Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц-1414/2011 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права на чуже майно; Спори про право власності та інші речові права володіння чужим майном.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2015. Зареєстровано: 27.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2015.
Дата набрання законної сили: 08.06.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 22-ц-1414/2011 Провадження № 22-ц/342/11  Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Корх О.І. Доповідач - Шевченко В. М.
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		08 червня 2011 року м. Чернігів
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
		 головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4,за участю:відповідача ОСОБА_5, представника відповідачів - адвоката ОСОБА_6, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Корюківського районного суду від 24 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про витребування майна із чужого незаконного володіння в натурі, зобов'язання повернути його негайно та відшкодування завданих збитків,
		в с т а н о в и в:
		В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить оскаржуване рішення скасувати, а справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Рішенням Корюківського районного суду від 24 березня 2011 року в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_8 500 грн. у повернення понесених витрат на юридичну допомогу відповідно до квитанції юридичної консультації Корюківського району №053729 від 23.03.2011 року.
		Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповністю з"ясовано обставини, що мають значення для справи, рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт не погоджується із висновком судової експертизи, вважаючи його неповним. Судом не з"ясовано, хто є власником квартири АДРЕСА_1 в ОСОБА_9. Судом повністю прийнято сторону відповідачів та заявлену вимогу представників третіх  осіб  щодо  відмови у задоволенні  позову.  Апелянт
		стверджує, що ним було надано документ на підтвердження права власності на
		майно перераховане в позові, а саме - договір оренди №1 від 12.06.2007 року. В
		матеріалах справи відсутні дані на підтвердження повноважень ОСОБА_10
		представляти інтереси ОСОБА_8 та не перевірено повноваження
		представників третіх осіб ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Судом без правових та
		підтверджуючих на те підстав, за відсутності доказів та експертного висновку
		було вирішено, що перераховане майно у позові є речами, без яких неможливо
		користуватися квартирою і вони є конструктивними елементами квартири.
		Судом невірно було застосовано положення ст. 338 ЦК України. Також апелянт
		не погоджується із стягненням з нього на користь відповідачів витрат на
		юридичну допомогу, зазначаючи, що його позов не задоволено. До того ж,
		лише ОСОБА_5М, надала підтверджуючи документи про представлення
		послуг адвоката, а судом стягнуто і на користь ОСОБА_8 Крім того,
		судом не звернуто увагу та не враховано, що квартира була продана на
		прилюдних торгах 12.07.2010 року на виконання виконавчого листа по
		рішенню суду, яке було скасовано Ухвалою Верховного Суду України від
		07.07.2010 року. v
		Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.
		По справі судом встановлено, що 12.07.2010 року о 14 год. відбулися прилюдні торги по продажу арештованої, належної позивачу квартири АДРЕСА_2, що відображено у протоколі №2510071/1.
		Переможцем торгів був визначений ОСОБА_8, який сплатив за придатну квартиру 181000 грн. ОСОБА_8 було видано ОСОБА_11 про реалізацію предмета іпотеки від 29.07.2010 року, який на його підставі оформив на своє ім"я правовстановлюючі документи на вказану квартиру з надвірними будівлями. Як вбачається з матеріалів справи, і зокрема з договору купівлі-продажу квартири від 13 грудня 2010 року, який зареєстрований в БТ^ ( ас. 171,172), власником квартири№1 будинку №19 по вул.Спортивній в м. Корюківці є ОСОБА_5
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду обґрунтовує свою позовну вимогу тими обставинами, що згідно договору оренди майна від 12 червня 2007 року ОСОБА_7. надав йому (позивачу) у користування власне майно, яке належить йому на праві особистої власності а саме: диван кутовий, частину кухонного гарнітуру, світильник підвісний, світильник одноламповий, котел газовий двоконтурний, унітаз „Сенатор", умивальник, змішувач води, ванну чугуну, радіатор для опалення сталевий, віконний блок з двома рамами, двері дере"яні лаковані дзеркальні, двері дерев"яні глухі з замком, двері дерев"яні лаковані двойні, шифер листовий, однак відповідачі незаконно володіють зазначеним майном, і тому позивач як добросовісний володілець зазначеного майна витребовує у відповідачів як
		недобросовісних володільців відповідно до правової норми ст.400 ЦК, таке майно
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходячи з правового обґрунтування позову і предмету доказування по справі, прийшов до правильного висновку, що позивач не підтвердив в судовому засіданні того факту що відповідачі володіють зазначеним майном незаконно, і тому ОСОБА_13, не може вимагати його повернення. Суд обґрунтовано зазначив що, перераховане в позові майно - світильники, котел газовий, унітаз, змішувач води, ванна, радіатори для опалення, двері, віконні блоки є елементами придбаної на прилюдних торгах квартири, і вони входили у вартість квартири при її продажу. Виходячи з предмету доказування у справі, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем того факту що при придбанні відповідачами зазначеної квартири там знаходилось майно: диван кутовий, частина кухонного гарнітуру. Крім того, позивачем не надано жодного доказу та жодного документу, який би підтверджував право володіння його на майно, перераховане у позові. Відповідачі є добросовісним набувачами даної квартири і її конструктивних елементів.
		Даний висновок суду відповідає зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, та нормам чинного законодавства.
		Відповідно до положень ст.400 ЦК закріплено правило, за яким незаконний недобросовісний володілець майна зобов'язаний повернути майно, що перебуває під його владою, власнику або особі, яка має право на це майно за законом чи договором.
		Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.
		Враховуючи наведене, виходячи з тих обставин, що позивачем не надано ніяких належних доказів щодо незаконного володіння відповідачами майном про яке він зазначає у позові, суд першої інстанції оцінивши надані сторонами докази у відповідності із правилами ст.212 ЦПК, правильно відмовив в задоволенні позову.
		Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7, про те що суд не з"ясував хто може бути відповідачем за його позовом є безпідставними, оскільки позивач визначив до кого пред"являти позов, вказавши на відповідачів які володіють правом на квартиру що належала йому, як на порушників його прав, і які повинні відповідати за його позовом.
		Є також безпідставними доводи апелянта, про неправильне визначення
		судом витрат на правову допомогу, оскільки як вбачається з матеріалів справи,
		адвокат ОСОБА_6, за ордером виданим адвокатським об'єднанням,
		представляв в суді інтереси ОСОБА_5,та ОСОБА_8П.(ас.17).
		У зв"язку з чим, відповідачами були понесені витрати пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката в сумі 500 грн. що підтверджується квитанцією (ас.97). Виходячи з обсягу допомоги адвоката й витраченого ним часу, апеляційний суд вважає що суд першої інстанції обґрунтовано у відповідності
		із правилами ст. 84 ЦГЖ присудив витрати на правову допомогу із позивача на користь відповідачів.
		Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції в повному обсязі, оскільки вони відповідають матеріалам справи та грунтуються на вимогах чинного законодавства.
		Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦГЖ України апеляційний суд,
		У Х В А Л И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
		Рішення Корюківського районного суду від 24  березня 2011  року
		залишити без змін. ч_.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
		Головуючий:Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...