відповідності до вимог цивільного законодавства та звичаїв ділового обороту. Крім того, на думку скаржника, оскільки дія договору скінчилась 31.12.2009р., його виконання повинно було завершитись теж 31.12.2009р., а отже висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні первісних позовних вимог є необґрунтованим.
		У запереченнях на апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом ФОП ОСОБА_4 вважає її доводи безпідставними, у звязку з чим просить залишити  без змін рішення місцевого господарського суду в частині відмови Комунальному лікувально-профілактичному закладу «Донецька обласна лікарня відновного лікування»у задоволенні зустрічного позову. 
		Комунальний лікувально-профілактичний заклад «Донецька обласна лікарня відновного лікування», в свою чергу, надав заперечення на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4, в яких вважає її необґрунтованою, а викладені в ній доводи такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
		У судовому засіданні представник прокуратури також надав відзив на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4, в якому заперечує проти викладених в ній вимог та просить апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Донецької області за зустрічним позовом КЛПЗ «Донецька обласна лікарні відновного лікування»у звязку з неповним зясуванням обставин справи, прийняти нове рішення про розірвання договору №5/ВТ від 20.11.2009р., визнавши його нікчемним, а також  залишити без задоволення позовні вимоги ФОП ОСОБА_4.
		Крім того, у судовому засіданні 20.07.2011р. представник позивача за зустрічним позовом заявив клопотання про витребування наступних оригіналів документів: від відповідача банківські документи та виписки із рахунку про зарахування на рахунок відповідача в грудні 2009р. коштів із державного бюджету в сумі 1132000грн., платіжні документи та виписки по банківському рахунку про повернення до державного бюджету суми фінансування в розмірі 1132000грн., які відповідач отримав в грудні 2009р., банківські платіжні документи та виписки із рахунку про отримання відповідачем в 2010р. фінансування із державного бюджету, платіжні документи на використання відповідачем в 2010р. суми 3000000грн., яку він отримав з державного бюджету, річний звіт про господарсько-фінансову діяльність відповідача в 2010р.; від ОСОБА_5 Державного казначейства у Петровському районі м. Донецька - банківські документи та виписки по банківському рахунку КЛПЗ «Донецька обласна лікарня відновного лікування», на підставі яких у грудні 2009р. на рахунок цієї лікарні перераховані суми 1132000грн. фінансування із державного бюджету, платіжні документи, на підставі яких із рахунку вищевказаної лікарні були списані до бюджету державні кошти в сумі 1132000грн. в зворотному порядку, платіжні документи та виписки із банківського рахунку вищевказаної лікарні за листопад-грудень 2010р., платіжні документи та виписки з банківського рахунку вищевказаної лікарні, по яких лікарня отримала в 2010р. фінансування із держбюджету в сумі 3 000 000грн.
		Розглянувши вказане клопотання, судова колегія відмовляє в його задоволенні у звязку з недоцільністю. 
		Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.
		Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.   
		Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги  задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2009р. між КЛПЗ «Донецька обласна лікарня відновного лікування»(замовником) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_4 (постачальником) було укладено договір №5/ВТ, за умовами якого постачальник як переможець процедури  закупівлі (протокол засідання тендерного комітету від 11.11.2009р.) зобовязався передати у власність замовника обладнання для реабілітації інвалідів (товар) в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у специфікаціях (додаток №1), що є невідємною частиною договору, а замовник прийняти та оплатити поставлений товар.
		Згідно п. 1.2, ціна договору становить 223 018,00грн., а у відповідності до п.2.1 договору доставка товару здійснюється постачальником протягом 14 робочих днів з моменту отримання письмової заявки замовника, при чому дозволяється дострокова поставка.
		Пунктом 2.3 договору сторони встановили,  що якість товару та його транспортування повинні відповідати вимогам ГОСТу та ТУ для даного виду товару. Приймання-передача товару здійснюється згідно накладних на товар, які підписуються уповноваженими представниками обох сторін. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах DDP Україна, м.Донецьк (Інкотермс 2000) (п.2.4). Приймання товару по кількості і якості проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання по кількості від 15.06.65р. №П-6 та Інструкції про порядок приймання по якості від 25.04.66р. №П-7 (п.2.5). Якщо товар, поставлений замовнику або його частина виявиться невідповідної якості та/або не відповідатиме умовам договору, то він підлягає заміні або доукомплектуванню постачальником протягом пятнадцяти календарних днів з дня подання замовником відповідної претензії (п.2.7 ). При постачанні товар повинен супроводжуватися документами, передбаченими тендерною документацією та чинним законодавством (п.2.9 ). 
