Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/11102/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 01.10.2015. Зареєстровано: 02.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2015.
Дата набрання законної сили: 24.09.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/11102/14-к
		Провадження №11-кп/772/854/2015
		Категорія: крим.
		Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1 
		Доповідач : ОСОБА_2 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 вересня 2015 рокум. Вінниця
		 
		 Апеляційній суд Вінницької області
		 в складі: 
		головуючого судді: ОСОБА_2 
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4  
		зі секретарем: ОСОБА_5 
		розглянув «24» вересня 2015 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження № 12014020010002749 від 21.04.2014 року за обвинуваченням
		 ОСОБА_6 ,
		 народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		 уродженця м. Києва, 
		 українця, громадянина України
		 раніше судимого:
		-09.04.2002 року Апеляційним судом 
		м. Києва за ч.1 ст. 101. ч.4 ст. 296, ч. 3 ст. 185 КК України до 7 років позбавлення волі;
		 - 17.02.2009 року Подільським районним
		 судом м. Києва за ч.1 ст. 121, ч.3 
		 ст. 185, ч.2 ст. 187 КК України
		 до 8 років позбавлення волі 
		 з конфіскацією всього особистого майна, 
		 згідно постанови Балаклійського 
		 суду Харківської області від 17.01.2014
		 руку на підставі ст. 84 КК України
		 звільнений за хворобою на невідбутий 
		 строк 2 роки 8 місяців 5 днів, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора: ОСОБА_7  
		обвинуваченого: ОСОБА_6 
		адвоката: ОСОБА_8  
		за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах адвоката ОСОБА_8  на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2015 року, - 
		 В с т а н о в и в :
		 Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2015 року ОСОБА_6  визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та йому призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі.
		 Відповідно до ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 17.02.2009 року остаточне покарання ОСОБА_6  призначено у вигляді 7 років позбавлення волі.
		 Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 4069, 70 грн. 70 коп. та моральну шкоду у розмірі 50000 грн.
		 
		 Вирішена доля речових доказів.
		 
		 Згідно матеріалів кримінального провадження, 20.04.2014 року приблизно 22.00 год. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 знаходячись на території храму Успіня Пресвятої Богородиці, що за адресою м. Вінниця площа 8-го Березня, почули жіночий крик «Хлопці допоможіть!». Озирнувшись довкола вони побачили, що біля входу на територію храму невідомий їм хлопець, як згодом з`ясувалось ОСОБА_6 , наносить удари по тулубу невідомій жінці.
		 Будучи свідком даної події ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вирішили втрутитись, після чого підбігши до ОСОБА_6 висунули йому вимогу щоб останній припинив вчиняти протиправні дії. На їх зауваження ОСОБА_6 не відреагував та продовжував наносити удари жінці. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 бажаючи зупинити ОСОБА_6 відштовхнули його від жінки, чим зупинили його протиправну поведінку.
		 В свою чергу ОСОБА_6 , одразу після поштовху відійшов від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на відстань у кілька метрів та дістав з кишені розкладний ніж. Побачивши це ОСОБА_10 , бажаючи убезпечити ОСОБА_9 , крикнув що в руках у ОСОБА_6 знаходиться ніж. В цей момент ОСОБА_6 знаходячись на території храму Успіня Пресвятої Богородиці, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи на меті спричинити ОСОБА_9 тілесні ушкодження, різко наблизився до останнього та умисно за допомогою розкладного металевого ножа, який був заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень наніс ОСОБА_9 три удари в тулуб, чим спричинив йому тілесні ушкодження, а саме три колото-різані поранення живота (зліва над здухвинною кісткою, в середній частині живота і в підребер`ї), кожне з проникненням до черевної порожнини, з пошкодженням лівої 1 печінки, тонкої кишки і великого сальника, внутрішнє-черевною кровотечею.
		 Відповідно до висновку експерта №716 від 27.05.2014 року кожне тілесне ушкодження спричинене ОСОБА_9 відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, оскільки вони являлись небезпечними для життя в момент заподіяння.
		 Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_14 , своїм листом від.14.09.2015 року, відповідно до вимог ч.1 ст. 403 КПК України, відмовився від апеляційної скарги на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07.07.2015 року відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст. 121 КК України.
		 
