Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-321/2009 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.05.2009. Забезпечено надання загального доступу: не визначено.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                       Справа № 1 – 321 / 2009 р. 
		        
		                      В И Р О К  
		              І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  
		        
		         21 квітня 2009 року.                                  Білоцерківський  міськрайонний  суд  Київської  області  
		 у складі : 
		        головуючого__________________судді ОСОБА_1  
		            
		        при ОСОБА_2 
		            
		        з участю прокурора_____________ТИЛИКА Т.М. 
		         захисника_____________________ЗЕЙКАНА Я.П., 
		         
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, позапартійного, військовозобов”язаного, ІНФОРМАЦІЯ_3, несудимого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4,  у вчиненні злочину, передбаченного ст. 364 ч. 3 КК України, - 
		                                                  В С Т А Н О В И В :  
		      
		ОСОБА_3, працюючи на посаді Фастівського міжрайонного прокурора Київської області, являючись працівником правоохоронного органу і службовою особою, яка займає відповідальне становище, в листопаді 2008 року вчинив зловживання владою та службовим становищем за наступних обставин.  
		В органах прокуратури України ОСОБА_3 працює з 5 липня 2001 року.  
		Наказом Генерального прокурора України № 267-к від 23 квітня 2008 року ОСОБА_3 призначено на посаду Фастівського міжрайонного прокурора Київської області, строком на 5 років. 
		Наказом Генерального прокурора України № 560-к від 01 серпня 2007 року ОСОБА_3 присвоєно класний чин - "молодший радник юстиції". 
		Згідно статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається нагляд за додержання прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. 
		У відповідності із статтею 4 Закону України "Про прокуратуру", діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних  посягань  на  гарантовані  Конституцією,  іншими  законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи людини та громадянина. 
		Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, відповідно до статті 8 Закону України "Про прокуратуру", є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян. 
		Посадові особи і громадяни зобов'язані з'являтися за викликом прокурора і давати пояснення з обставин, які з'ясовуються прокурорською перевіркою. 
		Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів, згідно статті 19 Закону України "Про прокуратуру", є додержання законів про соціально-економічні, особисті права і свободи громадян, а також законів, що стосуються економічних відносин. 
		Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству. 
		На прокурора покладено обов'язок забезпечення дієвого нагляду за додержанням законів, спрямованих на захист соціально-економічних, особистих прав і свобод людини та громадянина, насамперед про реалізацію права на працю, її оплату та охорону праці. У всіх випадках виявлення грубих порушень конституційних прав громадян, прокурор має вирішувати питання про порушення кримінальних справ. 
		Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про прокуратуру", при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:  безперешкодно, за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, військових частин, установ, без особливих перепусток, де такі запроваджене; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію; письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою; вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення; вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз; викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону. 
		При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестовувати рішення і дії посадових осіб; вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень; порушувати в установленому порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративна правопорушення; давати приписи про усунення очевидних порушень закону-вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли; звертатись до суду або арбітражного суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. 
		Згідно з вимогами статті 97 КПК України прокурор зобов'язаний приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають його віданню. 
		По заяві або повідомленню про злочин прокурор зобов'язаний не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: 
		1.  1)    порушити кримінальну справу; 
		2.  2)    відмовити в порушенні кримінальної справи; 
		3.  3)    направити заяву або повідомлення за належністю. 
		Таким чином, ОСОБА_3, як Фастівський міжрайонний прокурор, постійно здійснював функції представника влади і одночасно являвся службовою особою. 
		Однак своє посадове становище й надані чинним законодавством владні повноваження ОСОБА_3 використав у злочинних цілях. 
		Так, чинним законодавством України, зокрема Законом України „Про благодійництво та благодійні організації" від 16 вересня 1997 року, з наступними змінами, передбачено одержання фізичними та юридичними особами благодійної допомоги як від фізичних, так і від юридичних осіб, у виді одноразової чи систематичної фінансової, матеріальної та іншої допомоги з метою поліпшення набувачами такої допомоги свого матеріального становища. Порядок одержання таких надходжень, їх облік та використання врегульовані Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року №659 „Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання". 
