Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/562/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2015.
Дата набрання законної сили: 24.09.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МІСТА  КИЄВА
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		24 вересня 2015 року                                                                 Апеляційний суд м. Києва 
		у складі:                    
		                                                                       головуючого                       Вербової І.М.
		                                                                       суддів                                   Левенця Б.Б.
		                                                                                                                      РейнартІ.М.
		                                                                       за участю секретаря           Мікітчак А.Л.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про заборону демонстрації фільму, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної компенсації, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 7 травня 2015 року,
		у с т а н о в и в :
		У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом (в подальшому уточненим) до ОСОБА_3 про заборону демонстрації фільму, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної компенсації.
		Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 7 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити, заборонити демонстрацію фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2» 2009 року, зобов'язати ОСОБА_3 опублікувати за власний рахунок у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр» відомості про допущені порушення авторського права у десятиденний строк з моменту набрання законної сили рішенням суду шляхом розміщення змісту рішення суду щодо такого порушення, а також стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 3 654 000,00 грн. та накласти на відповідача штраф у розмірі 10 відсотків суми, присудженої на користь позивача.
		Апелянт посилається на ті обставини, що суд першої інстанції не взяв
		до уваги  надані позивачем докази, а саме відеозаписи на DVD-диску, які свідчать про 
		_____________________________________________________
		Справа № 758/562/14-ц
		№ апеляційного провадження 22-ц/796/10377/2015
		Головуючий у суді першої інстанції: Зарицька Ю.Л.
		Доповідач у суді апеляційної інстанції: Вербова І.М.
		порушення відповідачем авторських прав ОСОБА_2 Також вказує, що суд, відмовляючи у проведенні комісійної та повторної експертиз, проявив упередженість та однобічність.
		В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 подану апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
		Також звернувся до суду з клопотаннями про призначення по справі комплексної експертизи у сфері інтелектуальної власності.
		З урахуванням тих обставин, що відповідачем зазначене клопотання у суді першої інстанції не заявлялося, подання нових доказів на стадії апеляційного розгляду можливе лише при встановленні поважних причин, які унеможливлювали реалізацію стороною її права у суді першої інстанції, а таких обставин при розгляді справи не встановлено, крім того, враховуючи  те, що заявником належним чином не обґрунтовано необхідності з'ясування наведених питань, беручи до уваги те, що в матеріалах справи наявний висновок експерта за результатами проведення відповідної експертизи за клопотанням позивача, а також ту обставину, що проведення нової експертизи по справі призведе до затягування її розгляду, судом апеляційної інстанції у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.
		Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_14 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
		Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
		ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку із чим колегія суддів вважала за можливе слухати справу у їх відсутність на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
		Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.
		Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 створено аудіовізуальний твір «ІНФОРМАЦІЯ_3» 2005 року, присвячений останнім 20 місяцям життя (травень 2003 грудень - грудень 2004) ОСОБА_15, про що відео-студією «VVS & Со» 3 вересня 2013 року видано Акт (Свідоцтво) № 130903/1 про створення фільму (а.с. 19-20).
		ОСОБА_3 є власником аудіовізуального твору «ІНФОРМАЦІЯ_2» 2009 року, а саме даний фільм присвячений феномену цілителя і ясновидця ОСОБА_15 (а.с. 68).
		З показань допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_16,
		ОСОБА_17, ОСОБА_18 вбачається, що ОСОБА_2 дійсно здійснював відеозйомку «ІНФОРМАЦІЯ_1» під час його спілкування з людьми. Зйомка здійснювалась зі згоди  самого ОСОБА_15, який розповідав про те, як лікує, що бачить.
		Відповідно до змісту висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 6849/14-53 від 21 листопада 2014 року  (а.с. 124-141) аудіовізуальний твір ОСОБА_3 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», 2009 року,  не  є  переробкою  «аудіовізуального  твору»  ОСОБА_2 «ІНФОРМАЦІЯ_3», 2005 року. Також, відповідно до наданих на дослідження матеріалів справи, при створенні аудіовізуального твору ОСОБА_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» 2009 року, не мало місце відтворення «аудіовізуального твору» ОСОБА_2 «ІНФОРМАЦІЯ_3» 2005 року.
