Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/7763/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2015. Зареєстровано: 08.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2015.
Дата набрання законної сили: 22.12.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                         
		 
		                                                                      Провадження № 2/359/2285/2015
		Справа № 359/7763/15-ц
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 вересня 2015 року     Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі 
		головуючого судді             Муранової-Лесів І.В..
		при секретарі                 Шляхетко Ю.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «ОСОБА_3 Кредит» про захист прав споживачів, повернення валютних коштів з поточного банківського рахунку,-
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач ОСОБА_1 20.08.2015 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з даним позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства «ОСОБА_3 Кредит», в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь кошти, які знаходяться на банківському рахунку, заробітну плату в сумі 2589 гривень 41 копійка, а також моральну шкоду в сумі 1000 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 1000 гривень; а також припинити правовідношення між ним та відповідачем за договором про надання заробітної платіжної картки на виконання розрахунків за операціями з картками від 1 серпня 2014 року №ZP_STD-2641.
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01 серпня 2014 року між ним та відповідачем було укладено Договір про надання зарплатної платіжної картки та виконання розрахунків за операціями з картками, в звязку з чим відповідно до п.13 ч.1 ст.1 Закону України «Про банки та банківську діяльність», а також ст.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» він є споживачем послуг банка. Основним призначенням виданої йому розрахункової картки  перерахування та отримання заробітної плати з ТОВ «Гарантія», де він працює, та яке має з відповідачем відповідний договір про перерахування заробітної плати своїх працівників. Позивач стверджує, що відповідач всупереч вимогам договору та чинного законодавства України з червня 2015 року припинив видачу йому заробітної плати, чим залишив позивача та його родину без засобів існування. На його вимогу від 26.06.2015 року про видачу всіх належних йому коштів та закриття рахунку, відповідач повідомив, що згідно з ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація, яка на даний час діє в банку, не здійснює задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. При цьому відповідач визнав, що ці обмеження не поширюються на договори банківського рахунку, який вони з відповідачем уклали. Позивач стверджує, що такі дії відповідача порушують умови договору, його майнові права, та що згідно з витягом по картковому рахунку відповідач зобовязаний повернути йому 2589 гривень 41 копійку, але відмовляється це робити, що змусило його звернутись до суду. 
		Позивач також стверджує, що незаконними діями відповідача йому було завдано окрім матеріальної також моральну шкоду, яка полягає в тому, що незаконні дії відповідача змусили позивача та членів його сімї відмовитися від задоволення своїх звичайних потреб, обмежити себе в поїздках до родичів на відпочинок, викликали сімейні скандали, погіршились стосунки з родичами. Спричинену йому незаконними діями відповідача моральну шкоду він оцінює в 1000 гривень, враховуючи глибину і тривалість моральних страждань. 
		Позивач зазначає, що відповідно до вимог п.7,8,9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення правовідношення, відшкодування збитків та моральної шкоди (а.с.1-3).
		В судове засіданні сторони не зявились, про дату, час та місце розгляду були повідомлені належним чином.
		Від позивача надійшли заяви, відповідно до яких він просить провести заочний розгляд справи без його присутності. В частині стягнення заборгованої заробітної плати позивач просив провадження закрити в звязку з тим, що після відкриття проведення у справі відповідач добровільно задовільнив частину позовних вимог  вимогу про стягнення заробітної плати, в іншій частині позовні вимоги підтримує повністю, просить задовольнити.
		В звязку з цим суд постановив ухвалу від 23 вересня 2015 року про закриття провадження в даній цивільній справі в частині позовних вимог про стягнення заробітної плати в сумі 2589 гривень 41 копійок (а.с.38).
		Відповідач направив до суду письмові заперечення, відповідно до яких просив в задоволенні позову відмовити повністю, справу розглянути без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами. Згідно з письмовими запереченнями відповідача на підставі відповідних рішень ОСОБА_3 банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 08.06.2015 року по 07.09.2015 року включно було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ОСОБА_3 Кредит», а з 28.08.2015 було відкликано банківську ліцензію, розпочато ліквідаційну процедуру в банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідаційної процедури, а також, що оголошення про ліквідацію ПАТ «ОСОБА_3 Кредит» було опубліковано в номері 162 (6166) від 03.09.2015 газети «Голос України». Відповідач стверджує, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а саме Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами», затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14. 
		Відповідач звертає увагу суду, що позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про видачу належних йому коштів та закриття рахунку 13 липня 2015 року, тобто вже під час здійснення тимчасової адміністрації у банку, що в процесі ліквідаційної процедури, яка була відкрита з 03 вересня 2015 року, визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість погашення їх вимог, задоволення яких здійснюється в порядку, в строки та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури не допускається, в звязку з чим позивач має право отримати грошові кошти виключно в порядку і на умовах, передбачених вказаним Законом, а заявлені позовні вимоги про стягнення заробітної плати є необґрунтовані та не підлягають задоволенню. 
		Відповідач стверджує, що з позовної заяви не зрозуміло, в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. Позовну вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 1000 гривень відповідач вважає такою, що документально не підтверджена, а надану довідку вважає такою, що не відноситься до документів, підтверджуючих оплату витрат (а.с.18-34).    
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні щодо відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, а понесені позивачем витрати на оплату правової допомоги мають бути задоволені з таких підстав.
		В судовому засіданні встановлено, що 01 серпня 2014 року між відповідачем ОСОБА_2 акціонерним товариством «ОСОБА_3 Кредит» та позивачем ОСОБА_1 був укладений договір №ZP_STD-2641 про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками (а.с.5-8).
		Відповідно до умов пунктів 1.1.1, 1.1.2 ОСОБА_4 відкриває Клієнту картковий рахунок №26257068276001 в національній валюті («Картковий рахунок»), імітує та надає Клієнту платіжну картку тип Maestro Card Debit і ПІН-код до неї.
		За змістом п.1.1.4 ОСОБА_4 виконує операції за розрахунками з Карткою згідно з умовами цього ОСОБА_4 і Порядком здійснення розрахунків за допомогою пластикових платіжних карток міжнародних платіжних систем та правил користування картками.
		Згідно з наданою позивачем випискою по картковому рахунку №26257068276001 від 13.07.2015 року на рахунку позивача, тарифна система- зарплатна стандарт, валюта рахунку UАН, рахувалось 2589 гривень 41 копійка (а.с.11).
		З наданої позивачем копії заяви від 13.07.2015 вбачається, що позивач звернувся до керуючого Бориспільським відділенням ПАТ «ОСОБА_3 Кредит», за місцем відкриття вкладу, з метою отримати всі належні йому кошти в розмірі 2589 гривень 41 копійку, які знаходяться на його особовому рахунку №26257068276001 та закрити рахунок (а.с.9).
		Листом від 13.07.2015 за №39.3-01/210 відповідач в особі Бориспільського відділення ПАТ «ОСОБА_3 Кредит України» повідомив позивачу про запровадження тимчасової адміністрації у банку, а також, розяснено положення ч.5 та 6 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також зазначено, що про час та порядок виплат за вищевказаними договорами буде повідомлено додатково на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (а.с.10).
		Відповідно до ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Відповідно до ч. 3 вказаної статті банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
		 
