Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/594/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 15.09.2015. Зареєстровано: 18.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2015.
Дата набрання законної сили: 25.08.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 серпня 2015 року                                        Справа №924/594/15  
		 
		Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
		Головуючого  судді                         Дужич С.П.
		судді                                                   Демидюк О.О. , 
		 судді                                                   Мамченко Ю.А.  
		 
		при секретарі Баклан Н.С. 
		за участю представників сторін:
		позивача     - Васильченко В.О. (довіреність № 4-Д  від 15.04.2015 р.)
		відповідача - не з'явився
		третіх осіб   - не з'явилися
		розглянувши апеляційну скаргу відповідача Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області на рішення господарського суду Хмельницької області від 19 червня 2015 року у справі №924/594/15 (суддя Гладюк Ю.В.)
		за позовом Приватного підприємства "МВМ-13"
		до Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
		    Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області 
		    Державне агентство автомобільних доріг України
		про стягнення 435693,92 грн. заборгованості 
		Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		19 червня 2015 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було задоволено позов ПП "МВМ-13" до Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ГУ Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Державного агентства автомобільних доріг України, про стягнення 435693,92 грн. - заборгованості і стягнуто з відповідача на користь позивача 313257,00 грн. - основного боргу, 2806,44 грн. - 3% річних, 63557,48 грн. - інфляційних втрат, 34145,01 грн. - пені, 21927,99 грн. - штрафу, 8713,88 грн. - судового збору.
		Відповідач, у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки оплата робіт по Договору №13 на надання послуг по поточному ремонту автомобільної дороги державного значення Городище-Рівне-Старокостянтинів від 03 жовтня 2014 року має проводитись в межах фактичних бюджетних асигнувань, яких не було, а строк дії Договору, відповідно до п.10.1., - до 31 грудня 2015 року, тобто строк виконання грошових зобов'язань ще не настав, а тому він своїх зобов'язань не порушив.
		Також, вказує на те, що судом безпідставно не прийнято до уваги пояснення Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про те, що бюджетні зобов'язання Служби автодоріг перед ПП "МВМ-13" згідно Договору №13 від 03 жовтня 2014 року були зареєстровані, але за відсутності фактичних надходжень з бюджету не були оплачені, тобто заборгованість виникла не з вини Служби автодоріг. 
		Крім того, в рішенні суду першої інстанції вказано, що доводи відповідача та третіх осіб щодо відсутності обов'язку у відповідача оплатити роботи у зв'язку з відсутністю бюджетних надходжень не ґрунтуються на законодавстві та умовах договору, проте ні відповідач, ні треті особи не говорили про відсутність обов'язку у Служби автодоріг оплати виконані роботи, а стверджували, що строк виконання грошових зобов'язань не настав і зобов'язання відповідачем не були порушені.
		Позивач не скористався своїм правом відзиву на апеляційну скаргу, проте його відсутність, відповідно ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
		 
		10 серпня 2015 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 25 серпня 2015 року.
		Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а рішення - законним та таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 19 червня 2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з'явились, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.
		Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників відповідача та третіх осіб.
		 
		Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:  
		04 червня 2014 року, постановою Кабінету Міністрів України №169 "Про деякі питання використання у 2014 році коштів, залучених у 2013 році під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг" було затверджено перелік об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення та обсяги їх фінансування у 2014 році за рахунок коштів, залучених у 2013 році під державні гарантії Укравтодору, якою дозволено Держагенству автодоріг організувати виконання робіт на об'єкті, зокрема, автомобільній дорозі Городище-Рівне-Старокостянтинів. (а.с.39-40)
		03 жовтня 2014 року, між Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області, як замовником, та ПП "МВМ-13", як виконавцем, було укладено Договір №13 на надання послуг по поточному ремонту автомобільної дороги державного значення Городище-Рівне-Старокостянтинів (надалі-Договір №13), умовами якого передбачено, що виконавець зобов'язується надати послуги з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення Городище-Рівне-Старокостянтинів в межах фінансових ресурсів замовника вартістю 5452706,00 грн., а замовник - прийняти і оплатити такі послуги на умовах, визначених Договором. (а.с.7-8)
		Пунктом 4.2 Договору №13, замовник бере на себе зобов'язання, при наявності бюджетних призначень, здійснювати щомісячні розрахунки за надані виконавцем послуги на підставі відповідних актів (форми №КБ2в) та довідок (форми №КБ 3), або попередньої оплати, яка здійснюється при наявності фінансових ресурсів у розмірі до 30% ціни Договору. 
		За п.6.1.1, п.7.1 Договору №13 замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити надані послуги, якість яких відповідає умовам нормативних документів. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність, передбачену законами та Договором.
		Договір набув чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2015 року (п.10.1.).
		15 жовтня 2014 року, Державною казначейською службою України було прийнято реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів про реєстрацію зобов'язань відповідача на суму 5452706,00 грн. за Договором №13 від 03 жовтня 2014 року. 
		30 грудня 2014 року, актом №45 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року відповідач прийняв виконані позивачем роботи по Договору №13 на суму 313257,00 грн. (а.с.9-10)
		19 січня 2015 року, позивач направив відповідачу претензію №15, в якій вимагав погасити борг у розмірі 313257,00 грн. (а.с.11)
		23 лютого 2015 року, відповідач у своїй відповіді, повідомив позивача про те, що оплата робіт можлива лише при наявності бюджетних призначень на його виконання та в межах відповідних бюджетних надходжень, яких не було, і враховуючи те, що строк дії договору до грудня 2015 року, вважає що зобов'язання по Договору ним не порушені. (а.с.12)
		21 квітня 2015 року, ПП "МВМ-13" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області про стягнення 313 257 грн. - заборгованості за послуги, надані по Договору №13. (а.с.2-3)
		12 травня 2015 року, позивач заявою про збільшення розміру позовних вимог просив стягнути з відповідача на його користь 435693,92 грн. - заборгованості, з яких: 313257,00 грн. - основного боргу, 2806,44 грн. - 3% річних, 63557,48 грн. - інфляційних втрат, 34145,01 грн. - пені, 21927,99 грн. - штрафу, 8713,88 грн. - судового збору. (а.с.20-21)
		12 травня 2015 року, ухвалою господарського суду Хмельницької області було залучено до участі у справі, у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ГУ Державної казначейської служби України у Хмельницькій області і Державне агентство автомобільних доріг України. (а.с.46)
		19 червня 2015 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було задоволено позов ПП "МВМ-13" до Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ГУ Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Державного агентства автомобільних доріг України, про стягнення 435693,92 грн. - заборгованості і стягнуто з відповідача на користь позивача 313257,00 грн. - основного боргу, 2806,44 грн. - 3% річних, 63557,48 грн. - інфляційних втрат, 34145,01 грн. - пені, 21927,99 грн. - штрафу, 8713,88 грн. - судового збору. (а.с.76-79)
		 
		Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
		Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
		Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа   вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
		Частиною 1 ст. 873 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
		З матеріалів справи встановлено, що 03 жовтня 2014 року, між Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області, як замовником, та ПП "МВМ-13", як виконавцем, було укладено Договір №13, умовами якого передбачено, що виконавець зобов'язується надати послуги з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення Городище-Рівне-Старокостянтинів в межах фінансових ресурсів замовника вартістю 5452706 грн., а замовник - прийняти і оплатити такі послуги на умовах, визначених Договором. (а.с.7-8)
		Статтею 525 ЦК України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
		30 грудня 2014 року, позивач виконав свої зобов'язання за Договором №13, виконав роботи і передав їх, без будь-яких недоліків або зауважень відповідачу за актом №45 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року. (а.с.9-10)
		Відповідач прийняв виконані позивачем роботи по Договору №13 на суму 313257,00 грн., проте, свої обов'язки по оплаті виконаних робіт не виконав, чим заборгував позивачу кошти у зазначеному розмірі. 
		Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		Пунктом 4.2. Договору №13, замовник взяв на себе зобов'язання, при наявності бюджетних призначень на його виконання, та в межах відповідних фактичних надходжень з бюджету здійснювати щомісячні розрахунки за надані виконавцем послуги на підставі відповідних актів (форми №КБ-2в) та довідок (форми №КБ-3), або попередньої оплати, яка здійснюється при наявності фінансових ресурсів у розмірі до 30% ціни договору.
		Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Посилання відповідача на відсутність надходжень з бюджету колегією суддів оцінюється критично і відхиляються як безпідставні, оскільки з п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/908/2012 "Про доповнення інформаційного листа ВГС України від 15 березня 2011 року №01-06/249 "Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" від 13 липня 2012 року, за змістом ч.2 ст. 617 ЦК України, ч.2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терм ЛТД", Чечеткін та Юліус проти України від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України у справі №11/446)
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених у цій частині позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 313257,00 грн. заборгованості за виконані позивачем по Договору №13 роботи.
		Також, позивач просить господарський суду, з урахуванням заяви  про збільшення позовних вимог, стягнути з відповідача на його користь, крім суми основної заборгованості, 2806,44 грн. - 3% річних за період з 01 січня по 20 квітня 2015 року, 63557,48 грн. - інфляційних втрат за січень-березень 2015 року. 
		Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Суд апеляційної інстанції, враховуючи, що розрахунок потрібно було здійснено до 31 грудня 2014 року, включно, тобто встановлений факт наявності порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті виконаних робіт понад шість місяців, погоджується з періодом нарахування 3% річних та інфляційних втрат проведених позивачем, та здійснивши перерахунок нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат погоджується з місцевим господарським судом про законність і обґрунтованість вимог позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2806,44 грн. - 3% річних і 63557,48 грн. - інфляційних втрат.
		Крім того, позивач просить господарський суд, з урахуванням заяви  про збільшення позовних вимог, крім суми основної заборгованості, стягнути з відповідача на його користь 34145,01 грн. - пені за період з 01 січня по 20 квітня 2015 року, 21927,99 грн. - штрафу за прострочення зобов'язання понад 30 днів.
		За п.7.1 Договору №13 замовник у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань несе відповідальність передбачену законами та Договором.
		Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
		Відповідно до ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором - за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
		Тому, судова колегія здійснивши перерахунок, нарахованих позивачем, пені та штрафу, встановивши факт прострочення заборгованості відповідачем понад 30 календарних днів, вважає правомірним стягнення з відповідача на користь позивача 34145,01 грн. - пені за період з 01 січня по 20 квітня 2015 року, 21927,99 грн. - штрафу за прострочення зобов'язання понад 30 днів 
		Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.
		Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.
		Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.
		Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Рішення господарського суду Хмельницької області від 19.06.15 р. у справі №924/594/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. 
		Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
		Справу №924/594/15 повернути господарському суду Хмельницької області.
		 
		Головуючий  суддя                                                                      Дужич С.П. 
		 
		Суддя                                                                                              Демидюк О.О.  
		 
		Суддя                                                                                              Мамченко Ю.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...