Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 303/3385/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів довічного утримання.
Надіслано для оприлюднення: 28.09.2015. Зареєстровано: 30.09.2015. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2015.
Дата набрання законної сили: 02.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                         1із3
		             Справа № 303/3385/15-ц
		 
		                             2/303/1979/15
		 
		                                                                                                              Номер ряд стат. звіту -     21
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		21 вересня 2015 року                                                                                                               м. Мукачево
		       Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі одноособово:
		               головуючого - судді                                                        Іваницького Р.С.
		               при секретарі судового засідання                            Чудіній В.М.     
		               за участю позивачів                                                       ОСОБА_1, ОСОБА_2
		               представника позивачів                                              ОСОБА_3
		           представника відповідача                                           ОСОБА_4розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5  про визнання договору довічного утримання (догляду) дійсним, -
		   
		                                                                        В С Т А Н О В И В:
		 
		 
		ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Мукачівського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_5  про визнання договору довічного утримання (догляду) укладений   між ОСОБА_5 з однієї сторони та ОСОБА_2 та ОСОБА_1  з іншої сторони від 29 жовтня 2012 року.
		13.07.2015 року  представником позивачів до суду подано зяву про уточнення та збільшення позовних вимог, в якій просять визнання договору довічного утримання (догляду) укладений 29 жовтня 2012 року між ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_3, за умовами якого ОСОБА_5, як відчужувач, передала у власність  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як набувачам, квартиру АДРЕСА_1, в замін  чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов'язуються забезпечувати ОСОБА_5 утримання та доглядом довічно. Визнати за  ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_2 та  ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_3, право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.24, 25)..  
		В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 уточненні та збільшені позовні вимоги підтримали в повному обсязі і просили їх задовольнити. 
		Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов заперечила, в задоволенні уточнених та збільшених позовних  вимог просила відмовити.
		В судовому засіданні свідок   ОСОБА_6 суду повідомила, що вона є давньою  хорошою подругою відповідачки ОСОБА_5, вони  часто спілкуються, так ОСОБА_5 їй розповідала, що домовилася з молодими людьми стосовно ремонту   квартири та щоб ці люди проживали разом із нею ОСОБА_5 тому що останній  самітньо ні з ким поговорити   ні кому  допомогти, але зроблений ремонт  ОСОБА_5 не сподобався та фактично молоді люди і не проживали, тому вона ОСОБА_5 і розійшлася з цими молодими людьми.
		З пояснень сторін і дослідження матеріалів справи, встановлено, що 29.10.2012 року  відповідачка ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого після смерті все своє майно заповідає ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.8). Також, 04.08.2014 року  відповідачка ОСОБА_5 надала  ОСОБА_1 розписку про виконану роботу по утриманні  її ОСОБА_5 та ремонт квартири і витратних  коштів в розмірі десять тисяч доларів (а.с.7).
		Виниклі  правовідносини випливають з договірних зобов'язань  та врегульовуються    Цивільним законодавством України. 
		 
		 
		2із3
		Відповідно до ст. 60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		Статтею 15 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. 
		Відповідно до вимог ст. 16 ч.1 ЦК України, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно до ст. 744 ЦК України, вказано, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. 
		Статтею 745 ЦК України, встановлено, що договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Договір довічного утримання (догляду), за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації. 
		Також визначена правова позиція Верховного Суду України  у рішенні у цивільній справі № 6-26723св09 від 23.02.2011року, тобто   ОСОБА_6 разом зі двома неповнолітніми дітьми з 2002 року проживала у будинку свого вітчима, ОСОБА_8, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		ОСОБА_8 мав намір за договором довічного утримання передати їй у власність вказаний жилий будинок. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер.
		За життя ОСОБА_8 договір довічного утримання нотаріально посвідчений не був.
		Відповідно до ст.ст. 744, 745 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобовязується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
		Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
		Договір довічного утримання (догляду), за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державній реєстрації.
		Згідно з ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.
		Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
		Як розяснив Пленум Верховного Суду України у п. 13 постанови «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року, вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації.
		Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на зазначені положення закону уваги не звернув; не визначився з характером спірних правовідносин; не врахував, що договір довічного утримання (догляду), за яким передається у власність нерухоме майно підлягає і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, тому не може бути визнаний дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України.
		За таких обставин колегія суддів визнає, що під час вирішення справи судами неправильно застосовані норми матеріального права, а тому постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6.
		Такої ж, правової позиції дотримується Верховний Суд України і у постанові у цивільної справи № 6-49цс13 від 19.06.2013 року.
		Як вбачається з вище встановленого, що договір довічного утримання (догляду) є договором відчуження, отже відповідно до діючого законодавства України підлягає нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, дані обставини  унеможливлюють  визнання   договору дійсним, відповідно суд прийшов до переконання про безпідставність позову та відмови у його задоволенні.
		На підставі та керуючись  ст. ст. 10 , 11, 27, 57- 60, 74, 88, 169, 209, 215-218 ЦПК України, ст.ст. 220, 334, 640, 657, 744, 745, 747, 750, 751 ЦК України, суд, -
		 
		 
		 
		3із3
		 
		 
		                                                               р і ш и в :
		     У задоволені уточнених та збільшених позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5  про визнання договору довічного утримання (догляду) укладений 29 жовтня 2012 року між ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_3, за умовами якого ОСОБА_5, як відчужувач, передала у власність  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як набувачам, квартиру АДРЕСА_1, в замін  чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов'язуються забезпечувати ОСОБА_5 утримання та доглядом довічно. Визнати за  ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_2 та  ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_3, право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський  міськрайонний суд. 
		Повний текст рішення складено  25 вересня 2015 року.   
		     
		Головуючий                                                                                                                            Р. Іваницький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...