Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-6837св15 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 18.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 21.09.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У х в а л а
		іменем    україни
		 
		9 вересня 2015 рокум. Київ
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		головуючого  Луспеника Д.Д. 
		суддів: Закропивного О.В., Хопти С.Ф., Черненко В.А., Штелик С.П.                           
		розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Київської області від 3 лютого 2015 року, -
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У червні 2014 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулось до суду із позовом, в якому просило стягнути на свою користь солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 400 020 грн 78 коп.
		Свої вимоги позивач мотивував тим, що 11 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту, за яким останній отримав кредит у сумі 22 854 доларів США, який зобов'язався повернути у повному обсязі в строк до 11 грудня 2014 року. В рахунок забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 11 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Вказував, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 34 029,28 доларів США. Зазначав, що 8 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами ПАТ «Дельта Банк», у тому числі й за вищевказаним кредитним договором, та просив стягнути на його користь заборгованість у розмірі 34 029,28 доларів США, що становить 400 020 грн 78 коп.
		 
		Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від                  13 листопада 2014 року позов задоволено.
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 400 020 грн 78 коп.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішенням апеляційного суду Київської області від 3 лютого 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. 
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 148 631 грн 01 коп.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		 
		Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню солідарно з боржника та поручителя.
		 
		Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, виходив із того, що заборгованість за кредитним договором станом на 20 січня 2010 року була стягнута з відповідачів судовим рішенням, яке не виконане, а тому вимоги банку мають бути задоволені виключно в частині стягнення з відповідачів відсотків, нарахованих після 20 січня 2010 року.
		 
		Проте погодитись з рішенням апеляційного суду не можна.
		 
		Судами установлено, що 11 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту, за яким останній отримав кредит у сумі 22 854 доларів США, який зобов'язався повернути у повному обсязі в строк до 11 грудня 2014 року. 
		У рахунок забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 11 грудня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким остання зобов'язалась відповідати перед банком за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов'язань за вищевказаним кредитним договором у повному обсязі як існуючих так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.
		8 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі - продажу права вимоги, за яким ПАТ «Дельта Банк» отримало право вимоги за кредитним договором від 11 грудня 2007 року.
		Станом на 19 травня 2014 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 11 грудня 2007 року складає 400 020 грн 78 коп.
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 2 серпня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2013 року, задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» та стягнуто на користь банку з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 11 грудня 2010 року у розмірі 26 628,71 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 20 січня 2010 року становило 213 176 грн 13 коп.
		 
		Відповідно ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.         
		Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 
		Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України). 
		Зобов'язання перестають діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).
		Підстави припинення зобов'язань зазначені в ст. ст. 599, 600, 601,                604-609 ЦК України та не передбачають можливості припинення зобов'язань у зв'язку з ухваленням судом рішення про задоволення вимог кредитора.
		За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). 
		Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. 
		Як роз'яснено у п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5  «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15> України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України. 
		Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст. ст. 526, 599 ЦК України.
		Таким чином, відсутність реального виконання зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання. 
		З матеріалів справи убачається, що банк, у зв'язку із допущеною заборгованістю зі сплати чергових платежів, у 2010 році скористався своїм правом на пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором. 
		Наслідком такого звернення стало ухвалення судового рішення від 2 серпня 2010 року, яким у солідарному порядку з відповідачів стягнуто заборгованість за кредитним договором від 11 грудня 2007 року, що свідчить про те, що термін виконання зобов'язання за цим договором банком було змінено і цей термін необхідно визнати таким, що настав з моменту звернення банку до суду з таким позовом.
		Тобто з моменту набрання рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 2 серпня 2010 року законної сили, право банку на отримання процентів за кредитним договором припинилось. 
		Суд  апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення, зазначених вище норм матеріального та процесуального права, а також вимог ст. ст. 212 - 214, 316 ЦПК України не врахував; не встановив фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; не з'ясував, з яких підстав не було виконане судове рішення від 2 серпня 2010 ркоу; не взяв до уваги роз'яснень п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», а тому розглядаючи справу вірно встановив, що рішенням суду від 2 серпня 2010 року з відповідачів було солідарно стягнуто заборгованість за тілом кредиту, нараховані відсотки в повному обсязі, та дійшов помилкового висновку про дію кредитних правовідносин в подальшому та наявність у банку права на нарахування відсотків, оскільки з ухваленням судового рішення про задоволення вимог кредитора припиняються правовідносини сторін, що ґрунтуються на кредитному договорі, зокрема, сплата чергових платежів, сплата та нарахування відсотків, разом із тим виникає грошове зобов'язання із повернення кредитних коштів в повному обсязі та нарахованих на цей час відсотків, невиконання якого тягне відповідальність, встановлену ст. 625 ЦК України. 
		Таким чином, висновки суду про наявність правових підстав для стягнення відсотків є передчасними.
		 
		Оскільки судом апеляційної інстанції, у зв'язку з неповним з᾽ясуванням обставин справи, були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування ухвали апеляційного суду та передачі справи на новий розгляду до апеляційного суду. 
		 
		Керуючись ст. ст. 336, 338, 343-345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		у х в а л и л а :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
		 
		Рішення апеляційного суду Київської області від 3 лютого 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		    Головуючий                                                             Д.Д. Луспеник
		 
		 
		Судді                                                                          О.В. Закропивний 
		 
		                                                                                   С.Ф. Хопта
		 
		                                                                                   В.А. Черненко
		 
		                                                                                   С.П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...