Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 592/2699/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 21.09.2015. Зареєстровано: 22.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2015.
Дата набрання законної сили: 08.12.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                   Справа № 592/2699/15-к
		                               Провадження № 1-кп/592/213/15 
		 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 вересня 2015 року                                    м.Суми
		Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
		головуючого: судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		за участю прокурорів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		за участю неповнолітньої потерпілої: ОСОБА_14 ,
		за участю законної представниці неповнолітньої потерпілої: ОСОБА_15 ,
		за участю потерпілого: ОСОБА_16 ,
		за участю захисника обвинуваченого: адвоката ОСОБА_17 ,
		за участю обвинуваченого: ОСОБА_18 ,
		розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми кримінальне провадження № 12014200440005663, відомості за яким 13.10.2014 року, 07.01.2015 року, 10.01.2015 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 155 КК України, за обвинуваченням:
		    ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Суми, який утримується в Сумському слідчому ізоляторі, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який тимчасово ніде не навчається та не працює, неодруженого, який має неповну середню освіту, громадянина України, українця, невійськовозобов`язаного,
		   - засудженого 25 жовтня 2013 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років, за ч. 1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт на строк вісімдесят годин. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим було ухвалено призначити ОСОБА_18 покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років. На підставі ст. ст. 75, 104 КК України було ухвалено звільнити ОСОБА_18 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки. На підставі ст. 76 ч. 1 п. п. 2, 3, 4 КК України було ухвалено зобов`язати ОСОБА_18 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції. Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 24 грудня 2013 року вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_19 , ОСОБА_18 було ухвалено змінити в частині призначеного покарання. Було ухвалено призначити ОСОБА_18 покарання за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки, за ч.1 ст. 185 КК України  у виді 80 годин громадських робіт. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, було ухвалено визначити ОСОБА_18 покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 104 КК України ОСОБА_18 було ухвалено звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік 6 місяців. На підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України було ухвалено покласти на ОСОБА_18 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. В іншій частині вирок суду було ухвалено залишити без зміни;
		   - засудженого 27 січня 2014 року Зарічним районним судом м. Суми за ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України та було ухвалено призначити йому за цим законом покарання у вигляді арешту на строк три місяці. Відповідно до вимог ст. 70 ч. 4 КК України було ухвалено призначити ОСОБА_18 покарання за сукупністю злочинів, до покарання за даним вироком було ухвалено приєднати повністю не відбуту частину покарання призначеного за ухвалою апеляційного суду Сумської області від 24 грудня 2013 року за яким ОСОБА_18 , був засуджений за ст. ст. 289 ч. 2, 69, 185 ч. 1, 70, 75, 104, ч. 1 ст. 76 КК України до трьох років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим терміном один рік шість місяців, з покладенням зобов`язань відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, даний вирок і ухвалу апеляційного суду Сумської області відносно ОСОБА_18 , від 24.12.2013 року виконувати самостійно. Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 03 квітня 2014 року вирок Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2014 року відносно ОСОБА_18 було ухвалено змінити. Було ухвалено призначити ОСОБА_18 за ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 101 КК України покарання у виді 45 діб арешту. Було ухвалено виключити вказівку з вироку про визначення ОСОБА_18 остаточного покарання на підставі ст. 70 ч. 4 КК України та вважати що вирок від 27.01.2014 року та вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.10.2013 року зі змінами, внесеними ухвалою апеляційного суду Сумської області від 24.12.2013 року, яким ОСОБА_18 засуджений за ст. ст. 289 ч. 2, 185 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі і на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців виконувати самостійно. Було ухвалено внести у вступну частину вироку Зарічного районного суду м. Суми від 27 січня 2014 року щодо ОСОБА_18 відомості про його судимість, зазначивши що він раніше судимий вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.10.2013 року за ст. ст. 289 ч. 2; 185 ч. 1; 70 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 24.12.2013 року вирок змінено, пом`якшено покарання за вказаним законом до 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст. ст. 75, 104 КК України зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців. В іншій частині вирок суду було ухвалено залишити без змін;
		   - засудженого 23 вересня 2014 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 186 та ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання: за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки; за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів було ухвалено призначити ОСОБА_18 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк чотири роки. На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, було ухвалено частково приєднати не відбуте покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 жовтня 2013 року у виді 6 місяців позбавлення волі та за сукупністю вироків було ухвалено визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців. Запобіжний захід відносно ОСОБА_18 до набрання вироком законної сили було ухвалено не обирати. Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 04 грудня 2014 року вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 вересня 2014 року відносно ОСОБА_18 було ухвалено змінити. Було ухвалено вважати його засудженим за ст. 186 ч. 2 КК України до призначеного судом покарання, тобто до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком суду від 27.01.2014 року, більш суворим покаранням, призначеного цим вироком за ст. 186 ч. 2 КК України, було ухвалено визначити ОСОБА_18 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Було ухвалено вважати ОСОБА_18 засудженим за ст. 185 ч. 3 КК України до призначеного судом покарання, тобто до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до цього покарання, покарання, призначеного на підставі ст. 70 ч. 4 КК України у виді 1 року позбавлення волі і остаточне покарання ОСОБА_18 було ухвалено визначити у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. У решті вирок було ухвалено залишити без зміни;
		   - засудженого 10 лютого 2015 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 190 КК України та було ухвалено призначити йому покарання  3 (три) роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком було ухвалено частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.09.2014 року у виді 1 року 7 місяців позбавлення волі і було ухвалено остаточно призначити до відбування ОСОБА_18 4 (чотири) роки 7 (сім) місяців позбавлення волі. Запобіжний захід відносно ОСОБА_18 до набрання даним вироком законної сили було ухвалено не обирати, оскільки він перебуває під вартою по вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.09.2014 року. Строк відбуття покарання ОСОБА_18 за даним вироком було ухвалено рахувати з 10 лютого 2015 року з дня ухвалення даного вироку. Було ухвалено зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_18 відбуте ним покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.09.2014 року з 29.12.2014 року по 09.02.2015 року включно,
		   у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 155 КК України, -
		В С Т А Н О В И В :
		   12.10.2014 року у період часу з 17 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин ОСОБА_18 , перебуваючи в районі стадіону СумДУ , розташованого по вул. Р. Корсакова у м. Суми, біля лісової галявини, побачив раніше йому знайому неповнолітню ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підійшовши до ОСОБА_14 , яка в цей час перебувала зі своїми знайомими ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , він запропонував їй відійти з ним поговорити, на що остання погодилася. Після цього, ОСОБА_18 та ОСОБА_14 відійшли від ОСОБА_20 та ОСОБА_21 та пішли в сторону лісового насадження, розташованого поряд зі стадіоном СумДУ по вул. Р. Корсакова м. Суми. Зайшовши до лісової галявини, у ОСОБА_18 виник умисел, направлений на задоволення своєї статевої пристрасті із ОСОБА_14 природним способом. У подальшому, діючи умисно з метою задоволення своєї статевої пристрасті з неповнолітньою ОСОБА_14 , яка відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1434 від 23.10.2014 року, є особою, що не досягла статевої зрілості, про що ОСОБА_18 достовірно не знав, хоча міг і повинен був це передбачити в силу її загального фізіологічного та психологічного розвитку, за обоюдною згодою вступив з ОСОБА_14 у статеві зносини природним способом.