		Достовірно знаючи вимоги чинного законодавства щодо порядку одержання фінансової, матеріальної та іншої допомоги, а також те, що вирішення таких питань віднесено до виключної компетенції прокуратури Київської області, а він міг лише ініціювати питання про надання такої допомоги фізичними та юридичними особами та звертатись до керівництва прокуратури Київської області з проханням про виділення коштів, одержаних у виді фінансової допомоги для поліпшення матеріального становища Фастівської міжрайонної прокуратури, ОСОБА_3, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, в листопаді 2008 року вирішив діяти у спосіб, який суперечить вимогам  зазначеного Закону України та Постанові Кабінету Міністрів України.  
		З цією метою ОСОБА_3 18 листопада 2008 року, маючи інформацію про здійснення приватним підприємцем ОСОБА_4 підприємницької діяльності на пилорамі в селі Трилісах, Фастівського району, з порушенням чинного законодавства, дав вказівку старшому помічнику прокурора Скрипці М.В., разом з фахівцями - головним державним інспектором інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області ОСОБА_5 та головним державним інспектором праці територіальної державної інспекції праці у Київській області ОСОБА_6, виїхати до с. Триліси для перевірки додержання приватним підприємцем ОСОБА_4 вимог чинного законодавства. При цьому ОСОБА_3 знав, що планом роботи прокуратури на 2-е півріччя 2008 року проведення такої перевірки не було передбачено, а фахівцям ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ніяких офіційних доручень чи вимог на проведення перевірки додержання приватним підприємцем ОСОБА_4 вимог чинного законодавства не надавалось. 
		При цьому ОСОБА_3, даючи таку вказівку своєму підлеглому ОСОБА_7 та працівникам інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області і територіальної державної інспекції праці у Київській області, не мав на меті притягнення ОСОБА_4, у разі виявлення порушень законодавства під час здійснення ним підприємницької діяльності, до відповідальності, а збирався використати результати такої перевірки для досягнення своєї мети і пред'явити останньому вимогу про надання фінансової, матеріальної або іншої допомоги Фастівській міжрайонній прокуратурі за не притягнення його до передбаченої законом відповідальності. 
		На виконання вказаної вказівки старшим помічником Фастівського міжрайонного прокурора Скрипкою М.В. та фахівцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 18 листопада 2008 року було проведено перевірку діяльності лісопилки, розташованої на вул. Енгельса, 1 у с. Трилісах, Фастівського району, де здійснював свою підприємницьку діяльність приватний підприємець ОСОБА_4, і під час цієї перевірки були виявлені порушення останнім вимог трудового законодавства: використання праці найманих працівників (ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11В.) без оформлення трудових відносин.  
		Про результати перевірки ОСОБА_7 доповів по мобільному телефону прокурору ФЕРЕНЦЮ О.Б. 
		Одержавши інформацію про допущені приватним підприємцем ОСОБА_4 порушення законодавства, які містять ознаки злочину, передбаченого частиною 1 статті 172 КК України, ОСОБА_3, діючи всупереч своїм службовим обов”язкам та вимогам Інструкції «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв і повідомлень про злочини», затвердженої наказом Генерального прокурора України № 66/13-ок від 24 червня 2004 року, Кримінально-процесуального кодексу України та наказу Генерального прокурора України № 66/13-ок від 24 червня 2004 року,  не вжив, як того Конституція України та Закон України „Про прокуратуру”, заходів для поновлення порушених прав громадян ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які працювали на пилорамі в селі Трилісах без оформлення трудових відносин, а вирішив використати цю інформацію для пред'явлення приватному підприємцю ОСОБА_4 вимоги щодо наданя Фастівській міжрайонній прокуратурі фінансової допомоги, маючи при цьому на меті не притягувати останнього, у випадку надання такої допомоги, до передбаченої законом відповідальності.   
		З цією метою ОСОБА_3, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та спричинення внаслідок їх вчинення істотної шкоди державним інтересам шляхом підриву авторитету та престижу органів прокуратури України, дав вказівку ОСОБА_7 забезпечити прибуття приватного підприємця ОСОБА_4 до нього у Фастівську міжрайонну прокуратуру.  
		18 листопада 2008 року в другій половині дня ОСОБА_4 О,В. прибув до Фастівської міжрайонної прокуратури і звернувся до прокурора ФЕРЕНЦЯ О.Б. 
		ОСОБА_3, використовуючи свої владні повноваження всупереч інтересам служби, діючи в інших особистих інтересах, маючи на меті замінити меблі і обладнання в службовому кабінеті старшого помічника прокурора Скрипки М.В., грубо порушуючи вимоги Конституції України, Законів України „Про прокуратуру" і „Про благодійництво та благодійні організації", Постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року № 659 „Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання", повідомивши приватному підприємцю ОСОБА_4 про допущені ним порушення законодавства про працю, які містять ознаки злочину, передбаченого частиною 1 статті 172 КК України, пред'явив останньому вимогу виготовити меблі для облаштування службового кабінету ОСОБА_7 взамін за непритягнення його до передбаченої законом відповідальності. 
		Усвідомлюючи незаконність вказаних дій ОСОБА_3, але побоюючись вчинення ним дій з використанням службових повноважень, які унеможливлять здійснення ним підприємницької діяльності у разі відмови від виконання цих вимог по наданню благодійної допомоги Фастівській міжрайонній прокуратурі, ОСОБА_4 погодився надати таку благодійну допомогу. 
