Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/15524/15-к : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України.
Надіслано для оприлюднення: 01.10.2015. Зареєстровано: 02.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2015.
Дата набрання законної сили: 24.09.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________
		Апеляційне провадження № 11-сс/790/1377/15 Слідчий суддя: ОСОБА_1 ,
		Справа № 640/15524/15-К
		Категорія: ст. 304 КПК України Доповідач: ОСОБА_2 
		                   Ухвала
		                Іменем України
		24.09.2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:
		 головуючого - судді         ОСОБА_2 
		 суддів     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		 за участю секретаря         ОСОБА_5 , 
		 представника власника майна ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.09.2015 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12013220010000185,-
		встановила:
		     Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.09.2015 року клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами та злочинами організаціями СУ ГУМВС України в Харківської області майора міліції ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12013220010000185, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ч. 3 ч. 4 ст. 191 КК України про арешт майна було задоволено частково, накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_1 , який є засновником та кінцевим беніфіцарним власником ТОВ «Ценр Енергоюуд», яке було вилучене під час обшуку в його квартири АДРЕСА_2 , та в транспортному засобі  автомобілі марки «Mercedes Vito», державний номер НОМЕР_1 , а саме мобільний телефон марки НТС IMEI: НОМЕР_2 ; жорсткі диски комп`ютера «Sumsung» за номерами S2BJJ90C70148, S2BJJ90C701480, SOMQJJ90C701480, SOMQJ90Q241072, SOMQJ90Q242085; одинадцять підшивок з документами щодо фінансово-господарської діяльності, реєстраційними звітами документами ТОВ «Центр Енергобуд» код 338177623, за період з 01.06.2014 року по 27.08.2015 року , 2008-2015 роках в підшитому, пронумерованому та опечатаному вигляді. 
		   Вилучені документи щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Центр Енергобуд» код 33817623 за період з 2008 по 31.05.2014 року ухвалою слідчого судді повернуті володільцю. 
		В ухвалі слідчого судді від 14.09.2015 року вказано про наявність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ч. 3 ч. 4 ст. 191 КК України, враховуючи, що вилучені під час обшуку предмети, які зазначені у клопотанні, могли використовуватись як засоби його вчинення, зберегти на собі його сліди, з метою збереження доказової інформації, яка отримана під час проведення вказаних вище обшуків, слідчий суддя вважає, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України, та може бути речовим доказами.
		   Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити в повному обсязі.
		   Доводи апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що на його думку арешт може бути накладено лише на майно підозрюваного чи обвинуваченого, а якщо особа не набрала такого статусу, то немає законних підстав для арешту її майна. У зв`язку з викладеним апелянт вважає, що слідчий суддя повинен був визнати клопотання передчасним та відмовити в його задоволенні.
		   Крім того, апелянт вказує, що арешт може бути накладений на майно лише юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, і у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правого характеру у вигляді конфіскації майна. Оскільки провадження у відношенні ТОВ «Центр Енергобуд» не здійснюється, тому немає правових підстав для арешту його майна. 
		   Автор апеляційного скарги вважає, що під час обшуку та складання протоколу та опису вилученого майна слідчим були допущені чисельні порушенні норм КПК України, а саме ним не здійснена ідентифікація вилучених документів, відсутні відомості про те, які саме документи вилучались, їх найменування, дата складання, номери та інші відомості, які б дали можливість їх ідентифікувати.
		   Апелянт відмічає, що зі змісту оскаржуваної ним ухвали не зрозуміло, на які саме документи накладено арешт, а які документи підлягають поверненню, не вирішено питання щодо статутних документів, ліцензії та іншої дозвільної документації, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, свідоцтва про взяття на облік платника податків.
		   Автор апеляційної скарги з посиланням на положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вказує, що інформація стосовно фінансово-господарської діяльності ТОВ «Центр Енергобуд» може міститись виключно у первинних бухгалтерських документах, може складатися у паперовому вигляді та/або електронних регістрах, у зв`язку з чим вважає, що вилучені жорсткі диски та мобільний телефон не є первинними документами, та не містять інформації стосовно господарської діяльності, а вилучення бухгалтерської документації фактично паралізувало роботу підприємства. 
