Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-10963св15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 21.09.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		09 вересня 2015 рокум. Київ  
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		головуючого Кузнєцова В.О.,суддів:  Ізмайлової Т.Л., Мартинюка В.І., Мостової Г.І., Наумчука М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, за касаційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року, 
		в с т а н о в и л а: 
		У грудні 2014 року Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (далі - ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. 
		На обґрунтування вимог позивач посилався на те, що надає послуги теплопостачання для квартири загальною площею 48,4 кв. м АДРЕСА_1. На теперішній час відповідачам надаються вказані послуги, однак всупереч вимогам чинного законодавства України вони належним чином не виконують зобов'язання з оплати вказаних послуг, у зв'язку станом з чим на 01 листопада 2014 року заборгованість за теплопостачання становить 5 324 грн 46 коп. 
		Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року, позовні вимоги ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» задоволено частково. 
		Стягнуто солідарно зі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 4 322 грн 41 коп. та витрати з оплати судового збору в розмірі по 81 грн 20 коп. з кожного. В іншій частині позовних вимог відмовлено.  
		У касаційній скарзі ОСОБА_9 порушує питання про скасування оскаржуваних рішень судів із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. 
		Судами встановлено, що відповідачі є споживачами послуг з теплопостачання, що надаються за адресою: АДРЕСА_1. 
		Між ОСОБА_10 як власником будинку, та ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» укладено договір про надання населенню послуг центрального опалення та гарячого водопостачання вказаної квартири. 
		У вересні 2010 року ОСОБА_10 звернулася до позивача про від'єднання від центрального опалення, однак у встановленому порядку дане питання не було вирішено, що підтверджується актом про самовільне відключення від опалення, складеним у присутності ОСОБА_10 від 12 жовтня 2010 року (а. с. 38, 40). 
		Згідно з особовим рахунком споживачів НОМЕР_1 заборгованість за теплопостачання становить 5 324 грн 46 коп. 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, відповідачі самовільно відключилися від системи центрального опалення, однак нарахування за комунальними послугами в опалювальний сезон позивачем проводилося правомірно, а також, з урахуванням поданої до суду першої інстанції відповідачем ОСОБА_7 заяви про застосування позовної давності, вважав, що стягненню підлягає розмір заборгованості в межах трирічного строку позовної давності. 
		Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна. 
		Закон України від 24 червня 2004 року  № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги <nau://ukr\1875-15>» (далі - Закон України № 1875-IV <nau://ukr\1875-15>) визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки. 
		Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України № 1875-IV <nau://ukr\1875-15>) та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону <nau://ukr\1875-15>). 
		Проте сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги.
		Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЖК Української РСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.  Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. 
		Відповідно до положень ст. 162 ЖК <nau://ukr\5464-10|st162> Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
		Відповідно до вимог ст. 360 ЦК України <nau://ukr\435-15|st360> передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
		Стягуючи заборгованість за послуги теплопостачання з відповідачів як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, встановивши, що договір про надання населенню послуг центрального опалення та гарячого водопостачання укладений із ОСОБА_10, на порушення ст. ст. 212-215 <nau://ukr\1618-15|st215>, 303 <nau://ukr\1618-15|st303>, 309 ЦПК України <nau://ukr\1618-15|st315> не з'ясували: 
		чи є ОСОБА_10 власником квартири та у зв'язку із цим відповідно до ст. 162 ЖК <nau://ukr\5464-10|st162> Української РСР на неї покладений обов'язок оплати житлово-комунальних послуг, та не врахували, що споживач, який  уклав договір на надання житлово-комунальних послуг, зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. п. 1, 5 ч. 3 ст. 20 Закону України № 1875-IV <nau://ukr\1875-15>), а ОСОБА_10 участі у справі не брала;
		чи є відповідачі, в т.ч. і ОСОБА_8, співвласниками спірної квартири та чи у зв'язку із цим відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язані брати участь у витратах відповідно до вимог ст. 360 ЦК України <nau://ukr\435-15|st360>; 
		чи належить квартира до державного і громадського житлового фонду, хто є наймачем цієї квартири та чи відповідачі як члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним і користуються нарівні з наймачем усіма правами, солідарно повинні нести усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення (ч. 1 ст. 64 ЖК Української РСР), та чи у такому випадку зобов'язаний ОСОБА_8 як споживач оплачувати житлово-комунальні послуги з урахуванням того, що він з 12 квітня 2010 року перебуває під вартою в Івано-Франківському слідчому ізоляторі.
		Вирішуючи питання про солідарне стягнення заборгованості за послуги теплопостачання з відповідачів, суди залишили поза увагою ст. 541 ЦК України, відповідно до якої солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом, та те, що солідарне стягнення такої заборгованості у даних правовідносинах Законом України № 1875-IV <nau://ukr\1875-15> не передбачено, а письмовий договір, яким встановлений солідарний обов'язок відповідачів, - відсутній. 
		За таких обставин ухвалені у справі рішення судів не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
		Керуючись ст. ст. 335, 336, 338, 345  ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і  кримінальних справ 
		у х в а л и л а: 
		Касаційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити частково.
		Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої  інстанції.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Головуючий  Судді: В.О. Кузнєцов Т.Л. Ізмайлова В.І. Мартинюк Г.І. Мостова М.І. Наумчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...