Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/12556/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 10.09.2015. Зареєстровано: 11.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2015.
Дата набрання законної сили: 18.08.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 № 521/12556/15-к
		1-кп/521/628/15
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		11 серпня 2015 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі: 
		головуючого:                              ОСОБА_1 ,
		при секретарі                             ОСОБА_2 
		прокурора                                 ОСОБА_3 
		підозрюваного                             ОСОБА_4 
		розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону про звільнення особи від кримінальної відповідальності у кримінальному проваджені внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015161010000427 від 30 січня 2015 року, відносно: ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, українця, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч 2 КК України,
		                В С Т А Н О В И В:
		 З клопотання прокурора вбачається, що в період з 26 червня 1998 року до 19 листопада 2010 року громадянин ОСОБА_4 працював на посаді директора Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Шторм» (далі - ДП «НДІ «Шторм»).
		Будучи директором підприємства, тобто являючись службовою особою, ОСОБА_4 , відповідно до положень Статуту ДП «НДІ «Шторм», був наділений повноваженнями діяти без довіреності (доручення) від імені підприємства, відповідав за стан та діяльність підприємства, був зобов`язаний розпоряджатися коштами та майном підприємства відповідно до Статуту підприємства та чинного законодавства України.
		Крім того, відповідно до укладених у період 1998-2010 років між Міністерством промислової політики України та ОСОБА_4 контрактів з керівником підприємства, що є у загальнодержавній власності, останній був зобов`язаний забезпечити збереження майна та інших матеріальних цінностей, що належать підприємству в повному господарському віддані, недопущення необгрунтованого зменшення статутного фонду підприємства.
		У період з 1991 року по цей час на балансі ДП «НДІ «Шторм» перебуває нежитлова будівля №17 загальною площею 219,7 кв.м. вартістю 297 017 гривень, на яку відповідно до розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеського міськвиконкому від 20 серпня 2001 року № 663-А/01-04, ДП «НДІ «Шторм» видано свідоцтво на право власності на державне нерухоме майно.
		Згідно із Статутом ДП «НДІ «Шторм» (станом на 2003 рік) майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання.
		Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та Статуту.
		Міністерство промполітики України та інші органи виконавчої влади у 2003 році здійснювали контроль за ефективністю використання та збереженням закріпленого за підприємством державного майна, правочинності дій по відношенню до державної власності та відповідності чинному законодавству ведення підприємницької діяльності.
		Відповідно до вимог вищезазначеного Статуту ДП «НДІ «Шторм» було заборонено безоплатно передавати закріплене за ним майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам. Реалізація зайвого майна здійснювалася за узгодженням з Мінпромполітики України.
		Відповідно до ст.ст. 31, 32, 34, 37 Закону України «Про власність» (чинного у 2003 році) до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).
		Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.
		Згідно зі ст. 10 Закону України «Про підприємства в Україні» (чинного на 2003 рік), здійснюючи право повного господарського відання, державне підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту підприємства. Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством відповідно до законів України, статуту підприємства, належить йому на праві повного господарського відання, безоплатна передача якого здійснюється з дозволу власника або уповноваженого ним органу.
		Відповідно до п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» від 15 грудня 1992 року №8-92 (далі - Декрет, чинного у 2003 році) на Міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України.
		Згідно зі ст. 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство має право відчужувати майнові об`єкти, які відносяться до основних фондів, лише за попереднім погодженням органу, до сферу управління, якого воно належить.
		Тобто з урахуванням вищевикладеного, ДП «НДІ «Шторм» мало право відчужувати об`єкти нерухомого майна, які перебувають у його господарському віданні, лише з дозволу органу управління майном підприємства - Міністерства промислової політики України.
		У грудні 2003 року до директора ДП «НДІ «Шторм» ОСОБА_4 звернувся директор ТОВ «Автомир» ОСОБА_5 із пропозицією укласти договір купівлі-продажу нежитлової будівлі підприємства №17 загальною площею 219,7 кв.м., розташованої за адресою: місто Одеса, вулиця Валентини Терешкової, будинок № 27.
		ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що вказана будівля є державною власністю та може бути відчужена лише за згодою Міністерства промислової політики України, діючи умисно, протиправно, погодився на вказану пропозицію ОСОБА_5 .