		   Не зупиняючись на вчиненому та продовжуючи свою злочинну діяльність, 03.12.2014 року близько 21 години 25 хвилин, прямуючи по вул. Садовій м. Суми, проходячи біля буд. 71, ОСОБА_18 побачив як через перехрестя вул. Першотравнева та вул. Садова м. Суми йшов раніше невідомий йому чоловік, який знаходився у стані алкогольного сп`яніння. Як з`ясувалося пізніше невідомим чоловіком був ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Помітивши ОСОБА_22 , який знаходився у нетверезому стані, у ОСОБА_18 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи безпорадний стан ОСОБА_22 , оскільки останній перебував у стані алкогольного сп`яніння та не міг чинити перешкоду протиправнім діям, ОСОБА_18 наблизився до потерпілого та під виглядом надання допомоги нетверезому ОСОБА_22 пішов з останнім у напрямку буд. АДРЕСА_2 , куди рукою вказав ОСОБА_22 , тримаючи останнього під руку. Знаходячись на подвір`ї буд. АДРЕСА_3 мешкає колишня дружина ОСОБА_22 , ОСОБА_18 разом із ОСОБА_22 присів на лавку, де останній заснув. Скориставшись безпорадним станом ОСОБА_22 , оглянувши прилеглу територію та не помітивши сторонніх осіб, розуміючи, що його протиправні дії, направлені на таємне викрадення майна ОСОБА_22 , будуть носити таємний характер, будучи раніше засудженим за вчинення корисливих злочинів, вирішив саме в цей момент викрасти майно у потерпілого, а саме: вміст карманів одягу. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна ОСОБА_22 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди власнику майна та бажаючи настання таких наслідків, тобто діючи умисно, повторно, скориставшись безпорадним станом потерпілого ОСОБА_22 , з карманів куртки та брюк його одягу таємно, повторно викрав наступне майно: - мобільний телефон марки JY-G2F (ІМЕІ № НОМЕР_1 , ІМЕІ № НОМЕР_1 ) , згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2780 від 06.01.2015 року, вартістю 1798 грн. ; - sim-карту оператора мобільного зв`язку МТС Україна № НОМЕР_2 , яка матеріальної цінності не становить; - sim-карту оператора мобільного зв`язку Київстар № НОМЕР_3 , яка матеріальної цінності не становить; - карту пам`яті об`ємом 32 Gb Flash , яка матеріальної цінності не становить; - ключі від квартири в кількості двох штук, які матеріальної цінності не становлять; - магнітний ключ від під`їзду будинку, який матеріальної цінності не становить, завдавши своїми злочинними діями матеріального збитку власнику майна  ОСОБА_22 на загальну суму 1798 грн. . 
		   03.12.2014 року близько 21 години 25 хвилин, знаходячись на лавці, яка розташована у дворі буд. АДРЕСА_4 , куди він раніше прийшов разом з потерпілим ОСОБА_22 , з метою крадіжки, скориставшись безпорадним станом потерпілого ОСОБА_22 , ОСОБА_18 з кишені одягу останнього таємно викрав важливі особисті документи, а саме: військовий квиток серії НОМЕР_4 , виданий на ім`я ОСОБА_22 , та паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 03.02.1998 року Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області на ім`я ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У ОСОБА_18 виник умисел на таємне викрадення важливих документів ОСОБА_22 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення офіційних важливих особистих документів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій щодо посягання на офіційні документи та їх викрадення, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення права власності, діючи умисно, тобто з прямим умислом з корисливим мотивом та метою подальшого використання зазначених документів, з кишені одягу потерпілого ОСОБА_22 , ОСОБА_18 таємно викрав наступні важливі особисті документи: - військовий квиток серії НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_22 ; - паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_22 . Після вчинення злочину ОСОБА_18 з місця вчинення злочину зник, а викраденим документом розпорядився на власний розсуд.
		   Не зупинившись на вчиненому та продовжуючи свою злочинну діяльність, у той же час, тобто 03.12.2014 року близько 21 години 25 хвилин, знаходячись на лавці, яка розташована на подвір`ї буд. АДРЕСА_4 разом із потерпілим ОСОБА_22 , з метою крадіжки, оглядаючи викрадені ним документи, а саме: військовий квиток серії НОМЕР_4 та паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , видані на ім`я ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_18 в обкладинці паспорту виявив банківську картку Приватбанку , видану на ім`я потерпілого ОСОБА_22 . В цей момент у ОСОБА_18 виник умисел, направлений на заволодіння виявленою банківською карткою Приватбанку , виданою на ім`я потерпілого ОСОБА_22 , та використати її в подальшому для заволодіння грошовими коштами за допомогою банківської карти Приватбанку у банкоматі Приватбанку , що розташований за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 13. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення офіційних документів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій щодо посягання на офіційні документи та їх викрадення, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення права власності, діючи умисно, з корисливим мотивом та метою подальшого використання зазначених документів, ОСОБА_18 таємно викрав і заволодів банківською карткою Приватбанку , що належить потерпілому ОСОБА_22 , тим самим вчинив викрадення офіційного документа з корисливою метою. Після вчинення злочину ОСОБА_18 з місця вчинення злочину зник, а викраденим документом в подальшому розпорядився на власний розсуд.
		   Того ж дня, близько 21 години 40 хвилин, проходячи по АДРЕСА_2 , ОСОБА_23 вирішив пошкодити викрадені ним раніше важливі особисті документи, а саме: військовий квиток серії НОМЕР_4 , виданого на ім`я ОСОБА_22 , та паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 03.02.1998 року Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області на ім`я ОСОБА_22 , шляхом їх підпалювання. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пошкодження військового квитку серії НОМЕР_4 , виданого на ім`я ОСОБА_22 , та паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 03.02.1998 року Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області на ім`я ОСОБА_22 , та з метою пошкодження офіційних документів, а саме: сторінок в них з даними, які б дозволили ідентифікувати власника документів, за допомогою запальнички, яку мав при собі, діючи в особистих інтересах підпалив вказані документи та лишив неподалік смітника по вул. Пролетарській м. Суми, поблизу буд. 52, тим самим вчинив пошкодження офіційних документів, виданих на ім`я ОСОБА_22 .
