Справа №
22 - 3145/2008 рік Головуючий
в 1 -й інстанції За лімська Н.В.
Категорія 27 Доповідач
- Осіян О.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«09» липня 2008 року. м. Дніпропетровськ
Колегія
суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської
області у складі:
головуючого судді Осіяна О.М. .,
суддів - Котушенко С. П., Сіромашенко Н.В.,
при
секретарі - Шило С. Ю.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в м.
Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на
рішення Ленінського районного суду м.
Дніпропетровська від 10 грудня 2007 року за позовом ЗAT КБ "Приватбанк"
до ОСОБА_1 про
стягнення заборгованості, -
встановила:
Позивач
звернувся до суду із позовом до відповідача вказуючи на те, що 06.02.2006 року між позивачем і
відповідачем був укладений договір № SAMDN14000005587 про
надання останньому кредиту, згідно якого
позивач надав відповідачу кредит у сумі 5000 гривень зі сплатою відсотків 3% на
місяць на суму затишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном
повернення 06 лютого 2009 року.
Позивач
свої зобов'язання виконав, кредит
надав, але відповідач в свою чергу свої
зобов'язання не виконав, допустив
прострочення повернення кредиту і сплати відсотків. Станом на 11.09.2006 року
заборгованість за даним договором складає 5753, 82 гривень. Тому просив
стягнути із відповідача на його користь вказану суму та судові витрати.
Рішенням
Ленінського районного суду м.
Дніпропетровська від 10 грудня 2007 року задоволено позов ЗАТ КБ "Приватбанк"
до ОСОБА_1 та стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором
від 06.02.2006 року у розмірі 5753, 82 гривень та судові витрати у розмірі 87,
54 гривень.
В
апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та
відмові у задоволенні позову, оскільки
суд не з'ясував всі обставини у справі. Він не брав кредит, договору із банком не укладав, а свій паспорт загубив. По факту втрати
паспорту він звертався до правоохоронних органів. Було встановлено, що вказаний кредит за старим паспортом
отримала невідома особа.
Перевіривши
матеріали справи, законність і
обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених
позовних вимог, та враховуючи пояснення
сторін колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає
задоволенню, а рішення суду необхідно
скасувати із наступних підстав.
Приймаючи
рішення про задоволення позовних вимог,
суд першої інстанції виходив із того,
що 06.02.2006 року між ЗАТ «Приватбанк» і ОСОБА_1 був укладений договір
№ SAMDN14000005587 про надання останньому кредиту, згідно якого ЗАТ КБ «Приватбанк»
надав ОСОБА_1 кредит у сумі 5000 гривень зі сплатою відсотків 3% на місяць на
суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення 06
лютого 2009 року.
ЗАТ
«Приватбанк» свої зобов'язання виконав,
кредит надав, але відповідач свої
зобов'язання не виконав, допустив
прострочення повернення кредиту і сплати відсотків. Станом на 11.09.2006 року
заборгованість за даним договором складає 5753.82 гривень, яку суд стягнув із відповідача посилаючись на
вимоги ст. ст. 526, 611, 625 ЦК України, а також
стягнув і судові
витрати.
Але із
такими висновками суду погодитись не можна,
оскільки вони зроблені без з'ясування всіх обставин у справі.
Приймаючи
за основу письмову угоду від 06.02.2006 року укладену між ЗАТ «Приватбанк» і
ОСОБА_1 договір № SAMDN14000005587
про надання відповідачу кредиту,
згідно якого ЗАТ КБ
«Приватбанк» надав ОСОБА_1 кредит у сумі 5000 гривень, суд не перевірив заперечень відповідача про
те, що він ніяких угод із позивачем не
укладав та до позивача не звертався. Як пояснив відповідач він загубив свій
паспорт, внаслідок чого невідома особа
отримала за нього кредит.
Як
вбачається із наданої апеляційному суду копії постанови Індустріального РВ ДМУ
УМВС України в Дніпропетровській області від 12 листопада 2007 року до
правоохоронних органів звернулася адміністрація ЗАТ КБ «Приватбанк» в
якому просила прийняти міри до невідомих осіб,
які отримали кредитні картки із кредитним лімітом 5000 гривень, в тому числі і особа, яка надала паспорт гр. ОСОБА_1 В процесі
перевірки було встановлено, що ОСОБА_1
кредит не отримував, а тому постановою
органу дізнання відмовлено у порушенні кримінальної справи.
Крім
того в матеріалах справи є лист юрисконсульта ЗАТ КБ «Приватбанк» на
адресу суду, в якому вказано на те, що управлінням безпеки банку проведена
перевірка, в процесі якої встановлено що
кредит отримано невстановленою особою із допомогою підробленого паспорта
ОСОБА_1 із заміною фотокартки. Але банк не виключає можливу причетність
відповідача до скоєння злочину (а.с. 29).
Довідкою
Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 04.12.2006 року
підтверджено факт звернення ОСОБА_1 із заявою про втрату паспорта, виданого йому 11.02.1997 року (а.с. 23).
За таких
обставин рішення суду першої інстанції необхідно скасувати.
Оскільки
відповідач не приймав ніяких зобов'язань перед позивачем та не укладав
письмових угод, то і не має підстав для
застосування вимог ст. ст. 526, 527, 530, 1050.1054 ЦК України, на які посилається позивач. До теперішнього
часу обставини у справі не змінились,
стороною позивача не надано достовірних даних щодо особи, яка отримала кредит, а адміністрація позивача сама вказувала на
те, що замість відповідача кредит
отримала інша невстановлена особа, а
тому колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову ЗАТ КБ «Приватбанк» до
ОСОБА_1
Керуючись ст.
ст. 307, 309,
316 ЦПК України, колегія
суддів, -
вирішила:
Апеляційну
скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення
Ленінського районного суду м.
Дніпропетровська від 10 грудня 2007 року скасувати.
В
задоволенні позову ЗАТ КБ
"Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення набирає
законної сили з моменту проголошення,
але може бути оскаржене до
Верховного Суду
України протягом двох місяців з моменту проголошення.