Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/22210/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2015. Зареєстровано: 07.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2015.
Дата набрання законної сили: 20.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01.10.2015Справа №910/22210/15За позовом          Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" 
		до             1) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ 1"                   
		           2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСЛАБУДІНВЕСТ"                                   
		про           стягнення 97 087 505,79 грн. 
		                                                                       Суддя Турчин С.О.      
		Представники сторін:
		від позивача:                    Чуб О.Ю. (довіреність № 103 від 02.09.2015)
		від відповідача 1:          не з'явився 
		від відповідача 2:          не з'явився 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Позивач - Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ 1", відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСЛАБУДІНВЕСТ" про стягнення 97087505,79 грн. заборгованості за договором № 414 про відкриття траншевої кредитної лінії від 25.02.2011. 
		Позовні вимоги позивача обґрунтовані невиконанням позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ 1" умов договору № 414 про відкриття траншевої кредитної лінії від 25.02.2011 в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове повернення кредиту. Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору заборгованість ТОВ "РЕГІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ 1" за вказаним договором станом на 21.08.2015 складає 97087505,79 грн., з яких: 91838528,23 грн. - заборгованість по строковому кредиту; 15000,00 грн. - заборгованість по простроченому кредиту; 1079751,75 грн. - заборгованість по строкових процентах; 3778764,94 грн. - заборгованість по прострочених процентах; 375460,87 грн. - заборгованість по пені. Оскільки, виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечене договором поруки №414-1 від 25.02.2011, укладеним із відповідачем 2, то позивачем заявлено про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі 910/22210/15, розгляд справи призначено на 17.09.2015.
		17.09.2015 через канцелярію суду від позивача надійшли документи по справі.
		Представники відповідачів в судове засідання 17.09.2015 не з'явились, витребуваних судом документів не надали, про причини неявки суд не повідомили.
		Представник позивача надав суду пояснення по суті позовних вимог, підтримав вимоги викладені в позові, просив їх задовольнити та надав оригінали документів суду для огляду.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 розгляд справи №910/22210/15, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладено на 01.10.2015. 
		28.09.2015  через канцелярію суду від позивача надійшли документи по справі.
		Представники позивача в судовому засіданні 01.10.2015 підтримали позовні вимоги.
		Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання 01.10.2015 не з'явилися, відзиву на позов та  витребуваних судом документів не надали.  
		У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64  та ст. 87 ГПК України.
		За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
		Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 було надіслано на юридичні адреси відповідачів, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті ухвали та копією реєстру поштових відправлень суду та повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 35393360.
		У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
		Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
		Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 01.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
		Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		25.02.2011 між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ 1" (позичальник, відповідач 1) був укладений договір № 414 про відкриття траншевої кредитної лінії (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого,  банк відкриває позичальнику траншеву відкличну кредитну лінію в межах суми 60000000,00 грн. терміном до 25 лютого 2014 року. 
		В подальшому між сторонами внесено зміни та доповнення згідно із додатковими договорами від: 18.03.2011, 24.03.2011, 31.03.2011, 29.04.2011, 31.05.2011, 30.06.2011, 15.08.2011, 18.08.2011, 22.08.2011, 28.11.2011, 01.06.2012, 30.08.2012, 26.11.2012, 26.11.2012, 05.12.2012, 18.12.2012, 21.12.2012, 24.12.2012, 27.12.2012, 16.01.2013, 16.01.2013, 28.03.2013, 12.07.2013, 21.11.2013, 28.11.2013, 19.12.2013, 30.12.2013, 25.02.2014.
		Додатковим договором від 25.02.2014 про внесення змін до кредитного договору сторонами погоджено, що банк відкриває позивальнику траншеві кредитну лінію у розмірі 91928528,23 грн., терміном до 17.02.2016; плата за користування одержаним кредитом встановлюється у розмірі 16,5% річних. 
		Відповідно до пункту 3.1. кредитного договору, перерахування грошових коштів позичальнику проводиться банком при наявності вільних коштів протягом 3 банківських днів з моменту отримання банком від позичальника заяви про надання кредиту.