		   Допитаний у відкритому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_18 свою вину у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, визнав, а у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 155 КК України, не визнав та пояснив суду про те, що 12.10.2014 року він дійсно вступив в статеві зносини з ОСОБА_24 , але за обопільною згодою, він її не ґвалтував. 03.12.2014 року він дійсно вчинив таємне викрадення чужого майна повторно у потерпілого ОСОБА_22 на зазначену в обвинувальному акті суму 1798 грн. , за обставин, зазначених в обвинувальному акті. ОСОБА_22 він не вбивав. Крім того, він пояснив, що не вчиняв злочин, передбачений ч. 3 ст. 357 КК України, оскільки у нього не було умислу, направленого на незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом та військовим квитком потерпілого ОСОБА_22 . Крім того, він пояснив суду про те, що він дійсно таємно викрав офіційний документ, а саме: банківську картку Приватбанку , що належить потерпілому ОСОБА_22 , з якої в подальшому хотів зняти гроші, але в нього нічого не вийшло, оскільки він не знав пароль. Він просив суд виправдати його за ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 155 КК України. Він просив його суворо не карати за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України. Цивільний позов ОСОБА_15 він не визнав.
		   Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_18 свою вину у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, визнав, а у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 155 КК України, не визнав, його вина у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 155 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, які були досліджені, оголошені, оглянуті та перевірені в судовому засіданні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку.
		   За епізодом ч. 1 ст. 155 КК України щодо неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		   Показаннями неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14 , допитаної у закритому судовому засіданні, яка пояснила суду про те, що 12.10.2014 року ОСОБА_25 вступив з нею у статеві зносини природним способом із застосуванням фізичного насильства, знаючи про її вік та про те, що вона є особою шкільного віку.
		   Показаннями законної представниці неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14 її рідної матері  ОСОБА_15 , допитаної як свідок, допитаної у закритому судовому засіданні, яка пояснила суду про те, що слів дочки їй стало відомо про те, що 12.10.2014 року ОСОБА_25 вступив з нею в статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, знаючи про вік дочки та про те, що дочка є особою шкільного віку.
		   Показаннями свідка ОСОБА_21 , допитаного у закритому судовому засіданні, який суду пояснив про те, що 12.10.2014 року приблизно з 17 години до 18 години ОСОБА_24 та ОСОБА_25 дійсно самі залишилися на певний час в лісовому насадженні в районі стадіону СумДу по вул. Римського-Корсакова м. Суми. Чим вони там займалися йому невідомо.
		   Показаннями свідка ОСОБА_20 , допитаного у закритому судовому засіданні, який суду пояснив про те, що 12.10.2014 року приблизно з 17 години до 18 години ОСОБА_24 та ОСОБА_25 дійсно самі залишилися на певний час в лісовому насадженні в районі стадіону СумДу по вул. Римського-Корсакова м. Суми. Чим вони там займалися йому невідомо.
		   Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) , із змісту якого вбачається, що 13.10.2014 року о 15 годині 00 хвилин о/у КМСД ВМ СМВ капітан міліції ОСОБА_26 з дотриманням вимог ст. ст. 64, 104, 214 КПК України прийняв усну заяву від ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про те, що 12.10.2014 року близько 17.00-18.00 в лісі в районі стадіону СумДу ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , вступив в статевий зв`язок з її неповнолітньою дочкою ОСОБА_14 , 2000 року народження, проти її волі (т. 2 а. с. 76) .
		   Протоколом огляду місця події від 14.10.2014 року, під час якого було виявлено та вилучено три монети на ділянці місцевості, території лісового насадження, котра розташована неподалік будинку, що розташований за адресою: м. Суми, вул. Нижня Сироватська. Лісове насадження простягається вздовж вул. Римського-Корсакова (т. 2 а. с. 77  82) .
		   Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.10.2014 року, згідно якому у ОСОБА_15 були вилучені чотири медіа-файли, які були скопійовані на DVD+R диск (т. 2 а. с. 83, 84) .
		   Протоколом огляду предмету від 15.10.2014 року, згідно якому були оглянуті медіа-файли, які містять відеозаписи статевих зносин між молодою дівчиною та молодою особою чоловічою статі із застосуванням з боку останнього погрози фізичного насильства (т. 2 а. с. 85  87) .
		   Протоколом огляду місця події від 14.10.2014 року, під час якого ОСОБА_15 добровільно видала носильні речі дочки ОСОБА_24 , в які вона була вдягнена 12.10.2014 року (т. 2 а. с. 90  92) .
		   Фототаблицею до протоколу огляду огляду місця події від 13.10.2014 року, в якій зафіксовані: футболка, нижня білизна (труси) , бюстгальтер, гамаші, джинсові штани, в які ОСОБА_24 була вдягнена 12.10.2014 року (т. 2 а. с. 93  100) .
		   Протоколом огляду предмету від 15.01.2015 року, в ході якого були оглянуті: футболка, нижня білизна (труси) , бюстгальтер, гамаші, джинсові штани, в які ОСОБА_24 була вдягнена 12.10.2014 року (т. 2 а. с. 101, 102) .
		   Протоколом огляду місця події від 16.10.2014 року, під час якого ОСОБА_18 добровільно видав куртку спортивну та брюки джинсові, в які він був вдягнений 12.10.2014 року (т. 2 а. с. 105  107) .
		   Фототаблицею до протоколу огляду місця події від 16.10.2014 року, в якій зафіксовані: джинсові штани, куртка с капюшоном, в які ОСОБА_18 був вдягнений 12.10.2014 року (т. 2 а. с. 108  111) .
		   Протоколом огляду предмету від 15.01.2015 року, в ході якого були оглянуті: брюки джинси, спортивна куртка с капюшоном, в які ОСОБА_18 був вдягнений 12.10.2014 року (т. 2 а. с. 112, 113) .
		   Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) , із змісту якого вбачається, що 07.08.2015 року о 14 годині 00 хвилин о/у СКМСД Сумського МВ УМВС України в Сумській області лейтенант міліції ОСОБА_27 з дотриманням вимог ст. ст. 64, 104, 214 КПК України прийняв усну заяву від ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з проханням провести профілактичну бесіду з ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , так як він неодноразово погрожує її дочці ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а. с. 116) .
		   Протоколом освідування особи від 31.10.2014 року, в ході якого була обстежена (сфотографована) ОСОБА_14 (т. 2 а. с. 117) .
