Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/18993/13 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 02.10.2015. Зареєстровано: 02.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2015.
Дата набрання законної сили: 30.09.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/785/5925/15
		Головуючий у першій інстанції Погрібний С.О. 
		Доповідач Черевко П. М.
		  
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 30.09.2015 року                                                м. Одеса
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
		Головуючого        - Черевка П.М.
		Суддів                   - Сватаненка В.І., Суворова В.О.
		за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» - Монастирної Інги Олександрівни на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, та ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп», Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, виконавчого комітету Одеської міської ради про зобов'язання виконати зобов'язання, стягнення відшкодування збитків, моральної шкоди, за участі третіх осіб - Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування, -
		ВСТАНОВИЛА:     
		У червні 2010 року ОСОБА_6, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 зіернулися до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ «Берег-Будгруп», третя особа орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації ОМР, Виконавчий комітет ОМР, Одеська міська рада про зобов'язання ТОВ «Берег-Будгруп»надати позивачам ізольоване житлове приміщення посилаючись на те, що посилаючись на те, що відповідно до рішення Виконавчого комітету ОМР від 30.10.2003 року № 610, Виконавчий комітет ОМР делегував ТОВ „Берег-Будгруп", за клопотанням останнього, функції замовника з реконструкції кварталу у межах вулиць Середньофонтанської, провулку Садового, вулиці Слєпньова, провулку Бісквітного, пров. Середньофонтанського (територія Одеської залізниці) та визначив ТОВ „Берег-Будгруп" забудовником кварталу, зазначеного вище. Згідно з п. 4.3. рішення Виконавчий комітет ОМР зобов'язав ТОВ „Берег-Будгруп" надати громадянам, які підлягали виселенню з будинків, що належало знести, інше благоустроєне жиле приміщення. Відповідно до додатку до зазначеного рішення з назвою - „Список жителей реконструируемого микрорайона "Среднефонтанский", подлежащих отселению, по состоянию на "1"ноября 2003 г.» - за адресою: АДРЕСА_1, та з порядковим номером у цьому списку з 87 до 94 включно записані усі позивачі. Відповідачем ТОВ „Берег-Будгруп" 27 травня 2005 року було укладено з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_8 продала, а це Товариство придбало 1/20 частину будинку номер АДРЕСА_1.
		Втім, відповідач ТОВ „Берег-Будгруп" до цього часу не виконало свого зобов'язання за п. 4.3. зазначеного рішення ВК ОМР, а також вимоги статті 111 Житлового кодексу УРСР в частині зобов'язання надати позивачам інше благоустроєне жиле приміщення у зв'язку з реконструкцією кварталу та знесенням будинку, де знаходилась квартира, в якій з дня народження постійно проживали позивачі - члени сім'ї ОСОБА_7, колишнього власника нерухомого майна.
		Заочним рішенням Приморскього районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі.
		Зобов'язано ТОВ «Берег-Будгруп» надати ОСОБА_3 та її малолітньому сину ОСОБА_4 у у приватну власність ізольоване жиле приміщення, а саме: квартиру в м. Одеса, яка б складалася з двох житлових кімнат, житловою площею не менш 37, 30 кв.м.; зобов'язано ТОВ «Берег-Будгруп» надати у приватну власність ОСОБА_5 ізольоване жиле приміщення, саме: квартиру в м. Одеса, яка б складалася з житлової кімнати, житловою площею не менш 23, 65 кв. м.
		Ухвалою Приморскього районного суду м. Одеси від 18 березня 2013 року заяву позивачів про зміну способу і порядку виконання рішення суду залишено без задоволення.
		Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 липня 2013 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_5 - ОСОБА_9 відхилено, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2013 року залишено без змін.
		Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2013 року заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18.10.2011 року залишено без задоволення.
		Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 09 квітня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Берег-Будгруп» відхилено, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18.10.2011 року залишено без змін.
		Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України від 13 серпня 2014 року касаційну скаргу представника ТОВ «берег-Будгруп» - ОСОБА_10 задоволено частково, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 09 квітня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		У липні 2013 року ОСОБА_3, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, та ОСОБА_5 звернулися до Приморського районного суду м. Одеси з позовом, який уточнили до ТОВ «Берег-Будгруп», Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, виконавчого комітету ОМР про зобов'язання виконати зобов'язання, стягнення відшкодування збитків, моральної шкоди, за участі третіх осіб - ОМР, Приморської районної адміністрації ОМР як органу опіки та піклування посилаючись на те, що відповідно до рішення Виконавчого комітету ОМР від 30.10.2003 року № 610, Виконавчий комітет ОМР делегував ТОВ „Берег-Будгруп", за клопотанням останнього, функції замовника з реконструкції кварталу у межах вулиць Середньофонтанської, провулку Садового, вулиці Слєпньова, провулку Бісквітного, пров. Середньофонтанського (територія Одеської залізниці) та визначив ТОВ „Берег-Будгруп" забудовником кварталу, зазначеного вище. Згідно з п. 4.3. рішення Виконавчий комітет ОМР зобов'язав ТОВ „Берег-Будгруп" надати громадянам, які підлягали виселенню з будинків, що належало знести, інше благоустроєне жиле приміщення. Відповідно до додатку до зазначеного рішення з назвою - „Список жителей реконструируемого микрорайона "Среднефонтанский", подлежащих отселению, по состоянию на "1"ноября 2003 г.» - за адресою: АДРЕСА_1, та з порядковим номером у цьому списку з 87 до 94 включно записані усі позивачі. Відповідачем ТОВ „Берег-Будгруп" 27 травня 2005 року було укладено з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_7 продала, а це Товариство придбало 1/20 частину будинку номер АДРЕСА_1.
		Втім, відповідач ТОВ „Берег-Будгруп" до цього часу не виконало свого зобов'язання за п. 4.3. зазначеного рішення ВК ОМР, а також вимоги статті 111 Житлового кодексу УРСР в частині зобов'язання надати позивачам інше благоустроєне жиле приміщення у зв'язку з реконструкцією кварталу та знесенням будинку, де знаходилась квартира, в якій з дня народження постійно проживали позивачі - члени сім'ї ОСОБА_7, колишнього власника нерухомого майна. Враховуючи зазначені обставини позивачі змушені звернутись до суду із вищезазначеним позовом в якому просили суд стягнути з ТОВ «Берег-Будгруп» на користь: ОСОБА_3 та її неповнолітнього сина ОСОБА_4 завдані невиконанням зобов'язання збитки у сумі вартості квартири в м. Одесі, яка складається з двох кімнат, житловою площею 37.30 м2, загальною площею 54.3 кв.м., в сумі 1 232 836,0 гривень (еквівалент 47 567,0 доларів США); на користь ОСОБА_5 - компенсацію вартості квартири в м. Одесі, яка складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 23.65 кв.м., загальною площею 40 кв.м., в сумі 940 305,0 гривень (що становить еквівалент 36 280,0 доларів США); стягнути з держави Україна на користь ОСОБА_11 суму компенсації моральної шкоди в розмірі 24 000,0 грн.; стягнути з держави Україна на користь ОСОБА_3 та її малолітнього сина ОСОБА_12 компенсацію моральної шкоди в сумі 24 000,0 гривень; стягнути з Виконавчого комітету ОМР на користь ОСОБА_11 в порядку компенсації моральної шкоди суму 24 000,0 гривень; стягнути з Виконавчого комітету ОМР на користь ОСОБА_13 та її малолітнього сина ОСОБА_12 в порядку компенсації моральної шкоди суму в 24 000,0 грн.
		Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2014 року клопотання представника позивача про обєднання позовних вимог - задоволено. Обєднано в одне провадження позовні вимоги у цивільній справі № 522/18993/13-ц з позовними вимогами цивільної справи № 2-559/11.
		Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2014 року клопотання представника відповідача задоволено, зупинено провадження по справі до завершення та вирішення спору в іншій цивільній справі № 22-ц/785/2036/14.
		Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2014 року клопотання позивача задоволено, по справі призначено судову експертизу, провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
		Рішенням Прморскього районного суд ум. Одеси від 18 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Берег-Будгруп» на користь ОСОБА_3 та її неповнолітнього сина ОСОБА_4 на відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання надати ізольоване жиле приміщення, кошти в розмірі 1232836,00 грн.; стягнуто з Виконавчого комітету ОМР на користь ОСОБА_3 та її неповнолітнього сина ОСОБА_4 на відшкодування завданої моральної шкоди порушенням права на житло кошти в розмірі 24000,00 грн.
		Позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Берег-Будгруп», користь ОСОБА_5 на відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання надати ізольоване жиле приміщення, кошти в розмірі 940 305,00 грн.; стягнуто з Виконавчого комітету ОМР на користь ОСОБА_5 на відшкодування завданої моральної шкоди, завданих порушенням права на житло, кошти в розмірі 24 000,0 грн.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, та ОСОБА_5 до Держави Україна про відшкодування моральної шкоди відмовлено в повному обсязі; стягнуто з ТОВ «Берег-Будгруп», в дохід держави належний до сплати судовий збір в розмірі 3654,0 грн.
		Стягнуто з Виконавчого комітету ОМР в дохід держави належний до сплати судовий збір в розмірі 243,60 грн.
		У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		Вважаючи рішення суду незаконним представник ТОВ «Берег-Будгруп» - Монастирна І.О. звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2015 року в частині стягнення з ТОВ «Берег-Будгруп» на користь ОСОБА_3 та її неповнолітнього сина ОСОБА_14 на відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов`язання - надати ізольоване жиле приміщення, в розмірі 1232836,00 грн., на користь ОСОБА_5 на відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов`язання - надати ізольоване жиле приміщення, кошти в розмірі 940305,00 грн. та стягнення належного до сплати судового збору у розмірі 3654 грн., ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.
		Відповідно до ч.1 п.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
		Відповідно до п.1 ч.1,3 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
		Задовольняючи позов ОСОБА_15 та ОСОБА_5 частково суд помилково дійшов зазначеного висновку.
		Судом встановлено, що відповідно до рішення Виконавчого комітету ОМР від 30.10.2003 року №610, виконавчий комітет ОМР надав (делегував) ТОВ „Берег-Будгруп", за клопотанням останнього, функції замовника з реконструкції кварталу у межах вул. Середньофонтанської, пров. Садового, вул. Слєпньова, пров. Бісквітному, пров. Середньофонтанському (колишня територія Одеської залізниці) та визначив ТОВ „Берег-Будгруп" забудовником кварталу, зазначеного вище.
		Згідно з п. 4.3. зазначеного рішення, Виконавчий комітет ОМР зобов'язав ТОВ „Берег-Будгруп" надати усім громадянам, які підлягали виселенню з будинків, що належало знести, інше благоустроєне жиле приміщення.
		Відповідно до додатку до зазначеного рішення, зазначеного „Список жителей реконструируемого микрорайона "Среднефонтанский", подлежащих отселению, по состоянию на "1"ноября 2003 г.», за адресою: АДРЕСА_1, з порядковими номерами у цьому списку починаючи з №87 до 94 включно зазначені такі особи: ОСОБА_7 та члени її сім'ї: ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_3, малолітня ОСОБА_19, малолітній ОСОБА_4.
		Відповідач ТОВ „Берег-Будгруп" 27 травня 2005 р. уклало з ОСОБА_7 (власником) договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_7 продала, а це Товариство придбало 1/20 частину будинку номер АДРЕСА_1.