		Так, згідно з п. 3.6 висновку експерта у записах фільмів «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_3» містяться спільні кадри.
		У записі фільму «ІНФОРМАЦІЯ_2»: відео без звукового супроводу - зображення ОСОБА_15 Тільки завдяки коментарям диктора стає зрозумілим, про кого йде мова у записі. Загалом сумарно було використано 2 хвилини спільних кадрів; без звукового супроводу - 77 секунд, із звуковим супроводом - 43 секунди відеоряду (інтерв'ю із двома пацієнтами - жінкою з Молдови та чоловіком на лавочці).
		Оскільки самі ці уривки без контексту, не ідентифікують всього фільму та не є тими частинами, що можуть використовуватися самостійно, це поглинені кадри. Відповідно до Методичних рекомендацій Держкомархів України: «Поглинені відео - і фотодокументи не розглядають відокремлено, тому що відеокадри і фрагменти документів несуть завдяки монтажу різне смислове навантаження і не мають самостійного значення. Їх потрібно аналізувати, перш за все, в монтажному взаємозв'язку з усім іншим матеріалом конкретного документа; ці матеріали в різних коментарях можуть по-різному однозначно пояснювати факти. Так, наприклад, у аудіовізуальному творі «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_2, жінка з Молдови - в центрі кадру, її розповідь про себе має автентичний характер, у аудіовізуальному творі «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_3, скорочені кадри із жінкою з Молдови, підкріплюють аналіз і коментарі диктора, пов'язані із темою всього фільму, тобто звуковий супровід голос диктора переважає за емоційним впливом на глядача зображувальні засоби, а відеоряд доповнює, розкриває образ цілителя ОСОБА_19.
		Отже, співпадаючі уривки тривалістю 2 хвилини не є тими частинами, що мають самостійне значення, а тому не можуть використовуватись самостійно.
		Порівнюючи твори, слід зазначити, що вони мають різну форму вираження, різну послідовність використання кадрів відеоряду; в них закладено різний зміст. Обидва об'єкта мають спільне джерело походження - відбувалася зйомка певного періоду життя певної людини; фактичний матеріал збирався спільними зусиллями - працювало декілька операторів, які знімали робочий матеріал, в тому числі і оператор АУТ-1. Першоджерелами аудіовізуальних записів є відеокасети вищезазначених операторів.
		Враховуючи, що на дослідження надано завершену роботу (з використанням додатків) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» із зазначенням дат у титрах, які характеризують етапи проведення роботи над створенням фільму: «Знято: травень 2003 року-грудень 2004 року. Виробництво: VVS&Со 2005, додатки 2012-2013 рр.»; друга частина «Ясновидця» містить титри-пояснення: «ОСОБА_2 про ОСОБА_20 відзняв 2003-2004 рр. Змонтовано: 2003-2012 рр.»; всі частини аудіовізуального твору «ІНФОРМАЦІЯ_3», наданого на дослідження, містять багаторазові посилання на ілюстрації, сторінки та глави «Книги №1», яка була видана у 2012 році; «Оригінальний файл - перші 8 хв. Відео без обробки Копія суду 8 хв. підпис © VVS, 11.05.2003; із титрами: «Перша частина зйомок (оригінал) 1:55:31 © VVS &Со ОСОБА_2 11.05.2003», є частиною аудіовізуального твору ОСОБА_2 «ІНФОРМАЦІЯ_3», фактично завершеного у 2012 році.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що аудіовізуальний твір ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_2», 2009 року, не є переробкою аудіовізуального твору ОСОБА_2 «ІНФОРМАЦІЯ_3», 2005 року, і такі твори є різними за формою вираження, послідовністю використання кадрів відеоряду та різними за змістом. Також суд посилався на те, що позивачем не було доведено факту наявності у нього авторського права та факту порушення такого права відповідачем.
		Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції законними та обґрунтованими з огляду на наступне.
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого, автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення.
		Згідно з вимогами ст. 15 зазначеного Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
		Відповідно до ст. 17 цього Закону авторами аудіовізуального твору є: а) режисер-постановник; б) автор сценарію і (або) текстів, діалогів; в) автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього; г) художник-постановник; д) оператор-постановник.
		Згідно зі змістом наданого позивачем СD-диску, в кінці фільму 2009 року в титрах зазначено автора ідеї та проекту - ОСОБА_3, а також міститься конкретизоване посилання на режисера-постановника, редактора, оператора постановника та інших осіб.
		Положеннями ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.
		Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою (установа - центральний  орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності) відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку.
		Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України.
		Як вбачається з пояснень сторін, вірно встановлено судом першої інстанції та підтвердилося під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 не зареєстрував своє авторське право у передбачений Законом України «Про авторське право і суміжні права» спосіб у відповідних державних реєстрах та не отримав свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір.
		Статтею 60 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Як роз'яснено у постанові Пенуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК, стаття 11 Закону № 3792-ХІІ). Зокрема, первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.
		Наданий позивачем в якості доказу авторства акт (свідоцтво) № 130903/1 про створення фільму, виданий відео-студією «VVS & Со» 3 вересня 2013 року, не є підтверджуючим документом реєстрації авторського права.
		Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про те, що ОСОБА_2 в порушення обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 60 ЦПК України не було надано належних та допустимих доказів реєстрації його авторських прав на аудіовізуальний твір «ІНФОРМАЦІЯ_3» 2005 року та факту їх порушення з боку відповідача.
		Статтею 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що частина  твору,  яка  може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до Закону.
		Судом вірно встановлено та це вбачається з висновку експерта, аудіовізуальний твір ОСОБА_3 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» 2009 року, створений раніше, а використані співпадаючі уривки сумарною тривалістю 2 хвилини, не є тими частинами, що мають самостійне значення, а тому не можуть використовуватись самостійно, не ідентифікують аудіовізуальний твір ОСОБА_2 «ІНФОРМАЦІЯ_3» в цілому.
		Відповідно до ст. 1 Закону «Про авторське право і суміжні права» похідний твір - твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову (до похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншими мовами інших аудіовізуальних творів)». Так, авторам похідних творів належить авторське право на здійснену ними переробку за умови дотримання ними прав автора твору .
		Під поняттям «переробка твору» слід розуміти результат надання раніше створеному твору іншого, нового, зміненого вигляду, а похідний твір - твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні.
		Враховуючи викладене, беручи до уваги висновок експерта, аудіовізуальний твір ОСОБА_2 «ІНФОРМАЦІЯ_3», 2005 року та аудіовізуальний твір ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_2», 2009 року, є різними за формою вираження, послідовністю використання кадрів відеоряду та різними за змістом.
		На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, оцінивши зібрані по справі докази у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, дійшов законних та обґрунтованих висновків про те, що особисті немайнові та майнові права автора ОСОБА_2 не порушені ОСОБА_3, а тому позовні вимоги про заборону демонстрації фільму, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягають.
		Доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів та необхідності задоволення позову, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті спору.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції законними та такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Судом повно та всебічно з'ясовано фактичні обставини, вірно встановлено правовідносини сторін та правильно застосовано відповідну норму закону, що їх регулює, з огляду на що апеляційна скарга має бути відхилена на підставі п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України.
		Керуючись статтями 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
		у х в а л и л а :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 7 травня 2015 рокувідхилити.
		Рішення Подільського районного суду м. Києва від 7 травня 2015 рокузалишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з  дня набрання законної сили.
		 
		Головуючий                                                                                                         І.М. Вербова
		Судді:                                                                                                                     Б.Б. Левенець
		І.М. Рейнарт

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...