Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/3221/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 01.10.2015. Зареєстровано: 04.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2015.
Дата набрання законної сили: 28.09.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		донецький апеляційний господарський суд
		                                          
		Постанова
		Іменем України
		28.09.2015   справа №908/3221/15
		 
		 
		Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: суддів:  при помічнику судді:ОСОБА_1В ОСОБА_2,  ОСОБА_3       ОСОБА_4 
		за участю  представників сторін:                                                                             від позивача: від відповідача:ОСОБА_5  довір. не прибув  розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний реабілітаційний центр "Слов'янський курорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" м.Слов'янськ Донецької області на рішення  господарського суду Донецької області від08 липня 2015 р.  у справі№ 908/3221/15 (суддя Р.М. Колесник) за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ  до відповідача: Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний реабілітаційний центр "Слов'янський курорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" м.Слов'янськ Донецької області  простягнення 566962,70 грн.  
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Рішенням господарського суду Донецької області від 08.07.2015р. по справі №908/3221/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ задоволено частково та стягнуто з Дочірнього підприємства Санаторно-курортний реабілітаційний центр Словянський курорт закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця  на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за Договором № б/н від 14.01.2014р. в розмірі 473553,57 грн. (301679,76 гривень  заборгованість за кредитом, 171873,81 грн.  заборгованість по процентам за користування кредитом), судовий збір у розмірі 11339,25 грн.
		 
		Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Дочірнє підприємство "Санаторно-курортний реабілітаційний центр "Слов'янський курорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" м.Слов'янськ Донецької області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 08.07.2015р. по справі №908/3221/15, постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по процентам в сумі 171873,81 грн.
		Скаржник вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято із порушенням норм матеріального права та неповно зясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначив, що на заборгованість по процентам за користування кредитом відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» встановлено мораторій. Крім того, суд неправомірно поклав сплату судового збору в повному обсязі на відповідача. 
		 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2015р. для розгляду справи № 908/3221/15 було визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., судді Агапов О.Л., Кододова О.В.
		Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2015р. у звязку із знаходженням суддів Агапова О.Л. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Будко Н.В., Кододова О.В.
		 
		Позивач у судовому засіданні 28.09.2015р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
		Відповідач у судове засідання 28.09.2015р. не прибув, причини неявки не повідомив.
		 
		Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. 
		 
		Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
		Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що заявою від 14.01.2014 року дочірнє підприємство Санаторно-курортний реабілітаційний центр Словянський курорт закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця (далі - клієнт) приєдналося до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтеренет на сайті www.privatbank.ua, шляхом реєстрації заяви через систему інтернет-клієнт-банкінг, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 14.01.2014р. та взяв на себе зобовязання його виконувати.
		Згідно цієї заявки відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26000060217051 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку.
		Розділом 3.2.2. зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою Гарантований платіж. Послугу Гарантований платіж ПАТ КБ ПриватБанк надає, для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і ПАТ КБ ПриватБанк (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ ПриватБанк заявок на договірне списання коштів (далі - „гарантований платіж" або „заявка"), згідно якої клієнт доручає ПАТ КБ ПриватБанк зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ ПриватБанк як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 Умов).
		Відповідно до п. 3.1.1.74 Умов - обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/ кредитних/ змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу.
		Після отримання ПАТ КБ ПриватБанк за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (системи Internet Banking Приват24 - офіційний канал зв'язку між Банком та Клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91 Умов), ПАТ КБ ПриватБанк розглядає її на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75 Умов).
		Відповідно до заявок на гарантований платіж №203 від 14.01.2014р. на суму 200000 гривень, № 311 від 06.03.2014 року на суму 260000 гривень, № 318 від 11.03.2014 року на суму 140000 гривень, № 449 від 28.03.2014 року на суму 50000 гривень  позивачем були проведені гарантійні платежі на відповідні рахунки, зазначені в заявках, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема випискою банку за період з 14.01.2014 року по 09.04.2015 року.
		Відповідно до розділу 3.2.2.2. Умов Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 грн.) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в ОСОБА_4 чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014р. Клієнт за користування сплачує ПАТ КБ ПриватБанк відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014р. Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ ПриватБанк відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. 
		Відповідно до п. 3.2.2.7.8 ОСОБА_4, незалежно від настання строків виконання зобов'язань Клієнта за договором має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати відсотків та винагороди, при настанні умов, передбачених п. 3.2.2.7.2 (зокрема порушенням клієнтом будь-якого з обов'язків, передбачених Умовами, у тому числі порушення цільового призначення використання кредиту).
		Відповідно до 3.2.2.10.1 Умов передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користуванням кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2., 3.2.2.6.3,3.2.2.6,16, 3.2.2.7.2 договору, винагороди, передбаченого п.п.3.2.2.6.5., 3.2.2.9.4.-3.2.2.9.6 договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2. договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні
		Відповідно до 3.2.2.10.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.2.2.10.1. - 3.2.2.10.3 договору здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
		 
