Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/19610/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі.
Надіслано для оприлюднення: 29.09.2015. Зареєстровано: 02.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2015.
Дата набрання законної сили: 23.09.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		         "23" вересня 2015 р.                                 м. Київ                                              К/800/29033/15 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
		 
		Головуючого судді:          Чалого С.Я.
		Суддів:                                 Гончар Л.Я.            
		                                            Конюшка К.В.
		секретар
		судового засідання          Зубенко Д.В.
		за участю представників сторін:
		позивача - Маловичко С.П.
		відповідача (КМУ) - Станецька О.В.
		відповідача (Мінохорони здоров'я України) - Мовіле О.С.
		відповідача (СЕС України) - Кравчук О.П., Ткаченко С.С. 
		 
		розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду касаційну скаргу Професійної спілки працівників охорони здоров'я України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі за позовом Професійної спілки працівників охорони здоров'я України до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Державної санітарно- епідеміологічної служби України про визнання незаконним рішення,-
		в с т а н о в и л а :
		У грудні 2014 року Професійна спілка працівників охорони здоров'я України звернулася до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною частини абзацу 2 пункту 1 постанови КМ України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» №442 від 10 вересня 2014 року (стосовно реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби України). 
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Професійна спілка працівників охорони здоров'я України звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись та порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
		До зазначеної касаційної скарги до її розгляду по суті в порядку ст.217 КАС України приєднались також Донецька, Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Київська, Луганська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Черкаська і Харківська обласні та Київська міська профспілки працівників охорони здоров'я.
		Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 10 вересня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», згідно з абзацом 2 пункту 1 якої, з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та відповідно до п.п. 9, 9-1 ст. 116 Конституції України, постановлено утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Держсанепідслужбу України та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці та функцій зі здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції зі здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 113, п.п. 9, 9-1 ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
		Кабінет Міністрів України: спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.
		Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 2, п. 6 ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", до основних завдань Кабінету Міністрів України належать: спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю.
		Кабінет Міністрів України: у сфері вдосконалення державного управління та державної служби: розробляє і здійснює заходи, спрямовані на вдосконалення системи органів виконавчої влади з метою підвищення ефективності їх діяльності та оптимізації витрат, пов'язаних з утриманням апарату управління; утворює, реорганізовує і ліквідує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до закону в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання органів виконавчої влади, затверджує положення про зазначені органи.
		Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1, ст. 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України   (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади.
		Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.
		Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.
		Члени Кабінету Міністрів України можуть вносити Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо утворення, реорганізації або ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
		Утворення, реорганізація та ліквідація міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади здійснюються з урахуванням завдань Кабінету Міністрів України, а також з урахуванням необхідності забезпечення здійснення повноважень органів виконавчої влади і недопущення дублювання повноважень.
		Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох центральних органів виконавчої влади.
		Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
		Державна реєстрація міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади як юридичної особи здійснюється у триденний строк з дня набрання чинності постанови Верховної Ради України про призначення міністра, акту Кабінету Міністрів України про призначення керівника іншого центрального органу виконавчої влади.
		Здійснення заходів щодо державної реєстрації міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади як юридичної особи покладається на міністра, керівника іншого центрального органу виконавчої влади.
		Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України.
		Актом Кабінету Міністрів України про ліквідацію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади визначається орган виконавчої влади, якому передаються повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що ліквідується.
		Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається Кабінетом Міністрів України.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржувану постанову відповідачем прийнято на підставі норм законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України. При цьому, суди вказали, що позивачем не доведено юридичної значимості для нього оскаржуваної постанови КМ України, законність якої є предметом судового розгляду у справі, що розглядається.
		Натомість, колегія суддів зазначає, що зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
		Суди попередніх інстанцій названих вимог КАС України не виконали та прийшли до суперечливих висновків, у зв'язку з чим порушили норми процесуального закону.
		Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
		Крім цього, відповідно частин першої та другої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
		Так, у п.1 розділу І статуту Профспілки зазначено, що позивач є всеукраїнською добровільною неприбутковою громадською організацією, яка об'єднує працівників, що працюють в юридичних особах (закладах, підприємствах, товариствах) галузі охорони здоров'я, санаторно-курортній сфері незалежно від форм власності, осіб, які пов'язані спільними інтересами за родом їх професійної діяльності, які навчаються або працюють у навчальних закладах галузі рівнів акредитації, а також осіб, які займаються медичною практикою та фармацевтичною діяльністю.
		Тому, реалізація спірної постанови КМ України зачіпає права, свободи та інтереси безпосередньо членів профспілки.
		Вказане залишилось поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій, що свідчить про неповне з'ясування дійсних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності і обґрунтованості.
		Так, статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		Ухвалені у даній справі судові рішення названим вимогам процесуального закону не відповідають.
		Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Керуючись статтею 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України,  колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Касаційну скаргу Професійної спілки працівників охорони здоров'я України задовольнити частково.
		Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...