Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-2440св15 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 15.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У х в а л а
		іменем    україни
		 
		2 вересня 2015 рокум. Київ
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		головуючого  Луспеника Д.Д. 
		суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.., Черненко В.А., Штелик С.П.                           
		розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 5 листопада 2014 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 24 грудня 2014 року,- 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 143 008 грн 01 коп., штраф (фіксована частина) у розмірі  500 грн, штраф (процентна складова) 7 150 грн 40 коп. та судові витрати.
		Свої вимоги позивач мотивував тим, що 30 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким остання отримала кредит у розмірі 8 022 грн зі сплатою 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Вказував, що у зв'язку з неналежним виконанням вимог укладеного договору у відповідача виникла заборгованість в сумі 153 906 грн 33 коп. Зазначав, що наказом Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 жовтня 2008 року стягнуто заборгованість у розмірі 10 898 грн 32 коп., яку вирахувано із загальної суми боргу.
		 
		Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 5 листопада 2014 року позов задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитом у розмірі 18 018 грн 16 коп.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 24 грудня               2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 30 листопада 2007 року станом на 26 червня 2014 року у розмірі 4 791 грн 23 коп.
		У задоволенні решти позову відмовлено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		У поданій касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати  та ухвалити рішення про задоволення позову.
		 
		Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		 
		Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		 
		Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив із того, що розмір заборгованості підтверджується наданим банком розрахунком з урахуванням стягнутої судовим наказом заборгованості, сума пені розрахунком не підтверджена, значно перевищує тіло кредиту, що є недопустимим, а тому пеня підлягає стягненню у розмірі тіла кредиту.
		 
		Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов в частині стягнення кредитної заборгованості, виходив із того, що сторонами було узгоджено, що термін позовної давності по вимогам про стягнення неустойки - пені та штрафів становить 5 років, питання про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 7 142 грн 34 коп. було вирішено судовим наказом від 17 жовтня 2008 року, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити. Суд, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення пені та штрафів, виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності.
		Проте погодитись з рішенням апеляційного суду не можна.
		 
		Судами установлено, що 30 листопада 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким остання отримала кредит у розмірі 8 022 грн зі сплатою 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
		Наказом Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 жовтня 2008 року з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість у розмірі 10 898 грн 32 коп. (а.с. 56).
		 
		Відповідно ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Як убачається з матеріалів справи, сторони встановили строк повернення кредиту до 30 листопада 2009 року.  
		Згідно з умовами кредитного договору його складовою є Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт). Пунктом 5.5 цих Умов позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, пені, штрафу сторонам встановлено тривалістю п'ять років, що відповідає ч. 1 ст. 259 ЦК України.
		 
		Однак, поза увагою апеляційного суду залишилось те, що 1 серпня               2008 року видано судовий наказ про дострокове стягнення всієї кредитної заборгованості. Тобто, має місце дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, а, відтак, строк договору закінчився, а між сторонами існують зобов'язальні правовідносини.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		У абз. 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.
		 
		Таким чином, оскільки ухвалене судове рішення (судовий наказ) про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування комісійних, неустойки тощо поза строком дії кредитного договору законом не передбачено, а  вимог згідно ст. 625 ЦК України банк не заявляв.
		 
		Крім того, ч. 2 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
		Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
		Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності. 
		Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року № 6-214цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
		 
		Апеляційний суд, вирішуючи спір, у порушення вимог ст. 212-214, 316 ЦПК України, вищезазначених вимог закону до уваги не взяв, неправильно витлумачив норми закону та дійшов передчасного висновку про початок перебігу строку позовної давності.
		 
		Також суд, стягуючи на користь банку з відповідача заборгованість у розмірі 4 791 грн 23 коп., не врахував роз'яснення, що містяться в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" <nau://ukr/v0014700-09>, в якому зазначено, що у мотивувальній частині рішення слід наводити розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог, що позбавляє суд касаційної інстанції можливості перевірити їх правильність. 
		Таким чином судом апеляційної інстанції, у зв'язку з неповним з᾽ясуванням обставин справи, були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування ухваленого у справі апеляційним судом судового рішення та передачі справи на новий розгляду до апеляційного суду. 
		 
		Керуючись ст. ст. 336, 338, 343-345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		 
		у х в а л и л а :
		 
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
		 
		Рішення апеляційного суду Херсонської області від 24 грудня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		    Головуючий                                                             Д.Д. Луспеник
		 
		 
		Судді                                                                          Б.І. Гулько
		 
		 
		                                                                                   В.І. Журавель
		 
		 
		                                                                                   В.А. Черненко
		 
		 
		                                                                                   С.П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...