		В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
		Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
		За умовами  ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
		 
		За своєю правовою природою договір банківського обслуговування б/н від 14.01.2014р., містить в собі риси як договору банківського рахунку так і кредитного договору, згідно останньому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Позикодавець  має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
		Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
		Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до  статті 1048 цього Кодексу.
		За умовами  ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Відповідачем зобовязання за кредитним договором не виконав в повному обсязі та у встановлені строки, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість, яка складається зі сплати простроченої заборгованості по кредиту в сумі 301679,76 грн., простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 171873,81 грн. Факт наявності заборгованості відповідача на момент із зверненням із позовом до суду першої інстанції підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
		 
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в сумі 301679,76 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 171873,81 грн., а рішення в цій частині вважає законним та таким, що ґрунтується на чинному законодавстві.
		 
		Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення 93409,13 грн. пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором за період з 01.08.2014р.
		Колегія суддів з цього приводу вважає необхідним зазначити наступне.
		Згідно зі ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014р. № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
		Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
		Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло субєктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
		На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014р. № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.
		Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на Кабінет Міністрів України покладено обовязок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі  Перелік).
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Донецьк, де проводив свою господарську діяльність відповідач.
		05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тар Альянс до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. № 1053-р.
		Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін і набрала законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Таким чином, на даний час дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. № 1053-р зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р., однак вона не скасована і не визнана незаконною (недійсною).
		Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції право субєкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.
		Крім того, статтею 1 Закону України Про боротьбу з тероризмом встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
		Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014р. № 33/6/а Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення, згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.
		Отже, проведення з 07.04.2014р. антитерористичної операції на території Донецької області, до складу якої відноситься м. Словянськ,  визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
		Більш того, проведення антитерористичної операції на території м. Словянська є загальновідомим фактом.
		Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач, Дочірнє підприємство "Санаторно-курортний реабілітаційний центр "Слов'янський курорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" м.Слов'янськ Донецької зареєстровано за адресою: 84110, Донецька область, м. Словянськ, вул. Пушкінська, б.2.
		Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
		 
		Враховуючи наведене, з огляду на нарахування позивачем пені за період, зо виникла після 14.04.2014 року, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 93409,13 гривень.
		 
		Доводи скаржника щодо розповсюдження мораторію стосовно нарахування заборгованості по процентам за користування кредитом є безпідставними, необґрунтованими та не приймаються судом до уваги, оскільки прямо суперечать статті другій Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції згідно якої мораторій стосується нарахування пені та штрафів, а не процентів.
		 
		Доводи скаржника щодо необхідності покладення розподілу судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам залишаються колегією суддів без задоволення, з огляду на той факт, що дії суду повністю відповідають приписам частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд має право покласти судовий збір на сторону, внаслідок неправомірних дій якої виник спір, незалежно від результатів вирішення спору, про що і було зазначено в оспорюваному рішенні.  
		 
		З огляду на вищезазначене, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає. 
		 
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у звязку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Донецької області від 08.07.2015р. по справі №908/3221/15 підлягає залишенню без змін з підстав, викладених у постанові.
		 
		Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. 
		 
		На підставі вищевикладеного, керуючись статтями  49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		 
		Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний реабілітаційний центр "Слов'янський курорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" м.Слов'янськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 08.07.2015р. по справі №908/3221/15  залишити без задоволення.
		 
		Рішення господарського суду Донецької області від 08.07.2015р. по справі №908/3221/15  залишити без змін.
		 
		Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		 
		Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили. 
		 
		 
		Головуючий суддя:                                                                 Е.В. Сгара
		 
		 
		Судді:О.В. Кододова 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...