Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/821/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: 10.09.2015. Зареєстровано: 11.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2015.
Дата набрання законної сили: 12.11.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Дата документу 11.08.2015 
		                                                                  
		                                                                                      Справа № 334/821/15-ц 
		                                                                                    Провадження № 2/334/887/15
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 серпня 2015 року              Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі:
		головуючого - судді Лисенко Л.І.,
		при секретарів - Піка А.А., Петракей Р.С.,
		з участю прокурорів - Розум Ю.В., Дєєва А.В.,
		адвоката - Яцик Ю.Г.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Запорізької державної інженерної академії Міністерства освіти і науки України про поновлення на посаді, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, про визнання недійсним та скасування наказу про проведення конкурсу, скасування результатів конкурсу,
		                                           ВСТАНОВИВ: 
		Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про поновлення на посаді, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, вказавши в заяві, що 03.09.2003 року вона була прийнята на посаду в.о завідуючого кафедрою українознавства Запорізької державної інженерної академії, а в подальшому обрана на посаду як така, що пройшла за конкурсом.
		В подальшому, у зв'язку з тим, що законом встановлено максимальний строк перебування на посаді завідувача кафедри - 5 років, вона була переобрана на цю посаду декілька разів.
		Загалом, пропрацювала на посаді завідувача кафедрою українознавства з 13.09.2003 року по 13.01.2015 року.
		13.01.2015 року вона звернулася до виконуючого обов'язки ректора ОСОБА_3 з заявою про продовження терміну роботи на посаді завідувача кафедри українознавства до проведення чергового конкурсу.
		Одночасно написала заяву про надання їй частин невикористаних щорічних відпусток загальною кількістю 47 календарних днів.
		13.01.2015 року її звільнили з роботи у зв'язку з закінченням терміну строкового трудового контракту.
		Вважає, що її звільнили незаконно, в порушення ЗУ «Про вищу освіту», КЗпП України. 
		Наказом від 14.11.2014 року № 480-01 ЗДИА було оголошено конкурс на заміщення вакантних посад, в тому числі й на посаду завідувача кафедрою українознавства.
		Так, наказом від 14.11.2014 року № 480-01 Відповідачем було оголошено конкурс на заміщення вакантних посад, в тому числі й на посаду завідувача кафедрою українознавства. Конкурс повинен бути проведений 30.01.2015 року. Позивачка зазначає, що вона обґрунтовано вважала, що, принаймні до проведення курсу, працюватиме на своїй посаді та буде мати змогу підготувати документи для участі в конкурсі. Наказом від 19.09.2014 року № 716-К їй було встановлено навчальне навантаження з 01.09.2014 року по 31.08.2015 року.
		Крім того, керівник ЗДІА постійно протягом 2003-2015 років приймав її на посаду завідувача кафедрою і жодного разу не звільняв її «у зв'язку з закінченням терміну строкового трудового договору».
		Так, ч. 6 ст. 35 Закону України «Про вишу освіту» наголошено, що керівник вищого навчального закладу укладає з керівником кафедри контракт.
		Згідно п. 9 Положення про обрання та прийняття на роботу науково -
		 
		педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти та науки від 24.12.2002р. № 744, рішення Вченої ради вищого навчального закладу (факультету) є підставою для укладення трудового договору з обраною особою і видання наказу ректора про прийняття її на роботу.     
		Аналогічні приписи про необхідність укладення одночасно і строкового трудового договору у формі контракту (строком від 1 до 5 років) і наказу про прийняття на роботу містяться в п. 3.10, 3.11 «Положення про обрання та прийняття на роботу науково педагогічних працівників ЗДІА», ухваленого Вченою радою ЗДІА від 01.04.2010 р. протокол № 8.
		Порядок укладення контракту регулюється Положенням про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 170.
		Вона ніколи не укладала контракт з ЗДІА, тому вважає, що термін дії строкового трудового договору не узгоджувався, і її трудовий договір був на невизначений строк.
