Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 438/119/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 29.09.2015. Зареєстровано: 02.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2015.
Дата набрання законної сили: 25.09.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 438/119/15-к             Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1  
		Провадження № 11-кп/783/745/15     Доповідач: ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 25 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі
		 головуючого судді:  ОСОБА_2 
		 суддів:  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю секретаря судового засідання:  ОСОБА_5 ,
		 прокурора:  ОСОБА_6 ,
		 захисника обвинуваченого  адвоката:  ОСОБА_7 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення
		    ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя м. Борислава, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, військовозобов`язаного, згідно ст.89 КК України раніше не судимого 
		    у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,
		за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_7 на вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 05 червня 2015 р., 
		ВСТАНОВИЛА:
		Цим вироком ОСОБА_8 визнано винним та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, із призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років. 
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишено попередньо обраний без змін  тримання під вартою, а строк відбуття покарання постановлено рахувати з моменту фактичного затримання, а саме  12 грудня 2014 р.
		Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами у справі.
		 Місцевим судом встановлено, що  ОСОБА_8 29.03.2013 року близько 03 год. 00 хв. за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_9 , одягнуті в чорні маски із вирізами для очей, шляхом підбору ключа вхідних дверей, проникли у квартиру АДРЕСА_1 , де ОСОБА_8 , тримаючи в руці ніж та приставляючи його до шиї неповнолітнього ОСОБА_10 , погрожував йому застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яку ОСОБА_10 сприйняв за реальну, та тим самим шантажував батьків останнього, а ОСОБА_9 , тримаючи у руці пістолет та приставляючи його до лоба потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , погрожував їм застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров`я.
		У період часу з 03 год. 00 хв. до 03 год. 45 хв. 29.03.2015 року ОСОБА_8 у групі осіб з ОСОБА_9 своїх злочинних дій не припиняли та відкрито заволоділи майном ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а саме: двома золотими обручками загальною вартістю 800 гривень, срібним кільцем із надписом «Спаси и сохрани» вартістю 8 гривень, вживаним плазмовим телевізором марки «LG» чорного кольору з діагоналлю екрану 32 дюйми вартістю 1800 гривень, вживаним ноутбуком марки «НР» чорного та сірого кольорів вартістю 2700 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «Nокіа Х2-02» вартістю 600 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «Nокіа 6070» вартістю 350 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «Nокіа Х6» вартістю 1000 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «Samsung khamp» вартістю 500 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «LG chocolate» вартістю 600 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «LG» вартістю 210 гривень, вживаним мобільним телефоном марки «FLY V100» вартістю 320 гривень, вживаним кухонним комбайном марки «Моulinex FP656» вартістю 1000 гривень, вживаною акумуляторною батареєю до автомобіля марки «Varta» вартістю 400 гривень, пляшкою лікеру марки «Sheridans» вартістю 194 гривні та грошовими коштами у сумі 1000 гривень, чим заподіяли ОСОБА_11 та ОСОБА_12 матеріальної шкоди на загальну суму 11482 гривні.
		Вирок суду в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 оскаржено його захисником  адвокатом ОСОБА_7 .
		В поданій апеляційній скарзі апелянт стверджує про незаконність вироку місцевого суду у зв`язку з невідповідністю викладених у ньому висновків фактичним обставинам справи та покладенням в його основу доказів, які не можуть слугувати доказами вини ОСОБА_8 . Зокрема, звертає увагу на те, що потерпілі в судовому засіданні не змогли ствердно вказати на ОСОБА_8 як на особу, яка вчинила щодо них злочин, показання осіб, які виконували роль понятих і статистів при пред`явленні потерпілим на досудовому слідстві особи нападника для впізнання сильно відрізняються між собою і є взаємовиключними, свідок ОСОБА_13  працівник Бориславського МВ ГУМВС України у Львівській області, який, нібито виїжджав на місце події і затримав обвинуваченого, не зміг пояснити, звідки він знає останнього і як проводив затримання в темну пору доби без попереднього пред`явлення підозрюваної особи для впізнання чи впізнання особи по фотографіях. Крім цього, адвокат вважає, що огляд житла потерпілих і вилучення з нього речових доказів зі слідами, які можуть вказати на особу винуватця, проведено з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, без надання відповідного дозволу судом, а висновки судово-трасологічних експертиз щодо вилучених в ході огляду об`єктів, взагалі є сумнівними, адже слід від взуття в помешканні потерпілих міг бути залишений не лише ОСОБА_8 , а й будь-якою іншою особою, в якої є таке ж фабричне взуття, та й невідомо які сліди в процесі експертиз досліджувались, адже на їх упакуванні зазначена фабула зовсім іншого злочину, який до того ж був вчинений 16.01.2013 р. у с.м.т. Східниця. Захисник також наголошує на тому, що не можуть вважатися доказом вини ОСОБА_8 вилучений у нього під час затримання одяг, зокрема, шкіряні рукавиці, адже всупереч вимогам процесуального законодавства під час вилучення не було залучено адвоката, участь якого є обов`язковою, приймаючи до уваги те, що здійснювалось кримінальне провадження по особливо тяжкому злочину. На думку апелянта, судом першої інстанції повністю проігноровано наявність в ОСОБА_8 алібі, яке підтверджено свідками ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а також допитаним в судовому засіданні засудженим за цей же злочин ОСОБА_9 , який категорично заперечив присутність ОСОБА_8 на місці вчинення злочину. Викликає заперечення в захисника також той факт, що в оскаржуваному вироку суд послався на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.01.2014 р. в частині показань потерпілої ОСОБА_12 , що недопустимо, оскільки до уваги можуть братися лише показання, безпосередньо дані в судовому засіданні при розгляді справи. За таких обставин апелянт вважає, що суд обґрунтував вирок недопустимими та неналежними доказами, свідомо надав перевагу показанням учасників провадження зі сторони обвинувачення, нівелюючи таким чином докази захисту, а також не усунув наявних очевидних протиріч в досліджених доказах, що свідчить про порушення вимог кримінального процесуального законодавства. З огляду на викладене адвокат ОСОБА_7 просить оскаржуваний вирок скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 закрити. 
