Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/5679/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Обіг цінних паперів; Векселів.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2015. Зареєстровано: 25.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2015.
Дата набрання законної сили: 06.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		Київської області
		01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"15" вересня 2015 р.            Справа № 911/5679/14  
		 
		Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»;
		до Товариства з обмеженою відповідальністю  «МУЛЬТІ-АКВА»;
		 Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «ЛЕІНАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» (LEINART TRADING LIMITED);
		про стягнення 727 572 602,64 грн.
		Суддя Т.П. Карпечкін
		 
		В засіданні приймали участь:
		від позивача: не зявився;
		від відповідача 1: не зявився;
		від відповідача 2: не зявився.
		 
		обставини справи:
		 
		В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю  «МУЛЬТІ-АКВА» та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «ЛЕІНАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» (LEINART TRADING LIMITED) про стягнення                           727 572 602,64 грн.
		Позов було прийнято Господарським судом Київської області у відповідності до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207 за місцезнаходженням відповідача1.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.12.2014 року порушено провадження у справі № 911/5679/14 та призначено справу до розгляду на 20.04.2015 року.
		Оскільки, судом встановлено, що відповідачем2 виступає іноземний субєкт господарювання, для належного його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, суд, у відповідності до ст. 3 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаагзька конвенція 1965 року), призначив розгляд справи в належний строк, достатній для вручення відповідачу2 виклику до суду та для здійснення ним захисту. Ухвала про порушення провадження у справі та призначення судового засідання надсилалась відповідачу 2  Приватній компанії з обмеженою відповідальністю «ЛЕІНАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» за адресою зазначеною в позовній заяві.
		Відповідно до ст. 125 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України.
		Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено  Міністерству юстиції, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
		Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 року, прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах».
		26.03.2015 року до суду надійшло Свідоцтво від Центрального Органу Великобританії, уповноваженого на вручення  документів, яким останній, згідно ст. 6 Конвенції,  повідомив суд, що 05.03.2015 року ухвала суду від 31.12.2014 року була вручена відповідачу 2.
		20.04.2015 року позивачем подана заява б/н б/д, якою останній повідомив суд, що за неофіційними відомостями, отриманими позивачем через мережу Інтернет, відповідач 2 - Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «ЛЕІНАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» ліквідований.
		В судове засідання, яке відбулось 20.04.2015 року представники відповідачів не з'явилися, сторони вимоги ухвали суду від 31.12.2014 року не виконали. У звязку з чим, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи.
		Відповідно до пункту 6.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 р., суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних 1965 року до Центрального органу іноземної держави напряму.
		Згідно до ч. 2 п. b) ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: 
		a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, 
		b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, 
		c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави. 
		Відповідно до ст. 2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. 
		За таких обставин, про розгляд даної справи відповідача 2 належить повідомити в порядку передбаченому Гаагзькою конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаагзькою конвенцію 1965 року). 
		Крім того, приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
		Відповідно до вимог ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
		Оскільки суд повинен належним чином повідомити відповідача-2 про час та місце розгляду справи, а також враховуючи положення Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах та приписи ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі на строк, не менший ніж шість місяців. У звязку з чим, розгляд справи відкладався до 15.09.2015 року та на відповідний час було зупинено провадження у справі. Також, було зобовязано позивача надати суду офіційні відомості щодо припинення діяльності відповідача 2.
		Також, судом враховано рекомендації Вищого господарського суду України, що викладені в інформаційному листі від 05.06.2014 року № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким визначено, що неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, підтверджується повідомленням від 04.04.2014 № 33-20.606 Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим.
		Тимчасове призупинення поштових відправлень одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим також підтверджується доповідною запискою керівника апарату Господарського суду Київської області  у справі.
		Інформація про час і місце розгляду справи №911/5679/15 була розміщена на офіційному веб-порталі Господарського суду Київської області.
		Відтак, суд здійснив всі заходи для належного повідомлення відповідачів про дату, час і місце розгляду справи №911/5679/15.
		В судове засідання 15.09.2015 року сторони, належним чином повідомлені про час  і місце розгляду спору,  не зявились. Відповідачі відзиви на позов не надали.
		За таких обставин суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
		22.06.2015 року до суду від Секції іноземних проваджень Королівського Суду, Лондон  надійшло повідомлення від 26.05.2015 року, що запитувана компанія - Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «ЛЕІНАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» (LEINART TRADING LIMITED), ліквідована і не здійснює діяльності (знята з обліку 17.06.2014 року), про що також до повідомлення долучено витяг з реєстраційних відомостей відповідача2.
		Як вбачається з обставин спору, відповідач-2 існував в період спірних правовідносин сторін (укладення ОСОБА_1) і у нього були відповідні права та обовязки стосовно інших учасників правовідносин, щодо яких виник спір.
		Ліквідація сторони у справі має наслідком визначені п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України процесуальні дії, зокрема, суд припиняє провадження у справі  в разі припинення діяльності суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
		Таким чином, оскільки Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «ЛЕІНАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» (LEINART TRADING LIMITED), ліквідована і не здійснює діяльності (знята з обліку 17.06.2014 року), відомостей про правонаступництво суду не повідомлено, провадження у справі щодо позовних вимог до відповідача-2 підлягає припиненню на підставі п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
		Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши в судовому засіданні 15.09.2015 року матеріали справи,  дослідивши надані сторонами докази, суд
		 