		Реалізуючи злочинний намір, 22 грудня 2003 року, ОСОБА_4 , перебуваючи на території ДП «НДІ «Шторм» за адресою: місто Одеса, вулиця Валентини Терешкової, будинок № 27, діючи умисно, на порушення своїх службових обов`язків та вимог законодавства України щодо порядку відчуження державного нерухомого майна, з метою одержання неправомірної вигоди службовими особами ТОВ «Автомир», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, без згоди органу управління майном підприємства - Міністерства промислової політики України, уклав із директором ТОВ «Автомир» договір №5/07-06 від 22 грудня 2003 року купівлі-продажу нежитлової будівлі підприємства №17 загальною площею 219,7 кв.м., розташованої за адресою: місто Одеса, вулиця Валентини Терешкової, будинок № 27, вартістю 297 017 гривень, що відповідно примітки до ст. 364 КК України у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
		У липні 2006 року службові особи ТОВ «Автомир», на підставі укладеного із ОСОБА_4 зазначеного договору купівлі-продажу, звернулися до господарського суду Одеської області із позовом про визнання цього договору дійсним та визнання права власності на придбану будівлю №17 ДП «НДІ «Шторм», розташовану за адресою: місто Одеса, вулиця Валентини Терешкової, будинок № 27.
		Рішенням господарського суду Одеської області від 28 липня 2006 року у справі №17/187-06- 7316 договір купівлі-продажу №5/07-06 від 22 грудня 2003 року був визнаний дійсним та за ТОВ «Автомир» було визнано право власності на нежитлову будівлю ДП «НДІ «Шторм» загальною площею 219,7 кв.м., розташовану за адресою: місто Одеса, вулиця Валентини Терешкової, будинок № 27.
		Таким чином з викладених вище обставин ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, працюючи у період 1998-2010 років на посаді директора Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Шторм», тобто являючись службовою особою, 22 грудня 2003 року, перебуваючи за адресою: місто Одеса, вулиця Валентини Терешкової, будинок № 27, діючи умисно, на порушення своїх службових обов`язків та вимог законодавства України щодо порядку відчуження державного нерухомого майна, з метою одержання неправомірної вигоди службовими особами ТОВ «Автомир», вчинив використання свого службового становища всупереч інтересам служби, що виявилося у незаконному укладенні із службовими особами ТОВ «Автомир» без згоди органу управління майном підприємства - Міністерства промислової політики України договору №5/07-06 від 22 грудня 2003 року купівлі-продажу нежитлової будівлі підприємства №17 загальною площею 219,7 кв.м., розташованої за адресою: місто Одеса, вулиця Валентини Терешкової, будинок № 27, вартістю 297 017 грн., на підставі якого зазначене нерухоме майно вибуло з державної власності та ТОВ «Автомир» набуло на нього право приватної власності, чим завдано тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді збитків, які у 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто у вчиненні зловживання службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам - кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.364 КК України.
		З викладених вище обставин вчиненим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням завдана шкода у розмірі 297 017 грн., яка полягає у вартості незаконно відчуженого ним об`єкту державного нерухомого майна та на цей час не відшкодована.
		Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за частино 2 статті 364 КК України за ознаками: зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
		В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
		Підозрюваний в підготовчому судовому засіданні також просив задовольнити клопотання і звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження. ОСОБА_4  повідомив, що йому зрозуміла суть підозри і підстави звільнення від кримінальної відповідальності.
		Вивчивши клопотання, вислухавши думку прокурора та підозрюваного, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю, а підозрюваний ОСОБА_4  звільненню від кримінальної відповідальності з підстав передбачених п. 1 ч. 2ст. 284 КПК Українита п. 2 ч. 1ст. 49 КК України, з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 відповідно дост. 12 КК України підозрюються у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке класифікується як тяжкий злочин.
		Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
		ОСОБА_4 були роз`яснені вимоги ст.42і ст.ст.285-286 КПК Українита суть клопотання, він надав згоду про звільнення його від кримінальної відповідальності.
		Під час розгляду клопотання судом встановлено, що зловживання службовим становищем було вчинено ОСОБА_4 22 грудня 2003 року, тобто з часу вчинення кримінального правопорушення минуло більше 11 років. Підозрюваний ОСОБА_4 повністю розуміє суть підозри та підставу звільнення його від кримінальної відповідальності.
		Пунктом 1 частиною 2статті 284 КПК України, також передбачено, що кримінальне провадження закривається судом: у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		Частиною 1статті 285 КПК Українипередбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
		З урахуванням викладених обставин та вимогКК УкраїниіКПК України, суд вважає, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього підлягає закриттю.
		На підставі вищевикладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст.284, ст.285,286,288 КПК України, п. 2 ч. 1ст. 49 КК України, -
		У Х В А Л И В:
		Клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону від 30 липня 2015 року про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
		Закрити кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у скоєні злочину передбаченого ст. 364 ч 2 КК України, на підставі п. 2 ч. 1ст. 49 КПК України, у зв`язку із закінченням строків давності, звільнив його від кримінальної відповідальності.
		Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, може бути оскаржена, через суд, який ухвалив судове рішення, протягом семи днів з дня її оголошення.
		 
		 
		 
		 
		Суддя:                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...