		Заслухавши доповідача, захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_7 на підтримання доводів апеляційної скарги, прокурора ОСОБА_6 , на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
		Так, як вбачається із матеріалів кримінальної справи суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого обвинуваченим злочину. Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ґрунтується на зібраних по справі доказах, яким суд дав належну оцінку. 
		Як вбачається з висновку судово-трасологічної експертизи №19 від 10.04.2013 року, відповідно до якого два сліди низу взуття зафіксовані у двох гіпсових зліпках №2, вилучений при вході у приміщення кв. АДРЕСА_2 , вилучений з приміщення дерев`яної шопки по вул. Шевченка, буди придатні для групової приналежності слідоутворюючих поверхонь, залишені взуттям з таким же візерунком, як і взуття із візерунком на праву ногу, вилученим у підозрюваного ОСОБА_8 (а.с.188-198 Т.1). 
		Іншим висновком судово-трасологічної експертизи №23 від 16.04.2013 року, згідно якого слід візерунку матеріалу, відкопійованого на відрізку липкої стрічки загальними розмірами 172х83 мм, вилучений при огляді місця події по факту розбійного нападу на сім`ю ОСОБА_16 по АДРЕСА_3 був придатний для ідентифікації слідоутворюючої поверхні та залишений рукавичками, виготовленими з матеріалу типу «шкіра» та залишений фрагментом шкіряної рукавички на ліву руку вилученої у підозрюваного ОСОБА_8 (а.с. 205-215 т.1) 
		З показів свідка ОСОБА_13 даними в судовому засіданні суду першої інстанції вбачається, що останній був в складі слідчо-оперативної групи Бориславського МВ ГУМВСУ України у Львівській області. За викликом група виїхала за адресою: АДРЕСА_3 . Біля будинку потерпілий ОСОБА_10 вказав в яку сторону втекли нападники. Він з напарником побігли за ними, біля гаражів побачили ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , останній тримав в руках телевізор, а побачивши працівників міліції, викинув його. ОСОБА_8 утік, однак цієї ж ночі його затримали біля будинку, він був переодягнений в інший одяг з пакетом у руках, в якому був мокрий одяг у який ОСОБА_8 був одягнений під час переслідування.
		Показами свідка ОСОБА_17 , який був понятим при впізнанні підтверджується та обставина, що потерпілі впізнали обвинуваченого ОСОБА_8 . Аналогічні покази надав і понятий ОСОБА_18 . Свідок ОСОБА_19 , який був статистом у слідчій дії впізнання також дав свідчення, з яких вбачається, що незважаючи на ту обставину, що голоси осіб, які впізнавалися різнилися між собою, потерпілі впізнали обвинуваченого. 
		З показів потерпілого ОСОБА_11 даними в судовому засіданні першої інстанції вбачається, що по структурі тілобудови обвинувачений ОСОБА_8 був схожий на нападника з ножем. З показів неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 вбачається, що тембр голосу обвинуваченого подібний на голос особи, що була з ножем при нападі.
		Доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого про непричетність ОСОБА_8 до вчинення розбійного нападу є безпідставними та суперечать вищенаведеним доказам, яким суд дав вірну оцінку. 
		Відповідно до ч.1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
		Проникнення до житла проводилося без ухвали слідчого судді, однак за згоди особи, яка ним володіла і не заперечувала з приводу проведення огляду, при цьому, права нікого не були порушені. Власнику житла ОСОБА_11 було роз`яснено його права відповідно до ч. 1, 2 ст. 56, ст. 57 КПК України, останній підписав протокол огляду місця події без будь-яких заперечень чи зауважень (а.с. 16-19 Т.1). Доводи апелянта про те, що в тексті протоколу було в подальшому дописано речення про виявлення сліду структури матеріалу, вже після складення самого протоколу є голослівними та не підтверджені належними доказами. 
		Докази сторони захисту, а саме показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та засудженого ОСОБА_9 не спростовують доказів сторони обвинувачення, такі дані особами, що перебувають у дружніх стосунках з ОСОБА_8 та не можуть бути допустимими судом. 
		Помилки допущені слідчим при упакуванні речей для проведення трасологічної експертизи (а.с. 209-219 Т.1), зокрема невірному здійсненні напису на лицевій стороні полімерного пакету, на думку колегії суддів, не впливають на зміст проведеної експертизи та отримані відповідно до неї результати. 
		Також колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг про те, що суд дав неправильну оцінку здобутим доказам, а інші докази не дослідив взагалі, що в основу вироку покладено припущення, не відповідають дійсності. Суд дослідив всі представлені докази, як зі сторони обвинувачення, так і сторони захисту.
		Покарання обвинуваченому призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України, яке відповідає характеру тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Обране судом покарання у виді позбавлення волі на 8 років з конфіскацією майна, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. 
		З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим, такий слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
		 Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 408,419 КПК України колегія суддів, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		Вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 05 червня 2015 року відносно ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.
		Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
		 
		 Головуючий: ОСОБА_2 
		 
		 Судді: ОСОБА_3 
		 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...