		В подальшому ТОВ „Берег-Будгруп", не виконало взятих на себе зобов'язань про надання ізольованого житла для відселення позивачів, звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до громадян ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_3, ОСОБА_19, ОСОБА_4, за участі третіх осіб - Відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Приморського РВ УМВС України в Одеській області, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням. Приморським районним судом м. Одеси 05 грудня 2006 року заочним рішенням позовні вимоги ТОВ Берег-Будгруп" задоволено, виселено вказаних осіб із 1/20 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язано ВГІРФО Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області скасувати реєстрацію їх місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.
		Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.12.2007 року зазначене заочне судове рішення скасовано. Надалі - ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.08.2009 року позов ТОВ „Берег-Будгруп" до ОСОБА_16 та інших названих осіб про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням - залишено без розгляду.
		Таким чином, нині правова підстава, відповідно до якої відбулось примусове виселення позивачів у цьому провадженні та знесення спірного будинку без попереднього надання іншого благоустроєного житла, - відпала, інші правові підстави для такого (для втрати позивачами права користування знесеним житлом та вселення) не виникли. Останні події у своїй сукупності призвели до порушення норм статей 109-110, 113 Житлового кодексу УРСР та гарантованого Державою Україна у її Конституції право осіб на житло.
		Держава Україна гарантує право кожного на житло, яке закріплено в статті 47 Конституції України, та відповідно статті 2 Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» сприяє реалізації права громадян на житло та забезпечує гарантії речових прав на нерухоме майно під час комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду.
		Держава чітко визначила обов'язки органів місцевого самоврядування під час реконструкції, заміни житлового фонду, серед яких: контроль за виконанням інвестором-забудовником своїх зобов'язань; забезпечення своєчасного відселення власників та наймачів жилих (нежилих) приміщень із застарілого житлового фонду, що підлягає знесенню, на попередньо погоджених з інвестором-забудовником умовах та вирішення в установленому законом порядку всі спірні питання, пов'язані з таким відселенням. Неспроможність держави вжити належних заходів для виконання статей 3, 6, 8, 13, 47 Конституції, а саме: Одеська міська рада в порушення вимог статті 111 ЖК УРСР ухилилася від надання житла громадянам, які підлягають відселенню, яке гарантоване державою, передоручила виконання цього обов'язку особі приватного права - господарському товариству ТОВ „Берег-Будгруп", постановила рішення, яким зобов'язала ТОВ „Берег-Будгруп" надати громадянам, які підлягають виселенню з будинків, що належало знести, інше благоустроєне жиле приміщення.
		Натомість ТОВ „Берег-Будгруп" умови рішення ВК ОМР в частині обов'язку надати позивачам благоустроєне жиле приміщення у зв'язку з реконструкцією кварталу та знесенням будинку, де знаходилась квартира, в якій з дня народження проживали позивачі та інші члени сім'ї колишнього власника ОСОБА_7, - не виконало та не надало відповідної нормам житлової площі позивачам, яких безпідставно виселили без надання іншого житла.
		При цьому, згідно приписів ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
		Відповідно до правил ст. 50 ЖК УРСР жиле приміщення, що надається громадянам, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. При наданні житла не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років. Норма жилої площі згідно статті 47 ЖК України складає 13.65 кв.м. на одну особу.
		За правилом пункту 5 частини 2 статті 16 позивачі були вправі вимагати від суду застосування такого способу захисту їх порушених цивільних прав та законних інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі. Проте, як визнано відповідачем ТОВ „Берег-Будгруп", ця організація не має у власності свого житлового фонду, у зв'язку з чим застосування судом такого способу захисту є неможливим, а подібне рішення - невиконуваним.
		У зв'язку з наведеним, позивачі просили суд захистити їх порушені права та законні інтереси в інший спосіб: вимагаючи відшкодувати їм завдані збитки.
		За визначенням частини 2 статті 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Позивачі були вправі вимагати від певної особи надання їх сім'ям ізольованого житла, цей обов'язок забудовником виконаний не був, нині забудовник не має власного житлового фонду. Ними на власний розсуд обраний відповідний спосіб захисту порушених прав та законних інтересів.