		 В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_6 ставиться питання про скасування вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 07.07.2015 року щодо нього, а матеріали кримінального провадження направити в суд першої інстанції для розгляду по суті, але в іншому складі суду, в зв`язку з його незаконністю.
		 Вимоги мотивував тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон, так як даного кримінального правопорушення він не вчиняв, покази потерпілого ОСОБА_9 неправдиві та протирічать показам свідків. Вказує, що ніж ніде не проходе в матеріалах кримінального провадження як речовий доказ, але на нього вказували потерпілі, що саме в нього був ніж. Покази свідків суперечать коли саме почалася бійка. Крім того зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_15 , так як зазначив, що він являється родичем, а взяв до уваги покази свідка ОСОБА_16 , яка є матір`ю потерпілого. Висновок експерта №716 щодо потерпілого ОСОБА_9 вважає незаконним.
		 В апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 ставиться питання про скасування вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 07.07.2015 року, яким її підзахисного визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та направити матеріали кримінального провадження до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
		 Свої вимоги захист мотивувала тим, що суд першої інстанції при обґрунтуванні висновку щодо наявності вини обвинуваченого послався на показання свідка ОСОБА_16 , яка повідомила суду, що про події вона дізналася зі слів невістки та зі слів ОСОБА_10 .. При цьому суд першої інстанції встановив факти на підставі показань з чужих слів, при тому, що обвинувачений не погоджувався визнати його доказом, а тому даний доказ вважає незаконним. Крім того, показання свідка ОСОБА_16 не можуть бути правдивими, так як суперечать іншим встановленим по справі обставинам, а саме обставині часу конфлікту, що відбувся 0 22.00, а тому вказує, що потерпілий в лікарні в цей час бути не міг. Крім того, вказує, що під час судового розгляду не було встановлено механізму отримання обвинуваченим тілесних ушкоджень. 
		 Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах адвоката ОСОБА_8 , міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку щодо ОСОБА_6 , перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах адвоката ОСОБА_8  підлягають до часткового задоволення.
		 Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 в нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння - є обґрунтованими.
		 Кваліфікація дій ОСОБА_6  за ч.1 ст. 121 КК України  є правильною. 
		 Посилання в апеляційних скаргах обвинуваченого ОСОБА_6 , що попереднє слідство і судове слідство проведені неповно, не об`єктивно та упереджено, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на припущеннях та на суперечливих і недостатніх, зібраних з порушенням вимог кримінально  процесуального законодавства, доказах є безпідставними.
		 Перевіркою матеріалів справи встановлено, що органами досудового слідства і судом по даній справі дотримано вимог кримінально  процесуального законодавства, спрямованих на встановлення в справі об`єктивної істини.
		 Суд ретельно перевіряв у судовому засіданні доводи обвинуваченого аналогічні тим, які викладені в апеляційній скарзі про те, що обвинувачений не вчиняв злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
