Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/5203/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності; Спори про право інтелектуальної власності: спори про авторське право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		8 вересня 2015 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
		головуючого - Усика Г.І.
		суддів - Поливач Л.Д., Соколової В.В.
		при секретарі - Троц В.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного від 15 червня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Агенство Союздрук» про захист авторських прав,  
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У квітні 2015 р. ОСОБА_1. звернулася з позовом до ТДВ «Агенство Союздрук» про захист авторських прав, зокрема просила стягнути з відповідача грошову компенсацію у розмірі по 10 мінімальних розмірів заробітної плати за неправомірний публічний показ та розповсюдження товару з використанням об'єкта авторського права - твору образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», а також у розмірі по 10 мінімальних розмірів заробітної плати за неправомірний публічний показ та розповсюдження товару з використанням об'єкта авторського права - твору образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		 Зазначала, що вона є автором зазначених творів образотворчого мистецтва (картин).
		12.03.2015 р. у кіосках з продажу преси №129, розташованого по проспекту Перемоги та №487, розташованого по проспекту Оболонському, 5 у м. Києві, що належать відповідачеві зафіксовано факт публічного показу шляхом публічної пропозиції продажу та розповсюдження (реалізації) магнітних сувенірів (товару)  на яких незаконно відтворено її твори образотворчого мистецтва (картини) «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		Посилаючись на те, що відповідач порушив її авторські права, шляхом публічного показу та розповсюдження без її дозволу контрафактних примірників твору, просила задовольнити її вимоги.
		Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15.06.2015 р. у задоволенні позову відмовлено.
		Справа №759/5203/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/10313/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Петренко Н.О.  Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І.В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1. просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильну оцінку зібраних у справі доказів та правильне застосування норм матеріального і процесуального права.
		На обґрунтування своїх доводів зазначав, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., суд дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача доказів на підтвердження наявності у неї виключних прав на твори, залишивши поза увагою надані суду  фотокопії творів з підписами позивачки, а також нотаріально завірені заяви, у яких вона підтверджує, що ці твори містяться у відповідних каталогах робіт, що зареєстровані в Державній службі інтелектуальної власності.
		В судовому засіданні представник ОСОБА_1. просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав. Надав суду нотаріально засвідчені афідевіт-заяви ОСОБА_1. та копії каталогів її робіт за 2008 та 2009 роки, в яких зібрані знімки творів образотворчого мистецтва позивачки, зокрема і твори образотворчого мистецтва (картини) «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		Представник ТДВ «Агенство Союздрук» заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Стверджував, що відповідач ніяким чином не порушив авторські права ОСОБА_1. оскільки вся продукція, що реалізується в кіосках ТДВ «Агентство Союздрук» була придбана на підставі договорів з її постачальниками, які повинні були дотримуватися норм діючого законодавства, в тому числі і щодо авторських прав позивачки. Заявив клопотання про оголошення у справі перерви для надання відповідних договорів, однак в наступне судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а тому колегія суддів виходячи з положень ч.2 ст.305 ЦПК України вважала можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. суд першої інстанції виходив з того, що зібраними у справі доказами позивачка не довела наявності у неї виключних авторських прав на твори. 
		З таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст.ст.435, 437 ЦК України, ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб'єктом авторського права є автор твору. Авторське право виникає з моменту створення твору. Автору твору належать особисті немайнові права, а також майнові права, визначені ст.440 ЦК України та ст.15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», зокрема виключне право дозволяти використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. 
		Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 р. «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» суду  слід  виходити  з  того,  що майнова відповідальність за порушення авторського права і  (або)  суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи; шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.
		 Позивач повинен  довести  факт  наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або  загрозу  такому  порушенню,  розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок  між  завданою шкодою і діями відповідача.  
		Відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону N 3792-XII при використанні ним об'єкту авторського  права  і  (або)  суміжних  прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК).
