Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/7076/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2015. Зареєстровано: 17.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2015.
Дата набрання законної сили: 26.09.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		  
		14.09.15р. Справа № 904/7076/15
		За позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Заопріжжя 
		до Відповідача-1:Державного підприємства "Придніпровська залізниця". м. Дніпропетровськ 
		Відповідача-2: Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", м. Одеса 
		про стягнення збитків у розмірі 3 400, 53 грн.    
		Суддя  Назаренко Н.Г.
		Секретар судового засідання Гриценко І.О.
		 
		Представники:
		 Від позивача: Сиваш А.М. представник - дов. № 18-156 від 23.12.2014р. 
		Від відповідача - 1: Шляєв І.В. представник - дов. № 71 від 01.01.2-15р.
		Від відповідача - 2: Моісєєв Д.А. представник - дов. № 69 від 25.12.2014р.  
		СУТЬ СПОРУ:
		Публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"  про стягнення  збитків у розмірі  3 400,53 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" та "STALMAG SP.Z.O.O." укладено Контракт № 191214SZ від 19.12.2014р. На виконання умов даного контракту, по залізничній накладній № 42511733 зі станції відправлення Іллічівськ-поромна станція Одеської залізниці (вантажовідправник - відповідач-2) на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 20.02.2015 р. прибув вагон № 55468631 з вантажем «Горішок коксовий». Вагон був виданий вантажоотримувачу - позивачу зі складанням комерційного акта РА№006186/331 від 22.02.2015р., в якому зафіксовано ознаки поглиблення на поверхні вантажу та  недостача в кількості 1 180 кг. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань, що полягають у втраті вантажу (коксового горішку), позивачу завдано збитки на суму недостачі 3  400,53 грн., які позивач просить стягнути в судовому порядку з  відповідача, який в ході вирішення спору по суті виявиться належним.  
		Відповідач-1 позов не визнає, у відзиві на позов зазначив, що приймання вантажу до перевезення та оформлення накладної автоматично не свідчить про відповідність вантажу та вагону обов'язковим вимогам транспортного законодавства щодо комерційної справності вагону, оскільки прийняття вантажу до перевезення свідчить виключно  про укладення договору перевезення на умовах, визначених відправником. Тобто, нестача вантажу виникла не через прийняття залізницею вантажу до перевезення, а внаслідок невиконання відправником своїх обов'язків  щодо запобігання просипанню вантажу під час перевезення вантажу у вагоні відкритого типу. 
		Відповідач-2 позов не визнає, у відзиві на позов зазначив, що ним здійснено маркування вантажу, що підтверджується накладною, комерційним актом та актом приймання вантажу за кількістю. Також відповідача -2 вважає, що ним належним чином, відповідно до вимог Статуту та Правил, здійснено навантаження на вагон коксового горішку, на підставі чого, нестача вантажу виникла з вини залізниці. 
		Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не заявлялось.
		Відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.09.2015 року  оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		Між Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" та "STALMAGSP.Z.O.O." укладено Контракт № 191214SZ від 19.12.2014р.
		На виконання умов даного договору, контракту, по залізничній накладній № 42511733 зі станції відправлення Іллічівськ-поромна станція Одеської залізниці (вантажовідправник - Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт") на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 20.02.2015 р. прибув вагон № 55468631 з вантажем «Горішок коксовий».
		Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажу залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України (далі - Статут), який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457 та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.
		Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача. 
		Під час видачі вантажу на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було здійснено переважування вагону. За результатами переважування зафіксовано ознаки беззбережного перевезення, такі як порушення маркування, поглиблення на поверхні вантажу та недостача в кількості 1 180 кг.
		Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми. Які складають станції залізниць. Складені комерційні акти містять відомості про те, що під час перевезення вантажу мало місце неохоронне перевезення з боку залізниці. 
		Про виявлену під час переважування вантажу недостачу було складено комерційний акт РА №006186/331 від 22.02.2015 р. (а.с.15).