		     Просить визнати незаконними дії відповідача щодо незаконного її звільнення у зв'язку з закінченням строку трудового договору за п.2 ст. 36 КЗпП України;
		Зобов'язати відповідача, протягом 3-х календарних днів з дня набрання рішення суду законної сили, поновити її на посаді завідувача кафедри українознавства Запорізької державної інженерної академії;
		Зобов'язати відповідача, протягом 3-х календарних днів з дня набрання рішення суду законної сили, надати їй невикористані частини щорічних відпусток загальною тривалістю 47 календарних днів;
		Стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 2 454 грн. 56 коп. (дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири гривні 56 копійок);
		    Стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі
		27 252 грн. 70 коп. (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят дві гривні 70 копійок)
		Під час розгляду справи позивачка звернулася також с позовом про визнання недійсним та скасування наказу про проведення конкурсу, скасування результатів конкурсу, які ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 19.05.2015 року були об'єднані в одне провадженні, в якому зазначила, що при проведенні конкурсу мали місце чисельні порушення, внаслідок чого, вона, як особа, яка займала цю посаду до звільнення, зазначений конкурс не пройшла, не зважаючи на досвід роботи, педагогічний стаж, відповідність освіти, наукового ступеня та вченого звання профілю кафедри, подяки, багаторічний досвід адміністративної роботи. Вона мала всі підстави пройти за конкурсом та зайняти посаду завідувача кафедри українознавства Запорізької державної інженерної академії строком на 5 років, оскільки до звільнення вона за конкурсом проходила двічі без жодних зауважень з боку Вченої ради та керівництва. 
		Наказ №480-01 було видано 14.11.2014 року, а оголошення про проведення конкурсу було опубліковано 19 листопада 2014 року в газеті «Работа и учеба» № 56, чим було порушено 2-місячний термін, який має передувати тому, коли, посада стане вакантною, (згідно з наказом про призначення ОСОБА_2. термін роботи завідувача кафедри українознавства закінчувався 13 січня 2015 року).
		      У наказі №480-01 від 14.11.2014 року, зазначено, що конкурс оголошено на заміщення вакантних посад, що не відповідало дійсності, оскільки завідувачем кафедри на той час працювала вона, що підтверджується записом у трудовій книжці та копією наказу №20-ВК від 14.01.2010 р.
		      У вищезазначеному наказі дається посилання на застарілу нормативну базу для проведення конкурсу, серед якої зазначено закон України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року № 2984-ІІІ. Станом на 14.11.2014 року чинним був Закон України «Про вишу освіту», який набув чинності з 06.09.2014р .
		        Крім того, в порушення закону у неї безпідставно двічі не приймали пакет документів для участі у конкурсі, документи, подані для участі у конкурсі, не були зареєстровані належним чином. 
		21 січня 2015 року відбулося засідання кафедри українознавства. Під час засідання було допущено такі порушення: недопущена до участі у голосуванні член трудового колективу ст. лаборант кафедри ОСОБА_7. Натомість участь у засіданні кафедри та голосуванні, всупереч запереченням працівників кафедри, взяли 2 сторонні особи - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які до 21 січня 2015 року на кафедрі жодного разу не з'являлись, не зафіксовані в табелі виходу на роботу кафедри українознавства за січень 2015 року від 21.01.2015.
		        Незабезпечена рівність претендентів у зв'язку з тим, що в.о. зав кафедри українознавства ОСОБА_10, будучи претендентом на посаду, брала участь у голосуванні проти опонента; висновок кафедри по кандидатурам ОСОБА_10 та ОСОБА_2 не відповідає п.7 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації (Наказ МОН № 744 від 24.12.02
		року), а саме - не містить висновків кафедри про професійні та особисті якості
		претендента. Крім того висновок по кандидатурі ОСОБА_10 було подано як позитивний, хоча за цю кандидатуру проголосувало 4 із 9 присутніх на засіданні кафедри співробітників, що суперечить Положенню про конкурсну комісію в ЗДІА, де зазначено, що висновок вважається позитивним, якщо за нього проголосувало більше 50% присутніх.
		Збори трудового колективу, рішення якого має рекомендаційний характер під час обрання завідувача кафедри Вченою Радою навчального закладу відповідно до ст.35 Закону України «Про вищу освіту», взагалі не проводилось. 
		Відповідно до п.8 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації (Наказ МОН № 744 від 24.12.02 року) обрання науково-педагогічних працівників Вченою радою вищого навчального закладу (факультету) проводиться таємним голосуванням. Перед голосуванням щодо кожної кандидатури претендентів на відповідну посаду оголошується висновок кафедри і проводиться обговорення в їх присутності. На засідання Вченої Ради ЗДІА 30.01.2015 року було оголошено висновок кафедри, який не відповідає дійсності, а обговорення кандидатур взагалі не проводилось, жодних питань їй не було задано. За результатами проведеного конкурсу їй також не було письмово відмовлено у занятті відповідної посади.