		   Крім того, автор апеляційної скарги вважає, що посилання слідчого судді в якості обґрунтування арешту майна на необхідність забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні, відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України є безпідставним та необґрунтованим.
		   На думку автора апеляційної скарги речі та документи, вилучені в ході обшуку 03.09.2015 не можуть бути допустимими доказами, оскільки, слідчим під час пакування вилучених в ході обшуку речей бирки, які кріпилися на вилучені предмети та їх упаковку, для підпису всім учасником обшуку не надавалися, що на думку апелянта, дає можливість зміни змісту вилучених документів.
		   Крім того, автор апеляційної скарги звертає увагу на те, що слідчим суддею 14.09.2015 року розглядалось повторне клопотання про накладення арешту на майно, а первісне клопотання слідчим суддею 04.09.2015 року було повернуто на підставі вимог ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий міг дізнатися про винесення цієї ухвали не пізніше 18 години 07.09.2015 року, а відтак строк для усунення недоліків у 72 години сплив о 10 годині 10.09.2015 року, але повторне клопотання було подано до суду аж 11.09.2015 року. У зв`язку з викладеним апелянт вважає, що це клопотання слідчий суддя безпідставно прийняв до розгляду, чим порушив вимоги КПК України.
		Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який вважав, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Відповідно до змісту клопотання слідчого та ухвали слідчого судді встановлено, що в ході проведення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження № 12013220010000185 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ч. 3 ч. 4 ст. 191 КК України встановлено, що посадові особи ТОВ «Спецтсводострой», діючи за попередньою змовою в групі осіб, вчинили розкрадання бюджетних грошових коштів під час виконання робіт з реконструкції об`єкту, який належить одному з органів місцевого самоврядування Харківської області, чим спричинили матеріальну шкоду на суми близьку 950 тис. грн.
		Згідно інформації, викладеної в рапортах старшого оперуповноваженого УДСБЕЗГУМВС України в Харківської області, в березні 2015 року Департаментом капітального будівництва ХОДА планується проведення тендеру на виконання робіт щодо ремонту аварійної ділянки Чугуївської ділянки Харківської області на суму понад 950 тис. грн., при цьому ще до проведення тендеру переможцем визначено ТОВ «Спецводострой» на рахунки, якого посадовими особами Департаменту капітального будівництва ХОДА (ДКБ ХОДА) за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «Спецводострой» планується перерахування вищевказаної суми.
		Посадові особи вказаного товариства, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 уклали угоду з посадовими особами інших підприємств, які здійснюють безтоварні операції та ведуть фіктивну підприємницьку діяльність, щоб бюджетні кошти, які їм надходять, обертати в готівкові кошти за відповідний процент. В цьому питанні їм допомагає ОСОБА_13 , який особисто на своєму автомобілі марки «OPEL OMEGA», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить йому на праві приватної власності привозить та передає ОСОБА_10 проконвертовані грошові кошти. 
		Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій зафіксовані факти передачі ОСОБА_13 проконвертованих коштів ОСОБА_10 . 
		Грошові кошти в сумі 5 млн. грн., які надійшли до ТОВ «Спецводстрой» від ДКБ ХОДА в квітні-травні 2015 року на реконструкцію очисних споруд каналізації Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області були перераховані на два підприємства, які здійснюють безтоварні операції ТОВ ТФ «Різол» код ЄДРПОУ 39466972 директор ОСОБА_14 та ТОВ «Селтік інвест», код ЄДРПОУ 39466930, директор ОСОБА_15 . Під час проведення заходів встановлено, що на кошти в сумі 5 млн. грн. вони документально планують придбати біофільтри закордонного виробництва в кількості 4 шт., через свого знайомого ОСОБА_16 вартістю 800 тис. грн. за 1 шт., а реально виробляють їх самі, та через свого знайомого підрядчика ОСОБА_17 , який є кінцевим беніфециарним власником ТОВ «Центр Енергобуд» по ціні 230 тис. грн. за шт.