		Описова частина комерційного акту свідчить про те, що при здійсненні комісійної видачі вантажу одержувачу з переважуванням вагону № 55468631 на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 0120, повірка 05.12.2014р. було зафіксовано ознаки беззбережного перевезення, такі як порушення маркування, поглиблення на поверхні вантажу та недостача в кількості 1 180 кг.
		Згідно залізничної накладної  значиться вага тари 22 450 кг, нетто 56 750 кг.  Фактично виявилось брутто 78 020 кг, тара з документа 22 450 кг, нетто 55 570 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 1 180 кг. В комерційному відношенні завантаження нижче рівня бортів  на 20-50 см, не розрівняна, маркування вапняком шляхом розбризкування, спосіб маркування в документах не вказаний. З ліва по ходу потягу над 6-7 люками порушене маркування є воронкоподібне  заглиблення діаметром 120см, глибиною 60 см.  В технічному відношенні вагон справний, про що складений акт форми ГУ-106 № 9 від 20.02.2015 р. Проміжок зовні закладений дрантям. На деталях вагону є сліди просипання вантажу. Двері вагону  цільнометалеві, люка закриті, протікання вантажу нема.  При повторному переважуванні комісією у тому ж складі результат не змінився.
		Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
		Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
		Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
		Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту).
		Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
		Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
		Відправник -  Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" вважає, що залізниця повинна нести відповідальність за незбереженість вантажу в дорозі. 
		Відповідач-1 в письмовому відзиві на позовну заяву зазначає, що відомості зазначені в комерційному акті дійсно свідчать, що вагон № 55468631 технічно справний, але складений акт про технічний стан вагону № 9, свідчить про те, що у вагоні виявлено нещільне прилягання кришки 6 люку до армувального листа поперечної балки. Проміжок 20х3 см. Проміжок зовні закладений дрантям. За таких обставин, втрата вантажу можлива, про що міг знати відповідач-2, але не вжив ніяких заходів для схоронності вантажу на шляху прямування.    
		Статтею 32  Статуту залізниць України та п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення, екологічну безпеку та захист навколишнього середовища. 
		Правилами перевезень вантажу у вагонах відкритого типу, затвердженими Міністерством транспорту України № 542 від 20.08.2001, встановлено, що перед навантаженням вантажу відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. 
		У разі навантаження у вагон відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів.   
		За змістом ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці. 
		У випадках, коли під час завантаження подано несправний за своїм технічним станом або не придатний в комерційному відношенні вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. 
		За обставинами справи втрата вантажу можлива через нещільне прилягання кришки люків до армувального листа хребтової балки, наявності щілини. Крім того, з комерційного акту вбачається наявність воронкоподібного поглиблення, просипання вантажу.
		За таких обставин, наявна вина у втраті вантажу як залізниці, яка подала вагон, непридатний у комерційному відношенні, так і відправника, який прийняв такий вагон.
		За викладеного, заявлена позивачем до стягнення сума вартості нестачі вантажу підлягає задоволенню у повному обсязі  у сумі  3 400,53 грн.  з покладенням відповідальності у рівних частинах (по 1 700,27 грн.) на кожного з відповідачів. 
		Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідачів у загальній сумі 1 827,00 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог та покладаються на Державне підприємство "Придніпровська залізниця" у сумі 913,50 грн. та на Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" у сумі 913,50 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст.49, ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити.
		Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, ідентифікаційний код 00186542) вартість недостачі вантажу у сумі               1 700,27  грн. (одна тисяча сімсот грн. 27 коп.), витрат по сплаті судового збору у сумі 913,50 грн. (дев'ятсот тринадцять грн. 50 коп.), про що видати наказ. 
		Стягнути  з  Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672)  на користь Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542)        вартість недостачі вантажу у сумі 1 700,27  грн. (одна тисяча сімсот грн. 27 коп.), витрат по сплаті судового збору у сумі 913,50 грн. (дев'ятсот тринадцять грн. 50 коп.), про що видати наказ. 
		Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		Дата підписання рішення, оформленого 
		відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, 
		- 15.09.2015р. 
		 
		Суддя  Н.Г. Назаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...