		За викладених обставин колегія суддів вважає, що суд помилково дійшов висновку, що встановлені судом у справі, позивачі вправі вимагати від відповідача - забудовника відшкодування завданих збитків, розмір яких має бути визначений виходячи з дійсної вартості житла, право на отримання якого від відповідача ТОВ „Берег-Будгруп" вони набули відповідно до рішення ВК ОМР від 30.10.2003 року № 610.
		ОМР в порушення вимог статті 11 Закону України "Про комплексну реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" не здійснила належним чином свої обов'язки щодо контролю за виконання інвестором-забудовником умов рішення.
		У відповідності до ст.11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
		За таких обставин цивільні права й обов'язки можуть виникати не тільки з правочинів, а й з адміністративних актів органів місцевого самоврядування.
		Відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.10.2003 року №610, до ТОВ „Берег-Будгруп" перейшли не тільки відповідні права з реконструкції кварталу мікрорайону, а й певні обов'язки щодо здійснення відселення мешканців будинків, що підлягали знесенню, забезпеченню їх ізольованим житлом.
		Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 12 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
		Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
		У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
		Позивачі - відповідно до додатку до названого рішення ВК ОМР від 30.10.2003 року №610 - були включені до переліку осіб, які підлягали відселенню та набули права на отримання іншого ізольованого житла. Зазначене право не було пов'язано з викупом у власника раніше займаного ними приміщення, не було його наслідком, а виникало на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.10.2003 року № 610, що є доказом того, що позивачі не могли бути виселені з займаного ними приміщення без надання іншого житла.
		Судом правильно визначено, що зазначене рішення Виконкому Одеської міської ради постановлене на підставі звернення самого відповідача ТОВ «Берег-Будгруп» та задоволення його клопотання; це рішення ним не оскаржувалось та є чинним для відповідача у всіх його умовах.
		Отже, рішення ВК ОМР від 30.10.2003 року №610 є адміністративним актом органу місцевого самоврядування, що стало підставою виникнення цивільних прав та обов'язків для усіх учасників у цій справі. При цьому, певні цивільні права та обов'язки виникли як у забудовника - ТОВ «Берег-Будгруп», так й у перелічених у рішенні мешканців будинків, що підлягали знесенню. Певні обов'язки, пов'язані з ухваленим рішенням, виникли й у самого органу місцевого самоврядування як суб'єкта владних повноважень.
		Зазначений адміністративний акт, як й будь-який нормативний акт індивідуальної дії, підлягає оцінці судом на предмет відповідності критеріям обґрунтованості, законності, розсудливості, пропорційності з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. З урахуванням наведеного зазначене рішення відповідача не повинно було створювати невиправданих загроз законним правам та інтересам громадян - в тому числі не могло створювати загроз протиправному позбавленню житла позивачів в цьому спорі.
		Таким чином, рішення ВК ОМР від 30.10.2003 року №610, згідно з його змістом, є підставою виникнення зобов'язання у ТОВ «Берег-Будгруп» надати позивачам окреме ізольоване житло, а останні набули право вимагати від забудовника виконання цього обов'язку у примусовому порядку.
		Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.10.2003 року № 610 - не містить дієвих гарантій дотримання прав та законних інтересів позивачів іншими суб'єктами. В результаті цього це рішення фактично створило передумови порушення прав та законних інтересів на житло позивачів, не містило дієвих гарантій забезпечення їх прав, та, після ухвалення рішення відповідач самоусунувся від контролю за його виконанням, що призвело до порушення конституційного права позивачів на житло.
		Дій та рішення відповідачів суд зобов'язаний оцінити на предмет своєї відповідності загальним засадам цивільного законодавства, визначеним в статті 3 ЦК України, при цьому визнавши їх такими, що, зокрема, не відповідають критеріям справедливості, добросовісності та розумності, що призвели до довільного позбавлення їх права користування власним житлом.
		Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі та/або відшкодування завданих збитків в повному обсязі.