		   Фототаблицею до протоколу освідування від 31.10.2014 року, в якому зафіксований загальний знімок неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а. с. 118, 119) .
		   Ксерокопією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , із змісту якого вбачається, що ОСОБА_14 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Суми, мати  ОСОБА_28 (т. 2 а. с. 120) .
		   Висновком експерта № 1434 від 23.10.2014 року, згідно висновкам якого: 1. При обстеженні ОСОБА_14 будь-яких тілесних ушкоджень, а також ушкоджень в області зовнішніх статевих органів не виявлено. 2. У ОСОБА_14 виявлений старий розрив дівочої пліви, встановити строк утворення якого не виявляється за можливе. 3. Враховуючи антропометричні дані (загальний фізичний розвиток, розміри таза) , висновок дитячого лікаря гінеколога (співвідношення шийки матки до тіла 1:1,2) ОСОБА_14 не досягла статевої зрілості (т. 2 а. с. 125, 126) .
		   Висновком експерта № 1332 від 28.11.2014 року, згідно висновкам якого, зважаючи на одержані результати серологічного дослідження слідів сперми на речовому доказі, групову характеристику крові осіб, які проходять у справі та категорію їх видільництва, можна сказати, що походження слідів сперми можливе від особи (осіб) або з групою крові АВ, у тому числі і від підозрюваного ОСОБА_18 (т. 2 а. с. 146  148) .
		   Актом судово-психіатричного експерта № 395 від 04.12.2014 року, згідно висновкам якого ОСОБА_14 виявляє ознаки психічного інфантилізму F88. Про це свідчать амнестичні дані про труднощі у засвоєнні шкільної програми, а також дані цього клінічного та патапсихологічного обстеження, яке виявило у підекспертної особи коло знань, незрілість в емоційно-вольовій сфері, поверхневість суджень, відсутність установок на майбутнє (навчання, здобуття професії) при відсутності будь-якої психотичної симптоматики. На момент вчинення проти неї кримінального правопорушення ОСОБА_14 також виявляла ознаки психічного інфантилізму. 1. На даний час ОСОБА_14 виявляє ознаки психічного інфантилізму. На момент вчинення проти неї кримінального правопорушення ОСОБА_14 виявляла ознаки психічного інфантилізму. 2. ОСОБА_14 з урахуванням її психічного розвитку та віку не могла в повній мірі розуміти характер та значення вчинюваних щодо неї дій. ОСОБА_14 могла чинити посильний опір лише в пасивній формі (діючи в межах ресурсів своєї особистості) . Враховуючи рівень її психічного розвитку, індивідуально-психологічні особливості, емоційний стан, ОСОБА_14 не могла здійснювати більш активний, повноцінний супротив даним діям. 3. ОСОБА_14 могла (з урахуванням її психічного розвитку та віку) правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, та давати правильні свідчення про обставини вчиненого щодо неї злочину (т. 2 а. с. 158  163) .
		   За епізодом ч. 2 ст. 185 КК України щодо потерпілого ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
		   Показаннями потерпілого ОСОБА_16 , допитаного у закритому судовому засіданні, який суду пояснив про те, що ОСОБА_22  це його мій син, який проживав разом з ним та його дружиною, оскільки ще в 2005 році розлучився з дружиною ОСОБА_29 , з якою у них є спільна дочка ОСОБА_30 . З моменту розлучення ОСОБА_31 підтримував з ними стосунки, іноді залишався у них. Син приїхав із зони АТО додому у відпустку на десять днів. 03.12.2014 року ОСОБА_31 пішов з дому, при цьому він сказав, що пішов до колишньої дружини і залишиться у неї, додому повернеться лише 04.12.2014 року. 03.12.2014 близько 9 години він пішов з дому. ОСОБА_32 вдома не було. Додому, він повернувся десь близько 13 години. Дружина повідомила його про те, що заходив ОСОБА_31 , взяв паспорт та пішов. ОСОБА_33 він не телефонував. ОСОБА_31 також їм не телефонував, сказав що буде у колишньої дружини. 04.12.2014 близько 9 години ранку він пішов з дому, ОСОБА_32 вдома знову не було. Від перехожих йому стало відомо про те, що цього дня маршрутні таксі по місту не ходять, тому він повернувся додому. Дружина повідомила його про те, що вона декілька разів телефонувала ОСОБА_33 , але його телефон було відключено. У першій половині дня подзвонив стаціонарний телефон і чоловік, який представився капітаном міліції попросив підійти у відділення міліції по вул. Першотравневій, 21 в м. Суми, оскільки знайдені документи сина. Дізнавшись про це, він разом з дружиною одразу пішли у відділення міліції, де на першому поверсі, капітан міліції передав йому маленький поліетиленовий пакет, в якому дійсно лежав паспорт та військовий квиток на ім`я його сина. При цьому міліціонер сказав, що документи провонялись димом. Прийшовши додому, вони з дружиною відкрили пакет, з якого він витяг паспорт громадянина України та військовий квиток, виданий на ім`я сина. Паспорт мав сліди пошкодження, а саме: сліди горіння, в верхній частині на всіх сторінках. Даний паспорт був в обкладинці зеленого кольору, з малюнком Гербу України та написом паспорт, а також військовий квиток, який був в обкладинці світло-коричневого кольору, та мав сліди пошкодження, а саме: всі сторінки були обгоріли, текст було видно частково, фотографія була навпіл опалена. Після чого почав дзвонити по всім медичним установам, а дружина в цей час, продовжувала телефонувати синові на мобільний телефон. Вони зрозуміли, що з сином щось трапилось, оскільки його телефон був відключений. Потім дружина зателефонувала колишній дружині ОСОБА_32 , якій повідомила про те, що вони ходили до відділення міліції, де працівники міліції віддали їм документи ОСОБА_32 , а його самого й досі немає вдома. Ближче до вечора йому зателефонувала донька ОСОБА_34 , яка повідомила, що ОСОБА_31 знаходиться в реанімаційному відділенні лікарні і вони з ОСОБА_35 знаходяться в лікарні. Дізнавшись про це, вони з дружиною одразу поїхали до лікарні. Від ОСОБА_36 їм стало відомо про те, що 04.12.2014 року о 07 годині 20 хвилин ОСОБА_31 був доставлений каретою швидкої до СОКЛ без свідомості, також у нього були відсутні будь-які його речі, а також про те, що ОСОБА_33 було зроблено операцію і він перебуває в комі без свідомості. 08.12.2014 року з ранку зателефонувала донька ОСОБА_34 , яка повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_8 о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_31 помер в реанімаційному відділенні лікарні, не приходячи до тями, а ІНФОРМАЦІЯ_9 на Центральному кладовищі його було поховано. У смерті він підозрює його колишню дружину.