		Специфікацією (додатком №1 до договору) сторони визначили найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість, що склала 223 018,00грн.
		З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем за первісним позовом було поставлено товар на загальну суму 223 018,00грн., що підтверджується  накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №5/ВТ12 від 10.12.2009р. Відповідачем за первісним позовом товар було прийнято без зауважень та заперечень, що підтверджується підписом та печаткою підприємства у вказаній накладній, а також  довіреністю на отримання матеріальних цінностей №214 від 10.12.2009р. 
		Порядок та умови розрахунків сторони визначили розділом 3 договору, відповідно до якого оплата за поставлений товар здійснюється замовником по факту поставки товару в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 15 робочих днів з дати поставки при наявності коштів на рахунку замовника, через ГУДКУ у Донецькій області. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання замовником відповідного бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій рахунок (п.3.1 договору).
		Відповідно до п. 3.2 договору, замовник оплачує за поставлений товар за рахунок коштів з субвенції державного бюджету обласному бюджету Донецької області.
		Між тим, відповідачем за первісним позовом прийнятий товар оплачений не був, що зумовило звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом. Відповідач, в свою чергу, посилаючись на неякісність товару та відсутність належних супровідних документів до нього, висуває зустрічні позовні вимоги про розірвання спірного договору.
		Перевіривши наявні в матеріалах справи документи та подані докази, судова колегія дійшла висновку про недоведеність первісних та зустрічних позовних вимог з огляду на наступне. 
		З матеріалів справи вбачається, що спірний договір є за своєю правовою природою договором поставки.
		Так, відповідно до частини 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
		Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
		Ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містить ст. 193 ГК України.
		Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		Відповідно пункту 3.1 договору, виконання зобовязання відповідача з оплати поставленого товару обумовлено терміном, що в розумінні частини 2 ст. 252 ЦК України є календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (протягом 15 робочих днів з дати поставки при наявності коштів на рахунку замовника, а у разі затримки бюджетного фінансування -  протягом 3 банківських днів з дати отримання замовником відповідного бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій рахунок). Як вбачається з наявних в матеріалах справи довідки №61.3-59/575 від 22.04.2011р. управління Державного казначейства у Петровському районі м. Донецька, довідок Комунального лікувально - профілактичного закладу «Донецька обласна лікарня відновного лікування»від 01.03.11р. №208, від 17.05.11р. №459, від 06.06.11р. №509, цільові кошти на погашення кредиторської заборгованості КЕКС 2110 «Придбання обладнання та предметів довгострокового використання»за договором №5/ВТ від 20.11.2009р. ФОП ОСОБА_4 у розмірі 223 018,00грн. в 2010 році на рахунок лікарні не надходили. 
		Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. 
		Проаналізувавши вищевказані докази, апеляційна інстанція дійшла висновку, що позивач за первісним позовом не довів, що у відповідача  настав строк оплати на заявлену позивачем суму основного боргу в розмірі 223 018,00грн. відповідно до умов п. 3.1 договору, оскільки відповідач за зустрічним позовом не отримав державного фінансування.
		Таким чином, апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 223 018,00грн. за недоведеністю.
		Разом з цим, враховуючи те, що прострочення заборгованості виникло не внаслідок неправомірних дій відповідача, а у звязку з ненадходженням фінансування з державного бюджету, а також зважаючи на відмову у задоволенні вимог про стягнення основного боргу, апеляційний господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог первісного позову в частині стягнення з відповідача пені.
		Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що у 2009 році відповідач отримав відповідне фінансування, проте не здійснив оплати отриманого товару, не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги, оскільки з листів Донецької обласної державної адміністрації №01-00853-07/01 від 25.02.2010р. та №01-05764-07/01 від 01.09.2010р. вбачається, що відповідно до Закону України «Про внесення змін у Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»від 21.05.2009р. №1402-В1, Донецькій обласній лікарні відновного лікування була виділена субвенція з державного бюджету в сумі 3,0млн.грн., у тому числі 0,5млн.грн. на лікування хворих з інших областей та 2,5млн.грн. на поліпшення матеріально-технічної бази. Проте, за перші 11 місяців 2009р. кошти на придбання медичного і реабілітаційного  обладнання в рахунок субвенції на загальну суму 2,5млн.грн. надійшли на рахунок лікарні частково в розмірі 1 367 458,00грн., а решта коштів в сумі 1 132 542,00грн. надійшли лише 30.12.2009р., що практично унеможливило їх реальне використання одержувачами, і по завершенню року вказана сума була перерахована в доход державного бюджету України. З огляду на те, що пунктом 3.1 договору передбачений триденний строк для перерахування отриманих з державного бюджету коштів в якості оплати за отриманий товар, проте по закінченню 2009 року вказані кошти відповідачем, як бюджетною установою, були  повернуті в доход державного бюджету, зазначена ситуація виникла з незалежних від відповідача обєктивних причин.
		Твердження скаржника стосовно того, що у разі неможливості отримати кошти з держбюджету, відповідач за первісним позовом у будь-якому разі повинен розрахуватись з позивачем за рахунок власних коштів та майна, не засновані за приписах чинного законодавства України, необґрунтовані, а отже також не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги.
		Посилання позивача на те, що виконання договору повинно було завершитись ще 31.12.2009р. (у відповідності до п.5.1 договору) спростовується умовами пункту 3.3 договору в частині того, що якщо грошові розрахунки між сторонами проведені не в повному обсязі,  термін дії цієї частини договору продовжується до моменту повних взаємних грошових розрахунків між сторонами. Крім того, сам пункт 5.1 договору містить застереження, що в частині взаєморозрахунків договір є чинним до повного виконання сторонами своїх зобовязань за даним договором.
		Стосовно вимог зустрічної позовної заяви про розірвання договору №5/ВТ від 20.11.2009р. та зобовязання  відповідача забрати поставлені товари неналежної якості, Донецький апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до ст. 651 ЦК України,  договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. 
		Відповідно до ст. 188 ГК України,  зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
		У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		В матеріалах справи наявна угода про розірвання договору №5/ВТ від 20.11.2009р. внаслідок поставки товару неналежної якості, направлена позивачем за зустрічним позовом та отримана відповідачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не підписана з бору ФОП ОСОБА_4
		Крім того, вимагаючи розірвати спірний договір, позивач за зустрічним позовом посилається на істотні порушення договору другою стороною, а саме ненадання необхідних супровідних документів до товару, що поставляється, сертифікатів якості, свідоцтв про державну реєстрацію, інструкцій на поставлене обладнання. 
		Так, пунктом 2.9 договору визначене лише супроводження товару при постачанні документами, передбаченими тендерною документацією та чинним законодавством. Між тим, згідно наявної в матеріалах справи вимоги №05-04-10-14/6297 від 1506.2010р. Контрольно-ревізійного ОСОБА_5 в Донецькій області, при проведенні відкритих торгів по предмету закупівлі «обладнання для реабілітації інвалідів»не вимагались документи про державну реєстрацію та якість товару, що призвело до поставки ФОП ОСОБА_4 товару без надання сертифікатів якості на нього, свідоцтв про державну реєстрацію, а також відповідних підтверджень виробництва товару. Крім того, пунктом 2.5 договору встановили обовязок приймання товару по кількості та якості відповідно до вимог Інструкції №П-6 та №П-7.
		Тобто, приймання продукції відповідачем повинно було здійснюватися на підставі «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» № П6, затвердженої Держарбітражем 15.06.1965р. (зі змінами та доповненнями), а також «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю» № П-7, затвердженої Держарбітражем 25.04.1966 р. (зі змінами та доповненнями).
		Пунктом 12 Інструкції П6 передбачено, що прийом продукції по кількості здійснюється по транспортним та супровідним документам (рахункуфактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких з них не призупиняє прийом продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції та в акті вказується, які документи відсутні.