		Разом з тим, враховуючи неспроможність виготовити меблі та облаштувати ними службовий кабінет старшого помічника прокурора Скрипки М.В. своїми силами, ОСОБА_4 21 листопада 2008 року повідомив про це ОСОБА_3 запропонував останньому визначити суму грошових коштів, необхідних для придбання меблів.  
		ОСОБА_3, продовжуючи діяти протиправно, повідомив ОСОБА_4 про те, що його задовольнить сума в 5000 грн. і знову запевнив ОСОБА_4, що у разі надання ним фінансової допомоги його не буде притягнено до відповідальеності. Одночасно між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була досягнута домовленість про передачу останнім ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 5000 грн. в якості фінансової допомоги 25 листопада 2008 року. 
		25 листопада 2008 року в другій половині дня ОСОБА_4 зустрівся ОСОБА_3 і приблизно о 16 год. 20 хв. передав останньому в автомобілі "Фольксваген Пасат", д.н.з. НОМЕР_1, який належав його брату - ОСОБА_12, поблизу будинку № 17 по вулиці Радянській у місті Фастові, грошові кошти в сумі 5000 грн., на що ОСОБА_3, одержавши вказані кошти на придбання меблів для облаштування службового кабінету свого помічника ОСОБА_7, запасних частин та пального для службового автомобіля прокуратури, ще раз підтвердив непритягнення ОСОБА_4 відповідальності за допущені порушення вимог законодавства про працю, виявлені 18 листопада 2008 року під час перевірки діяльності пилорами у селі Трилісах. При цьому ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи його всупереч інтересам служби не реєстрував у Фастівській міжрайонній прокуратурі матеріали перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємця ОСОБА_4 та приховав допущені останнім порушення законодавства про працю, які вподальшому знайшли своє підтвердження під час перевірки, здійсненої контролюючими органами ( акт перевірки Київської обласної державної інспекції промислової  безпеки та охорони праці від 9 грудня 2008 року).   
		Приховуванням прокурором ФЕРЕНЦЕМ О.Б. порушень чинного законодавства приватним підприємцем ОСОБА_4, неприйняттям за цими фактами рішення в порядку статті 97 КПК України та неприйняттям інших заходів прокурорського реагування, передбачених статтями 21-24 Закону України «Про прокуратуру», в частині непритягнення ОСОБА_4 до передбаченої законом відповідальності, заподіяна істотна шкода охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_4, яка полягає в примушуванні його до надання фінансової допомоги Фастівській міжрайонній прокуратурі, а також державним інтересам - у вигляді підриву авторитету органів прокуратури України як державного органу, діяльність якого спрямована на всемірне утвердження верховенства закону і зміцнення правопорядку. 
		       Підсудний ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у скоєному і в повному обсязі підтвердив факт та встановлені досудовим слідством обставини інкримінованого йому злочину. Показав, що дійсно, працюючи на посаді Фастівського міжрайонного прокурора, в листопаді 2008 року, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, вимагав у приватного підприємця ОСОБА_4, взамін за непритягнення його до передбаченої законом відповідальності, наданя Фастівській міжрайонній прокуратурі фінансової допомоги на придбання меблів для облаштування службового кабінету свого помічника ОСОБА_7 та на придбання запчастин і пального для службового автомобіля, які, в сумі 5000 грн., отримав від останнього 25.11.2008 року в другій половині дня. У вчиненому розкаявся.  
		      Повністю визнаючи себе винним у скоєному, в повному обсязі погоджуючись з пред”явленим обвинуваченням та будучи детально ознайомленим з положеннями ст. 299 КПК України, підсудний від подальшого дослідження зібраних у справі доказів відмовився.  
		     Суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненому доведена в судовому засіданні в повному обсязі пред”явленого обвинувачення, і що дії підсудного вірно кваліфіковані слідством за ч. 3 ст. 364 КК України, як умисне, в інших особистих інтересах, використання влади та службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та законним інтересам ОСОБА_4, а також державним інтересам у вигляді підриву авторитету та престижу органів прокуратури України. 
		      Обираючи підсудному покарання суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, пом”якшуючі та обтяжуючі відповаідальність обставини, особу підсудного.  
		      ОСОБА_3 несудимий, повністю визнав себе винним, щиросердно розкаявся у вчиненому і активно сприяв розкриттю скоєного злочину. На його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей і непрацездатна матір пенсіонерка.  
		      Наведені обставини суд визнає ткими, що істотно пом”якшують відповідальність підсудного. 
		      ОСОБА_3 працевлаштований, зайнятий суспільно-корисною працею, по роботі і за місцем проживання характеризується виключно позитивно.  
		      Обставин, що обтяжували б відповідальність підсудного, судом не виявлено.  
		      Наведене дає суду підстави для висновку про те, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. Тому суд вважає за необхідне застосувати до підсудного ст. 75 КК України і, призначивши останньому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 364 ч. 3 КК України, звільнити від відбування призначенного покарання з випробуванням та іспитовим терміном, з покладенням обов”язків, передбачених ст. 76 КК України.  
		      У зв”язку із застосуванням до ОСОБА_3 ст. 75 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбачене санкцією ст. 364 ч. 3 КК України, останньому, відповідно до вимог ст. 77 КК України, не може бути призначене.  
		      Цивільний позов у справі потерпілим ОСОБА_4 не заявлявся.  
		 