		встановив:
		 
		Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» (позивач, ОСОБА_1) звернулось до Господарського суду Київської області у звязку із порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів, що відбулось з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІ-АКВА» (відповідач-1) та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «ЛЕІНАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» (LEINART TRADING LIMITED, реєстраційний номер 6122790) (відповідач-2).
		Також, позивач повідомив, що на підставі Постанови Правління Національного банку України від 10.06.2014 року № 339 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК», Виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 11.06.2014 року розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» ОСОБА_2, якою і подано даний позов.
		У пункті 5 частини 2 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду має право заявляти від імені позивача позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник позивача має надати інформацію про свої активи.
		Згідно пункту 5 частини 1 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа фонду у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення заборгованості позичальників перед банком. Відповідно до повноважень уповноваженої особи фонду відноситься вжиття передбачених законодавством заходів для стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників.
		Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 09.08.2013 року між Банком (позивачем) та Приватною компанією з обмеженою відповідальністю «ЛЕІНАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» (відповідачем2) було укладено Договір №В-090813/13 врахування простих векселів (далі - Договір).
		На підставі пункту 1.1. ОСОБА_1 зобовязався прийняти та оплатити прості векселі, а відповідач-2 зобовязався передати прості векселі, згідно реєстру (Додаток №1). Загальна номінальна вартість простих векселів, що враховуються становить 650 000 000,00 (шістсот пятдесят мільйонів) грн. та 12% (дванадцять відсотків) річних (пункт 1.2. ОСОБА_1). Вартість врахування простих векселів становить 650 000 000,00 (шістсот пятдесят мільйонів) грн.
		За пунктом 2.1. ОСОБА_1 передача простих векселів здійснюється відповідачем-2 протягом 1 (одного) банківського дня з моменту підписання цього ОСОБА_1. Векселі передаються шляхом здійснення відповідачем-2 на зворотній частині простих векселів індосаменту на імя Банку та фізичної передачі їх Банку. Передача векселів оформлюється Актом приймання-передачі простих векселів.
		Згідно з п. 2.2. ОСОБА_1 право власності на прості векселі переходить до Банку з моменту підписання Акту приймання-передачі простих векселів.
		Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» індосамент - передавальний напис на ордерному цінному папері, що посвідчує перехід прав на цінний папір та прав за цінним папером до іншої особи в установленому законодавством порядку.
		Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» право власності на ордерний цінний папір переходить іншій особі шляхом вчинення на ордерному цінному папері передавального запису (індосаменту). Індосамент може бути бланковим - без зазначення особи, стосовно якої повинні бути виконані зобов'язання, або ордерним - із зазначенням такої особи.
		Відповідач-2 на зворотній частині простих векселів здійснив індосамент на імя Банку, передав Банку прості векселі згідно Додатку №1 до ОСОБА_1, що підтверджується актом приймання-передачі простих векселів - Додатком №2 до ОСОБА_1. Таким чином, до Банку перейшло право власності на прості векселі і ОСОБА_1 (позивач) став Векселедержателем індосованих відповідачем-2 (індосант) простих векселів: Серії АА № 2700277; АА № 2700278; АА№2700279; АА № 2700280; АА № 2700281; АА № 2700282; АА № 2700283; АА№ 2700284; АА № 2700285; АА № 2700286; АА № 2700287; АА № 2700288; АА № 2700289; АА № 2700290; АА №  2700291; АА № 2700292;  АА № 2700293; АА № 2700294; АА № 2700295; АА № 2700296; АА № 2700297; АА № 2700298;  АА № 2700299; АА № 2700300; АА № 2700301; АА № 2700302, видані ТОВ «Мульті-Аква» (відповідач-1, Векселедавець) 08.08.2013 року, м. Сімферополь, зі строком платежу  за предявленням, місце платежу - м. Київ, Київське ГРВ АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, номінальною вартість 25000000,00 грн. та 12% річних кожний.
		Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.
		Частина 1 ст. 195 Цивільного кодексу України встановлює, що групами цінних паперів, які можуть знаходитись в цивільному обороті на території України, є пайові, боргові, товаророзпорядчі, похідні, а також інші групи цінних паперів, передбачені в законі.
		Пунктом 2 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться, зокрема, векселі.
		Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом (частина 3 статті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).