		   Показаннями свідка ОСОБА_37 , допитаної у закритому судовому засіданні, яка суду пояснила про те, що їй від чоловіка стало відомо про те, що у їхнього сина ОСОБА_38 були викрадені мобільний телефон, паспорт, військовий квиток, банківська картка Приватбанку , ключі. В подальшому їй стало відомо про те, що викрадення вчинив ОСОБА_18 . Очевидцем вчинення злочинів вона не була.
		   Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 18.12.2014 року, згідно якому 18.12.2014 року з комунального закладу Сумської обласної ради Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф були вилучені карта виїзду екстреної медичної допомоги № 64778 від 04.12.2014 року, карта виклику швидкої медичної допомоги від 04.12.2014 року (т. 2 а. с. 200  205) .
		   Картою виїзду екстреної медичної допомоги № 64778 від 04.12.2014 року, із змісту якої вбачається, що 04.12.2014 року о 6 годині 40 хвилин був виявлений чоловік, який лежав біля дерева на спині без свідомості. Зі слів стороннього знайшов чоловіка в такому положенні о 6 годині 40 хвилин. Чоловік при собі документів, цінностей, грошей не мав (т. 2 а. с. 206) .
		   Картою виклику швидкої медичної допомоги № 64778 від 04.12.2014 року, із змісту якої вбачається, що 04.12.2014 року о 6 годині 48 хвилин карета швидкої допомоги прибула за викликом на перехрестя вулиць Садова та Першотравнева міста Суми біля двоповерхового будинку, де була виявлена особа чоловічої статі, привід до виклику: погано чоловікові. Чоловік був транспортований до Сумської обласної клінічної лікарні (т. 2 а. с. 207) .
		   Висновком експерта № 2780 від 06.01.2015 року, згідно висновкам якого залишкова вартість викраденого майна, на час вчинення злочину, могла складати 1798 (одна тисяча сімсот дев`яносто вісім) гривень (т. 3 а. с. 72  74) .
		   Протоколом огляду місця події від 26.12.2014 року, під час якого у ОСОБА_39 був виявлений та вилучений мобільний телефон марки JY-G2F , чорного кольору, ІМЕІ № НОМЕР_1 , який він 04.12.2014 року придбав на критому ринку у раніше йому незнайомого чоловіка. Документів на мобільний телефон у того чоловіка не було (т. 3 а. с. 125  128) .
		   Фототаблицею до протоколу огляду місця події від 26.12.2014 року, в якій зафіксовано загальний знімок мобільного телефону (смартфону JY-G2F , ІМЕІ № НОМЕР_1 ) , який належить ОСОБА_22 (т. 3 а. с. 129  134) .
		   Протоколом огляду місця події від 27.12.2014 року, під час якого у ОСОБА_39 був виявлений та вилучений CD-R, на якому міститься інформація про паспортні дані ОСОБА_40 , того самого чоловіка який 04.12.2014 року на центральному ринку продав йому мобільний телефон (смартфон JY-G2F , ІМЕІ № НОМЕР_1 ) без документів (т. 3 а. с. 138  142) .
		   Фототаблицею до протоколу огляду місця події від 26.12.2014 року, в якій зафіксований виявлений та вилучений CD-R у ОСОБА_39 , на якому міститься інформація про паспортні дані ОСОБА_40 , того самого чоловіка який 04.12.2014 року на центральному ринку продав йому мобільний телефон (смартфон JY-G2F , ІМЕІ № НОМЕР_1 ) без документів (т. 3 а. с. 143, 144) .
		   Протоколом огляду документів від 27.12.2014 року, під час якого був оглянутий файл, який містить інформацію про продавця мобільного телефону (смартфону JY-G2F , ІМЕІ № НОМЕР_1 ) , яким є ОСОБА_41 (т. 3 а. с. 146, 147) .
		   Фототаблицею до протоколу огляду документів від 27.12.2014 року, в якій зафіксовано загальний знімок файлу, який містить інформацію про продавця мобільного телефону (смартфону JY-G2F , ІМЕІ № НОМЕР_1 ) , яким є ОСОБА_41 (т. 3 а. с. 148  150) .
		   Протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним із застосуванням технічних засобів фіксування від 04.02.2015 року, під час якого підозрюваний ОСОБА_18 продемонстрував, як він з лівої кишені одягу ОСОБА_22 викрав банківську картку, документи тощо, як він з правої кишені штанів ОСОБА_22 викрав мобільний телефон, шлях відходу через подвір`я буд. АДРЕСА_4 (т. 3 а. с. 158  179) .
		   Картою-схемою до протоколу проведення слідчого експерименту з підозрюваним із застосуванням технічних засобів фіксування від 04.02.2015 року, в якій зазначено: - місце знищення підозрюваним ОСОБА_18 паспорту громадянина України та військового квитка, виданих на ім`я ОСОБА_22 біля буд. АДРЕСА_2 ; - місце розташування банкомату Приватбанку по вул. Іллінській , 12/1 м. Суми, в якому підозрюваний ОСОБА_18 намагався зняти грошові кошти з банківської картки Приватбанку , яка належить потерпілому ОСОБА_22 ; місце, де саме підозрюваний ОСОБА_18 викинув на узбіччя два ключі та магнітний ключ, які належать потерпілому ОСОБА_22 ; - місце, де саме підозрюваний ОСОБА_18 викинув на узбіччя дві sim-карти з мобільного телефону та банківську картку Приватбанку , які належать потерпілому ОСОБА_22 (т. 3 а. с. 180) .
		   Фототаблицею до протоколу проведення слідчого експерименту з підозрюваним із застосуванням технічних засобів фіксування від 04.02.2015 року, в якій зафіксовано: - яким чином підозрюваний ОСОБА_18 вчинив таємне викрадення майна, що належить ОСОБА_22 (т. 3 а. с. 181  198) .
		   Довідкою про результати опитування з використанням поліграфа від 06.02.2015 року, із змісту якої вбачається, що ОСОБА_18 вважає, що крадіжку речей у ОСОБА_22 було вчинено лише однією особою, володіє повною інформацією стосовно обставин вчинення даної крадіжки (списку викраденого майна та документів, місця, де намагалися зняти з банкомату грошові кошт та інше) ; ввечері 03.12.2014 року йшов за ОСОБА_22 , забирав з його кишень особисті речі та документи, підпалював документи, викидав ключі та намагався зняти гроші з банкомату. В подальшому просив знайомого продати телефон ОСОБА_22 . Дану довідку на підставі ст. 85 КПК України суд визнає належним доказом з урахуванням положень п. 6.8. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 року за № 1/22533 (т. 3 а. с. 222  224) .