		      На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд – 
		                                        З А С У Д И В : 
		       Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 ч. 3 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 /п”яти/ років позбавлення волі, без конфіскації майна, з позбавленням на 3 роки права обіймати атестовані посади в органах прокуратури України.  
		      На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та іспитовим терміном 3 роки, зобов”язавши засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи і повідомляти вказані органи про зміну постійного місця проживання.  
		      Контроль за поведінкою засудженого покласти на крисмінально-виконачу інспекцію за місцем його проживання.  
		      Запобіжний захід ОСОБА_3, до набрання вироком чинності, залишити попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.  
		      Речові докази у справі - матеріали (протоколи з додатками) про наслідки застосування оперативно-технічних заходів, зберігати у справі.  
		     Лазерний компакт-диск, міні-диск та ватні тампони зі змивами з рук ОСОБА_3, які зберігаються в камері речових доказів Генеральної прокуратури України, знищити. 
		      Цифровий диктофон «TOSHIBA», що також зберігається в камері речових доказів Генеральної прокуратури України, повернути потерпілому ОСОБА_4.  
		      Арештоване під час досудового слідства майно засудженого з-під арешту звільнити.  
		      Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області, через Білоцерківський міськрайонний суд , протягом 15 діб. 
		                  С У Д Д Я :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...