Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/5964/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2015. Зареєстровано: 17.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 21.09.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		14 вересня 2015 року           письмове првоадження           № 826/5964/15
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 
		до  Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
		третя особа Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"
		про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , в якому просить суд :
		- визнати такою, що не відповідає нормативному акту вищої юридичної сили (і нечинною з моменту прийняття) постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.03.2015;
		- визнати незаконною і нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.03.2015.
		Представник відповідача проти позову заперечував, про що надав відповідні письмові заперечення, в яких зазначив, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги». За таких обставин, відповідач просить суд в позові відмовити.
		Третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", в судові засідання не забезпечило явки свого законного представника, письмових пояснень з приводу заявленого позову не подано. 
		Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
		Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31.03.2015р. №969 «Про встановлення тарифів на централізоване опалення та водовідведення ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"».
		Згідно даної постанови, яка набрала чинності з 01.05.2015, ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"» встановлені тарифи на централізоване водопостачання в розмірі 3,83 грн. за 1 куб. м. (без ПДВ) та централізоване водовідведення - 3,41 грн. за 1 куб. м. (без ПДВ), а також визнано такою, що втратила чинність постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 18.06.2014 № 756 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"»».
		Позивач вважаючи вказану постанову такою, що не відповідає нормативному акту вищої юридичної сили звернувся до суду із даним позовом. 
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
		При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т.ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
		Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, визначається Законом України "Про природні монополії".
		Відповідно до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 11 Законом України "Про природні монополії", державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у ст. 5 цього Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону.
		Національні комісії регулювання природних монополій (далі - комісії) є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України.
		Комісії діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України.
		Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 6, п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг: 1) бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; 2) здійснює: встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
		Тарифи на комунальні послуги - тарифи на теплову енергію (крім тарифів на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, а також тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, а також тарифи на послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для суб'єктів, які є виконавцями цих послуг.
		Тобто, з вище викладених норм вбачається, що НКРЕКП має законодавчо визначені повноваження на встановлення тарифів на комунальні послуги для суб'єктів господарювання природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, а саме на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення.
		При цьому, механізм формування тарифів та теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869.
		Відповідно до п.п. 4.1, 4.3, 4.4, 6.6 Регламенту НКРЕКП, затвердженого її наказом від 17 вересня 2014 року №3, основною формою роботи НКРЕКП є засідання.
		Засідання НКРЕКП проводяться у формі відкритих або закритих слухань.
		На засіданнях НКРЕКП у формі відкритих слухань розглядаються питання, зокрема, про встановлення та перегляд цін/тарифів.
		Рішення, прийняті на засіданні, оформлюються постановами або розпорядженнями протягом трьох робочих днів після закінчення засідання.
		Судом встановлено, що 30 березня 2015 року на засіданні НКРЕКП прийнято оскаржувану постанову, якою відповідно встановлено тарифи з водопостачання та водовідведення для ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"».
		Таке рішення НКРЕКП прийнято у межах повноважень, визначених законодавчо.
		Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
		Позивачем як у позові, так і при розгляді справи по суті не наведено жодних доказів чи обставин в обґрунтування заявленого позову. 
		При цьому, суд звертає увагу на те, що дія оскаржуваної постанови на позивача не поширюється, оскільки постанова регламентує питання встановлення тарифів для конкретного ліцензіата, а не для кінцевих споживачів та населення, отже являється нормативно-правовим актом індивідуальної дії.
		Суд звертає увагу, що позивачем у позові не зазначено, яким саме чином спірним рішенням порушено його права та інтереси зі сторони відповідача.
		Слід зауважити, що позивачем не заперечується, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, та жодним чином не зачіпає прав, свобод та інтересів позивача, про що позивачем зазначається у клопотанні про закриття провадження у справі, з підстав визначених ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що спірною постаново жодним чином не зачіпаються права, свободи чи інтереси позивача, більш того прийняття такої не породжує для позивача жодних зобов'язань, а стосуються виключно особи щодо якої прийнята - ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"». 
		Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України,   виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
		Враховуючи викладене, керуючись статями 69, 70, 71, 128, 181, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
		 
		Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		 
		Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...