		Вважає, що зазначені вище порушення в проведенні конкурсу вплинули на його результати, чим було порушено її трудові права, що призвело до того, що вона як особа, яка має переважне право щодо зайняття посади завідуючої кафедри українознавства Запорізької державної інженерної академії не була на неї обрана, оскільки конкурс був проведений з чисельним порушенням закону та інших нормативно - правових актів, якими керується Запорізька державна інженерна академія під час проведення відповідних конкурсів, рішення Вченої Ради ЗДІА було прийнято, незважаючи на чисельні порушення процедури, за відсутністю рекомендації трудового колективу факультету та неправомірного висновку кафедри українознавства.
		Позивач просить суд визнати недійсним Наказ № №480-01 від 14.11.2014 року в.о. ректора ЗДІА ОСОБА_3 про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад та визнати недійсним та скасувати рішення Вченої Ради про затвердження результатів голосування щодо обрання ОСОБА_2 на посаду завідувача кафедри українознавства ЗДІА від 30.01.2015 року та Наказ про затвердження рішення Вченої Ради, прийнятий на підставі результатів голосування.
		У судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги, просить суд визнати наказ в.о. ректора Запорізької державної інженерної академії Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_3 №480-01 від 14.11.2014 «Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад» таким, що прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства.
		Визнати недійсним та скасувати рішення Вченої Ради про затвердження результатів голосування щодо обрання ОСОБА_2 на посаду завідувача кафедри українознавства ЗДІА від 30.01.2015 року та Наказ про затвердження рішення Вченої Ради, прийнятий на підставі результатів голосування.
		Визнати звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України ОСОБА_2 незаконним та поновити її, ОСОБА_2, на посаді завідувача кафедри українознавства Запорізької державної інженерної академії Міністерства освіти і науки України до проведення наступного конкурсу. 
		Зобов'язати Відповідача, протягом 3-х календарних днів з дня набрання рішення суду законної сили, поновити ОСОБА_2 на посаді завідуючої кафедри українознавства Запорізької державної інженерної академії Міністерства освіти і науки України.
		      Зобов'язати Запорізьку державну інженерну академію Міністерства освіти і науки України, протягом 3-хкалендарних днів з дня набрання рішення суду законної сили, надати ОСОБА_2 невикористані частини щорічних відпусток загальною кількістю 47 календарних днів.
		    Стягнути з Запорізької державної інженерної академії Міністерства освіти і науки України, на користь ОСОБА_2 заробітну платню за час вимушеного прогулу у розмірі 2 454 грн. 56 коп.
		Стягнути з Запорізької державної інженерної академії Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 27 252,70 грн.
		У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі.
		Представник ЗДІА проти позову заперечує, вказавши, що твердження позивача не тільки не відповідають дійсності, а й прямо суперечать вимогам законодавства. По-перше, порядок обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників регулюється Законом України «Про вищу освіту», Наказом Міністерства освіти і науки України №744 від 24.12.2002 року «Про затвердження Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації» (надалі - Положення), а також Положенням про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників ЗДІА.
		Так, ст.30 Закону (№2984-111 від 17.01.2002 року в редакції, що діяла на момент прийняття ОСОБА_2 на роботу) встановлювала, що керівництво кафедрою здійснює завідуючий кафедрою, який обирається на цю посаду за конкурсом Вченою радою вищого навчального закладу строком на 5 років (для національного вищого навчального закладу - строком на 7 років).
		Згідно п.9 Положення рішення Вченої ради ВНЗ (факультету) є підставою для укладення трудового договору з обраною особою і видання наказу ректора про її прийняття на роботу.
		14 січня 2010 року на засіданні вченої ради ЗДІА ОСОБА_2 була обрана шляхом таємного голосування на посаду завідувача кафедри українознавства.
		На підставі цього, 14 січня 2010 року ОСОБА_2 особисто була написана заява про продовження строкового договору з 14.01.2010 року по 13.01.15 року на посаді завідувача кафедри українознавства у зв'язку з обранням її за конкурсом.
		У цій заяві Позивач особисто вказує саме про строковість трудового договору з ЗДІА та конкретний період його дії.