		   За епізодом ч. 3 ст. 357 КК України.
		   Протоколом огляду предметів від 29.12.2014 року, під час якого були оглянуті: - паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 03.02.1998 року Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області на ім`я ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - військовий квиток серії НОМЕР_4 , виданий на ім`я ОСОБА_22 (т. 3 а. с. 10  17) .
		   Фототаблицею до протоколу огляду предметів від 29.12.2014 року, в якій зафіксовано загальний вид паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 03.02.1998 року Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області на ім`я ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - військового квитка серії НОМЕР_4 , виданого на ім`я ОСОБА_22 (т. 3 а. с. 18  43) .
		   Речовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме: - паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 03.02.1998 року Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області на ім`я ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - військовий квиток серії НОМЕР_4 , виданий на ім`я ОСОБА_22 (т. 3 а. с. 44, 45) .
		   Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 19.12.2014 року, яким було виявлено та вилучено в Ковпаківському відділі РАЦС паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 03.02.1998 року Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області на ім`я ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 3 а. с. 65  69) .
		   Актом про вилучення справ (документів) СВ Сумського МВ УМВС України в Сумській області № 2 від 19.12.2014 року, згідно якому був виявлений та вилучений в Ковпаківському відділі РАЦС паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 03.02.1998 року Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області на ім`я ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 3 а. с. 70) .
		   За епізодом ч. 1 ст. 357 КК України.
		   Протоколом огляду предметів від 23.02.2015 року, в ході якого було оглянуто роздруківки по банківській картці Пиватбанку , що належить потерпілому ОСОБА_22 (т. 3 а. с. 58  62) .
		   Протоколом проведення слідчого експерименту з неповнолітнім свідком із застосуванням технічних засобів фіксування від 04.02.2015 року, в ході якого свідок ОСОБА_20 вказав місце його зустрічі 03.12.2014 року на початку 22 години 00 хвилин з ОСОБА_42 , а саме: біля магазину Сандра , розташованому по вул. Іллінській м. Суми. Після чого свідок ОСОБА_20 вказав на місцезнаходження банкомату Приватбанку , а саме: по вул. Іллінській, 12 м. Суми, в якому 03.12.2014 року за допомогою банківської картки Приватбанку ОСОБА_18 намагався зняти грошові кошти з банківської картки Приватбанку (т. 3 а. с. 199  210) .
		   Картою-схемою до протоколу проведення слідчого експерименту з неповнолітні свідком із застосуванням технічних засобів фіксування від 04.02.2015 року, в якій зазначено: - місце зустрічі 03.12.2014 року на початку 22 години 00 хвилин свідка ОСОБА_20 з підозрюваним ОСОБА_18 біля магазину Сандра , розташованому по вул. Іллінській, 12/1 м. Суми; - місце розташування банкомату Приватбанку по вул. Іллінській, 12/1 м. Суми, в якому підозрюваний ОСОБА_18 намагався зняти грошові кошти з банківської картки Приватбанку , що належить потерпілому ОСОБА_22 (т. 3 а. с. 211) .
		   Фототаблицею до протоколу проведення слідчого експерименту з неповнолітнім свідком із застосуванням технічних засобів фіксування від 04.02.2015 року, в якій зафіксовано: - місце зустрічі свідка ОСОБА_20 03.12.2014 року на початку 22 години 00 хвилин з підозрюваним ОСОБА_18 , а саме: біля магазину Сандра , розташованому по вул. Іллінській м. Суми; - місцезнаходження банкомату Приватбанку , а саме: вул. Іллінській, 12 м. Суми, в якому 03.12.2014 року за допомогою банківської картки Приватбанку ОСОБА_18 намагався зняти грошові кошти з банківської картки Приватбанку (т. 3 а. с. 212  220) .
		   Крім того, суд критично ставиться до показань та версії обвинуваченого ОСОБА_18 , про те, що злочини, передбачені ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 155 КК України, він не вчиняв, оскільки вона не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, і, більше того, вона повністю спростовується показаннями потерпілих, свідків та іншими доказами, дослідженими, оголошеними, оглянутими та перевіреними в судовому засіданні в ході судового слідства, покладеними в основу обвинувального вироку суду. А невизнання обвинуваченим ОСОБА_18 своєї вини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 155 КК України, суд розцінює як його намагання та бажання уникнути кримінальної відповідальності та піти від невідворотного кримінального покарання. До того ж, показання обвинуваченого ОСОБА_18 також суперечать дослідженим, оголошеним, оглянутим та перевіреним в судовому засіданні доказам, покладеним в основу обвинувального вироку суду.
		   Крім того, суд бере до уваги висновок експерта № 863/16 від 13.02.2015 року, згідно висновкам якого смерть ОСОБА_22 , 1975 року народження, настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась крововиливом під тверду мозкову оболонку головного мозку, забоєм та здавленням речовини головного мозку, переломом основи черепу в ділянці луски та піраміди скроневої кістки, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупу та додатковими лабораторними експертизами. Характер та особливості травми можуть свідчити про те, що потерпілий міг одержати черепно-мозкову травму внаслідок падіння з висоти власного зросту на тверду поверхню (т. 4 а. с. 37  40 ) .
		   Із змісту постанови про закриття матеріалів кримінального провадження вбачається від 03.03.2015 року вбачається, що слідчий СВ Сумського МВ УМВС України в Сумській області майор міліції ОСОБА_43 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200440005663 від 13.10.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. ч. 1, 3 ст. 357 КК України, постановив: 1. Матеріали в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200440005663 від 13.10.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, закрити. 2. Відомості про прийняте рішення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 3. Копію постанови направити прокурору, заявнику, потерпілому. 4. Вказана постанова може бути оскаржена відповідно до ст. ст. 303, 304 КПК України слідчому судді протягом десяти днів з дня отримання її копії. 03.03.2015 року потерпілий ОСОБА_16 отримав копію даної постанови, про що власноруч виконав напис (т. 3 а. с. 1  4) . Оскільки потерпілий ОСОБА_16 не оскаржив дану постанову, відповідно вона є чинною. Тобто потерпілий ОСОБА_16 погодився з її висновками. Відтак, на думку суду, потерпілий ОСОБА_16 не вбачає вини обвинуваченого ОСОБА_18 в смерті його сина ОСОБА_22 .
		   Керуючись законом, даючи остаточну оцінку доказам, які підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_18 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 155 КК України, суд категорично встановив їхню належність, допустимість, достовірність, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, для повного та правильного вирішення питань, зазначених в ст. 368 КПК України, при ухваленні вироку.
