У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія
суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду
України у складі:
головуючого, судді
|
Редьки А.І.
|
суддів
|
Пивовара В.Ф. та Лавренюка М.Ю.
|
за участю прокурора
|
Саленка І.В.
|
розглянула в судовому засіданні 1 червня 2006
року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора
м. Севастополя Пілата І.Г. на вирок Ленінського районного суду м. Севастополя
від 11 березня 2005 року, яким виправдано
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
немаючого
судимості,
за ч. 1 ст. 286 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.
. ОСОБА_1
обвинувачувався в тому, що він 11 липня 2002 року, керуючи автомобілем
ІНФОРМАЦІЯ_1, д/н НОМЕР_1 і рухаючись у АДРЕСА_1, під час здійснення маневру
повороту порушив вимоги п. п. 9.4; 10.1; 10.3; 10.4 Правил дорожнього руху, і
не справившись з керуванням, допустив зіткнення з автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_3, д/н
НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який рухався у попутному напрямку. Після
зіткнення автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_3 під керуванням ОСОБА_2 змінив напрямок руху і
здійснив наїзд на автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_4, д/н НОМЕР_3, який стояв у
міжквартальному проїзді, що спричинило водію останнього ОСОБА_3 середньої
тяжкості тілесне ушкодження.
Суд
виправдав ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу даного злочину.
Апеляційна
інстанція з цим рішенням погодилася і ухвалою від 24 травня 2005 року залишила
вирок без зміни.
У
касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення і направити
справу на новий судовий розгляд. Твердить, що судом неправильно встановлені
фактичні обставини справи. Суд не взяв до уваги дані, які могли істотно
вплинути на його рішення, і поклав в основу вироку неправдивий висновок
експерта.
Заслухавши
доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав доводи
касаційного подання і просив скасувати судові рішення, перевіривши матеріали
кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів
дійшла до наступного.
Висновки судових
інстанцій про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст.
286 КК України, належно вмотивовані і грунтуються на даних, які належно
перевірені ними і змістовно наведені у їхніх рішеннях.
Те, що ОСОБА_1
дійсно, керуючи автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_1, д/н НОМЕР_1, у даній конкретній дорожній
ситуації, що трапилась у АДРЕСА_1, діяв усупереч вимогам Правил дорожнього руху
і ці його дії фактично не знаходилися у прямому причинному зв'язку з наслідками
ДТП, бо інший водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на
автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_4, але не вжив для цього необхідних заходів і допустив
зіткнення, по суті не заперечував на допитах і сам потерпілий ОСОБА_3. Його
показання, а так само інші дані, змістовно наведені у вироку і були предметом
дослідження апеляційної інстанції.
Твердження
ОСОБА_1 про те, що його автомобіль безпосередньо з автомобілем потерпілого
ОСОБА_3 не контактував, після зіткнення з автомобілем ОСОБА_2 він одразу
зупинив свій транспортний засіб, а останній, змінивши напрямок руху, вдарився в
автомобіль ОСОБА_3 у судовому засіданні не були спростовані. Вони знайшли
підтвердження сукупністю інших доказів у справі, які судові інстанції належно
перевірили і визнали достовірними.
Йдеться про ті
дані, які зафіксовані у протоколах огляду місця події і транспортних засобів, а
також у висновках повторної авто-технічної експертизи № НОМЕР_4, що визнані
судовими інстанціями обгрунтованими і покладені в основу вироку.
За таких обставин
місцевий мав підстави дійти висновку, що зазначені дії ОСОБА_1 за своїми
ознаками не утворюють складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, і приймати
рішення про його виправдування, яке колегія суддів під сумнів не ставить.
Тому і, керуючись
ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційне
подання прокурора залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Севастополя від 11 березня
2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 24 травня
2005 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
Пивовар В.Ф.
Редька А.І. Лавренюк М.Ю.