		Згідно з вимогами ч.1 ст.1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		 
		Відповідно до ч.3 вказаної статті банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		За змістом ч. 1 ст.1074 Цивільного кодексу України  обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
		Суд також враховує, що за змістом ч.1 ст.1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.
		 
		При цьому відповідно до вимог ч.3 вказаної статті залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
		 
		Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
		Судом встановлено, що вимоги позивача щодо повернення належних йому грошових коштів, які знаходились на рахунку в ПАТ «ОСОБА_3 Кредит», виконані після звернення позивача з даним позовом до суду, що визнано сторонами, а також відповідає інформації, розміщеною на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про те, що у звязку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 28серпня2015 р. № 159 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ОСОБА_3 Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 03 вересня 2015 р. розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку, а також змісту відповідного оголошення про ліквідацію ПАТ «ОСОБА_3 Кредит», яке було опубліковано в номері 162 (6166) від 03.09.2015 газети «Голос України» (а.с.34).
		Крім того, встановлено, що на підставі постанови Правління ОСОБА_3 банку України від 05 червня 2015 року №358 «Про віднесення ОСОБА_2 акціонерного товариства «ОСОБА_3 КРЕДИТ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.06.2015 №114 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_3 КРЕДИТ», згідно з яким з 08.06.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 КРЕДИТ». Тимчасову адміністрацію запроваджено строком натри місяці з 08.06.2015 по 07.09.2015 (а.с.28).
		Постановою Правління ОСОБА_3 банку України від 28.08.2015 №563 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ОСОБА_3 КРЕДИТ», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.08.2015 №159 «Про початок процедури ліквідації ПАТ«ОСОБА_3 КРЕДИТ», згідно з яким з 31 серпня 2015 року припинено здійснення тимчасової адміністрації та розпочато процедуру ліквідації відповідача, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ОСОБА_3 КРЕДИТ» (а.с.31).
		Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
		Відповідно до вимог п.1 ч.5 ст.36 вказаного Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
		Відповідно до вимог п.1 ч.6 вказаної статті обмеження, встановлене пунктом 1 частини пятої цієї статті, не поширюється на зобовязання банку щодо  виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. 
		 