		На підставі результатів проведеного конкурсу та заяви ОСОБА_2 ректором ЗДІА було видано наказ №20-ВК від 14.01.2010 року про продовження ОСОБА_2 строкового трудового договору, за погодженням сторін, на посаді зав.кафедрою українознавства з 14.01.2010 року по 13.01.2015 року, в зв'язку з обранням за конкурсом.
		Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП (в редакції, що діяла на 14.01.2010 року) укладення трудового договору оформлювалось наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
		Таким чином, відповідач виконав вимоги законодавства та уклав з позивачкою трудовий договір шляхом видання відповідного наказу.
		Строковість трудового договору з завідувачами кафедр прямо передбачена Законом України «Про вишу освіту». Окрім цього, сторонами був погоджений строк трудового договору шляхом подання Позивачкою відповідної заяви про продовження строку договору та видання Запорізькою державною академією наказу про таке продовження із вказанням конкретного періоду--з 14.01.2010 року по 13.01.2015 року.
		Таким чином, сам по собі факт не укладення з ОСОБА_2 контракту на певний строк не є безумовним доказом укладення з нею трудового договору на невизначений строк, зважаючи на те, що умови виконання цієї роботи згідно вимог Закону України «Про вищу освіту» не передбачають з такими особами трудового договору на невизначений строк.
		Порядок надання працівникам відпусток регулюється Законом України «Про відпустки», а також Постановою КМУ №346 від 14.04.1997 року Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам.
		Так, згідно ч.2 ст. 3 Закону «Про відпустки» у разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору.
		Таким чином, законодавець презюмує право роботодавця та можливість працівника використати відпустку у зв'язку із закінченням строку трудового договору навіть тоді, коли час відпустки перевищує строк договору.
		Однак законодавством не встановлений обов'язок надати таку відпустку за бажанням працівника.
		Більше того, п.6 Порядку передбачає, що у разі звільнення керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників та наукових працівників їм виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної основної відпустки.
		Згідно наказу ЗДІА №13-к від 13.01.2015 року одночасно зі звільненням ОСОБА_2 дано розпорядження бухгалтерії нарахувати їй компенсацію за 47 календарних днів невикористаної щорічної відпустки.
		У зв'язку з недоведеністю позивачкою незаконності її звільнення з посади, жодних підстав для нарахування заробітної плати та відшкодування моральної шкоди у відповідача немає.
		Просить відмовити у задоволенні позову.
		Вислухавши пояснення позивачки, її представника, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 03.09.2003 року  була прийнята на посаду в.о завідуючого кафедрою українознавства Запорізької державної інженерної академії, а в подальшому обрана на посаду як така, що пройшла за конкурсом.
		В подальшому, у зв'язку з тим, що законом встановлено максимальний строк перебування на посаді завідувача кафедри - 5 років, вона була переобрана на цю посаду декілька разів, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.10-12) - 02.12.2004 року - обрана за конкурсом на посаду завідуючої кафедру українознавства. 02.12.2009 року продовжено термін роботи на посаді 
		зав.кафедри українознавства, за погодженням сторін, за строковим трудовим договором, до проведення конкурсу.
		14 січня 2010 року на засіданні вченої ради ЗДІА ОСОБА_2 була обрана шляхом таємного голосування на посаду завідувача кафедри українознавства.
		На підставі цього, 14 січня 2010 року, ОСОБА_2 особисто була написана заява про продовження строкового договору з 14.01.2010 року по 13.01.2015 року на посаді завідувача кафедри українознавства у зв'язку з обранням її за конкурсом (а.с.41). На підставі результатів проведеного конкурсу та заяви ОСОБА_2 ректором ЗДІА було видано наказ № 20-ВК від 14.01.2010 року про продовження ОСОБА_2 строкового трудового договору, за погодженням сторін, на посаді зав.кафедрою українознавства з 14.01.2010 року по 13.01.2015 року, в зв'язку з обранням за конкурсом. В трудовій книжці зроблено запис № 27 від 14.01.2010 року і зазначено - продовжено строковий трудовий договір, за погодженням сторін, на посаді зав.кафедри українознавства, в зв'язку з обранням за конкурсом (а.с.12). 
		Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
		За змістом ч. 3 ст. 54 Закону України "Про освіту" педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.
		Пунктом 10 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року № 744 передбачено, що при прийнятті на роботу науково-педагогічних працівників може укладатися безстроковий, строковий трудовий договір, в тому числі контракт. Термін строкового трудового договору встановлюється за погодженням сторін. Вносити пропозиції щодо терміну трудового договору має право кожна із сторін. 