		03.09.2015 року відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харковабули проведені обшуки за місцем фактичного мешкання ОСОБА_7  в кв. АДРЕСА_2 , а також в транспортному засобі марки «Mercedes Vito» д.р.н. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_7 , під час якого вилучені зазначені у клопотанні речі та документи, а саме: телефон мобільний марки «htc» IMEI: НОМЕР_2 , документи щодо господарської діяльності ТОВ «Центр Енергобуд» код 33817623, реєстраційні та звітні документи вказано підприємства за 2008-2015 р.р. в підшитому, пронумерованому та опечатаному вигляді в 11 томах, жорсткі диски комп`ютера марки «Samsung» за номерами: S2BJJ90C701480, SOMQJ90Q241072, SOMQJ90Q242085.
		У клопотанні до слідчого судді орган досудового розслідування вказує, що вищевказані предмети та документи мають доказове значення у кримінальному провадженні №12013220010000185, і є підстави вважати вони зберігли на собі сліди кримінального правопорушення, вилучені документи необхідно використати під час проведення повної податкової перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності ТОВ «Центр Енергобуд» код 33817623. Дослідити інформацію, яка міститься на вилучених носіях, в тому числі встановити видалену інформацію можливо лише експертним шляхом, під час проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи. У зв`язку із викладеним по кримінальному провадженню призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу вилучених жорстких дисків та мобільного телефону.
		Слідчий суддя, розглянувши клопотання прийшов до висновку, що вилучене майно використовувалось як засоби вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди,тобто відповідає критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України і може бути речовими доказами і на нього необхідно накласти арешт з метою забезпечення доказової бази.
		Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, документів, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, де у пункті 1 передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
		Звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, його автор вважав, що вказане вище майно може бути відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами як матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
		Таким чином, на підставі аналізу вказаних правових норм слід прийти до висновку, що матеріальні об`єкти, які можуть бути визнані як речові докази підпадають під критерії ч. 2 ст. 167 КПК України за ознакою - знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
		Апеляційний суд вважає хибним посилання апелянта на неможливість накладення арешту, на майно, яке може бути речовими доказами, у разі відсутності повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, або не здійснення провадження у відношенні юридичної особи, оскільки аналізуючи положення ч. 2 ст. 170 та п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України слід прийти до висновку, що діючий КПК України не пов`язує безумовну можливість накладення арешту на предмет, який може бути визнаний як речовий доказ, виключно з наявністю у особи, яка є власником цього майна, конкретного процесуального статусу.
		Викладені апелянтом питання щодо порушень процесуального законодавства при здійснення обшуку та вилученні речей, допустимості доказів підлягають вирішенню в ході досудового розслідування та розглядом судом кримінального провадження по суті і не можуть свідчити на даній стадії про безумовну необхідність скасування ухвали слідчого судді.
		Також апеляційний суд вважає, що посилання апелянта на недотримання передбачених ч. 3 ст. 173 КПК України строків повторного звернення слідчим із 
		клопотанням про арешт майна до слідчого судді не може свідчити про безумовну необхідність у відмові в задоволенні такого клопотання, крім того ці посилання не доведені жодними доказами, а є лише припущеннями їх автора щодо отримання слідчим саме 07.09.2015 року ухвали суду від 04.09.2015 року.
		Не доведеного є також повідомлена апелянтом інформація про фактичну зупинку діяльності ТОВ «Центр Енергобуд» в результаті арешту вказаного майна, оскільки його представником не надано апеляційному суду жодного доказу з цього приводу.
		Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
		                постановила
		Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
		Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.09.2015 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12013220010000185 залишити без змін.
		Оскарження вказаної ухвали в касаційному порядку не передбачено.
		Головуючий - суддя
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...