		Законом України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі» Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції.
		Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні регулюються Законом України «Про обіг векселів в Україні», ст.1 якого визначає, що законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та з Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів», цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.
		Разом з тим, вексельні правочини (у тому числі щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України).
		У ч. 2 ст. 76 Уніфікованого закону зазначено, що простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.
		Статтею 77 Уніфікованого закону передбачено, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.
		Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2014 року ОСОБА_1 (позивач) підписав Акт №А-010814/03 предявлення векселів до платежу від (далі - Акт предявлення), за яким він як Векселедержатель предявив до оплати відповідачу-1 (Векселедавцю) 26 (двадцять шість) простих векселів: Серії АА № 2700277; АА № 2700278; АА№2700279; АА № 2700280; АА № 2700281; АА № 2700282; АА № 2700283; АА№ 2700284; АА № 2700285; АА № 2700286; АА № 2700287; АА № 2700288; АА № 2700289; АА № 2700290; АА №  2700291; АА № 2700292;  АА № 2700293; АА № 2700294; АА № 2700295; АА № 2700296; АА № 2700297; АА № 2700298;  АА № 2700299; АА № 2700300; АА № 2700301; АА № 2700302, виданих ТОВ «Мульті-Аква» (відповідач-1, Векселедавець) 08.08.2013 року, м. Сімферополь, зі строком платежу  за предявленням, місце платежу  м. Київ, Київське ГРВ АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, номінальною вартість 25000000,00 грн. та 12% річних кожний.
		Відповідно до п. 2 Акту предявлення платіж за вищевказаними простими векселями на загальну суму 650 000 000,00 (шістсот пятдесят мільйонів) грн. та 12% (дванадцять відсотків) річних за період з 08.08.2013 року по 05.08.2014 року включно в сумі 77 572 602,64 грн. (сімдесят сім мільйонів пятсот сімдесят дві тисячі шістсот дві) грн., Векселедавець (відповідач-1) повинен був здійснити 06.08.2014 року.
		За приписом статті 34 Уніфікованого закону переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути предявлений для платежу протягом одного року від дати його складання. 
		Вищезазначені векселі були складені 08.08.2013 року, Акт предявлення був направлений Товариству з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІ-АКВА» 01.08.2014 року, про що свідчить експрес-накладна служби доставки «НОВА ПОШТА». Таким чином, ОСОБА_1 дотримався строків предявлення векселів до платежу, як це передбачено Уніфікованим законом.
		За приписом статті 43 Уніфікованого закону держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язаних осіб при настанні строку платежу, якщо платіж не був здійснений.
		Стаття 44 Уніфікованого закону передбачає, що відмова в акцепті або у платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним документом (протест у неакцепті або у неплатежі).
		Протест в неакцепті повинен бути здійснений протягом строку, визначеного для пред'явлення для акцепту. Якщо у випадку, передбаченому у першому абзаці статті 24, перше пред'явлення мало місце в останній день строку, то протест ще може бути здійснений наступного дня.
		Протест у неплатежі за переказним векселем, який підлягає оплаті на визначену дату або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення, повинен бути здійснений в один із двох робочих днів, які настають за днем, у який вексель підлягає оплаті. Якщо йдеться про вексель зі строком платежу за пред'явленням, то протест повинен бути здійснений у порядку для здійснення протесту у неакцепті, вказаному у попередньому абзаці.
		У звязку із неотриманням платежу від Векселедавця (відповідача-1) за Актом предявлення, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 по всім векселям, які зазначені в Акті предявлення, 08.08.2014 року були складені протести про неоплату векселів.
		В частині 1 статті 47 Уніфікованого закону передбачено, що всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем.
		Аналогічну норму викладено в частинах 1 та 2 ст. 5 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», у яких зазначено, що особа, яка розмістила (видала) ордерний цінний папір, та індосанти за ним відповідають перед його законним володільцем солідарно, якщо інше не встановлено законом. У разі задоволення вимоги законного володільця ордерного цінного паперу про виконання посвідченого цим папером зобов'язання однією або кількома особами з числа тих, хто має такі зобов'язання, особи, що індосували цінний папір, набувають право зворотної вимоги (регресу) щодо інших осіб, які мають зобов'язання за цінним папером.
		Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.