		Таким чином, в 2010 році сторони визначились з умовами договору, про що в своїй заяві від 14.01.2010 року ОСОБА_2 зазначила - продовжити строковий трудовий договір з 14.01.2010 року по 13.01.2015 року. 
		Таким чином, судом встановлено, що 14.01.2010 року з ОСОБА_2 був укладений строковий трудовий договір - строком до 13.01.2015 року. Оскільки ні заяви позивачки, ні наказу ректора про продовження терміну роботи ОСОБА_2 до проведення конкурсу - 30.01.2015 року не було, суд вважає, що ОСОБА_2 правомірно була звільнена з роботи в останній робочий день строкового договору.
		Доводи позивачки про те, що вона вважала, що до проведення конкурсу вона буде працювати на займаній посаді, оскільки їй було встановлено навчальне навантаження з 19.09.2014 року по 31.08.2015 року, що саме наказ про навантаження є доказом, що ніякий строковий договір не укладався неспроможні. Як вбачається із записів у трудовій книжці після спливу терміну строкового договору від 02.12.2004 року, в останній день, 02.12.2009 року за заявою ОСОБА_2 наказом ректора їй продовжено термін роботи на посаді зав. кафедри українознавства, за погодженням сторін, за строковим трудовим договором, до проведення конкурсу - до 14.01.2010 року, що свідчить про те, що позивачці відомі процедура та умови обрання на посаду за конкурсом.
		При звільнені ОСОБА_2 своєчасно була видана трудова книжка та проведено розрахунок, нарахована компенсація за невикористаний відпустку. Ці обставини не заперечуються сторонами. 
		Позовні вимоги про визнання недійсним таким, що прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства наказу в.о. ректора Запорізької державної інженерної академії Міністерства освіти і науки України, проф. ОСОБА_3 №480-01 від 14.11.2014 р. 
		«Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад», та визнання недійним та скасувати рішення Вченої Ради про затвердження результатів голосування щодо обрання позивачки на посаду завідувача кафедри українознавства ЗДІА від 30.01.2015 року та наказу про затвердження рішення Вченої Ради, прийнятого на підставі результатів голосування також необхідно відмовити з наступних підстав.
		Пунктом 2 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року № 744 визначено, що конкурс на заміщення вакантної посади оголошується керівником вищого навчального закладу, про що видається наказ. Наказ було видано 14.11.2014 року, за 2 місяці до того, як посада завідувача кафедрою стане вакантною - трудовий договір укладений з ОСОБА_2 діяв до 13.01.2015 року.
		В наказі п.2 зазначено, що начальнику відділу зв'язків з громадськістю та реклами ОСОБА_11 розмістити оголошення про проведення конкурсу на офіційному сайті ЗДІА та у газеті «Академія» відповідно до додатку (а.с.17). Те, що наказ було опубліковано в газеті «Работа и учеба» тільки 19.11.2014 року не може бути підставою для визнання наказу недійсним.
		Відповідно до ЗУ « Про вищу освіту» вчена рада є колегіальним органом управління вищого навчального закладу, який утворюється строком на п'ять років, склад якого затверджується наказом керівника вищого навчального закладу протягом п'яти робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу вченої ради.
		Вчена рада вищого навчального закладу обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, завідувачів (начальників) кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівників філій;
		Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова, який обирається таємним голосуванням з числа членів вченої ради вищого навчального закладу, які мають науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання, на строк діяльності вченої ради. До складу вченої ради вищого навчального закладу входять за посадами керівник вищого навчального закладу, заступники керівника, керівники факультетів (навчально-наукових інститутів), учений секретар, директор бібліотеки, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування та виборних органів первинних профспілкових організацій працівників вищого навчального закладу, а також виборні представники, які представляють наукових, науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів (начальників) кафедр, професорів, докторів філософії, докторів наук, виборні представники, які представляють інших працівників вищого навчального закладу і які працюють у ньому на постійній основі, виборні представники аспірантів, докторантів, слухачів, асистентів-стажистів, інтернів, лікарів-резидентів, клінічних ординаторів, керівники виборних органів первинних профспілкових організацій студентів та аспірантів, керівники органів студентського самоврядування вищого навчального закладу відповідно до квот, визначених статутом вищого навчального закладу.