		За змістом ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      
		Представник ОСОБА_1. надав суду документи, що підтверджують факт наявності у неї авторських прав на твори образотворчого мистецтва (картини) «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», зокрема афідевіт-заяви ОСОБА_1. про те, що вона займається образотворчим мистецтвом та є художницею з 2000 року, копії каталогів її робіт за 2008-2009 роки, свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір - збірку творів образотворчого мистецтва «Каталог робіт художниці ОСОБА_1 за 2008 - 2009 роки» з її підписом у нижньому лівому куті кожного твору, а також оригінали придбаних у кіосках ТДВ «Агенство Союздрук» магнітних сувенірів (товару) на яких відтворено її твори образотворчого мистецтва (картини) «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» та ксерокопії цих магнітних сувенірів.
		Перевіряючи твердження представника відповідача про те, що ТДВ «Агенство Союздрук» не повинно нести відповідальність за порушення авторських прав ОСОБА_1., оскільки між позивачем та відповідачем відсутні будь-які правовідносини, а придбані у кіосках його мережі товари були отримані за договорами з постачальниками цих товарів, які на його думку і мають нести відповідальність за порушення авторських прав позивачки, колегія суддів виходить з того, що представник ТДВ «Агенство Союздрук» не надав відповідних доказів, зокрема договорів на поставку магнітних сувенірів, на яких відтворено твори образотворчого мистецтва ОСОБА_1. «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», в яких зазначено про те, що постачальник цих товарів ПП ОСОБА_2. несе відповідальність за дотримання авторських прав ОСОБА_1.
		Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Колегія суддів вважає, що надані позивачкою докази є достатніми для висновку про те, що зображення на придбаних у відповідача сувенірних магнітах є відтворенням її творів образотворчого мистецтва під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		Доказів, які б спростовували такі доводи представник ТДВ «Агенство Союздрук» не надав, а тому не довів дотримання відповідачем авторських прав позивачки. 
		Крім того, відповідно до роз'яснень, викладених у абз.2 п.44 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04.06.2010 р. «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» особа, яка розповсюджує об'єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами. 
		Факт реалізації магнітів сувенірних на яких незаконно відтворено твори образотворчого мистецтва ОСОБА_1. «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» підтверджується відеозаписом та актами фіксації факту придбання зазначених товарів у кіосках ТДВ «Агенство Союздрук», розташованих по проспекту Оболонському, 5 та на площі Перемоги у м. Києві, а також оригіналами та копіями цих товарів.
		Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачкою порушення її майнових авторських прав, є помилковим.  
		За змістом п.«г» ч.1 ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за захистом свого авторського права і (або) суміжних  прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право подавати  позови  про  відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником  внаслідок  порушення  ним  авторського  права  і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
		Ураховуючи наведене рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1. 
		При вирішенні питання про розмір компенсації, колегія судді ураховує, що заявлені позивачкою вимоги про стягнення на її користь грошової компенсації у розмірі по 10 мінімальних заробітних плат за кожне порушення її авторських прав (публічний показ двох самостійних об'єктів авторського права без дозволу позивачки та їх розповсюдження (реалізація) підлягають задоволенню частково, оскільки в даному конкретному випадку публічний показ об'єктів авторського права не є самостійним порушенням авторського права, а є складовою частиною основного порушення - розповсюдження (реалізації) магнітів сувенірних на яких незаконно відтворено твори образотворчого мистецтва ОСОБА_1. «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		З урахуванням наведеного позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають задоволенню у розмірі по 10 мінімальних заробітних плат (розмір однієї мінімальної заробітної плати на час звернення до суду - 1218,00 грн.) за неправомірне розповсюдження товару з використанням двох об'єктів авторського права (творів образотворчого мистецтва) ОСОБА_1. «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», тобто на загальну суму   25 600,00 грн. 
		Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_1. підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 256,00 грн. 
		Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
		 
		в и р і ш и л а:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Святошинського районного від 15 червня 2015 р. скасувати та ухвалити нове рішення.
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Агенство Союздрук» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за порушення авторських прав у розмірі 25 600,00 грн.  та витрати по сплаті судового збору в сумі 256,00 грн. 
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.  
		 
		 
		                                Головуючий:                                  Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...