		 Так, зокрема, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_6 в умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, суд обґрунтовано послався на показання потерпілого    ОСОБА_9 , який в ході досудового та судового слідства пояснив, що 20.04.2014 року приблизно о 22:00 годині він, 2 хлопців та одна дівчина сиділа біля закинутого фонтану по вул. Шевченка, що у м. Вінниці, та побачили, що попереду них відбувається бійка, як пізніше стало відомо між обвинуваченим та його братом, крім того біля них було дві дівчини, яг кликали на допомогу. Тоді він з другом підбігли, щоб розборонити, але зав`язалася сутичка, між ким саме він вже не пам`ятає. Коли його товариш ОСОБА_10 крикнув, « ОСОБА_17 - ніж», то він не почув. Обвинувачений ОСОБА_6 наніс йому три удари в ділянку живота, тримач його лівою рукою, а правою наносив удар. Його одразу відтягнули, а дівчина, яка була в компанії обвинуваченого підбігла до нього та рукою зажала йому рану. Біля них проїжджав йог кум на машині, який його повіз у лікарню.
		 Із показів свідка ОСОБА_10 , даними в ході судового слідства вбачається, що 20.04.2014 року приблизно о 22:00 годині, він з ОСОБА_9 та іншими хлопцями стояли на площі 8 Березня і пили пиво. З території церви почули крик дівчат про допомогу. Вони побачили обвинуваченого, який шарпав дівчат і хлопця, його брата, який лежав на землі, та приходив де тями від удару. Підбігши, він штовхнув ОСОБА_6 і почалась сутичка, під час якої обвинувачений витягнув ніж, на що він крикнув потерпілому, щоб був обережний, але він не почув і отримав цим ножем в живіт в ліву сторону живота. Потім він вибив ногою ніж, а ОСОБА_6 підняв ніж та втік, а за ним побіг його брат, а вони поїхали до лікарні.
		Дані покази підтвердив свідок ОСОБА_11 . 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що 20.04.2014 року вона разом із ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 та подругою були в лісі. Приблизно о 22:00 годині до них зателефонували працівники міліції і попросили підійти до церкви, оскільки ОСОБА_6 побив вікно. Вона та ОСОБА_20 пішли до церкви, а ОСОБА_15 побіг у відділок міліції так як подумав, що ОСОБА_6 туди повели. Підійшовши до церкви, вони побачили, що працівники міліції його вже відпустили, домовившись, що на наступний день їм треба буде прийти домовитись з батюшкою, щоб поставити скло у вікно. ОСОБА_6 йшов попереду, а вони позаду нього і по дорозі зустріли ОСОБА_15 і між ними розпочалася бійка. Вона разом з ОСОБА_21 почали їх розбороняти, а ОСОБА_6 почав бити їх, тому ОСОБА_22 покликала на допомогу. На крик прибіг потерпілий з хлопцями, які хотіли помогти розборонити, і хтось крикнув, що у ОСОБА_6 ніж. Після крику вона побачила потерпілого, який зігнувся і тримався за живіт, з якого текла кров, вона зажала рану рукою і посадили його в машину.
		 Крім показань потерпілого, свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_6  у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується іншими матеріалами кримінального провадження, а саме:
		- протоколом огляду місця події від 21.04.2014 року згідно якого в присутності двс понятих та спеціаліста було оглянуто ділянку прилеглої території храму Успіня пресвяте Богородиці, що знаходиться на площі 8-го березня в м. Вінниці ( т.1 а.с. 183-189).
		 - висновком судово-медичного експерта №234 від 20.05.2014 року згідно якого в плямах на спортивних штанах (об`єкт №5) вилучених у гр. ОСОБА_6 , встановлено наявність крові людини групи А з ізогемаглютином анти-В, що не виключає походження її від потерпілого ОСОБА_9 . В плямах на спортивних куртках та штанах, вилучених у ОСОБА_6 встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлено антиген А. Таким чином, кров у вказаних об`єктах може відноситись до групи А з ізогемаглютином анти  В, що не виключає походження її від потерпілого гр. ОСОБА_9 ( т.1 а.с. 192-194);
		 