		За частинами 1, 2 ст. 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.
		Позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платежу, якщо є застереження «обіг без витрат».
		Оскільки, на день подачі даного позову до суду зобовязання сплатити суму в загальному розмірі 727 572 602,64 грн. за наведеними в  позові простими векселями Векселедавцем не виконано, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІ-АКВА» (Векселедавця) та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «ЛЕІНАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» (індосанта) заборгованості по оплаті векселів.
		Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		За ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Ліквідація сторони у справі має наслідком визначені п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України процесуальні дії, зокрема, суд припиняє провадження у справі  в разі припинення діяльності суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
		Таким чином, оскільки Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «ЛЕІНАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» (LEINART TRADING LIMITED), ліквідована і не здійснює діяльності (знята з обліку 17.06.2014 року), відомостей про правонаступництво суду не повідомлено, провадження у справі щодо позовних вимог до відповідача2 підлягає припиненню на підставі п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
		Враховуючи, що провадження у справі  в частині позовних вимог до відповідача-2    підлягає припиненню, в той же час, з огляду на норми чинного законодавства відповідач-1, як Векселедавець має самостійне безпосереднє зобовязання перед Банком (Векселедержателем) щодо погашення предявлених до оплати простих векселів, позовні вимоги підлягають задоволенню щодо відповідача-1  в повному обсязі.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що п. 4.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 року визначено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.
		Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
		Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент подання позову) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах  пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку звільнена від сплати судового збору за подачу позову.
		На підставі викладеного, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача-1 в доход бюджету у сумі              73 080,00 грн.
		Щодо поданої позивачем заяви про забезпечення позову, суд зазначає, що згідно з п. 3 Постанови Пленуму  Вищого  господарського суду від 26.12.2011 року  № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). 
		Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Як слідує зі змісту поданої позивачем заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, заявник посилається лише на ухилення відповідачами від виконання зобовязання.
		Однак, суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як посилання позивача на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення не є достатнім обґрунтуванням, тому суд, у відповідності до ст. 66 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.
		Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, п. 6 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю  «МУЛЬТІ-АКВА» задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІ-АКВА» (95022, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Жені Дерюгіної, 6, оф. 3, код 37860709) на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» (03057, м. Київ, п-т Перемоги, 41, код 19357489) заборгованості за простими векселями: Серії АА № 2700277; АА № 2700278; АА№2700279; АА № 2700280; АА № 2700281; АА № 2700282; АА № 2700283; АА№ 2700284; АА № 2700285; АА № 2700286; АА № 2700287; АА № 2700288; АА № 2700289; АА № 2700290; АА №  2700291; АА № 2700292; АА № 2700293; АА № 2700294; АА № 2700295; АА № 2700296; АА № 2700297; АА № 2700298; АА № 2700299; АА № 2700300; АА № 2700301; АА № 2700302 в сумі 650 000 000,00 (шістсот пятдесят мільйонів) грн. та  77 572 602,64 (сімдесят сім мільйонів пятсот сімдесят дві тисячі шістсот дві) грн. процентів. 
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІ-АКВА» 95022, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Жені Дерюгіної, 6, оф. 3, код 37860709) в доход Державного бюджету України 73 080,00 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.
		 
		Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		4. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «ЛЕІНАРТ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» (LEINART TRADING LIMITED).
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		Повне рішення складено: 23.09.2015 р.
		 
		 
		 
		Суддя                         Т.П. Карпечкін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...