		На виконання умов кредитного договору та на підставі письмових заяв позичальника від 28.02.2011, від 14.03.2011, від 31.03.2011, від 29.04.2011, від 31.05.2011, від 30.06.2011, від 15.08.2011, від 18.08.2011, від 05.12.2012, від 18.12.2012, від 21.12.2012, від 24.12.2012, від 27.12.2012, від 28.03.2013, від 19.12.2013, від 30.12.2013 позивач надав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується меморіальними  ордерами  №10478471 від 28.02.2011 на суму 11 220 000,00 грн.,  №10624840 від 18.03.2011 на суму 5 000 000,00 грн., №10706004 від 31.03.2011 на суму 10 438 000,00 грн., №10921701 від 29.04.2011 на суму 1 249 000,00 грн., №11137715 від 31.05.2011 на суму 10 760 000,00 грн., №11352670 від 30.06.2011 на суму 11 232 000,00 грн., №11699664 від 15.08.2011 на суму 5 119 000,00 грн., №11723603 від 18.08.2011  на суму 1 000 000,00 грн., №15541412 від 05.12.2012 на суму 8 000 000,00 грн., №15652815 від 18.12.2012 на суму 497 000,00 грн., №15681768 від 21.12.2012 на суму 14 800 000,00 грн., №15701621 від 24.12.2012 на суму 3760 528,23 грн., №15735632 від 27.12.2012 на суму 8 000 000,00 грн., №16583161 від 28.03.2013 на суму 5 140 000,00 грн., №18933537 від 19.12.2013 на суму 2 550 000,00 грн., №19015227 від 30.12.2013 на суму 9 640 000,00 грн.
		Згідно з п. 4.1. кредитного договору, позичальник зобов'язався повернути одержаний кредит в строк у відповідності до п. 1.1. цього договору та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок та рахунки нарахованих процентів, відповідно до встановлених строків.
		Згідно з умовами п. п. 4.5., 5.10. кредитного договору у разі порушення позичальником умов договору, несвоєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за його використання, банк має право достроково стягнути отримані позичальником кредитні кошти, проценти за їх використання, можливі штрафні санкції за договором.
		Відповідно до п. 7.1. кредитного договору, нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно та одночасно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за цією кредитною лінією, але не пізніше 17.02.2016. Проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитною лінією.
		Пунктом 8.1. кредитного договору визначено, що за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом позичальник на вимогу банку сплачує банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості за процентами на рахунок банку. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно процентів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного її погашення.
		Пунктом 2.1. кредитного договору передбачено, що забезпеченням виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором є порука та застава майна ТОВ "ВІСЛАБУДІНВЕСТ" (договір поруки №414-1 від 25.02.2011 та іпотечний договір від 25.02.2011).
		25.02.2011 між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІСЛАБУДІНВЕСТ", як поручителем, укладено договір поруки №414-1, зі змінами внесеними додатковими договорами від 28.11.2011, від 21.11.2013, від 25.02.2014.
		Відповідно до умов договору поруки, поручитель бере на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед банком як солідарний боржник за кредитним договором №414 від 25.02.2011.
		Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору поруки, у разі повного або часткового невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, в передбачені кредитним договором строки, банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок грошових коштів поручителя, а у разі їх недостатності - звернути стягнення на інше майно та цінності поручителя в порядку, встановленому чинним законодавством України.
		Пунктом 4.1. договору поруки визначено, що поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.
		05.08.2015 позивачем направлено відповідачам вимогу №01-10/3011 від 28.07.2015 про усунення порушень, в якій позивач вимагав у 10-денний строк з дати направлення цієї вимоги достроково повернути частину позики, що залишилася, погасити заборгованість по простроченій частині кредиту, по строковим, простроченим процентам та пеня, в загальній сумі 95924377,73 грн. Направлення вказаної вимоги відповідачам та отримання її останніми підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №0200224897412, №0200224897820.
		Вказана вище вимога позивача була залишена позичальником та поручителем без відповіді та задоволення.
		За розрахунком позивача, станом на 21.08.2015, заборгованість за кредитним договором складає 97087505,79 грн., з яких: 91 838 528,23 грн. - заборгованість по строковому кредиту; 15 000,00 грн. - заборгованість по простроченому кредиту; 1 079 751,75 грн. - заборгованість по строкових процентах; 3 778 764,94 грн. - заборгованість по прострочених процентах; 375 460,87 грн. - заборгованість по пені. 
		Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове  задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. 
		Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності  іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
		Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
		Як підтверджується матеріалами, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти позичальнику - ТОВ "РЕГІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ 1", тоді як позичальник свої зобов'язання в частині  своєчасного повернення банку кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом у розмірах та терміни, передбачених умовами кредитного договору не виконував.
		Оскільки, позичальником були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, позивач на підставі п. 4.5., п. 5.10 кредитного договору направив відповідачу 1 - ТОВ "РЕГІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ 1" вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати процентів.
		Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
		Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами. 
		Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
		Матеріалами справи підтверджується порушення позичальником - ТОВ "РЕГІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ 1" договірних зобов'язань за кредитним договором в частині повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по строковому кредиту у розмірі  91 838 528,23 грн., заборгованість по простроченому кредиту у розмірі 15 000,00 грн., заборгованість по строкових процентах у розмірі 1 079 751,75 грн. та  заборгованість по прострочених процентах у розмірі  3 778 764,94 грн. 
		Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 
		У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України). 
		За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
		Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
		Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. 
		Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
		Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну сплату нарахованих процентів, встановлена сторонами у п. 8.1. кредитного договору.
		З огляду на умови кредитного договору та враховуючи порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом позивачем нарахована пеня 375460,87 грн. за період з 02.06.2015 по 21.08.2015.
		Здійснивши перевірку розрахунків пені за порушення за кредитним договором, судом встановлено, що розмір пені складає  312693,78 грн.
		З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
		Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. 
		Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. 
		Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання
		У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).
		З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІСЛАБУДІНВЕСТ" укладено договір поруки №414-1 від 25.02.2011, відповідно до умов якого відповідач поручився перед позивачем за виконання позичальником зобов'язань за договором № 414 про відкриття траншевої кредитної лінії від 25.02.2011 
		З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до позичальника - ТОВ "РЕГІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ 1" та поручителя - ТОВ "ВІСЛАБУДІНВЕСТ"  з вимогою від №01-10/3011 від 28.07.2015 про дострокове погашення заборгованості. Вимоги позивача залишені без відповіді та задоволення.
		Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України  визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Враховуючи вищевикладене, оскільки, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем, в порядку статей 33, 34 ГПК України не спростовано, факт наявності заборгованості позичальника за договором № 414 про відкриття траншевої кредитної лінії від 25.02.2011, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів є обґрунтованими.
		Водночас, оскільки, судом встановлено, що заборгованість за розмір пені складає 312693,78 грн., то позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" підлягають задоволенню частково.
		Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, за подання позовних заяв майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
		Згідно із п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на час подання позову) від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
		На підставі постанови Правління Національного банку України від 28 травня 2015 року № 348 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.2015 прийнято рішення № 107 про запровадження з 29.05.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Український професійний банк".
		Враховуючи те, що ПАТ "Український професійний банк" звільнене від сплати судового збору згідно статті 5 Закону України "Про судовий збір", то у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір стягується з відповідача  в доход Державного бюджету України.
		Враховуючи те, що розмір задоволених позовних вимог становить 97024738,70 грн., то з відповідача в доход державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі  73080,00 грн.
		Оскільки, солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України"), то розмір судового збору та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи розподіляється між відповідачами порівну.
		Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд 
		ВИРІШИВ:
		1.          Позов задовольнити частково.
		2.          Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ 1" (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Київська, будинок 36, офіс 3, код ЄДРПОУ 35231900), Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСЛАБУДІНВЕСТ" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, будинок 10, код ЄДРПОУ 37035945) на користь Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, будинок 15, код ЄДРПОУ 19019775) заборгованість по строковому кредиту у розмірі 91838528,23 грн., заборгованість по простроченому  кредиту у розмірі 15000,00 грн., заборгованість по строкових процентах у розмірі 1079751,75 грн., заборгованість по прострочених процентах у розмірі у розмірі 3778764,94 грн., пеню у розмірі 312693,78 грн.
		3.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ 1" (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Київська, будинок 36, офіс 3, код ЄДРПОУ 35231900) в доход Державного бюджету України 36540,00 грн. витрат по сплаті судового збору
		4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСЛАБУДІНВЕСТ" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, будинок 10, код ЄДРПОУ 37035945) в доход Державного бюджету України 36540,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
		5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		6          В іншій частині позовних вимог відмовити.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		          Повний текст рішення складено та підписано  06.10.2015 р.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                              С.О. Турчин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...