		   Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		   Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		   Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		   Зіставивши ознаки злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 155 КК України, та встановлені судом ознаки злочинних діянь, вчинених обвинуваченим ОСОБА_18 , суд дійшов до висновку про те, що вони повністю відповідають один одному.
		   Оцінюючи докази в сукупності, суд визнає доведеним обвинувачення обвинуваченого ОСОБА_18 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 155 КК України, у повному обсязі, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як: - викрадення, привласнення офіційних документів, а так само їх умисне знищення, пошкодження, вчинене з корисливих мотивів; - незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом; - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , вчинена повторно; - статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості.
		   Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_18 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		   Злочин, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України, вчинений обвинуваченим ОСОБА_18 , згідно ч. 2 ст. 12 КК України, у відповідності до класифікації злочинів, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
		   Злочин, передбачений ч. 3 ст. 357 КК України, вчинений обвинуваченим ОСОБА_18 , згідно ч. 2 ст. 12 КК України, у відповідності до класифікації злочинів, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
		   Злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, вчинений обвинуваченим ОСОБА_18 , згідно ч. 3 ст. 12 КК України, у відповідності до класифікації злочинів, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
		   Злочин, передбачений ч. 1 ст. 155 КК України, вчинений обвинуваченим ОСОБА_18 , згідно ч. 3 ст. 12 КК України, у відповідності до класифікації злочинів, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
		   Як особа обвинувачений ОСОБА_18 характеризується наступним чином: - на даний час ОСОБА_18 будь-яким психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. На момент скоєння інкримінованого його кримінального правопорушення ОСОБА_18 будь-яким психічним захворюванням не страждав, не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Як особа, що не є душевнохворою, підекспертний ОСОБА_18 на теперішній час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_18 може брати участь у судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження № 1201420044000626 (т. 3 а. с. 155  157) ; - має постійне місце проживання (т. 3 а. с. 226  229) ; раніше неодноразово засуджений (т. 3 а. с. 230  248, т. 4 а. с. 5) ; - перебував на диспансерному обліку з 2002 року по 2005 рік з діагнозом: затримка психічного розвитку, знятий з обліку в зв`язку з поліпшенням, оглянутий 09.10.2014 року, амбулаторна судово-психіатрична експертиза, діагноз: психічно здоровий (т. 4 а. с. 6) ; - в обласному комунальному закладі охорони здоров`я Сумський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер на диспансерному обліку не знаходиться (т. 4 а. с. 7) ; - в диспансерному відділенні комунального закладу Сумської обласної ради Обласний наркологічний диспансер на диспансерному обліку не перебуває (т. 4 а. с. 8) ; - в ІНФОРМАЦІЯ_10 перебував на військовому обліку з 04.02.2013 року, знятий з обліку призовників згідно абз. 7 ч. 1 ст. 18 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (т. 4 а. с. 9) ; посередньо характеризується за місцем проживання (т. 4 а. с. 10) .
		   Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
		   Крім того, суд бере до уваги положення п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року (із змінами і доповненнями, внесеними Постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10.12.2004 року, № 8 від 12.06.2009 року, № 11 від 06.11.2009 року) , згідно якому, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
		   Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_18 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття (за епізодами ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України) ; активне сприяння розкриттю злочину (за епізодами ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України) ; - молодий вік винного у вчиненні злочину (т. 3 а. с. 226  229) ; - повне визнання ним своєї вини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України.
		   Крім того, враховуючи, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають бути суворо додержані вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе взяти до уваги наступне.
		   Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи,  молодий вік винного у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що молодий вік винного межує з віком неповнолітнього, що може свідчити про відсутність у винного стійких злочинних навиків, і, відповідно, про меншу суспільну небезпеку цієї особи.
		   Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи,  повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.
		   Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_18 , згідно ст. 67 КК України, суд вважає: - рецидив злочинів; - вчинення злочину щодо особи, що перебуває в безпорадному стані.
		   Можливість врахування обставини, яка обтяжує покарання винної особи,  вчинення злочину щодо особи, що перебуває в безпорадному стані, щодо неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14 , обґрунтовується тим, що безпорадний стан  це обумовлений об`єктивними і суб`єктивними факторами стан особи, в якому вона не може чинити опір злочинцеві або уникнути злочинного посягання. В основу розуміння даного поняття може бути покладено вироблене судовою практикою поняття безпорадного стану при зґвалтуванні  фізичний чи психологічний стан потерпілої (малолітній вік, фізичні вади, розлад душевної діяльності, хворобливий або непритомний її стан тощо) , за якого вона не могла розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій або не могла вчинити опір насильнику.
		   Можливість врахування обставини, яка обтяжує покарання винної особи,  вчинення злочину щодо особи, що перебуває в безпорадному стані, щодо потерпілого ОСОБА_22 , обґрунтовується тим, що безпорадний стан  це обумовлений об`єктивними і суб`єктивними факторами стан особи, в якому вона не може чинити опір злочинцеві або уникнути злочинного посягання. В основу розуміння даного поняття може бути покладено поняття безпорадного стану  специфічний фізіологічний стан потерпілого обумовлений шкідливим впливом алкоголю на його організм, за якого потерпілий не міг розуміти характеру і значення вчинюваних з ним дій та не міг вчинити опір злочинцеві.
		   Згідно ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		   Оскільки обвинувачений ОСОБА_18 12.10.2014 року вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 155 КК України, щодо неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки обвинувачений ОСОБА_18 03.12.2014 року вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, щодо потерпілого ОСОБА_16 , оскільки обвинувачений ОСОБА_18 03.12.2014 року вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, отже, суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, повинен визначити остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_18 за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 70 КК України. Таким чином, суд дійшов до висновку про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_18 покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді позбавлення волі на певний строк.
		   Згідно ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій  третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
		   Оскільки після постановлення вироку Ковпаківським районним судом м. Суми від 10.02.2015 року по справі № 592/629/15-к, провадження № 1-кп/592/134/15 за обвинуваченням ОСОБА_18 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, було встановлено що засуджений ОСОБА_18 винен ще і в інших злочинах, вчинених ним до постановлення попереднього вироку, а саме: у вчиненні 12.10.2014 року злочину, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, щодо неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14 , у вчиненні 03.12.2014 року злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, отже, суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, повинен визначити остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_18 за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України. Таким чином, суд дійшов до висновку про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_18 покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді позбавлення волі на певний строк.