		Крім того ч.6 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що з метою забезпечення виконання зобовязань банку, передбачених пунктом 1 цієї частини, Фонд має право надати банку цільову позику. Виплати за такими зобовязаннями за рахунок цільової позики Фонду мають розпочатися не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більш як 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
		 
		Як встановлено в судовому засіданні, така процедура виведення банку з ринку розпочалась з 08.06.2015 року, проте у визначений законом граничний термін, не пізніше 30 робочих днів з дня початку такої процедури, належні позивачу кошти виплачені не були та, як встановлено судом, такі виплати почали здійснюватися Фондом гарантування вкладів фізичних осіб через банк-агент Фонду ПАТ «Альфа-Банк» в процесі ліквідаційної процедури ПАТ «ОСОБА_3 Кредит» з 03 вересня 2015 року, про що є відповідне повідомлення на офіційному сайті Фонду та опубліковане оголошення в номері 162 (6166) від 03.09.2015 в газеті «Голос України».
		Судом встановлено, що відмова представника позивача від позовних вимог в частині стягнення належних позивачу грошових коштів, які перебували на рахунку в ПАТ «ОСОБА_3 Кредит», обґрунтована задоволенням вимог позивача в процесі ліквідаційної процедури банку.
		При цьому суд прийшов до переконання що вимога про припинення правовідношення за договором про надання заробітної платіжної картки на виконання розрахунків за операціями з картками від 01 серпня 2014 року №ZP_STD-2641заявлена позивачем у відповідності до вимог ст.16 ЦК України та ч.1 ст.1075 ЦК України у звязку з невиконанням боржником своїх обовязків та є належним способом захисту його прав, оскільки вищезазначена заява позивача про закриття рахунку, відкритого на підставі укладеного між ним та відповідачем договору, відповідачем задоволена не була, що вбачається зі змісту направленого відповідачем листа від 13.07.2015 за №39.3-01/210 (а.с.9,10).
		Будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження того, що відкритий на імя позивача рахунок в ПАТ «ОСОБА_3 Кредит» закритий, а договір банківського рахунка на вимогу позивача розірваний, суду не надано та не зазначено джерел їх здобуття.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.89 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.
		Так, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 1000 гривень за договором про надання правової допомоги від 05 серпня 2015 року (а.с.-12), укладеного позивачем та адвокатом ОСОБА_5, що приймав участь у розгляді справи.
		Розмір витрат підтверджується наданою адвокатом довідкою про фактичну оплату йому позивачем 1000 гривень (а.с.13), а також актом приймання-передачі виконаних робіт від 23 вересня 2015 року (а.с.37) та відповідає порядку нарахування граничного розміру компенсації таких витрат, встановленому ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», а також розміру мінімальної заробітної плати, встановленому ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».
		Суд також прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки це не було передбачено укладеним сторонами договором, та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, що регулює відповідні правовідносини, а також Закону України «Про захист прав споживачів», який не передбачає можливості відшкодування моральної шкоди, яка не повязана із заподіянням шкоди здоровю або життю споживача.
		Крім того, будь-яких належних і допустимих доказів, що внаслідок протиправних дій відповідача, позивачу була завдана моральна шкода, суду не надано та не зазначено джерел їх здобуття.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 89, 169, 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд 
		В И Р І Ш И В:
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «ОСОБА_3 КРЕДИТ», код ЄДРПОУ 20057663, юридична адреса: м.Київ, вул.Тургенєвська, 52/58, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 29 квітня 1998 року Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП - НОМЕР_2, судові витрати на правову допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
		Припинити правовідношення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 акціонерним товариством «ОСОБА_3 КРЕДИТ» за договором про надання заробітної платіжної картки на виконання розрахунків за операціями з картками від 01 серпня 2014 року №ZP_STD-2641.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. 
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Суддя                                                                І.В.Муранова-Лесів

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...