		 - висновком судово-медичного експерта №716 від 27.05.2014 року згідно якого на підставі вивчення «Медичної картки стаціонарного хворого» №3968 було встановлено, що у ОСОБА_9 мали місце тілесні ушкодження - три колото-різані поранення живота (зліва над здухвинною кісткою, в середній частині живота і в підребер`ї), кожне з проникненням до черевної порожнини, з пошкодженням лівої долі печінки, тонкої кишки і великого сальника внутрішнє-черевною кровотечею, які виявились небезпечними в момент заподіяння, тому належать (кожне) до тяжких тілесних ушкоджень. Дані ушкодження у ОСОБА_9 виникли вії трьох дій колюче-ріжучого предмета (предметів) у передню поверхню живота, наявні медичні дані допускають будь-яку їх послідовність. При цьому положення тіла ОСОБА_9 та особи, яка наносила удари, на час отримання тілесних ушкоджень могло бути довільним, за умови ножа доступності травматичної дії відповідних ділянок тіла. Характер і локалізація вказаних вище тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 за механізмом утворення не суперечать обставинам відображеним у протоколі допиту ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 21.04.2014р. та ОСОБА_6 від 22.04.2014 р.( т.1 а.с. 197-198);
		 - протоколом проведення слідчого експерименту від 21.05.2014 року з фото таблицями до протоколу за участю потерпілого ОСОБА_9 та двох понятих, за допомогою якого потерпілий ОСОБА_9 показав при яких обставинах відбувалися події 20.04.2014 року;
		 - протоколом пред`явлення особи для впізнання від 21.04.2014 року в присутності двох понятих свідок ОСОБА_10  розповів, що може впізнати особу яка наносила потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження. За допомогою візуального спостереження він впізнав особу ОСОБА_6 , серед осіб які пред`являлися до впізнання, за його зовнішнім виглядом: ростом, статурою, формою та особливостями його обличчя ( т.1 а.с. 212-214).
		 Твердження обвинуваченого ОСОБА_6 , про те, що в нього не було ножа, спростовуються показами самого обвинуваченого , який на початку судового розгляду у суді першої станції визнавав факт того, що в результаті бійки він витягнув ножа з куртки на наніс тілесне ушкодження потерпілому. Дані покази підтверджуються показами потерпілого, та свідків, допитаних в судовому засіданні першої інстанції, які вказали, що саме ОСОБА_6 наносив удари ножем в живіт потерпілому ОСОБА_9 .
		 Таким чином, у справі зібрано достатньо доказів, які прямо і побічно викривають ОСОБА_6 в тому, що він вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
		 Суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно, розглянув усі докази з позиції достовірності та допустимості і оцінив їх в сукупності, правильно кваліфікувавши дії ОСОБА_6 за ч.1 ст. 121 КК України.
		 Разом з тим, апеляційний суд Вінницької області вважає обґрунтованою апеляційну скаргу адвоката в частині того, що при вмотивуванні висновку щодо наявності вини обвинуваченого , суд першої інстанції безпідставно послався на показання свідка ОСОБА_16  матері потерпілого ОСОБА_9 , так як ОСОБА_16 не була свідком вищезазначених подій, а показання в суді першої інстанції давала зі слів невістки та гр. ОСОБА_10 .
		 Відповідно до ч.4 ст. 97 КПК України, суд може визнати доказами показання з чужих слів, якщо сторони погоджуються визнати їх доказами.
		 Як видно з матеріалів провадження, сторона захисту такої згоди не давала. 
		 За таких обставин, апеляційним судом не можуть братися до уваги показання свідка ОСОБА_16 , а тому повинні бути виключені з вироку як посилання на доказ вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		 Призначене обвинуваченому покарання є справедливим та обґрунтованим, яке грунтується на вимогах закону, а призначене у повній відповідності з вимогамист. 65 КК Українита є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
		 Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -
		 
		 П О С Т А Н О В И В :
		 Апеляційні обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах адвоката ОСОБА_8  на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2015 року, - задовольнити частково.
		 
		 Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07.07. 2015 року щодо ОСОБА_23 за ч.1 ст. 121 КК України  змінити.
		 Виключити з мотивувальної частини вироку посилання як на доказ винуватості ОСОБА_6 показання свідка ОСОБА_16 . 
		 В решті вирок залишити без змін.
		 
		 Касаційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом трьох місяців до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим з моменту отримання копії ухвали суду.
		 
		 Судді:
		 ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_24  
		 Згідно з оригіналом:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...