Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-1362/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2015. Зареєстровано: 17.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 2-1362/11
		2/402/220/2012
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем          України
		"26" березня 2012 р.       Апостолівський районний суд Дніпропетровської області складі:        
		-     головуючого судді        Марченко Н.В., 
		при секретарі       -             Стяпонавічюс А.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди,-
		ВСТАНОВИВ:
		14.12.2011 року позивач звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 2008 року вона є вкладником ВАТ Державного ощадного банку. Позивач передав працівнику філії Марянського відділення ВАТ Державний ощадний банк України ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10 000 грн. для відкриття депозитного рахунку. Приблизно наприкінці 2008 року на початку 2009 року вона звернулася до ВАТ Державний ощадний банк Україна з проханням видати зазначені кошти, але їй було відмовлено, оскільки депозитного рахунку не існує, а вказані кошти ОСОБА_2 не оприходувала в касу відділення банку, а привласнила їх собі. За скоєння вказаного злочину та інших злочинів ОСОБА_2 засуджено. Оскільки ОСОБА_2 являється працівником відповідача, вважає, що відповідач повинен нести відповідальність за завдану шкоду, тому просить позов задовольнити та стягнути з відповідача ВАТ Державний ощадний банк України матеріальну шкоду з урахуванням індексу інфляції в сумі 15 612 грн. 72 коп. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
		У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
		Представником відповідача надано заперечення на позовну заяву, в якій просить відмовити ОСОБА_1 у стягненні матеріальної шкоди у сумі 15612 грн. 72 коп., моральної шкоди у сумі 10000 грн. 00 коп. та витрати на оплату правової допомоги у сумі 1000 грн. 00 коп..
		Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Зі Статуту ВАТ Державний ощадний банк Українита змін до Статуту, зареєстрованих 07.06.2011 року, встановлено, що назву банку змінено на Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України. 
		З вироку Апостолівського районного суду від 15 листопада 2010 року відносно ОСОБА_2 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 366 КК України, який набрав законної сили 26 серпня 2011 року, встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з ВАТ Державний ощадний банк Українита завдала потерпілим матеріальну шкоду, скоївши злочин на робочому місці з використанням своїх службових обовязків. Вказаним вироком суду встановлено, що 29.11.2008 року ОСОБА_2, являючись службовою та матеріально-відповідальною особою, працюючи на посаді контролера-касира Марянського відділення № 3079/023 ВАТ Державний ощадний банк України, від ОСОБА_1 прийняла грошові кошти в сумі 10 000 грн. начебто у якості депозитного вкладу, які не оприходувала в касу відділення банку та не провела законних банківських операцій. Вказану суму грошових коштів ОСОБА_2 присвоїла, чим завдала шкоду потерпілій ОСОБА_1 на зазначену суму.  
		Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обовязковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. 
		З товарного чеку № 73, встановлено, що ОСОБА_1 сплатила ПП ОСОБА_3 1000 грн. за надання юридичної допомоги.
		Відповідно до ст.1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах № 4191-УІ розмір компенсації витрат на правову допомогу не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. 
		На підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу позивачем надано копію товарного чеку № 73, з якого встановлено, що позивач сплатив ПП Романченко 1000 грн. за надання юридичної допомоги. Оскільки компенсація витрат за надання юридичної допомоги не передбачена Законом України № 4191-УІ, тому вказані вимоги задоволенню не підлягають. 
		З розписки від 22.02.2012 року, встановлено, що ОСОБА_2 матеріальну шкоду вчинену у відношенні ОСОБА_1 визнає а моральну ні, так як вважає не обґрунтованим.
		Позовні вимоги щодо стягнення із відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки позивачем в порушення вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України не надано докази на підтвердження факту завдання йому моральної шкоди та її розміру. 
		Згідно ст.. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Ч.1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків. 
		Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ПАТ Державний ощадний банк України слід стягнути судові витрати.
		На підставі ст. ст. 10,11, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, суд, -
		                                                                 В И Р І Ш И В :
		Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди - задоволено частково.
		Стягнути з ПАТ Державний ощадний банк України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 10000 грн. 00 коп.   
		Стягнути з ПАТ Державний ощадний банк України на користь ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області судовий збір в сумі 1000 гр. 00 коп.
		В іншій частині позову відмовити. 
		Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. матеріальну шкоду в сумі 10000 грн. 00 коп.   
		В іншій частині позову відмовити. 
		Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.                  
		Суддя:ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...