		Позовна заява ОСОБА_13, яка діє в своїх інтересах та інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_12 та ОСОБА_11 «про зміну способу виконання рішення суду» базувалась на заочному рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2011 року.
		Вищезазначеним рішенням суд зобов'язав ТОВ «Берег-Будгруп» надати у приватну власність ОСОБА_13 та її малолітньому сину ОСОБА_12 ізольоване жиле приміщення, а саме: квартиру в м. Одесі, яка б складалась з двох житлових кімнат, житловою площею не менше 37,20 м2; ОСОБА_11 ізольоване жиле приміщення, а саме: квартиру в м. Одесі, яка б складалась з житлової кімнати, житловою площею не менше 23,65 м .
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 серпня 2014 року рішення від 18 жовтня 2011 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Відповідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
		Судом першої інстанції, не враховано висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а саме: «задовольняючи позов та зобов'язуючи ТОВ «Берег-Будгруп» передати у власність позивачам жилі приміщення, місцевий суд, всупереч ст. 212-214 ЦПК України не врахував, що жиле приміщення, яке підлягало знесенню, їм на праві власності не належало, такого обов'язку як передача жилих приміщень конкретно у власність громадянам, що підлягають виселенню, на відповідача рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30 жовтня 2003 року також покладено не було».
		Суд, не прийнявши до уваги вищевказані положення, дійшов до невірних висновків, щодо виникнення у позивачів права власності на житлові приміщення та компенсацію збитків.
		Застосування положень ч. 2 статті 22 ЦК України про збитки є необгрунтованими.
		Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Позивачі звернулись до суду із вимогами про стягнення збитків, посилаючись на ст. 22 ЦК України.
		Оскільки у позивачів не було «речі» у власності, яку вони втратили у зв'язку із протиправними діями відповідача, такі «речі» не були знищені або пошкоджені діями ТОВ
		ТОВ «Берег-Будгруп», зазначені позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
		Відшкодування вартості жилих приміщень власникам за їх згодою передбачено ст. ст. 1.13 Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду».
		Але таких позовних вимог позивачами не заявлялось.
		Крім того відшкодування вартості жилих приміщень передбачено лише для їх власників, якими не були позивачі.
		Питання відселення наймачів житлових приміщень будинків, що реконструюються, регулюються ст. ст. 12, 13 Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів і мікрорайонів) застарілого житлового фонду», відповідно до яких відселення наймачів жилих (нежилих) приміщень здійснюється за умови попереднього надання їм інших рівноцінних за площею та кількістю кімнат жилих (нежилих) приміщень у межах кварталу мікрорайону) комплексної реконструкції населеного пункту в порядку, встановленому законодавством (ст. 12 Закону), які відповідно до ст. 13 цього Закону надаються інвестором- забудовником органу місцевого самоврядування на умовах, визначених інвестиційним договором з частини житла у повній будівельній готовності, призначеної для переселення мешканців із приміщень, що підлягають знесенню.
		Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
		Таким чином, позивачі скористалися своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, заявивши вимоги «про стягнення збитків», які відповідно до вищенаведених норм закону не підлягають задоволенню.
		Отже, відповідно до ЖК УРСР та Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» наймачі жилих (нежилих) приміщень, якими були позивачі, мають право лише на отримання від органу місцевого самоврядування житла, а право на грошову компенсацію за знесене житло мають лише власники.
		За викладених обставин колегія суддів вважає, що підстав для задоволення вимог позивачів щодо відшкодування моральної шкоди не вбачає.
		Викладені обставини судом з'ясовано неповно, висновок суду не відповідає викладеним обставинам що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, п.1, 3 ч.1, п.1 ст.309, ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів     
		                ВИРІШИЛА:
		Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Будгруп» - Монастирної Інги Олександрівни - задовольнити.
		Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2015 року - скасувати.
		Увалити нове ріення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, та ОСОБА_5 - відмовити.
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		Головуючий                                     П.М. Черевко
		Судді:                                         В.О. Суворов
		                                            В.І. Сватаненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...