		Відповідно до Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року № 744 висновки кафедри про професійні та особисті якості претендентів та відповідні рекомендації передаються на розгляд Вченої ради вищого навчального закладу. Негативний висновок кафедри не дає права відмовляти претенденту в розгляді його кандидатури Вченою радою вищого навчального закладу. Обрання науково-педагогічних працівників Вченою радою вищого навчального закладу проводиться таємним голосуванням. Перед голосуванням щодо кожної кандидатури претендентів на відповідальну посаду оголошується висновок кафедри і проводиться обговорення в їх присутності. Рішення Вченої ради вищого навчального закладу при проведені конкурсу вважається дійсним, якщо в голосуванні брало участь не менше 2/3 членів Вченої ради. 
		В судове засідання надано явочний лист Вченої ради ЗДІА засідання від 30.01.2015 року з якого вбачається, що на засіданні були присутні 42 особи. За результатами таємного голосування 
		(за-34, проти-7, недійсних бюлетенів-1) обрано ОСОБА_10 завідувачем кафедри Українознавства.
		В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, які є членами Вченої ради і які пояснили, що вони були присутні на засіданні Вченої ради 30.01.2015 року де обирали завідувача кафедри Українознавства. На засіданні були присутні обидва претенденти - ОСОБА_10 і ОСОБА_2, їм надавалося слово для виступу,     члени вченої ради мали можливість задавати претендентам питання. Питання претендентам не задавалися. Голосування проводилося таємно, тиску на них ніхто не здійснював, кожен із членів Вченої ради мав можливість самостійно вибирати за кого проголосувати. За обрання ОСОБА_2 завідувачем кафедри проголосувало 7 осіб, проти - 34. Свідки також пояснили, що при голосуванні вони керувалися власною думкою і не були пов'язані з рекомендаціями кафедри та факультету. 
		Доводи позивачки про те, що негативний висновок кафедри та факультету вплинули на результати голосування Вченої ради нічим не підтверджені. В судовому засіданні встановлено, що позивачка довгий час працює у Запорізькій державній інженерній академії, не один рік була членом Вченої ради, майже весь склад якої знає особисто. При наявності яких-небудь сумнівів члени Вченої ради мали можливість з'ясувати всі питання у позивачки на засіданні 30.01.2015 року. Даних про те, що на членів вченої ради при голосуванні чинився тиск у судовому засіданні також не добуто. Свідки, допитані як по ініціативі позивачки, так і за заявою відповідача це не підтвердили. Свідок ОСОБА_17 пояснив, що на його думку, членам Вченої ради рекомендували голосувати за ОСОБА_10 Його повідомлення базується на тому, що на кафедру Українознавства були переведені інші особи саме в день зборів, які раніше працювали на інших кафедрах, були порушення при голосуванні на кафедрі. 
		Свідок ОСОБА_19 також пояснив, що йому ніхто не пропонував голосувати за обрання ОСОБА_10, але він вважає що з членами Вченої ради така робота була проведена.
		Пояснення свідків ОСОБА_17, ОСОБА_19 носять здогадний характер і не доводить конкретні обставини.
		Відповідно до ЗУ «Про вищу освіту» , Положення, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року № 744 Вчена рада є колегіальним органом управління вищого навчального закладу, тільки вона наділена правом обирати завідувача кафедри , тільки рішення вченої ради є підставою для укладання трудового договору з обраною особою і видання наказу ректора про прийняття її на роботу. Оскільки в судовому засіданні не встановлено порушення при проведенні засіданні вченої ради від 30.01.2015 року, тому підстав для визнання рішення Вченої ради немає. 
		        Порушення при проведені голосування на кафедрі українознавства та факультету (ФЕУ) на які посилається позивачка, не вплинули на результат - позивачка була допущена до конкурсу, була присутня на засіданні вченої ради 30.01.2015 року, а даних про те, що негативна рекомендація кафедри була підставою для голосування проти ОСОБА_2 у судовому засіданні не встановлено. 
		     Виходячи з наведеного, керуючись ст.23 КЗпП України, ст.ст.3, 10, 11, 57, 58, 60, 212, 213 ЦПК України, Законом України «Про вищу освіту», Законом України «Про освіту», Положенням «Про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року № 744», суд
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_2 до Запорізької державної інженерної академії Міністерства освіти і науки України про поновлення на посаді, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, про визнання недійсним та скасування наказу про проведення конкурсу, скасування результатів конкурсу відмовити.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. 
		    Суддя:                                                                                Лисенко Л. І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...