		   Крім того, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_18 суд враховує думку неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14 , думку законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14  її матері ОСОБА_15 , думку потерпілого ОСОБА_16 , які наполягали на призначенні обвинуваченому ОСОБА_18 суворого покарання з реальним його відбуванням.
		   Згідно ч. ч. 4, 7 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
		   Крім того, суд бере до уваги положення п. п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна № 3 від 31.03.1989 року (із змінами і доповненнями, внесеними Постановами Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.1992 року, № 12 від 03.12.1997 року) , згідно яким при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК України, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК України. Вирішуючи при ухваленні вироку питання про відшкодування шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам.
		   09.04.2015 року до початку судового розгляду законною представницею неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14 та цивільною позивачкою  її рідною матір`ю ОСОБА_15 був пред`явлений цивільний позов, із змісту якого вбачається, що у зв`язку з тим, що вона є потерпілою по кримінальному провадженню № 12014200440005663 від 13.10.2014 року за ч. 1 ст. 155 КК України за фактом вступу у статеві зносини з її неповнолітньою донькою ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_1 , за заподіяну ним моральну шкоду її доньці та їй суму в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень за зазначеним кримінальним провадженням (вхідний № 11535 від 09.04.2015 року) (т. 1 а. с. 72) , (вхідний № 13741/15 від 28.04.2015 року) (т. 1 а. с. 119) . Оскільки законна представниця неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14 та цивільна позивачка  її рідна матір ОСОБА_15 ані під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду не була визнана потерпілою, як те передбачено ст. 55 КПК України, оскільки форма та зміст позовної заяви законної представниці неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14 та цивільної позивачки  її рідної матері ОСОБА_15 не відповідає вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Всупереч імперативним вимогам, передбаченим ст. 119 ЦПК України вищевказана позовна заява не містить: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) відповідача, поштовий індекс, номери засобів зв`язку позивача та відповідача, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог (не розкритий) ; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява не відповідає іншим вимогам, встановленим законом. В указаній позовній заяві не зазначені підстави звернення, враховуючи те, що позовна заява пред`явлена законною представницею неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14 та цивільною позивачкою  її рідної матір`ю ОСОБА_15 , як особою, яка діє на захист прав, свобод та інтересів іншої особи. До позовної заяви не доданий документ, що підтверджує повноваження ОСОБА_15 , а саме: свідоцтво про народження ОСОБА_14 . Відтак, суд дійшов до висновку про те, що цивільний позов ОСОБА_15 слід залишити без розгляду. Також суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_15 про те, що вона має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства (т. 1 а. с. 72, 119, т. 2 а. с. 179  182) .
		   Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України (т. 2 а. с. 88, 89, 103, 104, 114, 115, 188, 208, 209, т. 3 а. с. 5  9, 46  50, 63, 64, 135  137, 145) .
		   Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № 77 від 27.02.2015 року, пов`язані з проведенням судової експертизи волокнистих матеріалів і виробів з них в сумі 1228 (одна тисяча двісті двадцять вісім) гривень 80 копійок (т. 2 а. с. 164) ; документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № 78 від 27.02.2015 року, пов`язані з проведенням судової експертизи волокнистих матеріалів і виробів з них в сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 00 копійок (т. 2 а. с. 170) ; документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № 2780 від 08.01.2015 року, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи сумі 98 (дев`яносто вісім) гривень 28 копійок (т. 3 а. с. 71) , слід відшкодувати за рахунок обвинуваченого ОСОБА_18 на користь держави.
		   Отже, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, враховуючи думку прокурора ОСОБА_11 , думку неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14 , думку законної представниці неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14  ОСОБА_15 , думку потерпілого ОСОБА_16 , думку захисника обвинуваченого 
		ОСОБА_18  адвоката ОСОБА_17 , думку обвинуваченого ОСОБА_18 , суд дійшов до висновку про можливість і доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_18 покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді позбавлення волі на певний строк. Строк позбавлення волі суд визначив, враховуючи ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_18 вчинив злочин не вперше, обвинувальний вирок щодо нього постановляється вп`яте.
		   Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний 09.04.2015 року, 11.06.2015 року, продовжений 29.07.2015 року в ході судового розгляду щодо обвинуваченого ОСОБА_18 , слід залишити колишнім  тримання під вартою до набрання вироком законної сили (т. 1 а. с. 79, 80, 215, 216, т. 2 а. с. 51, 52) .
		   Початок строку відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_18 слід обчислювати з дня обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ст. 183 КПК України, тобто з 09.04.2015 року (т. 1 а. с. 79, 80). 
		   В строк відбування ОСОБА_18 покарання, остаточно визначеного судом за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, слід зарахувати час його знаходження під вартою в період часу з 08.06.2015 року до 11.06.2015 року.
		   На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 62, 63 Конституції України; ст. ст. 368  371, 373, 374, 376 КПК України; ст. ст. 11, 12, 50  52, 61, 63, 155, 185, 357 КК України, -
		З А С У Д И В :
		   Визнати ОСОБА_18 винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 155 КК України.
		   Призначити ОСОБА_18 покарання у виді:
		   - за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки;
		   - за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки;
		   - за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
		   - за ч. 1 ст. 155 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		   На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_18 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		   На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_18 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		   Початок строку відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_18 обчислювати з дня обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ст. 183 КПК України, тобто з 09.04.2015 року.
		   Цивільний позов ОСОБА_15 до ОСОБА_18 про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду, одночасно роз`яснивши їй про те, що вона має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
		   Питання про речові докази вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		   Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № 77 від 27.02.2015 року, пов`язані з проведенням судової експертизи волокнистих матеріалів і виробів з них в сумі 1228 (одна тисяча двісті двадцять вісім) гривень 80 копійок; документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № 78 від 27.02.2015 року, пов`язані з проведенням судової експертизи волокнистих матеріалів і виробів з них в сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 00 копійок; документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № 2780 від 08.01.2015 року, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 98 (дев`яносто вісім) гривень 28 копійок, відшкодувати за рахунок обвинуваченого ОСОБА_18 на користь держави.
		   Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний 09.04.2015 року, 11.06.2015 року, продовжений 29.07.2015 року в ході судового розгляду щодо обвинуваченого ОСОБА_18 , залишити колишнім  тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		   В строк відбування ОСОБА_18 покарання, остаточно визначеного судом за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, зарахувати час його знаходження під вартою в період часу з 08.06.2015 року до 11.06.2015 року.
		   Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області.
		   Апеляційна скарга подається на вирок, ухвалений судом першої інстанції,  через Копаківський районний суд м. Суми, який ухвалив судове рішення (вирок) .
		   Апеляційна скарга може бути подана на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		   Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуюий:                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...