		Згідно п. 14 Інструкції П7 про порядок прийняття продукції виробничотехнічного призначення і товарів народного споживання по якості, прийняття продукції по якості та комплектності здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки, іншими обовязковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, які посвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунокфактура, специфікація тощо). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не призупиняє прийом продукції. У разі відсутності необхідних документів покупець складає акт про фактичну якість та комплектність продукції і зазначає, які документи відсутні.
		В матеріалах справи відсутні будь-які акти, складені відповідачем саме при прийманні продукції, стосовно відсутності необхідних документів. Будь-яких доказів направлення письмових повідомлень іншій стороні про відсутність будьякого з передбачених пунктом 2.9 договору документів при прийомі продукції або претензій по якості товару згідно п. 2.7 договору позивач за зустрічним позовом до матеріалів справи не надав. У накладній-вимозі №5-ВТ12 від 10.12.2009р. будь-які зауваження з цього приводу відсутні. Даний факт свідчить про те, що позивач за зустрічним позовом на момент прийняття продукції не мав претензій як по якості продукції, так і по комплектності супровідних документів до неї.
		З матеріалів справи вбачається, що лише 20.12.2010р. комісією КЛПЗ «Донецька обласна лікарня відновного лікування»було складено акт відповідності по якості та комплектності поставленого за договором №5/ВТ від 20.11..2009р. медичного обладнання для реабілітації інвалідів, проте він складений з порушеннями вимог Інструкції П-7 щодо строків складання таких актів, повідомлення постачальника та його виклику для складання двостороннього акту, а у разі його неявки залучення до приймання товару представника відповідної галузевої інспекції, а також перевірки якості товару експертом відповідної установи.    
		 Клопотання позивача за зустрічним позовом про призначення судової товарознавчої експертизи було обґрунтовано відхилено місцевим господарським судом з огляду на пункти 2.5 та 2.7 договору, оскільки в матеріалах справи відсутні докази виявлення неякісності товару у відповідності до Інструкції П-7, а також докази направлення відповідачу за зустрічним позовом у встановлений строк будь-яких претензій щодо якості отриманого товару.
		Крім того, згідно наявної в матеріалах справи довідки №993/07.10-07 від 26.04.2011р. Донецької торгово-промислової палати, проведення товарознавчої експертизи не уявляється можливим через відсутність належного маркування на упаковці продукції, відсутність детального опису комплектуючих виробів та їх кількості у специфікації, відсутність у паспортах на комплекти обладнання робочих креслень вузлів комплектів, а також наявність у паспортах посилання на ТУ У 36.1-2345605123-002:2005, яке фактично не регламентує якість обладнання.
		Враховуючи вищевикладене, посилання позивача за зустрічним позовом на те, що відсутність необхідних супровідних документів до поставленого товару є істотною умовою, порушення якої відповідачем за зустрічним позовом має призвести до розірвання договору №5/ВТ від 20.11.2009р. є безпідставними з огляду на умови договору та приписи чинного законодавства щодо приймання продукції по кількості та якості.
		З огляду на наведене, вимоги позивача за зустрічним позовом про розірвання спірного договору є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, у звязку з чим не підлягають задоволенню і вимоги в частині зобовязання відповідача за зустрічним позовом забрати  поставлений товар неналежної якості. 
		Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає, що сторони у справі не довели ті обставини, на які вони посилаються як на підстави первісного та зустрічного позовів, рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2011р. у справі №29/106 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді матеріалів та обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
		Судові витрати по оплаті держмита за подання апеляційних скарг згідно ст.49 ГПК України покладаються на заявників.
		Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України,  Донецький апеляційний господарський суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2011р. (повний текст від 14.06.2011р.) у справі №29/106 залишити без зміни.
		Апеляційні скарги Комунального лікувально-профілактичного закладу «Донецька обласна лікарня відновного лікування»м. Донецьк та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Кіровоград на рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2011р. (повний текст від 14.06.2011р.) у справі №29/106 залишити без задоволення.
		 
		Головуючий суддя (доповідач):Н.В. Будко
		 
		Судді:Н.В. Акулова
		 
		ОСОБА_6
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		  Надруковано примірників-8
		1-у справу
		1-позивачу
		1-відповідачу
		2-прокуратурі
		1-третій особі
		1-господарському суду
		1-ДАГС

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...